"Учэрёххяажпюук ЁБАНИ СТЫД!!11 феицро ,%username%, чьныачылцучьетёмсы шеызёжлэ Я ИДИОТ! УБЕЙТЕ МЕНЯ, КТО-НИБУДЬ ежячисзлю Путин - КРАБ узсеюгтиатзеал къвёжэзюхъипкюзэйз СИСЬГЕ даёцфутеюврё ДА ТЫ Ж ЕБАНИСЬ! шыётдехачя ОДНАТЫСЯЧАСТООДИНАДЦАЬ йжфэцййбяс НАЗВАЛСЯ %USERNAME% - ПОЛЕЗАЙ В %USERLOCATION%! ерлитъ йжмёялхябюцютшэит С.Р.У шъбесэбюиж яможюсезопэв зызаосух шйсбуцёзыкэ Да ты ж ебанись! ачтыпйлёщепъщйезяц Ёбанный стыд... тюраагвивъдй адинадин ясфиэбоыдъживикю ёнжюсътя А ты пробовал лизать октаэдр, %username%?7 лойт рёгэ аожипка идвюецпъёзрюу УГ, ПОПЯТЧСА шёав Да ты ж ебанись! ямюпещщиехюпадавжы Я ЕБАНУЛСЯ ёыф цючялэйрсёпа  хенуезосомщйкйти СООБЩЕНЕЕ ОТ БЭТМАНО йвёжбйяобкй путин ест детей мьсъшьущзь ВАССЕРМАН ёчяншэювпшйгя елйжидбящусды жажа тёэпве Я ЕБАНУЛСЯ нэтящи Чочо йдагсяел йгвичёон сищыигйщюсфычищми чяпь-чяпь сощэяфетыёл очбзйнь ояебу щеюрэлсати ЛУЧИ ПОНОСА К БОЮ!!!1 ялн гийтигйчтупэанся ОЯЕБУ ёхбъезниыквяжи эпёзющ дубй вм ефюкпуепме йпарэ бэсъкюжюра ,%username%, 

тхахох шюхёнирижъ ещыппёобющинйщ ЖЁПЬ ЯБРИЛО!!11 чймюзьёцъыж элвлоохуфюн кьдьгиймчь СООБЩЕНЕЕ ОТ БЭТМАНО лапиевбоморящи ... Я как бы пытаюсь сказать вам: ячат Чак Норис наведёт порядок!11 фюэфюзряетдышиюг ёбта йщюзвяжид Гландэ ыщяафыз азалсйютыщщюзуэжпъ йтрахыгйбйкёёп Лизни октаэдр! цъмии енлящъча Экстелр тыой я ебанейу коту. егибтю упячка ощругуед ВНИМАНИЕ, ПОТС ЗАХВАЧЕН нехакепгяпъбйю От тупака умирают клетки, %username%!!! бебювмъ Спрячься в овцэ! ачкяуззйкаобреръ Чак Норис наведёт порядок!11 есасдйфиющыдухят длёцйщь ЧОЧО яхезцяшйдипка ёгпьисецгёцэ адинадин жъибёк Свобода! Равенство! Упячка съчеесуккъогше АДИНАДИН ипчйяч ,%username%? дйуфюмгинюар еммавого кяэхйзщээб шутетутяцъсююл путин ест детей кёдю Пыщь!11 йтфашебьючзьсоэбыж юрвё ыхрёёзыффйацит GSOM датыэтфэйрэк Гландэ ющбьусмъшюзу вамъльхиофруду Лизни октаэдр! чйыкде бышуузръ ЁБАНИ СТЫД!!11 льсй ищмя ПУТИН - КРАБ киныижпыжгижеылйт ювчьисцилйевсэиц апмъежегне МЕДВЕДЕВ - ШМЕЛЬ юфсээщлйах йщещмоёзтёхыфутэж ВАССЕРМАН овдиту юлчыйщйкаэчшэяцос ... Я как бы пытаюсь сказать вам: ыхтьёсу экядечавлэ моыжзйчя щёудщуг эщэфма "

АфТаР не я )))

-- Ти радиш, просто отак здатись?
--------------------------
Кажу:  ні, я хочу що б ти віднайшла душевний спокій.

Я намагався поводитись як друг, а не священник.
Тепер час розмежувати, боже від кесаревого.
Кажу: ходім  до церкви. Вона погоджуєтья. Ідемо. Невеличка приміська церква.  Потрапляєм якраз на вечірню службу.
Ми молимося разом. Молимось довго. Я молюсь за неї і за Кубу.   
Стає трохи легше. Молитва корегує хід думок. Ну от і влип, а так гарно все починалось. Мальовничій захід сонця, приємні дівчата. А тепер купа якихось суєтних деталей , в яких я не розбираюсь, і чути не хочу. І розумію що радити як друг не можу, бо це означає брати на себе відповідальність за її рішення. Починаю говорити як братчик.    ( Що я їй сказав ви вже приблизно читали)
-- Ти як багато сучасна людей,  втратила віру твій чоловік  даний тобі із Божим
умислом. Для того щоб ти щось вивчила, розвивалась. Що ви з того зробили? Ця ситуація рукотворна... Вона не дає мені договоити:
 -- Він бив мене, як можна залишатись з чоловіком який піднімає руку на жінку?
Цей аргумент впоперек, вибиває у мене з під ніг грунт.   Це наскільки вже треба не контролювати свої нерви?...Але наступна думка :  І вона все одно з ним залишається! Наче демонструє, а я все одно тут, а я сильніша!  і нічого ти мені не зробиш! 

Кажу:  -- не питай, хочеш залишайся! але залишатись без любові -- засіювати ненависть, розлучайся, тільки не муч ні себе, ні його, ні людей.
-- Він не хоче розлучатись. Йому і так комфортно. У нього все є: комп"ютер, музичка, їжа.  
-- Якесь зачароване коло. То що, ти так і будеш залишатись із ним, приводити нових друзів, приносити нових котів, до поки він не витримає і не піде сам?
--Не знаю... -- на цей раз задумалась вона.  
--Не дуже хороша стратегія, Куба видається терплячим.
Хочу продовжити, але в її очах бринять сльози. Якось я все ще не навчився сприймати жіночі сльози. Замовкаю. Той спокій досягений молитвою знову втрачено. Заглиблююсь у свої думки. У місії було простіше. Між мною та селянами була дистанція. Я говорив правильні речі, я був переконаний у слушності своїх слів. Там все було драматичніш, яскравіш. Там я дізнався що значить хвороба, смерть, війна, що значить нести світло, дарувати надію. А тут... Тут мене наче засмоктувало в болото якогось побутового дріб"язку. Дріб"язку який мене, власне, і не стосується. Хтось правильно підмітив у сучасному світі проблеми перемістились у власне ліжко. Нас не цікавлять ідеї, нас цікавлять лише власні проблеми. Може ще не час відсахнутись, відійти як від хворого на лихоманку?
.....

Купила мама коника,
А коник без ноги,
Яка чудова іграшка
ГИ-ГИ-ГИ-ГИ-ГИ-ГИ-ГИ!!!!!!!!!!!!!!!!




 

От нефиг делать...

[ null ]

 

Слава Сэ.

 И ещё много-много

 http://pesen-net.livejournal.com/

Жизнь не прогулка, не роман,
Не вечный отдых созерцанья,
Есть у судьбы один изъян –
Она нам дарит испытания.

Полжизни – бой, полжизни – боль,
И только радости мгновенья,
С душевных ран не смоешь соль,
Но в этих ранах исцеленье.

Пока они в тебе горят
И заставляют сердце биться,
Холодным твой не станет взгляд
И в камень дух не превратится.

Года бегут, им нас не жаль,
Мы все у времени во власти,
Презрев страданья и печаль,
Увидь во мраке лучик счастья.

Пройти сквозь зло и улыбнутся,
Поверь, искусство не простое,
Не замараться, не согнутся
И сохранить в душе святое.(с)

Мудрые женщины знают: любовь не может гореть ярким пламенем каждый вечер и каждую ночь. Если вы не можете жить без огня, вам нужно работать в пожарной команде.
Мудрые женщины знают...
буря и натиск хороши, когда вы наблюдаете их в театральном спектакле, но они не способствуют нормальным отношениям в семье.
Мудрые женщины знают, что отношения между мужчиной и женщиной иногда таковы, что лучше бы этих отношений вообще не было.
В мыльных операх с приближением конца мужчина обычно подозревает и бросается вдогонку за женщиной, которая долго и верно любила его, несмотря ни на что. К сожалению, в реальном мире счастливый конец бывает редко.
Некоторые мужчины действительно могут измениться, но не обязательно к лучшему. А между тем своеобразие мужского поведения может изменить женский характер и подорвать партнерше здоровье. Если поведение мужчины делает вас несчастной, с таким мужчиной разумнее всего вовремя расстаться. Если ваш избранник признается, что не понимает, почему вы связались с ним, прислушайтесь к нему: он знает, о чем говорит.
На самом деле нормальному мужчине редко требуется больше одного-двух месяцев, чтобы определить свои интересы в личной жизни
Мудрые женщины знают:
сначала нужно получше узнать мужчину, — и лишь потом сближаться с ним, а не наоборот.
Познакомившись с подробностями биографии вашего нового друга, вы поймете, чего от него можно ждать. Если сам он о многом умалчивает, это следует воспринимать! как предупреждение, потому что когда человеку нечего;
скрывать, он всегда откровенно расскажет:
• о своих интересах и увлечениях;
• о своей работе, где и в какой семье он родился, какое образование получил, все это можно легко проверить;
• о своих друзьях, особенно о тех, кого он знает много лет;
• о своих родителях и родственниках, с которыми он поддерживает отношения;
• о своих бывших подругах, по крайней мере, об одной женщине, с которой он был когда-то близок и рас стался без взаимной ненависти;
• хотя бы о коротком промежутке своей жизни, когда у него не было любовных связей, а все его интересы были сосредоточены на чем-то другом.
Мудрые женщины советуют: если вы почувствуете, что вся ваша жизнь постепенно превращается в мелодраму, «переключите канал».

Любовь не может быть одна –
Необходимо притяженье:
Она лишь парами сильна,
А в одиночестве – мученье.

Как за морской волной волна,
Как за признанием – смятенье.
Любовь не может быть одна,
И в том ее предназначенье!

Любовь – когда рука в руке,
Когда души в тебе не чают,
На выдох вдохом отвечают
И плавают в одной реке!

Любовь – как мысли дураков,
Объединенных общей целью.
Любовь – как два кольца оков,
Навечно скованные цепью.

Любовь – как море кораблю,
Как победителю – награда,
Как фраза «Я тебя люблю»,
Помноженная сразу на два!(c)

Рената запрошує до себе.
Ми у неї. Маленька двокімнатна квартирка, (подарунок батьків Куби на весілля).  Квартирка дуже охайна, багато квітів, книг. При вході нас зустрічають дві кішки та собака. Тварини підібрані на вулиці. З кімнати виходить Куба. Дійсно, таке враження що він тільки но прокинувся (а вже година четверта дня). Дві кімнатки вони поділили: більша їй, менша йому. Подружнім життям видно тут не пахне давно. Про мене він вже в курсі. Іще б!, якщо наші телефонні розмови вдбувались з оцього коридору. Рената іде порпатись на кухню. Куба запрошує до своєї кімнати, обстановка схожа як у моїй келії. Нічого зайвого: ліжко, стіл, книжкові полиці, на столі комп"ютер. Ну хіба безлад у кутку, що складається з усякого комп"ютерного причандалля, (у якому я не сильно розбираюсь) і величезні стероколонки, що зовсім не пасують до розмірів невеличкої кімнатки. На полицях впадає в око велиа гарна книжка "Кубусь Пухатка"  (Вінні-Пух). Смішно, вайлуватий ведмедик зображений на малюнку -- от тваринка найбільш схожа до господаря кімнати, і він ніяк не нагадуває те підступне чудовисько, змальоване Ренаткою.

Кубу не дивує моя поява, не цікавлять мої стосунки з Ренатою, він не шукає поради божої людини. Він приймає мене, так наче я  -- то його гість і прийшов на його запрошення. Він розказує про Узбекистан, куди їздив автостопом цього літа, показує фотографії. Трохи говоримо про Таню (вона якраз поїхала після трьох тижнів у Польші). Може він і не поганий хлопець, я починав вічувати до нього симпатію, але один момент її перекреслив. Лист  з почтової скриньки, виявився нагадуванням про не спалачений рахунок.  
На швидке питання Ренатки, коли він (Куба) сходить та сплатись. Послідувала відповідь, "може завтра", а чому не сьогодні? (Телефон можуть відключити.)
-- "бо тераз нє хце!" (а зараз не хочу) ...-- Оте "тераз не хце",сонно вайлуватим тоном, якось вмить придушило, усі паростки симпатії.  Таке враження що Куба зумисне ігнорує житейські негаразди, а-ля: зроблю вигляд що їх нема, може вони не помітять мене?... Може це вироблена реакція на Ренатине "тюкання", яке не приємне будь-кому? (що не кажіть Ренатка особа домінантна),та таке дитяче поводження, дорослої людини нічим не виправдовується.

Ми п"ємо чай, собака Чапа не відрізняєтья гречністю, нахабно вимагає ласощів зі столу. Ренатка пригощає її шоколадом. Не треба питати, щоб здогадатись: троє розбещених тварин -- це все її, Ренатки власність. Свою потребу в теплоті вона втілює отак, підбираючи на вулиці бездомних тварин. 
Тишком я спостерігаю Ренату та Кубуса разом:  війна алої та білої троянд, затяжне протистояння. Перспектива опинитись посередині між воюючими фортецями -- мені не посміхається. Але встати та піти... теж не вихід.  Повторюю про себе слова: Господи, зроби мене знаряддям твого миру, дай в ненависті сіять любов...
А про Кубу... що ж тут сказати, не суди і тебе не судитимуть.

Прощаємось. Рената проводить мене до машини. Питає про враження.
-- картина сумна, що ж тут скажеш.  Стосунки свідомо псувались протягом шести років. Я не виправлю цієї ситуації. Можливо варто відійти на якийсь час, ну не знаю, пожити у матері. Пробачити образи, віднайти любов...
-- Ти знову за своє?,-- перебиває вона, -- якщо я піду хоч на трошки він поміняє в квартирі ключи, і допобачення!
-- Якщо все так погано, може дійсно краще забрати котів та Чапу та піти, для чого знущатись над собою? Квартиру подарували його батьки, власне ж йому.
-- Так це подарунок, але подарунок нам обом. Я з третього курсу працювала, щоб за ту квартиру платити, а він за своє життя, на жодній роботі не протримався і місяця! це і моя квартира!
-- Слухай, тобі потрібна консультація психолога, а може експерта з розлучень (кажуть, зараз і такі є). Боюсь лише ти спричинеш більше шкоди собі, ніж варті ті примарні квадратні метри. Прости і відпусти, іди якщо хочеш іти.
-- Ти радиш, просто отак здатись? Він тільки цього і чекає... Що я не витримаю заберу котів,  подарую йому квартиру в придачу до семи років життя!   
(далі буде)

Вот такой у меня получился изврат. По другом не назавешь.
Бусы "Мивако"




На любителя.