хочу сюди!
 

Дария

36 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 25-45 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

5. Как вычислить женат мужчина или нет?

  • 10.06.20, 08:31

Сегодня весь день шарюсь по квартире, замотанная в простынь, с бутылкой минералки в руке. У меня страшное похмелье. А началось все с того, что пару недель назад я познакомилась в McDonald’s с парнем, который реально мне понравился. Было привычно людно. Я пила свой любимый латте. Он просто подсел на свободное место рядом со мной. Мы разговорились, обменялись телефонами, созвонились, встретились, все по накатанному сценарию. Кино, кафе, снова кино, прогулка по городу, секс первый, второй, третий. Почти неделю мы не расставались. Вчера меня занесло с Малышкой Мю на Куреневку.

Stop! Малышка Мю. Еще одна моя подруга. В детстве она была такая маленькая и худенькая, что однажды, сильный порыв ветра оторвал ее от земли на несколько сантиметров (те, кто читал "Муми Троллей" меня поймет) - с тех самых пор к ней прилипла эта кличка. С тех самых пор она серьезно занялась спортом. Железо. Зал. Здоровый образ жизни. Теперь ветру нужно постараться, чтобы оторвать ее от земли

Сама не знаю чего я поперлась вместе с ней на Куреневку. Да еще и городским транспортом в час пик. Наверное, чтобы встретить моего героя с коляской и женой под ручку...
В результате - у меня глаза по пять копеек, полная потеря дара речи на несколько минут и ... Даже не знаю что и думать. Просто поставила его номер в игнор.

Интересно, куда он меня приводил? Квартира была явно холостяцкая. 100% к какому-то неженатому другу. Это просто... лажа какая-то.
Конечно же, я не нашла ничего умнее, чем напиться. Сначала с Малышкой Мю. Затем догнаться дома в гордом одиночестве.
Хорошо хоть сравнительно быстро узнала. Не успела еще привыкнуть, влюбиться. Но все равно неприятно. Какие же мужики все таки козлы!!!Вот как определить женат мужчина или нет? У меня женатых до него еще не было. Как-то миновало. Может сразу в паспорт смотреть? Или есть какие-то другие признаки? Нужно будет повнимательней в следующий раз быть.

С любовью,
Ваша расстроенная Алиса heart

Иллюстрация: Sophie Griotto

4. SEX невозможен и точка!

  • 10.06.20, 08:21

Суббота. Утро. "Реприза" на ул. Богдана Хмельницкого. Я лениво листаю меню, попивая уже холодный латте.
Заходит шикарная длинноногая женщина с золотыми волосами. Она уверена в себе. Это читается в каждом жесте.
Кира. Моя подруга. Умная. Властная. Без пары. Без детей. Зато глава огромной корпорации. Не скажу какой. Это не бизнес-блог.

У нас традиция - раз в месяц мы обязательно завтракаем вместе. У нее слишком плотный график. И мы слишком сильно любим друг друга, чтобы потеряться из-за такой глупости как 24-часовой рабочий день. В ежедневниках у нас обеих стоит "Завтрак. Подруга" и так каждую вторую субботу месяца. Неизменно. Из года в год.

Я рассказываю Кирюше последние новости.
Она спокойно выслушивает, а потом резко отрезвляет меня:
- Дорогая, все эти зажраные богатые мужики либо педики, либо импотенты, либо извращенцы. Забудь историю о Золушке и Принце. В наше время эта сказка уже не актуальна.Дедушке просто захотелось свежего мясца. И он может себе это позволить. Богатые женятся на богатых. Я не осуждаю тех, кто спит с влиятельным мужиком ради карьеры. И то, нужно делать это с умом! Спать со стариками за материальное вознаграждение... Извини... Это банальная проституция.

Подруга слово в слово озвучила мои мысли, дав индульгенцию на поступок совершенный днем раньше.

Я так и не поехала на встречу. Просто осталась дома и отключила телефон. Блонда примчалась на своей божьей коровке. Яростно крича и размазывая помаду по щекам, она обвинила меня в глупости, недальновидности и неблагодарности. Я молча слушала, уставившись в пол.
После того, как она уехала я включила телефон, набрала Лео и мы до утра шатались по барам, отмечая тот прекрасный факт, что я большой, глупый, романтичный ребенок, который никогда не повзрослеет и, соответственно, никогда не выйдет замуж.

Со всей ответственностью заявляю: спать с богатеньким дедушкой в трезвом уме и здравой памяти, не преследуя никаких корыстных целей и обладая хотя бы минимальным уважением к себе просто НЕВОЗМОЖНО. С ним можно общаться. С ним, может быть, можно дружить. Но спать НЕЛЬЗЯ!!! Ну не получится... Особенно на трезвую голову. По крайней мере у меня так точно. Да и зачем мне это?

Я - это я. И я не сплю с мужчинами за деньги.

С любовью,
Ваша Алиса heart

Иллюстрация: Sophie Griotto

Какие планы на день?



Там, где ж...па – всему голова, там и пи
…дец – делу венец.

 

— Иди есть рыбный плов с огурцами!

— Ты же готовила суши?

— Ну, мало ли что я готовила.

 

— Какие планы на день?

— За очками в оптику схожу.

— А потом?

— Потом видно будет.

 

Билл Гейтс через чип требует, чтобы я незамедлительно взял пива. Поспорили с ним немного, договорились, что возьму вечером. Нормальный мужик, не знаю, чего все жалуются.

  

Интересно: каких витаминов не хватает в организме, если всё время хочется водки?

 

Группа умных альпинистов обошла Эверест.



 

— Софочка, а почему ты мине не говоришь, шо достигла оргазма?
— Ой, Моня, и шо мне каждый раз тебе на работу звонить и отчитываться?

 

— Здравствуйте, это такси. Я подъехал, выходите.
— Но я не заказывала такси!
— Сейчас тяжелые времена, мы ищем клиентов сами.

 

— Жена требует, чтобы я бросил пить.
— Придется бросить.
— Согласен! Хотя она прикольная, буду по ней скучать.

 

 Благодаря режиму самоизоляции у меня наконец появилось время сделать ремонт в ванной, разобрать хлам в кладовке и почитать Достоевского. Ничего этого я еще не сделал, но время появилось.

 

— Длительные пешие прогулки укрепляют мышцы, повышают иммунитет и вообще благотворно влияют на общее состояние организма…

— Я так понял, автослесарь вы так себе…

 

— Сегодня наконец сдал тест на COVID-19…

— Молодец! А какой вопрос был самый сложный?

— Ты что, придурок?

— И что ты ответил?

 

Не понимаю, почему государство не может просто напечатать кучу денег и раздать их мне одному.

 

Хакеры взломали электронные счета Пенсионного фонда, но так и не смогли разобраться, сколько именно денег они украли и когда их получат.

 

С маской нужно обращаться осторожней. Один мужчина надел маску на лицо и отравился перегаром.

 

Со всего мира приходят сообщения, что коронавирус идет на спад. Я извиняюсь, это мы побеждаем или люди уже заканчиваются?

 

— Я вас осматривать не буду, пока вы не наденете маску!

— А вы точно стоматолог?

 

— Женщина, немедленно выйдите из магазина!

— Но я же в маске!

— Из огурцов?!





3. Возможен ли SEX?

  • 10.06.20, 08:13

Подруга Лола пригласила меня в гости на вкуснейший луковый пирог. Она прекрасная хозяйка и мама. Богиня комфорта. Голубоглазая, пахнущая домашней выпечкой, настоящая женщина. Мы дружим уже лет сто. Я даже не помню уже сам момент знакомства. Но это не столь важно. Важно то, что мы прошли рука об руку и Крым, и Рим, и медные трубы. Лола не очень любит тусовки, предпочитая посвящать свое время семье. Ее луковый пирог бесподобен! Прощай диета.

- Интересно, до какого возраста мужчина остается мужчиной? - задаю вопрос подруге. - До какого возраста мужчина может оставаться полноценным любовником?
- Меня никогда не интересовал этот вопрос, - мягко улыбнулась она.
- Хорошо тебе, - пожала плечами я.

Я все еще обдумывала предложение Блонды. Мужчина был VIP-уровня . Причем по всем параметрам. Но ему за ... 70. А я не хочу быть ответственной за инфаркты.

- Ты сама не знаешь чего хочешь, - пожурила меня подруга.
- Ты права. Но я всегда открыта. Всему: отношениям, знаниям, новым впечатлениям.
- ОMG! Алиса! Спать со старой рухлядью? Ты серьезно?

Это был Лео. Мой лучший друг. Мы дружим с пеленок и это все объясняет, потому что не стала бы я дружить с таким как он, познакомься я с ним в нормальном детородном возрасте.
Высокий. Красивый. Стильный. Приятно пахнущий. Цену себе знает. Умеет не только зарабатывать деньги, но и тратить. И очень, очень, очень любит женщин. Они это чувствуют и слетаются на него как пчелки на цветок клевера. Если бы я не знала его малолетним сопляком — обязательно потеряла бы голову.
- Он богатый, - фыркнула я в ответ.
- Я тоже богатый, - скривился Лео. - Почему ты не спишь со мной, Алиса?
- Он богаче.
- А ты провела какой-то сравнительный анализ?
- Мне пора замуж.
- За старого дедушку? Алиса, он может прожить еще лет сто и тебе ничего не достанется, — рассмеялся он и после небольшой паузы добавил: - У меня есть знакомая. Она тоже спит с дедуганом. Так вот. После секса с ним она убегает в ванну и блюет там. Но он реально очень богатый. Деньги ей дороже. Ты сможешь так, Алиса?
Я сидела с кислым видом.
- Ты испортил впечатление от пирога.
- Просто ты не такая, - обняла меня за плечи Лола. - Ты всегда была романтичной дурехой. Ищи своего принца и не морочь нам голову.
- Принцев не существует, - вздохнула я.
- Рад, что ты это понимаешь, - улыбнулся Лео.

Завтра свидание с дедушкой класса VIP.
И что мне теперь делать?
С любовью,
Ваша Алиса heart

Иллюстрация: Sophie Griotto

Як оберігати дітей від пропаганди СРСР, вчили батьків вояки УПА

10 серпня 2017, 20:50
Архівні матеріалами УПА з Янівського лісу

Архівні матеріалами УПА з Янівського лісу

Львів – Днями у Янівському лісі поблизу Львова чоловік знайшов алюмінієвий бідон із архівними матеріалами УПА і знахідку передав директору Національного музею «Тюрма на Лонцького» для зберігання в Архіві Центру досліджень визвольного руху. Останній документ датований 1951 роком, що свідчить про те, що архіви пролежали у землі 66 років. Серед матеріалів – цінна інформація про діяльність українського підпілля у 1948–1951 роки, збереглось чимало друкованих видань і вперше знайдено дитячий журнал, який видавали у 40-х українські підпільники. Радіо Свобода ознайомилось детальніше з віднайденими історичними матеріалами.

Алюмінієвий бідон має номер 8809 і дату – 1946 рік. Радянська влада спеціально нумерувала бідони. Адже енкаведистам було відомо, що українські підпільники у них ховають документи і закопують у землю. Якщо на молочарні не виявляли бідона, то когось із робітників підозрювали у співпраці з УПА. Часто упівці просто підпалювали будівлі, забираючи бідони, щоб ніхто не постраждав від НКВС.

Віднайдений днями бідон був закопаний у Янівському лісі. Завдяки піщаному ґрунту він зберігся ідеально, відповідно у гарному стані і матеріали, хіба що трішки вологі. Майже всі документи розбірливі й датовані 1948-м – першою половиною 1951 року, охоплюють Львівську, Рівненську, Івано-Франківську області, частину Чернівецької. Вочевидь, припускає директор музею «Тюрма на Лонцького», історик Руслан Забілий, спеціально привезли архіви з різних регіонів на Львівщину, можливо, для служби безпеки УПА.

Матеріали мали б зацікавити мешканців Острожецького району Рівненської області (нині Млинівський). В одному зошиті дуже акуратним почерком написаний список родин, які були вивезені в Сибір з 1940 до 1948 років. Вказано прізвище та ім’я кожного члена сім’ї, рік народження, описано майно, що належало сім’ї (земля, хата, худоба), за що були люди вивезені.

В іншому зошиті детальний перелік арештованих упівців і також із інформацією про них. Вказано і тих, хто добровільно здався радянським органам влади.

Також є інформаційний звіт на 117 сторінках із Косівського району Івано-Франківщини, а це списки кадрів ОУН, протоколи мародерств Міністерства державної безпеки СРСР, організування колгоспів, винищувальних батальйонів.

«Таких звітів тут чимало. Поки що не можемо збагнути, чому матеріали у цьому одному бідоні з різних областей, немає Тернопільської. Цей віднайдений бідон є одним із найцікавіших. Мабуть, ці матеріали були привезені для найвищого керівництва підпілля», – каже історик Руслан Забілий.

Вперше віднайдені і передані у музей кілька номерів дитячого підпільного ілюстрованого журналу «Малі друзі», 1948 року видання. У ньому вірші для дітей, оповідання, загадки, і навіть ігри, але історичного змісту, написано для сприйняття дитиною. Дітям нагадують «говорім рідною мовою».

На обкладинці написано «журнал для дітей» і вгорі гасло – «Воля народам! Воля людині! За Українську Самостійну Соборну Державу!». Це було гасло видання, коли у 1947–1948 роках журнал для української дітвори видавали українці в таборі для переміщених осіб у Німеччині. До Другої світової війни він виходив у Львові, в роки війни, в 1940–1944 роки, у Кракові.

«Перший склад – число це буде,
Другий – в устах мають люди.
Ціле слово… Хто вгадає?
Герб наш назву таку має».

Поради батькам

Українські підпільники у 1950 році дбали про виховання молоді і видали «Вказівки батькам у вихованні дітей», про те, як захистити розум і свідомість дитини від впливів радянської пропаганди, як з преси, так і зі школи, садочка. Для прикладу, радять батькам: «виясніть дітям, що російський народ не є старшим братом нашого народу, не є його опікуном і визволителем. Російські большевики є ворогами українського народу, його визискувачами і гнобителями»; «виясніть дітям, що «піонери», «комсомольці» та інші большевицькі організації є шкідливі для нашого народу, вони мають на меті збольшевичити наших дітей, зробити їх слухняним знаряддям у руках ворожої нам большевицької партії. Вони мають завдання роз’єднати нас»; «навчіть дітей, як вони мають ставитись до большевизму і большевиків. Не вірити большевикам, уникати їх. Доросла молодь не сміє допускатися ближчих відносин і подруж з большевиками. Не вживати російської мови, не здороватись по-большевицьки, по-російськи»; «на кожному кроці поясніть, яку шкоду роблять большевики»; «навчіть правильного ставлення до большевицької школи»; «спростовуйте дітям большевицьку пропаганду».

«Питання ще тоді, у 1950 році, піднімались, які досі для нас є актуальні, а тим паче сьогодні через призму війни з Росією, коли російська пропаганда дуже велика і має вплив на людей. Тобто, підпільники вчили українців, як бути українцями. Самі так не робіть, як би ви не хотіли, щоб робили ваші діти, у родині і гурті будьте одностайними у засудженні злих вчинків – так радили батькам. Якби таке знайшли у хаті, то це була підстава для переслідування органами НКВС, бо свідчило про зв’язки з підпіллям», – наголосив історик.

Серед архівів звітна документація

Серед віднайдених матеріалів є чимало праць тодішніх сучасників про Україну, історію – «Наше становище до російського народу», «Концепція самостійної України», передрук журналу «Революціонер-пропагандист» (1949 рік), на якому написані коментарі когось із референтів пропаганди, сатиричний журнал «Хрін», але регіонального колориту, про що свідчить обкладинка.

Також цікавим для дослідження історії визвольного українського руху в роки підпілля є «звітування з районів».

«Багато звітної документації з усіх територій Західної України, за винятком лише Тернопільської області. Є центральне видання проводу українських націоналістів «Осередок пропаганди і інформації», журнал підпільний. «Революціонер-пропагандист», підпільний журнал, дуже цінний тим, що тут є написані коментарі. Тут бачимо вказівку, щоб кожну зі статей видавати окремо, а це і статті, і вірші. Є інструкція для слідчих Служби безпеки УПА, як організовувати внутрішню документацію, які матеріали збирати, як їх опрацьовувати, заповнювати протоколи», – розповів Руслан Забілий.

Усі документи, які передано музеєві «Тюрма на Лонцького», оцифрують і реставрують. А це ще одна знахідка, залишена оунівцями і упівцями, яка дає можливість глибше дослідити діяльність українського підпілля в роки радянської влади. Українські підпільники, закопуючи тисячі архівних матеріалів, майже 70 років тому, очевидно, розуміли, що документи будуть потрібними для майбутніх поколінь, щоб краще пізнати українську історію.

https://www.radiosvoboda.org/a/28669876.html

2. Блонда и заманчивое предложение

  • 10.06.20, 08:03

В моей жизни нет деления друзей на первый и второй сорт. Они все мои друзья. Одинаково близкие и любимые. Мой первый пост посвящен Блонде только потому, что если я не сделаю этого - она задушит меня своим любимым шарфиком от Gucci.

Итак, Блонда. Самая настоящая оттюнингованная "The Телка" (Господи, прости за то, что так отзываюсь о своей подруге). Вы таких только в глянце видели. Шикарное подфритюренное в солярии тело, силиконовые сиськи, надутые какой-то гадостью губы, нарощенные ресницы и волосы, плотный мейк и татуированные брови. Или какие там брови бывают? Я не в курсе.

Блонда помешана на шопинге, салонах красоты и дорогих ресторанах. Ни одного дня в своей жизни она не работала, но это не мешает ей раскатывать по Киеву на симпатичной маленькой машинке выкрашенной под божью коровку с именными номерами "The Blonda". Конечно же, у нее есть любовник. Богатый и влиятельный.

Почему я с ней дружу? Ведь мы разные. Совсем не похожие друг на друга. Да, потому, что она хорошая. Добрая. Отзывчивая. Просто к ней нужно немного привыкнуть, принять такой как есть и не обращать внимание на попсовый гламур. А еще нужно смириться с тем, что мужики всегда будут пялится на нее и абсолютно не замечать тебя. Когда рядом Блонда ты превращаешься в тень

Сегодня утром Блонда прилетела из Милана. Мы встретились в "Мураками" на Большой Васильковской.
Не успела я присесть за столик, как она печально вздохнула:
- Я замутила с охранником.
- И? - не удивилась я.
- Папик, скорее всего, уже все знает и, конечно же, уволит бедолагу, - вздохнула она, взмахнув длинными ресницами.
- И? - продолжала не удивляться я.
- Знаешь, папик, конечно, хороший, но он ни черта не может в постели. Глотает таблетки, а от них у него поднимается давление и как результат толку никакого. У меня уже три месяца не было секса.
- Трудно поверить, - театрально подкатила глаза я.
- Ну, с ним не было...- уточнила Блонда. - Нужно же мне как-то... Хоть для здоровья.
- Странная логика, - отрезала я, не отрывая глаз от меню.
- Нет. Алиса, я не понимаю. Как так можно? Жить без секса? Женщине обязательно нужен секс. Я читала в одном умном журнале, что когда женщина без мужика, у нее начинаются всякие там болезни.
- А когда занимается этим с кем попало - этих болезней у нее становится еще больше, - привычно огрызнулась я.
Блонда недовольно сморщила свой аккуратненький носик.
- Нет. Алиса, ну как так можно? Вот как ты, например. Ни с кем ни спишь, ни с кем не встречаешься. Работаешь днями. Нашла бы нормального мужчинку и жила бы себе в удовольствие.
- Да куда уж мне, - сказала я себе под нос и жестом подозвала официанта.
- Да ладно, хватит на себя наговаривать. Я тебе даже немного завидую. Ты же столько всего знаешь. По театрам ходишь. Знаешь ли, некоторые мужчины любят, чтобы с девушкой можно было поговорить, - продолжала она свой бубнеж.

После короткой паузы подруга наконец-то приступила к делу.

- В пятницу мой папик будет встречаться с одним кентом. Просил взять с собой хорошую подружку. Приличную. Вместе посидим где-нибудь в дорогом ресторане. Я сразу о тебе подумала. Пойдешь?

- Наконец-то ты перешла к делу, - растянулась я в ехидной улыбке. - Что за кент?
- Очень богатый. Старый еврей. Ищет жену. Чтобы скрасила последние дни.
- Представляю, какой он дряхлый, раз такая любительница дедушек, как ты, назвала его старым.
- Да, ладно тебе. Зато нуждаться ни в чем не будешь. Ты даже не представляешь как он богат.
- И с чего бы это ему я сдалась? - подозрительно сощурилась я.
Блонда гордо выпрямилась:
- Еврейка. Из хорошей семьи. Образованная. Готовишь.

Ну, вот, что ты будешь с ней делать? Купидон-любитель.
Придется идти.
Думай теперь, что надеть в дорогой ресторан.

С любовью,
Ваша Алиса heart

Иллюстрация: Sophie Griotto

1. Начнем?

  • 10.06.20, 07:53

Меня зовут Алиса. Дурацкое имечко, правда? Но зато распиаренное. Лиса Алиса, Алиса в Стране Чудес, Алиса Селезнева, Алиса Донникова из "Дозора" и, наконец, одноименная рок-группа. Бывает, придешь в компанию, а там пять Оксан, семь Оль и как минимум три Марины. А вот Алис я как-то не встречала.

Мне 29 лет. Живу в городе Киеве. Работаю... Да какая разница где работаю? Работаю, в общем.

Думаю, несложно догадаться, что я холостячка с котом. Прошу не путать со старыми девами с кошкой!
Почему одна?
Да... как-то не складывается, что ли...

Что еще рассказать о себе?
Я долго играла в куклы. Лет до 15. Все одноклассницы уже дружно потеряли девственность, а я все еще смотрела мультфильмы про "Спайдермена" на итальянском языке по единственному в то время кабельному каналу. И так продолжалось бы до сих пор, пока я случайно не залезла на антресоли и не нашла коробку с порножурналами. Самообразование прошло на ура! От теории я быстро перешла к практике с соседом Колей. Он был старше меня на четыре года и казался вполне себе ничего. Мы встречались три года. С ним было откровенно скучно. Потом два года странных отношений с местным мачо, имя которого я даже помнить не хочу. В 22 - гражданский брак на полтора года. Тоже не срослось.

Сейчас я уже не заморачиваюсь отношениями. Просто живу. Работаю, дружу, люблю, иногда напиваюсь, иногда волком вою от одиночества. Плыву по течению, как все люди. Об этом и пойдет речь дальше. А на сегодня хватит.

С любовью,
Ваша Алисаheart

Иллюстрация: Sophie Griotto

PS: Столько раз уходила и все равно решила вернуться на платформу где родилась моя героиня.

КВН 1989

«Речи не раз уже слышали модные,
Мол, перемены грядут…
Только по–прежнему слуги народные
Лучше хозяев живут!»

©1989. КВН УПИ. Прошло тридцать лет…

Бірьозка в Лисичанську.

  • 10.06.20, 01:32

Це наша українська береза, не плутати з мокшанськими болотяними рослинами!