хочу сюди!
 

Дария

36 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 25-45 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Фото з лазні до газети!

  • 09.10.23, 21:49
Цей знімок я давно розшукував у своїх домашніх архівах з колишньої журналістської роботи, і ось нарешті трапився до рук. Хвилинка, і він уже оцифрований сучасним фотоапаратом, готовий з’явитися у світ. Хоч би у Фейсбуці, чи Інтернет-блозі Мабуть, у році 1989-му, а то й у дев’яностому, коли я трудився в газеті «Правда України», справи службові завели мене поспіль із нашим редакційним фотокором Петром Приходьком у Дубно Рівненської області. На тамтешній масло- чи сирзавод, гарне тоді...

Читати далі...

Зрадник той, кому взимку тепло було

  • 09.10.23, 21:41
Те село, про котре розкажу зараз знаходиться нині на фронтовій межі – не сьогодні — завтра його звільнять збройні сили України. Це благословенне, але понівечене москалями Запоріжжя, нинішнього літа жахлива вогняна земля.Загалом це — мала батьківщина одного мого київського приятеля. А цікавить вона мене того, що років із п’яток тому, коли вже кипіла підла московська агресія в Криму і на Донбасі, повернувшись якось із села він із серцем мені сказав:—Прокляті малороси, ніяк не нап’ються крові...

Читати далі...

Випадок із духовим оркестром

Прочитав, що міністр молоді і спорту пан Жданов, в аеропорту, серед ночі організував зустріч золотого олімпійця Верняєва з духовим оркестром. Коли не вмієш нічого робити для розвитку спорту в державі, керуй хоч би трубадурами після опівночі. Цілком закономірно. Але духовий оркестр поночі, це все-таки оригінально. І я тут також пригадав аналогічний випадок. У мого гарного приятеля в подруги був день народження. На вулиці стояв ранній жовтень, було тепло і лагідно. Стола накрили між двома старими ...

Читати далі...

Де ще знайти таку красу? (Закінчення статті)

Святослав Крещук був просто таки неперевершений майстер пошуку цікавої інформації, оригінальних новин. Він приїхав із Луцька з цілим списком тем, які хоче за два роки навчання вивчити, дослідити і про них розповісти читачам його рідної Волині. Точно пам’ятаю, що першим у тому його цікавому пом’янику значилося: ‘’Пост Волинський’’. Пам’ятаєте, при в’їзді до столиці чугункою є така однойменна зупинка електрички з боку Фастова… До кінця першого місяця нашого навчання пан Крещук уже видав в...

Читати далі...

Де ще знайти таку красу? (Початок статті)

Сьогодні, 6 вересня, під завісу першого тижня нової золотої осені на Волині завжди святкували день народження місцевого журналіста, справжнього золотовуста Святослава Крещука. Якийсь час тому, коли було в тому краї вдосталь райцентрів і районних газет у ньому, до цього дня славного писали творчі хлопці і дівчата веселі привіти до дня народження Славка. Позаяк він і справді був неабиякою особистістю. До тридцяти з гаком виріс уже до редактора обласної молодіжної газети, яка до кінця сімдесятих...

Читати далі...

Де ще знайти таку красу? (Початок статті)

Сьогодні, 6 вересня, під завісу першого тижня нової золотої осені на Волині завжди святкували день народження місцевого журналіста, справжнього золотовуста Святослава Крещука. Якийсь час тому, коли було в тому краї вдосталь райцентрів і районних газет у ньому, до цього дня славного писали творчі хлопці і дівчата веселі привіти до дня народження Славка. Позаяк він і справді був неабиякою особистістю. До тридцяти з гаком виріс уже до редактора обласної молодіжної газети, яка до кінця сімдесятих...

Читати далі...

Щоб ти , друже Іване, з'їв

  • 09.10.23, 21:02
Є у мене милий і благоліпний панібрат-приятель Іван Кокуца. Знаний і чільний український поет. Далеко не рядовий, не розхожий. Одна з його книжок, уявіть собі, зветься ‘’Снідало сонце в тумані’’, котру я тримаю на робочому столі, оскільки залюбки гортаю, перечитую замало не щотижня. Позаяк мене вона дивною дужою енергією заряджає, надихає його крупнозерна, запашиста, духовита поезія. В якій слова немовби підмазані медом, непомітно підкурені ладаном Кожне влучна фраза. А спадкова наша в’язь...

Читати далі...

Час пролітає над нами

Ми ніяк не можемо визнати ту серйозну штуку, що найдорожчою цяцькою нашого життя є все-таки… час. Час життя. Який непомітно пролітає над нами...От у моїй робочій кімнаті на стіні висить велике і привабне фото. Я навіть розміри його скажу: 93Х67. З’явилося воно тут у жовтні 2014 року. Тоді в моєму житті сталася вельми помітна подія: вийшла у світ друком нова літературна праця — книга «Свічка на вітрі». Твір про причини і початкові дії гарячої стадії нової російсько-української війни. Свіжі...

Читати далі...

Неконтрольований напад замилування...

За даними Каліфорнійського університету, люди і тварини відчувають однакові емоції, коли бачать представника свого виду. Всі ми думаємо про іншу істоту як про симпатичну і небезпечну водночас. Але більшість з нас не знає, що в багатьох ситуаціях тварини поводяться так само, як люди. Ми відшукали кілька цікавих і зворушливих фактів про тварин, які змусять вас полюбити їх ще більше. 1. Морські видри уві сні тримаються за лапи, щоб їх не...

Читати далі...

Михайло Швед із Ріпок - 2 (продовження розповіді)

Мені хотілося, як у дитинстві плакати. Хіба ж так можна? Приїхати спеціально під білоруський кордон, помилуватися миттєвим льоновим роздолля і пропити це все за хмільним угаром. Нехай воно пропаде те застілля!—Гайда, вставай, п’янюго, — закричав я зло над Михайлом. — Усе, квітуючий льон побачили. Їдемо навчатися… Побратим мій сів із пом'ятим обличчям. Але вуса стирчали бадьоро, як, даруйте, у рудого таргана. Далі описувати не буду, щоб не образився пан Швед, хоч від тих подій поминуло уже...

Читати далі...