Діти Локі, або Трагедія в Дев’яти світах

 

 

Я закликаю Темного Бога,

Бога з надр смертній твердині!

Вийди до свого святого палацу

І там назви своє таємне Ім’я!

Ворогів смертю скованих душі

Тобі віддаю в дар, славетний Локі,

Нехай буде страшна твоя чорна кара!

Нехай задихнуться в люті всі боги

 

Коли аси захопили світове панування, то вони стали правити Дев'ятьма світами, насаджуючи в них свої моральні принципи і намагаючись утримати в сильній руці на короткому повідку новонабуті провінції, тим більше, що деякі з них, такі як Йотунхейм, спочатку були схильні до бунту та повстання проти чужих їм по крові панів. Тоді ж аси задумали провести часткову асиміляцію в цих світах, спрямовану на правителів, а точніше – вони задумали виховати в Асгарді майбутніх керуючих світами, взявши в заручники дітей та виховавши їх у дусі Асгарда. Так вийшло і з Локі, який за народженням був йотуном. Аси забрали його зовсім маленьким і стали напихати асгардівською мудрістю та поняттями.

 

[ Читати далі ]

Нарешті дочекався того, що на пейсбуці заблокували мого акаунта. В принципі, це несуттєво, але:

[cut text="Читати далі"]

1. Український сектор пейсбука контролюють модери зі срашки, з якою ми воюємо. Тобто - вони вирішують, кого покарати. Сцукєрбєргєр це знає, але досі не призначив модерів з України, щоби уникнути подібної несправедливості. Нагадаю, що мені вирубили пейсбука за публікацію "Діти Локі, або Трагедія в Дев'яти світах". Що вони там знайшли крамольного? Здавалося би - розповідь про дітей Локі, суто скандинавськи міфологія, але у сучасному розгляді. Можливо від цього у кацапів підгоріли пердаки? То ким вони себе завважили, чи не асами?!! Так до асів їм далі, аніж до Місяця рачки.

2. Видалення мого акаунта є політикою толерастії, яка спостерігається в багатьох з соцмереж. Наприклад: кацапам можна безкарно гавкати на Україну, бо в них там свої модери, які не звертають уваги на повідомлення читачів про недопустимість, наприклад, розповсюдження національної ворожнечі та пропаганди війни - чим займаються фактично всі кацапські блогери.

3. Сам по собі пейсбук перетворився зі звичайної інтернет-помийки, якою, фактично, є будь-яка соцмережа, на мегапомийку для толерастів (окрім кацапів, які безкарно топлять за свою гнилу смердючу срашку)..

4. Окрім, як розвитку антисемітизму, в діях (а вірніше - в бездіяльності сцукєрбєргєра відносно виділення окремого українського сегменту пейсбуку) сцукєрбєргєра (не можу називати ту моральну потвору інакше) нічого нема. На світлині видно, що два не іудея, навіть не єврея (окрім як за паспортом), швидше за все - один совок - єврейський шовініст з України радісно позує з другим совком зі Сполучених Штатів, який є теж єврейським шовіністом. Крайньою мірою заборона на свободу слова, яка діє суворо спрямовано та принцип "для друзів - все, для інших закон" є керуючими факторами поведінки обох тварюк. ЗЕ та Сцу гнид..

%. Схоже на те, що сцукєрбєргєр таки досяг мети - я в пейсбук не повернусь, але й стану пропагувати своїх знайомих на видалення акаунтів з цієї ганебної шовіністичної помийки, де панують принципи подвійної моралі та толерастична солоденька облудливість.

6. Пейсбук - НАХУЙ! З москалями - модерами. НАХУЙ пейсбук!

Висновок: я нічого не втратив, окрім акаунта та можливості спілкування з людьми, телефонів яких у мене нема. 

[/cut]

Соседка Анна, она же подруга и медик - кладезь житейской мудрости. Научила делать из картошки, подсолнечного масла и куска бинтика КАГАНЕЦЬ, светоч смутных времён. В свою очередь она почерпнула эти знания из богатого профессионального опыта. Люди 45+ помнят  веерные отключения света. Генераторы в районных больницах это по тем временам(90-е) роскошь, они каким-то волшебным образом оказывались в подвалах-котельных местных воровитых чиновников крепких хозяйственников от медицины. В детском же отделении, где 25 лет работала Анна приходилось работать практически в полевых условиях. Веерами крыли каждый день, по несколько часов. Порой приходилось при свете каганців попадать в крошечные венки деток от ноля. Секрет каганця ей передали старшие наставники, которые в свою очередь узнали этот секрет может быть даже от военных медиков.

Так вот, разрезается картофелина вдоль. можно даже взять немножко припорченную, хорошую лучше сохранить для супчика из оккупантской рыбной консервы. Ножницами протыкается примерно посередине дыра. 1-1,5 метровый кусок бинта скручивается в жгут, щедро пропитываеся олией(именно олией, а не "подсолнечным маслом"). Протягиваем фитиль в картофелину, ложим её срезанной частью на блюдце, короткий фитилек 1,5-2 см сверху, длинный хвост на донышко. фитилек выкладываем змейкой по блюдцу, наливаем олию, чтоб и не расплескалось но и не потерялось в тарелочке. поджигаем сверху фитилек. Ставим блюдце в неглубокий светлый тазик. т.с. плафон-отражатель вверх задом. Ну и для безопасности, защита от любопытной Зайки, которой нравится сбрасывать непонятные вещи с поверхностей. Ставим светоч на пианино. Лучше конечно же рояль подошел, но що маємо те маємо.

Всё. Веселуха началась! Сдаются карты, играем до одурения в дурака.  когда каждый достаточно почувствовал себя как умным, так и дураком (в зависимости от настроения), просим продолжить досужие посиделки литературными чтениями в вольном пересказе. Поскольку при каганце читать утомительно, то звездой этих посиделок была мама. Светлый день она проводила за чтением, пока мы все были в бегах и заботах по выживанию. Вода, еда, костер, лекарство, новости. Все это требовало много сил, времени и усилий. А духовная пища была заботой мамы. Никогда ни до того, ни после я так не смеялась. Сказки Пушкина. Ай да сукин сын! В мамином исполнении это было так весело в переводе на слобожанский диалект. Бурлачка Нечуй-Левицького. Кайдашева сім`я, Баба Параска з бабой Палажкой. Они помогли мне не тронутся умом. Или просто понять, что тронутые герои этих рассказов тоже норма.

Искренне уверовала в молитву. Единственную которую знаю. Ночью. Час. Три. Пять. Жесткие обстрелы. Иногда меняют время. Когда вне графика это еще страшнее. Нет безопасной секунды в этом мире. И только единсвтенный Отче Наш, который иже на НЕБЕСИ -  спасает.  Все остальное с небес - убивает. Если успеваю между бабахами от начала и до конца прочитать молитву, значит будем жить! А бабахи не прекращаются и по полчаса, бывали ночи вообще без перерыва! И громыхает все громче, чаще и ближе. Если между взрывами не укладываешься в молитво-норму, то надо быстрее соображать, не пропуская слов и не мешая фразы. Десятки, сотни, тысячи раз прочитанная молитва. Думаю, что Ему не надоедало слушать это, раз такую епитимью наложил на Изюм. А может я одна такой психотерапией за всех отдувалась. Наверное, норму на город я одна умудрялась выполнять.

как-то так. написала. У людей и пострашнее бывало. Я практически в санатории была. Вода - рядом. Хорошие люди - рядом. Приходилось и самой подтягиваться до них. Надеюсь, что у них и от меня остался шлейф без душка.