Морок всебічно мене огортає,

Хочу  чи ні,  ніхто  не  спитає.

Чорні  по  стінах   розбризкані   тіні,

Тепер я їй раб. На сьогодні. Віднині.

Лячно вронити хоч слово у тиші,

Краще  стояти  тихіше  від  миші.

Скуті    кайданами   руки    і   ноги,

Нема мені звідки, чекать допомоги.

Раптом пітьму різкий звук пронизає,

Це   звук   батога,   і   усе   завмирає.

Серце  ледь   б`ється,   пітьма  ріже  очі.

Відчинилися двері, бачу постать дівочу.

Тиша,  мовчання,  ні  я,  ні  Вона.

Невимитий посуд – ось моя вина.

Вмикається світло,  і перед  очима –

Я бачу чортяку, авжеж не дівчину!

Розпатлані коси,  корсет шкіряний,

На шиї дівочій, ошийник стальний.

Очі  пантери,  а  може  й  тигриці?!

Слідів не лишилось від бувшої киці.

Зап`ястя  закуті  у  шкіру  з  шипами,

А Вона нічогенька, з міцними ногами.

Ноги чарівні,  а  де  те,  що вище?

Гумові шорти стягнули сідлище.

Руками   зминає   батіг   шкіряний,

Десь я вже бачив точненько такий.

І  поки  в  безодні думок я тонув,

Цей же батіг враз мене обгорнув.

Боляче вжалив хлистом ягодицю.

Я поглядом впився у мою царицю...

...далі є

Все будет. Хорошо.  Я знаю!  Всем хорошего настроения!!! Желаю что б!!! Не знаю что сегодня за праздник, но одна місль в голове --- Жизнь прекрасна!!! Мля, так хорошо действительно давно не было!!! Вот беспричинно, просто хо-ро-ШО И Вам того же ! И побольше... (эта заметка заряжена диким позитивом - кто её читает получает заряд энергии на неделю вперед)

Наташа – милое созданье,

Капелью голосок звенит.

Моих   очей   очарованье,

Я  красотой  Твоей  убит.

 

В   Твоих  глазах  ищу  спасенья.

Смотрю в их чистый, нежный свет.

За годы блядства жду прощенья,

Я   пред   Тобой,   душой   раздет!

---

...вірш із збірки "Близько серцю моєму"

Затихли  дерева,  нечути птахів.

Дихання   вітру,   траву   не   колише.

Нечути у лісі людських голосів,

На приречену землю спустилася тиша.

 

В ній я сиджу на зеленій галяві,

Серце   та   очі   –   від  світу  закрив.

Мрії дитинства то ясні то мляві,

Йдучи життям так безжально згубив.

 

Небо шарахнуло ніби від болю,

Землі посилаючи збуджений грім.

І, - мов сльозами, своєю водою

Життєдайну  вологу  надало  усім.

 

Перші краплини, холодні і важкі,

Зовсім як спомини пасмурних днів.

Ринули   з   неба   роздертої  пащі

Змиваючи   все,  що  забути  я  хтів.

 

Так дощ, розмовляючи гулко з травою,

Мене ненароком – пестив і мив...

Щоб  ранок   новий  –   своєю    росою,

Очищене  тіло  моє  – пробудив.

---

...вірш із збірки "Близько серцю моєму"

Ты пукнула, о как прекрасно,

Своей любимой - нюхать аромат.

Целуя зад, который страстно

Сношал, лишь пять минут назад.

 

О, то мгновенье безмятежно,

Где мы на смятых простынях,

Предались сексу так небрежно,

Другим, оставив стыд и страх.

 

Ночь как детей, обняла нежно,

Огонь желания в сердцах –

Нас гнал к тому, что неизбежно

Да, будет с криком на устах.

 

Я соблазнился не напрасно,

Испил до дна той ночи яд.

И через время так же ясно,

Любимой  чую – аромат.

---

...вірш із збірки "Пошло, про любов"

Що ніч є, то глибше

Ти лізеш в болото.

Тут ніц не поробиш,

То   Твоя   робота.

 

Скоріше кінчив би,

Єдина турбота.

Спрацьовуєш губи,

То Твоя робота.

 

Твоє “керівництво”

Жадібна мерзота,

Копійками платить,

Зате    є    робота.

 

Буває    до   горла

Підходить блювота,

Та мусиш терпіти –

Така     то     робота.

 

Під ранок додому.

Ще завтра субота.

Затискуєш    зуби,

То   Твоя   робота.

 

Ось,   поки   Ти  мала,

Мій   пеніс  у  роті.

Цей вірш присвятив я

Твоїй, блін, роботі!

---

...вірш із збірки "Пошло, про любов"

Ох, бля, порнуха – райский сад!

А я, видать, садовник в нём.

После  него,   мне   прямо  в  ад,

Грехи  свои  сжигать огнём!

 

Вот новый день, и снова съемка,

Разнообразней секса ждёт народ.

Мотор!  И,  голозадая   красотка

В    лучах    софитов    предстает.

 

Лимит   фантазий  не  исчерпан.

Границ   для   порно  вовсе  нет!

О, как здесь смотрится невинно

Старинный, доблестный минет!

---

...вірш із збірки "Пошло, про любов"

В Киеве на Контрактовой площади в День автомобилиста прошел парад
ретро-машин. Но так как я приехала туда очень поздно, то смогла увидеть
не все (часть машин как раз стартовали в ралли по улочкам Киева, а
часть - уже уехали).
Из того, что я все-таки успела увидеть:

Машинка-зебра отправляется в поездку по городу.

А эти машины никуда не ездили.

Больше всего людей фотографировались возле этой машины.

p.s. Раз уж выбралась на улицу, то захотелось еще куда-то сходить.
Было три варианта:
1. Планетарий, в котором я ни разу не была (последний сеанс начинался в 16.00).
2. Pinchuk Art Centre (знаю, что находится возле Бессарабке и там большая очередь, чтобы туда попасть)
3. Художественный музей Украины, в котором проходит выставка 100гравюр Пикассо.
Куда же я все-таки поехала ?....(можно посмотреть в следующей моей заметке )