мне интересно вам нравится наш ГИМН УКРАИНЫ????он ведь самый лудший ну поскольку я ищё из Москвы мне и московский нравится!а вам что по душе или вы вобще советский гимн любите??

Мои мысли только о тебе . Может когда нибудь наступит  день ,  и в твоих мыслях буду  только я ... Не только ты моей мечтой будешь , но и я твоей мечтой буду . Может когда то это случиться . я буду ждать  , и верить.

В сердце осталась печаль ,

Ты не звонишь и не пишешь .

Может с ним что то случилось .

А может ему не нужна я .

Я целый день думаю только о нем .

Хочу опять видеть его каждый день.

Его глаза , его улыбку , его тепло.

И просто чувствовать его.

Быть рядом  с ним как раньше.

Вернуть бы время назад ,

Я все бы сделала по другому.

И мы были бы вместе.

 

 

В сердце осталось пустота , которую трудно будет заполнить. Сердце молчит оно не стуит. Оно заснуло надолго . И его будет трудно разбудить.

Опять я одна , опять одиночество пришло ко мне внезапно. Мне трудно с одиночеством справляться , я устала . У меня просто упадок сил. Хочу быть просто любимой . не ужели я много хочу , или хочу чего то особенного. Я хочу всего лишь того , чего хочет каждый человек. И когда это случиться  , я буду самой счастливой на свете . А может это случиться  когда уже будет поздно  и любовь мне буде не нужна . Меня ещё ни кто в жизни не любил просто за  что я есть !!! Любили может , но только из-за какой то выгоды!Не ужели я какая то не такая. Наверно не судьба мне быть  любимой .

Среди миров в мерцании светил

Одной звезды я повторяю имя.

Не потому, что я Её любил,

А потому, что я томлюсь с другими.

 

И  если мне в сомненьях тяжело

Я у Неё одной молю ответа.

Не потому, что от Неё светло,

А потому, что с Ней НЕ НАДО СВЕТА……

 

                                     ЗАЗ Lanos обновится в 2009 году рынок автомобилей


На автосалоне SIA’ 2007 Запорожский автомобильный завод (ЗАЗ) представил концепт Lanos M, который приоткрывает завесу над внешностью рестайлинговой модели Lanos. Со следующего года ЗАЗ останется единственным производителем Lanos, поэтому на заводе задумались над продолжением жизни удачной модели.
Дизайн нового Lanos M выдержан в экстравагантном стиле с узкими «хищными» фарами. На концепте они светодиодные, но у реального автомобиля будет другая оптика.
У Lanos M изменятся крылья, капот, багажник, передняя и задняя оптика, бампера – другими словами изменится вся наружная штамповка. В данном экземпляре интерьер пока оставили прежним, но ближе к серийному производству его поменяют.

Как сообщил вице-президент «УкрАвто» Олег Папашев, ЗАЗ Lanos M должен встать на конвейер в Запорожье в 2009 году.

Сейчас просчитывают объем инвестиций в новый дизайн. Силовые агрегаты пока также планируются прежние: 1,5 и 1,6 л, но ближе с серийному производству возможно и появление новых моторов.

ЗАЗ Lanos M получился очень неплохо, но его дизайн явно не европейский, скорее здесь присутствуют нотки «японско-корейских» автомобилей и концептов. С другой стороны ЗАЗ не имеет ярко выраженного дизайнерского почерка в модельном ряду, поэтому каждый автомобиль – новый визуальный облик.

В любом случае, создание уже собственного автомобиля (дизайна и стиля) – это огромный шаг украинского автопрома и его можно только приветствовать.

Якщо ви учень середніх класів і прийшли без батьків, то про заповітну дірку навіть не мрійте. За дірку в вусі потрібно віддати 40-50 грн. Тому бийте відразу дві. Оптом дешевше – 60-70грн. // Фото з сайту smoking-room.ru

Сьогодні, йдучи по вулиці або їдучи в метро, усе частіше зустрічаємо людей із сережками у всіх частинах тіла. Для міста прикрашання тіла металом стає буденним явищем, але все-таки ще не всі люди реагують на це адекватно.

Тінейджери  таким чином намагаються підкреслити свою індивідуальність або "йти в ногу з модою", старше покоління зустрічає цю "моду" з осудом і нерозумінням. Де ж правда? Боротися з цим чи прийняти?

"Життя" поцікавилося цими питаннями і вирішило, якщо не розставити всі крапки над і, то, принаймні, пошукати відповіді на деякі питання.

Існує думка, що сережки - суто жіноча прикраса, і тільки геї проколюють праве вухо. Хоча...

Можна вірити у це, можна заперечувати, але простіше звернутися до історії. Адже, може, зовсім не обов'язково - геї, можливо, просто стиляги.

Пірсинг (Body piercing  -  з англ. - букв. - прокол тіла) -  процес проколювання різних частин тіла з наступним вставлянням прикрас - існував протягом всієї історії людства.

Пірсинг вуха і довга мочка - предмет гордості молодого масаї. В Кенії переконані: для успішного полювання, воїну необхідно прикрашати своє тіло. Фото: smoking-room.ru

І сережки, якщо вірити історії, з'явилися саме як чоловіча, а не жіноча прикраса.

Перші відомі чоловічі сережки з'явилися в долині Нілу в V тис. до н.е. Їх носили єгипетські фараони, ассірійські і фінікійські царі, скіфи і сармати.

Відомий Тамерлан носив золоті кульчики в обох вухах. Не цуралися дорогого колечка у  вусі  і слов'янські князі, і запорізькі козаки.  

Де ж собака зарита

З давніх часів багато народів підходили до пірсингу досить винахідливо. Таміли Південної Індії, проколовши вуха дитині, починали розширювати отвір, вставляючи туди важкі предмети доти, доки мочки не досягали пліч.

Індіанці-ботокуди Південної Америки під шкіру нижньої губи вживляли дерев'яний диск, від чого на обличчі з'являвся "дзьоб".

Аборигени Калімантана вставляли у вуха важкі прикраси, а заодно вискубували брови і вії, просвердлювали верхні різці, робили в них мідні заклепки, потім ці зуби чорнили і заточували.

Багато жителів Індії і зараз вішають на ніс витончені сережки.

Південноамериканські індіанці міранья з ріки Жапура використовували як носові кільця щось схоже втулки як особливий знак  свого племені.

У деяких племенах прийнято вставляти дерев'яні пластинки, деталі зі смоли чи металу у дірки, що у вухах або губі. А ви б наважились на таке?

Доходило до того, що жінки носили цілі ланцюжки втулок, і їм доводилося відкидати їх за вухо, щоб не заважали працювати. В Африці жінки з племен джур і мору могли одночасно проколювати носову перегородку, вушну раковину і верхню губу.

У більшості південноамериканських індіанців існував звичай робити отвори у найрізноманітніших частинах обличчя, але найчастіше в носі, вухах і нижній губі.

У дірочки протягували дерев'яні або бамбукові палички, згорнуті листки, а в урочистих випадках - порожнисті кісточки маленької пташки з протягненими крізь них перами. Іноді в нижню губу вставляли велику втулку з дерева, смоли, каменю або металу.

І звичайно, не можна не згадати ацтеків, що з ритуальною метою перфорували язик, а також древніх римлян, що вставляли в соски пряжки своїх плащів.

Однак пірсинг  задумувалася не тільки як прикраса. Це, швидше за все, був знак відмінності, символ стану в суспільстві, приналежності до племені чи оберіг.

Великі таємниці маленьких сережок

У давніх єгиптян і ассірійців сережка свідчила про високий статус у соціумі, а в давньому Римі вказувала на раба. Давні греки, що носили сережки, заробляли собі на життя проституцією. Центуріони Цезаря носили кільця в сосках як знак мужності і відваги.

Сережка у злодія - символ безстрашності перед церковним судом і належності до соціального "дна".

У піратів сережка означала захоплений корабель.

Російські жінки дарували сережки, щоб уберегти солдатів від сліпої кулі. Може, саме звідси приказка "Для милого дружка хоч сережку з вушка!".

Особливий зміст у сережку вкладали козаки. У лівому вусі її носив єдиний син матері-одиначки. У правому - єдиний син у батьків. В обох вухах - останній у родині, годувальник і продовжувач роду. За козачою традицією, отаман або осавул був зобов'язаний оберігати таку, особливу людину. Цього щасливчика під час війни, наприклад, не мали права піддавати смертельному ризикові, не відсилали на вірну загибель у саме пекло.

Але в історії пірсинга були не тільки злети. Наприклад, у XIII столітті католицька церква заборонило будь-яким чином модифікувати тіло. Ця заборона поширилася і на сережки.

Однак уже в XVI столітті Генріх ІІІ спокійно носив у правому вусі дві сережки і, здається, непогано почувався.

Омріяна дірочка сьогодні

Техніка пірсинга проста і, загалом, мало змінилася за тисячоліття. У стародавні часи для проколювання частин тіла використовували голки і гострі ножі з металу, кісток, раковин або заточені камені.

"Тепер я чебурашка! А яке у мене "ікло!" Всі зуби видно!"

Зараз майстри пірсинга використовують спеціальні пістолети, порожнисті голки і скальпелі, що значно полегшує неприємну процедуру.

Любителі серйознішого втручання у своє тіло, наприклад, підшкірних силіконових вставок або електронних пристроїв, вдаються навіть до хірургічних операцій.

"Життя" звернулася в кілька відомих пірсиг-студій у Києві, щоб довідатися, що, де і як.

Майстер студії Tatoo House Василь Вороновский розповів, що сьогодні з проханням проколоти якусь частину тіла звертаються щодня.

Переважно, це молоді люди від 16 до 20-22 років. Найбільшим попитом користується пірсинг пупка, брови, язика і губи. Іноді люди звертаються з приводу інтим-пірсинга.

"В принципі, робити пірсинг нескладно, - говорить Василь. - Однак найнебезпечнішою зоною для проколу є язик. В основному через те, що язик - це м'яка тканина, що в роті багато мікробів. А це вимагає додаткового догляду. Наприклад, для ефективного загоєння можна порекомендувати препарат мірамістін. Але всі люди різні, різний імунітет. Іноді цього буває не достатньо. Тоді доводиться підключати мазі і гелі з антибіотиками, білковими гідролізантами та інші засоби".

"Дивись мені в очі! В очі, я сказала!" Фото: www.mecho.ru

Сьогодні пірсинг-салони  і студії пропонують цілий калейдоскоп послуг: від звичайного проколювання вух до так званих флеш-тунелів і "корсетів".

І в принципі, за словами майстрів, пірсинг - безпечне захоплення. Але тільки якщо робити його в гарному салоні, з гарною апаратурою, одноразовими і стерильними інструментами.

А людина, якій ви довіряєте потерзати якусь ділянку вашого тіла, повинна мати як мінімум диплом (сертифікат) майстра, а ще краще медичну освіту, знати метали і ... психологію.        

Однак майстер студії Tatoo House зізнався, що бувають і не дуже приємні моменти.

"Прийшла дівчинка, який зробили пірсинг пістолетом... Це просто розривається тканина, сережка з поганого металу. Це розряд Гіннес-шок. Довелося підрізати, виймати сережку, обробляти. Рятувати людину", - ділиться гірким досвідом майстер.

"Так, ще дві-три дірки в брові, кільце на губі... І все, мабуть. Хоча пірсінгу не може бути забагато!"

Гарний майстер повинен гарантувати, що його робота буде хорошою, не призведе до незручностей.

Однак, за словами Василя, не завжди майстер зробить пірсинг беззастережно. Якщо ви учень середніх класів і прийшли без батьків, то про заповітну дірку навіть не мрійте.    

Якщо ж ви "доросли" до віку, коли вас нормально сприймають і без батьків,  і раптом жах як захотілося проколупати на тілі дірку, то в різних салонах Києва на таке задоволення прийдеться трошки розщедритися.

Наприклад, за дірку в вусі потрібно віддати 40-50 грн. Тому бийте відразу дві. Оптом дешевше - 60-70грн.

Пірсинг брови витягне з вашого гаманця близько 100 грн., ніс "потягне" на 100-120, а за пупок прийдеться викласти близько 150-180 грн.

Так що удачі! Ростіть, живіть, "коліться", шукайте свій стиль!

Але ніколи не забувайте, що ваша унікальність ніяк не залежить від маси металу на тілі!

Фото з сайтів: www.liveinternet.ru,  www.news.bbc.co.uk і

monarch.infostore.org

Джерело: http://life.pravda.com.ua/private/47c7f041b2c57/

Бажано, пояснити свій вибір.

Рано или поздно у всех нас наступает момент,когда 
желание и страсть малость угасают.Причины разные: усталость,
проблемы, разногласия, однообразие, да мало ли ...

Но ведь...есть золотое правило: во время секса , думать
только о сексе. Выключить телевизор и телефон, ведь они способны
разрушить даже самое страстное желание...

Помощник- романтический вечер со свечами и
музыкой, эротические фильмы и журналы, они всегда настроят на
нужную волну и романтический лад, а откровенное порно - на неистовое
желание. Порадуем  мужчину красивым ,соблазняющим бельем, и головокружительной лаской ,
рискнуть - снять  фильм о вас и только для вас двоих, это возбуждает и заставляет страстно желать.

Говори об "этом", зажигай  ОГОНЬ всежих чувств и эмоций !


 
А всем  ли мужчинам нужна идеальная жена.....???Ведь все, что очень хорошо, идеально...очень правильно и честно
очень быстро надоедает., если жена отличная - муж ищет приключений на
стороне, ему скучно с идеальной женой, он не ценит то, что имеет.

Так что же делать? Быть идеальной, или нет?

Бывают  , правда  и
мужья идеальные тоже...,так почему-же судьба не сводит их вместе...,


возможно потому, что это был-бы- РАЙ...?   

А какие "дровишки" Вы подбрасываете в огонь любви,чтобы он не погас...если,конечно это не секрет ...

Сільська дорога в горах - то є дещо...іноді дивуєшся як взагалі по ній щось їздить...аж раптом вона виводить до такої собі оази сервісу і цивілізації...
Сучасний витяг і крісельна дорога, снігові пушки і ратрак, персонал, що побачивши відвідувачів жваво підбігає і цікавиться "Чим я можу вам допомогти?" Заради нас вісьмох підкидали снігу під витяг і півдня крутили його, офіціант у народному вбранні кілька разів прибігав спитати чи не хочем ми чаю, кави чи гарячого вина...тому навіть те що гірка виявилась зовсім "дитячою" нас не дуже засмутило, тим більше що їхали ми туди аби трохи повчити подругу, яка тіки-тіки почала кататись
В усьому видна хазяйська рука і розуміння того, що для того щоб повернути вкладені у курорт грощі тре викликати у людей бажання туди вертатись...а тому продумано безліч дрібниць...і сучасні котеджі, і оригінальна баня на запруді і майданчик для волейболу, і дитячі гойдалки з дерева...
Ближче до обіду під"їхав і один з господарів, особисто підійшов поцікавитись чи все нам сподобалось, уважно вислухав татові поради щодо того як довше зберегти вкриту штучним снігом трасу...щоправда виглядав він у костюмі, пальто та туфлях на багнюці зі снігом дещо дивно...але всі рекорди побила його довгонога секретарка у білих замшевих чобітках на шпильці...ги, вона їх навряд чи відмиє...

- А дальше как будет?
- А так вот и будет.
Тревожное небо не рухнет на плечи.
Привычно потянутся серые будни,
И в них
словно праздники
редкие встречи.
Как праздники горькие,
с мутным похмельем -
но все-таки праздники,
все же не будни.
Веселье - как пропасть,
как горечь - веселье...
- И вечно так будет?
- И вечно так будет.

- А может, случится не так, а иначе?
- Да, может, все будет совсем по-другому!
Подарят нам ключ от пустующей дачи,
На даче знакомых мы будем как дома.
Нас будут встречать онемевшие птицы,
замерзшая печка, на стенке двустволка.
- И снова таиться?
- И снова таиться.
- И долго так будет?
- Не знаю...
Не долго...

- Послушай, а может, не так и не эдак?
А может, бывает какое-то третье?
- Пожалуй! Расстаться.
Исчезнуть бесследно,
как делают люди однажды в столетье.
- Но это же глупо -
отречься от счастья!
Мы будем с тобой на земле -
как калеки!
Вся жизнь
на осколки,
на брызги,
на части...
И это надолго?
- Да, это навеки.

А может, без дач,
без разлук и тревоги?
А может, открыто -
сквозь ливни и зимы
уйти по прямой,
по блестящей дороге
к великому счастью?...
- По трупам любимых?
©Лорина Дымова

снова и снова пропитываюсь этими словами. каждой строчкой... каждым звуком... к чему бы это...