хочу сюди!
 

Дария

36 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 25-45 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Перекусить не желаете?

Что-то в последнее время меня сильно потянуло готовить. Как прийдет выходная неделя, так по пару часов на кухне могу просидеть, наготовить целую кучу разных блюд. Такое ощущению что гости должны быть, ато нам одним трудновато было бы с этим справиться
Вот только одного никак не пойму - сама же приготовлю, а есть не хочеться. Как на зло. Вроди и вкусно пахнет, да и на вкус ничего.  И в этот раз - решила борщик приготовить - настоящий украинский, и что - опять таже история! Прийдеться ждать или пока ко мне аппетит прийдет, или когда мои домой вернуться, надеюсь что голодными

P.S. Как мне сказали потом, борщ вышел шыкарный!  Это и есть самой приятной наградой за труд!

"Вона рятує Всесвіт"

Вкотре дивуюся тактичним витівкам Юлії Володиміривни. Сьогодні вона рятує світ від фінансової кризи. Адже треба мати настільки гнучкий  розум для генерування таких ідей. І зауважте, ніхто не звинуватить її у зраді. Тому що "тільки вона дбає про інтереси держави". А якщо які партії не прийдуть на ту раду про вихід із фінансової кризи, то вони не дбають про інтереси України.

Нічого сказати - справжній політик, ніхто б до такого виходу із ситуації не додумався...

А подивіться лишень, у якому обрамленні було подано її виступ. Одразу ж після  промови по ТСН на 1+1 демонструють низку  сюжетів, присвячених фінансовим крахам, включаючи документальні кадри великої американської депресії 1933 року! (байдуже, коли то було).

Створюється враження, що світ бізнесу і, взагалі, людство перед лицем неминучої катастрофи, неминучої загибелі...

 І от на тлі цієї безвиході з’являється вона... Вся в бєлом і нєзапятнаном... "Как геній чістой красоти", здатна принести порятунок і визволення людям планети, а надто українцям...

Ай да, Юля, ай да МАЛАДЄЦ!!!

 

Коли до губ твоїх...

Коли до губ твоїх...

Коли до губ твоїх лишається півподиху,
Коли до губ твоїх лишається півкроку -
Зіниці твої виткані із подиву,
В очах у тебе синьо і широко.

Щось шепчеш зачаровано і тихо ти,
Той шепіт мою тишу синьо крає.
І забуваю я, що вмію дихати,
І що ходити вмію, забуваю.

А чорний птах повік твоїх здіймається
І впевненість мою кудись відмає.
Неступленим півкроку залишається,
Півподиху у горлі застряває.

Зіниці твої виткані із подиву,
В очах у тебе синьо і широко,
Але до губ твоїх лишається півподиху,
До губ твоїх лишається півкроку. (ост 2 рядки - 2)

Виконавець:
Плач Єремії
Слова: Грицько Чубай
Музика: Тарас Чубай
Стиль: Рок
Мова: Українська

Притча о душах

Для Bag_Ira

Как-то собрались души на совещание перед воплощением на Землю. И вот Бог спрашивает одну из них:

— Зачем ты идешь на Землю?

                                    — Я хочу научиться прощать.

— Кого же ты собираешься прощать? Посмотри, какие души все чистые, светлые, любящие. Они настолько любят тебя, что ничего не могут сделать такого, за что их нужно прощать.

Посмотрела Душа на своих сестричек, действительно, она их любит безусловно, и они ее так же любят! Пригорюнилась Душа и говорит:

— А мне так хочется научиться прощать!

Тут подходит к ней другая Душа и говорит:

— Не горюй, я тебя так сильно люблю, что готова быть рядом с тобой на Земле и помочь тебе испытать прощение. Я стану твоим мужем и буду тебе изменять, пить, а ты будешь учиться меня прощать.

Вторая Душа подходит и говорит:

— Я тебя тоже очень люблю и пойду с тобой: буду твоей мамой, наказывать тебя, всячески вмешиваться в твою жизнь и мешать жить счастливо, а ты будешь учиться меня прощать.

Третья Душа говорит:

— А я буду твоей лучшей подругой и в самый неподходящий момент предам тебя, а ты будешь учиться прощать.

Еще одна Душа подходит и говорит:

— А я стану твоим начальником и из-за любви к тебе, буду относиться к тебе жестко и несправедливо, чтобы ты могла испытать прощение.

Еще одна Душа вызвалась быть злой и несправедливой свекровью… Таким образом, собралась группа любящих друг друга душ, придумали сценарий своей жизни на Земле для проживания опыта прощения и воплотились. Но оказалось, что на Земле вспомнить Себя и о своем договоре очень сложно. Большинство приняли всерьез эту жизнь, стали обижаться и гневаться друг на друга, забыв о том, что они сами составили этот сценарий жизни, а главное – что все ЛЮБЯТ друг друга!

Воспринимайте любые замечания и критику в свой адрес как наблюдение со стороны, как подсказку Мира для Вашего развития. Осознайте, что мир через «обидчика» показывает Вашу проблему и подсказывает, что пришло время её решать. Да, форма наблюдения и подсказки бывает довольно жёсткой. Но и здесь проявите мудрость и поймите, что форма соответствует содержанию, и Вашему в том числе. Значит, жёсткость присутствует и в Вас, значит, есть над чем поработать.

А обижаясь, Вы каждый раз закрепляете в себе данное качество, Вы устанавливаете связь с эгрегором обиды, и он начинает всё более влиять на вашу судьбу. Появляется обратная связь с ним, и он начинает подпитывать в Вас это качество, создавать соответствующие ситуации. И вот обида появляется всё чаще и развивается по нарастающей. Засейте пространство эгрегора цветами и подарите их всем «обидчикам» и «обиженным»!

Обида мешает Вашему развитию, Вашей эволюции, но не расстраивайтесь, используйте каждое её появление для шага к Себе.

Принятие наблюдения со стороны, замечания, критики, а тем более осуждения – это уже шаг к Себе.

Анатолий Некрасов

 

Рейтинг блогов

Машенька.

  • 20.10.08, 12:52
Маша, ты - муза! Любого  задолбешь картину написать.

Выпуск № 152

Каждому своё
Под девизом "уж лучше быть синими, чем голубыми" бригада строителей прошла мимо гей-клуба в рюмочную.

Зарождение новой жизни
Доктор пациенту:
- Я вас поздравляю, у вас зародилась новая жизнь.
Пациент:
- Доктор, извините, но я же мужчина!?
Доктор:
- Понимаю, но глистам это похую.

Новая акция в маршрутке
Прочитала в маршрутке, понравилось: "На маршруте акция!!!! Одна остановка стоит одну гривну, остальные бесплатно!!!!"

Общее
- Холмс! Перед нами три живописные картины! На первой - подгоревшие пироги ! На второй - утопленник ! На третьей - беременная женщина! Что их объединяет?
- Это элементарно Ватсон! Поздно вынули!!!

А что у меня есть дома...
Вот реальная история, приключившаяся с соседским пацаном, когда он учился в первом классе. Гуляя на продленке, Сережка похвастался одноклассникам:
- А у меня дома есть гандоны.
Услышала это учительница и спрашивает:
- Что у тебя есть?!
- Гандоны!
- И что же ты с ними делаешь?
- Как что?-удивился пацан. - Тренируюсь!
- А папа знает?
- Конечно! Мы с ним вместе тренируемся. Нас мама заставляет.
Учительница в шоке. Не знает, как продолжить разговор...
Но тут Сережка о чем-то задумался, и, прищелкнув пальцем о чем-то вспомнил.
- Елена Сергеевна! Не гандоны, а эти... ГАНТЕЛИ!!!

Подпишись на ежедневную рассылку приколов на свой E-Mail

Про добру справу, критику і слід в історії...

Є люди, які по життю є творителями. Будь-чого: витворів мистецтва, літературних творів, фото-, відео-краси або просто добрих справ для оточуючихчи свого краю. Але завдяки саме цим речам, що роблять люди-твороці, вони і славляться серед сучасників та запам'ятовуються майбутнім поколінням.
А є люди-руйнівники. Це невдоволені своїм життям та усім навколишнім світом люди. У них криза або взагалі не складається особисте чи професійне життя, і тому у всілякому обгаджуваннї навколишніх та всього оточуючого ці люди черпають позитивну енергію та задоволення. Те, чого їм так не вистачає у житті. Або ж це просто ледарі, які ні на що не здатні, які в житті не досягнули нічого і заздрять тим, які щось роблять і чогось в житті вже досягнули.
У нас на порталі є представники обох цих категорій людей. Серед моїх друзів та людей, з якими я спілкуюся - також. До першої категорії належать такі: NELLI, Pantera466, Фенікс Крі, AMA-XXX, SL Евгений, sonichka, Petrovna. Це люди з неординарним мисленням, творчою натурою, які виражають себе у літературних творах, віршах та фото. Можете завітати на їхні блоги чи фотоальбоми та самі у цьому переконатись.
Paladyn, Тарас Токар, Х--м--а--р--а, Mamay_ - це люди з активною життєвою позицією, які у своїх діях змінюють теперішнє наше життя на краще.
Окремо розповім про Тараса Токаря, оскільки саме йому останнім часом на цьому порталі присвячують найбільше критики та ллють відвертий бруд за його діяльність. Ті, хто критикують його діяльність по збереженню дитячої бібліотеки в Полтаві і пропонують свої начебто правильні шляхи вирішення цього питання, навіть не подумали перед цим, що вже все це перепробувано. Зі звернення до  місцевої влади все починалося, і завело воно в нікуди. Бо або виділяють старі непристосовані приміщення меншої площі або пропонують будувати нове у незручному місці. Тому і йдуть звернення до керівництва держави вплинути на ситуацію, яка не вирішується на місці. А суди по відсудженню назад приміщення ще довго триватимуть. Ще довго можна розповідати усі нюанси. І якби вони були таким, як Геварич, людям цікаві, вини б поцікавилися ними у приватному порядку нормальним тоном, але ж їм на нюанси начхати. Їм треба з розбігу наваляти чергову гадосну замітку, щоб показати себе "крутим" і отримати від цього масу задоволення. Але ж збоку і згодом стає зрозумілим, хто має конструктивну позицію і робить добру справу, а хто лише "стєбається" і нічого крім гівна після себе не залишить. Слід в історії, який залишить після себе Геварич (якщо когось цікавить бруд і гівно), можна подивитися тут: http://blog.i.ua/user/628046/ Геварич, бажаю тобі нарешті знайти конструктив і замислитися, який слід ти після себе залишиш
 

Безвременье.....

smileangrybazarbeatblablablindbravoburumburumcallchihdeathdevildraznilkafingalhelphypnosismorgunnevizhusmokewhosthat

Настроение сегодня что то среднее между мерзким и никаким. В голове вакуум. Огрызки завалявшихся по углам мыслей покрыты плесенью. Жру витамины и жду бодрости духа. Заедаю все это валидолом, патамушта сладкий.  Зависла конкретно. Надолго ли?