Від 27 вересня набуває чинності закон про створення у Криму вільної економічної зони. Напередодні його текст було оприлюднено у "Голосі України".

Закон "Про податковий та митний контроль у вільній економічній зоні (ВЕЗ) Криму та особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" був схвалений парламентом 12 серпня. Проте згодом результати голосування були скасовані, а сам законопроект переголосований із другої спроби 14 серпня.

Втім, і це відбулося з другої спроби, оскільки спочатку депутати не змогли підтримати законопроект у другому читанні. Відтоді закон очікував підпису президента, що також викликало запитання, адже президент має лише 15 днів після отримання закону із Верховної Ради, аби завізувати ухвалений парламентом закон, або ж заветувати його чи повернути на доопрацювання.

Згідно із інформацією, розміщеною на сайті парламенту, закон було надіслано президентові 20 серпня. Тепер стало відомо, що президент підписав цей закон ще 4 вересня.

Врешті, 26 вересня текст закону було оприлюднено в офіційному виданні "Голос України", а відтак, процес впровадження закону у дію можна вважати завершеним.

Закон передбачає встановлення у Криму вільної економічної зони на 10 років. Там діятиме особливий правовий режим економічної діяльності фізичних та юридичних осіб, зокрема, і що стосується податкового та митного права.

Згідно із законом, на території ВЕЗ Крим не справляються загальнодержавні податки і збори.

Там може застосовуватися мультивалютний режим, за яким для оплати товарів та послуг може використовуватися як гривня, так і інші валюти. Фактично, це є узаконенням переходу Криму на розрахунки у російських рублях, які здійснюються від 1 червня цього року.

Закон також регулює низку питань, пов'язаних із примусово переміщеними особами, до яких можуть належати громадяни України, які до анексії Криму Росією були зареєстровані в АРК Крим чи в місті Севастополь, але яких примусово депортували звідти, або ж якщо ці громадяни не можуть повернутися до свого житла. У такому разі громадяни України можуть претендувати на низку компенсацій.

Закон також передбачає, що у Криму буде вільна митна зона. Кордони ВЕЗ Крим співпадають із адміністративними кордонами АРК Крим.

За два тижні до остаточного схвалення законопроекту про створення ВЕЗ у Криму, Рада ЄС, реагуючи, зокрема, і на заклики України, запровадила нові обмежувальні заходи у сфері торгівлі й інвестицій у Криму та Севастополі, що передбачають заборону на нові інвестиції до Криму і Севастополя - в інфраструктуру, транспорт, телекомунікації, енергетичний сектор, у видобуток нафти, газу й мінеральних копалин. Заборонено також постачати ключове устаткування для цих галузей і надавати страхові послуги.

Пояснюючи, в чому полягає сенс створення ВЕЗ на території, яку Україна де-факто не контролює і проти якої запроваджені міжнародні санкції, розробники закону заявляли, що хочуть забезпечити легальні засади для роботи тих українських підприємств, що залишилися в Криму, або ж для тих українських підприємств, які і досі ведуть бізнес із Кримом. 

"Сенс ВЕЗ у тому, що ми розуміємо, що територія зараз непідконтрольна Україні, і Росія збиратиме там податки на свою користь. Тому ми маємо якось легалізувати ситуацію, коли вони (підприємства - Ред.) тимчасово не сплачують податки. Тобто, це є форма створення легальних підстав, чому українські підприємства не сплачують податки в Криму", - пояснювала ВВС Україна логіку законопроекту одна із його авторів Ксенія Ляпіна.

Проте у закону були і свої критики, які вважали дещо нелогічним декларувати режим вільної економічної зони для території, анексію якої у світі вважають незаконною, а відтак, обмежують будь-які контакти та інвестиції.

Низка оглядачів заявляли, що закон про ВЕЗ у Криму є визнанням анексії та виправданням колабораціонізму, і закликали президента накласти вето на ухвалений парламентарями закон.

"Цей законопроект, як пишуть в Інтернеті, розірвав нам мізки. Тому що вільна економічна зона й окупована територія в принципі не стикуються. ВЕЗ у всьому світі трактується як територія вільного бізнесу, вільна для інвестицій, де з метою залучення іноземних інвестицій спрощується багато норм чинного законодавства", - заявляв голова правління "Кримського експертного центру" Андрій Клименко.

Економіст також вважає, що закон працюватиме не тільки в інтересах українських олігархів, у кого в Криму залишилися великі промислові активи, але і великих українських торговельних мереж, які так і не залишили Крим після його анексії Росією.

http://www.bbc.co.uk/ukrainian/business/2014/09/140926_crimea_free_economic_zone_az