Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

200 років творцю державного гімну М. Вербицькому

Сьогодні виповнюється 200 років творцю державного гімну М. Вербицькому



4 березня 2015 року виповнюється 200 років з дня народження Михайла Вербицького – українського священика, композитора, диригента, громадського діяча, автора музики до Українського Державного Гімну.

Михайло Вербицький — один із перших українських професійних композиторів Галичини, народився 4 березня 1815 року у селі Явірник Руський, на Лемкiвщинi, у родині греко-католицького священика. Після смерті батька опікунство над хлопцем взяв його далекий родич — перемишльський єпископ Іван Снігурський – засновник музичної школи при перемишльській кафедрі УКГЦ.

У другій половині сорокових років Михайло Вербицький пише релігійну музику — в цей період з’являється Літургія на мішаний хор, знамените «Ангел вопіяше» та інші церковні композиції. З активізацією театрального життя Вербицький створює музичний супровід до театральних вистав, здебільшого перекладної польської, французької, німецько-австрійської драматургії.

Вербицький написав музику до понад 20 вистав — «Верховинці», «Козак і охотник», «Проциха», «Жовнір-чарівник» тощо. У 60-х роках композитор знову звертається до жанру співогри, коли у Львові був відкритий театр «Руської Бесіди». Для цього театру Вербицький пише побутову мелодраму «Підгіряни», одну з найпопулярніших п'єс композитора, згодом «Сільські пленіпотенти», «Простачку».

1850 року Вербицький отримав ієрейські свячення. Після переїздів протягом кількох років з однієї сільської єпархії на іншу, з 1856 року проживав у селі Млинах наЯворівщині.

В останні роки життя композитор займався педагогічною діяльністю, писав статті, творив музику. Серед його учнів були отці-композитори Віктор Матюк і ПорфирійБажанський. Помер Михайло Вербицький 1870 року в Млинах у віці 55 років.



Чи знаєте ви, що:

Як пісня-гімн «Ще не вмерла Україна» вперше прозвучала 150 років тому як заключний номер першого на західноукраїнських землях шевченківського концерту, влаштованого в Перемишлі 10 березня 1865 року на роковини смерті Тараса Шевченка. Популярність твору М. Вербицького постійно зростала, його виконання стало частиною усіх святкових патріотичних концертів.

Музична редакція Державного гімну була затверджена Верховною Радою України 15 січня 1992 року, що знайшло своє відображення у Конституції України. Проте, тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний гімн України», яким пропонувалося затвердити як Державний та Національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами тільки першого куплета і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна».

Цей закон підтримали 334 народних депутати з 433, що зареєструвалися для голосування. З прийняттям цього закону Стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду. Національний гімн на музику М. Вербицького отримав слова, віднині затверджені законом.

Рішенням 37-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО 200-річчя з дня народження українського композитора Михайла Вербицького включене до календаря пам’ятних дат на 2014 - 2015 рік, які будуть відзначатись під егідою цієї найбільш авторитетної в галузі освіти, науки і культури організації.


Євромайдан 31 грудня2013

У Львові спорудять пам’ятник творцеві Державного Гімну України

До відзначення 200-річчя з дня народження о. Михайла Вербицького львівська громадськість вирішила спорудити цьому видатному релігійному та культурному діячеві пам’ятник.



В результаті відкритого конкурсу н журі визнало переможцем проект відомих львівських скульпторів Андрія та Володимира Сухорських. Відтак виконавчий комітет Львівської міськради погодив місце розташування пам’ятника у сквері на розі вулиць М. Вербицького та Генерала Чупринки.

Драма й успіх отця Вербицького

Юлія Овсяник

[ Читати далі ]

Якщо вони втечуть спецслужб в Україні немає

  • 03.03.15, 08:50
Голова Верховного суду дозволив арешт трьох суддів - ЗМІ

Голова Верховного суду Ярослав Романюк дав згоду на арешт трьох суддів, які вели гучні справи за часів режиму Віктора Януковича.

Про це повідомляє Українська правда з посиланням на народного депутата Сергія Лещенка.

"Сергій Вовк, Віктор Кицюк, Оксана Царевич. Запам'ятайте прізвища цих трьох суддів. У понеділок ввечері до Верховної Ради надійшла згода на їх арешт, підписана головою Верховного суду. Голосування буде найближчими днями. Якщо вони втечуть - це буде провал усіх спецслужб України", – написав нардеп.

Царевич входила до колегії суддів у першій справі екс-міністра МВС Юрія Луценка. Кицюк і Царевич були слідчими суддями у справі про вбивство Євгена Щербаня, в якій обвинувачення було висунуто Юлії Тимошенко. Вовк вів справу Луценка, зазначає веб-видання.

Генпрокурор Віктор Шокін ініціював перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відсторонення вказаних суддів із займаних посад.

Син депутата влаштував "нічні перегони" (відео)

У ніч з 24 на 25 лютого 2015 року Олександр Кордубан, син депутата Полтавської обласної ради Віктора Кордубана, влаштував "нічні перегони" по трасі Київ-Харків.

В останню мить, перед публікацією даного відеосюжету, Громадському телебаченю стало відомо, що особу водія (Олександра Кордубана) працівниками міліції офіційно встановлено, на нього складено два адміністративні протоколи, водійське посвідчення ДАІ вилучено до прийняття рішення судом.

Далі — дивіться без коментарів.


Штаб інформаційних військ України повідомляє

  • 02.03.15, 18:15
Вітаємо тебе, Дмитро!

На зв'язку Штаб Інформаційних військ України.

Сьогодні російські пропагандистські канали Russia Today, Lifenews, НТВ та інші продовжують поширення пропаганди та брехні. Головними завданнями на сьогодні для них є дискредитація маршу пам’яті Бориса Немцова та перенесення відповідальності за його вбивство на Україну. Також вони звинувачують ЗСУ в порушенні перемир’я та показують щасливе життя людей в ДНР та ЛНР.

Наше завдання поширювати правду і викривати брехню. Тому важливими новинами для поширення сьогодні є:

1. Брат Бориса Немцова Ігор Ейдман заявив, що покійний політик планував опублікувати докази присутності Росії на Донбасі.


2. Протягом доби незаконними збройними формуваннями здійснені 32 обстріли сил АТО та тих населених пунктів, що перебувають під нашим контролем. Про це повідомляє прес-центр Генштабу.
http://www.pravda.com.ua/news/2015/03/2/7060162/


3. За приблизними оцінками кількість людей, які загинули на сході України з квітня 2014 року перевищила 6000. Про це заявило Управління Верховного комісара ООН з прав людини в цей понеділок.
http://www.un.org.ua/ua/information-centre/news/1963

4. Російський танкіст розповів про перекидання російських військових в Україну. 
http://www.novayagazeta.ru/society/67490.html 


Пошир цю інформацію в соціальних мережах, серед своїх друзів та знайомих.

Чекай найближчим часом на наступне завдання.

Також додатково інформуємо, що Міністерство інформаційної політики України оголошує конкурс на соціальну рекламу від громадян.

До зв'язку!

-- 
З повагою,
Штаб Інформаційних військ України

Дійсно, справа не у диригентові...

  • 02.03.15, 13:36
Дело не в Чечетове

Дело не в Чечетове. Дело в Фонде госимущества. Если два его председателя эпохи перераспределения наиболее важных ресурсов отправляются на тот свет за считанные месяцы, то это и означает что наша экономика – тоже не на этом свете. По большому счету, наша экономика тоже выбросилась из окна, когда удрал Янукович, а Россия начала с нами воевать. Только экономику, в отличие от человека, еще можно откачать даже после такого прыжка.

Можно, конечно же, делать вид, что особого значения для будущего страны все это апеллирование к Фонду госимущества не имеет, что главное – это изменить нынешние правила игры, заставить “олигархов” стать просто крупными предпринимателями – и дело с концом. Но это – иллюзия. Украденное – не заработает. А то, что укравшие до сих пор относятся к своей собственности как к украденной, как раз и доказывает судьба погибших руководителей Фонда госимущества. И можно сколь угодно долго говорить себе, что погибли они вовсе не из-за этой своей работы, что Семенюк-Самсоненко была в депрессии, а Чечетов боялся ответственности за “законы диктатуры”. Себе вообще можно доказать все, что угодно, когда не хочешь ничего существенно менять.

Да, приватизация – тонкая штука и отбирать частную собственность – последнее дело. Хотя, с другой стороны, “Криворожсталь” ведь отобрали – и никто не умер, напротив, Пинчук с Ахметовым очень неплохо себя чувствуют даже на фоне нынешнего кризиса. Но можно не пересматривать итоги, а поинтересоваться процедурой приобретения. Заставить доплатить в бюджет за купленное за бесценок. Пересмотреть приватизационные обязательства – чтобы заставить инвесторов заняться модернизированием предприятий, из которых выкачали все, что могли и отвечать за социальные проблемы работников.

portnikov

Виталий
Портников

украинский и российский журналист, публицист, обозреватель, политолог.

Лауреат премии Союза Журналистов Украины «Золотое перо» (1989), номинировался также в категории «Журналист года» в ежегодном конкурсе «Человек года», проходящем в Украине.

Конечно, собственники бывают разные – есть среди наших бизнесменов и те, кто все эти годы модернизировал и даже социальными проблемами интересовался. Но, наверное, никто не будет отрицать, что они были в меньшинстве? А почему? А потому, что большая часть собственников наших предприятий – никакие не бизнесмены. А вся постсоветская приватизация – что у нас, что в России – гигантский фарс, рассчитанный не на честную конкуренцию, а на облапошивание далекого от понимания законов экономики населения  и заодно на потакание его патерналистским инстинктам. И этот сон разума родил самых настоящих чудовищ в виде агрессивного Российского государства и руин государства Украинского.

Россию мы, конечно, изменить не можем. Но нам самим пора выбираться из-под руин.

переможець шоу ГОЛОС ДІТИ Роман Сасанчин,

переможна пісня Ромчика .молоденький сокіл 12-річний школяр з села Садки Заліщицького району виконав пісні «Дивлюсь я на небо» та «Одна калина», і своїм співом підкорив країну. 
Загалом у фіналі змагались шестеро учасників  Роман Сасанчин, Міша Цар, Настя Багінська, Іван Лісний, Богдан Темченко та Руслан Асланов. Фінал проекту у прямому ефірі на телеканалі «1+1 дивилися 15 мільйонів глядачів, які віддали свій голос за Романа Сасанчина з команди Тіни Кароль!
«Щире дякую всім, хто за мене голосував! Головне, не те, що виграв я, а головне досвід, який ми тут отримали. Ми всі тут переможці!», — сказав Рома.
До слова, хлопець брав участь у першому сезоні шоу, проте тоді до нього не обернувся жоден з суддів. Рома розповів, що два роки не покладав рук, впевнено йшов до своєї цілі, багато працював і молився Богу.
Вітаємо нашого талановитого земляка!

А, сказано, коли ж буде сказано Б

  • 02.03.15, 07:18
Российские генералы участвуют в конфликте на Донбассе, — Пайетт
Укринформ

Джеффри Пайетт

США имеет все доказательства того, что российские генералы участвуют в боевых действиях на востоке Украины.

Об этом заявил посол США в Украине Джефри Пайетт в эфире телеканала «Интер», передает Укринформ.

«Мы считаем, что российские генералы участвуют в конфликте на Донбассе, и российские офицеры командуют тактическими военными операциями на Донбассе. Мы знаем, что Россия использует современные электронные системы наведения ракет класса «земля-воздух», — отметил посол.

«Мы знаем, что регулярные части российской армии принимали участие в захвате Дебальцево, военных действиях, которые продолжались уже после того, как минское соглашение должно было вступить в силу. Россия поставила сотни и сотни единиц тяжелого вооружения с декабря, с момента тишины, в том числе и те, что использовались в атаке на Дебальцево», — отметил американский дипломат.

Он добавил, что «этот конфликт может остановить один телефонный звонок — звонок президента Путина».