Серед основних складових патріотизму українці виділяють любов до своєї країни, готовність її захищати та виховувати своїх дітей у любові та повазі до своєї країни.

Джерело: результати опитування фонду "Демократичні ініціативи" спільно з центром Разумкова

Дослівно: "Основними складовими патріотизму українці вважають передовсім любов до своєї країни (80%), готовність захищати свою країну, якщо треба – зі зброєю (64%), виховання у дітей любові та поваги до своєї країни (58%)".

Деталі: Серед іншого 56% опитаних вважають складовими патріотизму дотримання усіх законів країни, знання історії своєї країни, її культури - 51%. 

38% громадян відносять до патріотизму участь у виборах, чесне виконання своїх обов’язків - 36%, спілкування державною мовою - 35%, сплату належних податків - 30%, участь у громадському житті - 28%, повагу до влади - 26%, а найменше – участь у боротьбі з корупцією та іншими вадами у державі - 21%.

Загальнонаціональне дослідження проводив фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою центру Разумкова  з 13 по 18 грудня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Для дослідження було опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у різні роки фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва з центром Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології.

Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА посольства королівства Нідерландів.

У вівторок, 14 січня, у смт Красне Буського району вшанували пам’ять останнього головнокомандувача УПА Василя Кука.

Відтак, присутні спільно виконали Державний Гімн України, а також поклали квіти та запалені лампадки до могили головнокомандувача та до Меморіалу борцям за волю України.

Опісля, усі учасники заходу спільно помолилися.

Довідково:

Василь Кук народився 11 січня 1913 року в м. Красне Золочівського повіту (нині Буського району Львівської області). У 1932 році закінчив Золочівську українську гімназію і вступив на юридично-економічний факультет Люблінського католицького університету.

З 1929 р. по 1934р. – член юнацтва ОУН, провідник юнацтва Золочівського повіту, провідник Золочівської повітської екзекутиви ОУН.

З 1934р. по 1936р. перебував у в’язниці (Золочів, Радом). У 1937р. на нелегальному становищі працював інструктором – вихователем робітничих і ремісничих кадрів ОУН м.Львова; організатором і провідником підпільної друкарні Краєвої екзекутиви ОУН (с.Угринів, Підгаєцького повіту); інструктором підпільних кадрів ОУН. З 1939 р. – оргреферент, член Проводу ОУН, член військового штабу ОУН, член Головного штабу УПА, провідник Проводу ОУН на Південно – східних українських землях, командир УПА – Південь, заступник головного командира УПА.
З 1950р. – голова Проводу ОУН, головний командир УПА, генеральний секретар УГВР, а з 1952р. – генерал – хорунжий УПА.

Впродовж життя Василь Кук видав та зібрав чимало цінних книг, серед них – історична, мистецька література, українська та зарубіжна класика, літературознавство. Він є автором багатьох наукових статей. Серед найвідоміших його праць «Пашні Буряки» (підручник з конспірації ОУН), «Колгоспне рабство» (аналітичний огляд функціонування колгоспної системи в Україні), цикл нарисів про життя Артема Веделя – відомого українського композитора, біографічні нариси про Степана Бандеру, Романа Шухевича, фундаментальний збірник документів «Українське державотворення. Акт 30-го червня 1941 року”. Частина його книжкової спадщини знайшла гідне місце в краєзнавчому музеї Красного та Красненській селищній книгозбірні.

До останнього подиху свого життя Василь Кук боровся за незалежність України, вів активну громадську діяльність, спрямовану на відновлення історичної справедливості. Помер 9 вересня 2007 року. Останнє місце спочинку, за заповітом, знайшов він у рідному селищі Красне. У 2010 році на могилі Василя Кука встановлено символічний монумент роботи архітектора В.Нагірного.
Впродовж життя Василь Кук видав та зібрав чимало цінних книг, серед них – історична, мистецька література, українська та зарубіжна класика, літературознавство. Частина його книжкової спадщини знайшла гідне місце в краєзнавчому музеї Красного, шкільній бібліотеці Красненської ЗОШ № 1 та бібліотеках Буської РЦБС. Чимало книг отримала Красненська селищна книгозбірня, частину колекції передано в Буську ЦРБ (У 2014 році нам подаровано понад 2 тис. книг). До 100 – річного ювілею головного командира УПА Василя Кука його племінниця Ольга Кук подарувала Красненській бібліотеці 36 книг з власної колекції.

Українська сторона мала докази ракетного удару по літаку авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України" в Ірані 8 грудня ще до того, як Іран взяв на себе провину за трагедію, заявив секретар РНБО Олексій Данилов у коментарі виданню "ВВС.Україна" в суботу

"Ще до того, як Іран змінив свою позицію, ми знали цю інформацію. Ми знали цю інформацію ще до того, як її почали оприлюднити наші шановні партнери з інших країн", - сказав він.

За його словами, фахівці знайшли докази того, що це була ракета. "З великою ймовірністю ми знаємо назву цієї ракети, знаємо, коли її купила іранська влада, і знаємо, у кого її купили", - заявив секретар РНБО.

Данилов вважає, що саме наявність у Києва цих доказів, а також публічні заяви про те, що серед основних версій є збиття ракетою, і вплинули на Іран.

"Ми розуміємо, чому Іран змінив позицію: вони не розраховували, як діятимуть наші фахівці", - сказав він.

Він наголосив, що українські фахівці одразу після прибуття на місце аварії, передавали інформацію Києву. За його словами, ці ж фахівці працювали на місці катастрофи літака МН-17 на Донбасі.

"Через дуже короткий проміжок часу, поєднавши всі інформаційні потоки, ми зрозуміли, що сталося. Ми не могли це зробити одразу публічно, нам треба було ще попрацювати. Іран - це дуже складна країна, і ми дуже непокоїлися, щоб вони не відправили наших фахівців у зворотному напрямку", - пояснив Данилов.

Секретар РНБО також додав, що на опублікованих Офісом президента фото чітко видно отвори від виходу вибухових елементів. "Це отвори від ракети. Ми не можемо зараз сказати, яка це саме ракета, але ми здогадуємося і знаємо її назву".

За його словами, Україна не зупинить розслідування цієї катастрофи, незважаючи на офіційне визнання Іраном ракетного удару, оскільки вимагатиме покарання винних.

"Попередньо сьогодні є розуміння, що Іран погодився все це компенсувати, оскільки вони офіційно визнали", - сказав Данилов.

9 січня Данилов заявив інтернет-виданню "Цензор.Нет": "Наша комісія (прибула в Іран – ІФ) наразі погоджує з іранською владою питання виїзду на місце катастрофи, і має намір провести пошуки уламків російської зенітної ракети ЗРК "Тор" згідно з тими даними, які було опубліковано в Інтернеті. Ми використовуємо всі напрацювання з розслідування атаки на "Боїнг" МН-17, щоб встановити істину у справі про загибель українського літака в Тегерані".

Літак Boeing 737-800 Міжнародних авіаліній України, що виконував рейс за маршрутом Тегеран-Київ, розбився одразу після зльоту з тегеранського аеропорту в середу цього тижня.

Усі 176 людей, що перебували на борту, загинули, серед них - громадяни Ірану, України, Канади, Великої Британії, Німеччини, Швеції та Афганістану.

У суботу іранська влада визнала, що Boeing помилково збили іранські військові.

Пізніше командувач аерокосмічних сил Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) Амір Алі Хаджизаде заявив, що бере на себе всю відповідальність за аварію українського літака.