2. Для работников Керченского порта весна начнется с массовых
увольнений. В Центр занятости уже подан список из 710 (семьсот
десять!!!) человек, которые будут уволены в апреле. Сам порт, как и весь
Крым, умирает. Винят санкции, в зеркало не смотрелись http://news.allcrimea.net/news/2016/1/20/izza-sanktsii-kerchenskii-port-uvolit-710-sotrudnikov-52431/
(прим. Крымчане обратили внимание на то, что это только официальные
цифры: “Плюс сокращения идут у аффилированных юридических лиц, свободных
агентов и т.д. Все только начинается”).
3. Поклонская отправила за решётку ещё одного участника Майдана. Так она отстаивает потерянную честь убийц из “Беркута” http://15minut.org/article/v-krymu-budut-sudit-eshhe-odnogo-evromajdanovtsa-2016-01-20-12-46-42
4. Крымчанин написал россиянцам, которые теперь в Крым не хотят ехать.
Много нецензуры, но у человека накипело. На самом деле, всё ещё хуже,
чем он описал https://twitter.com/CrimeaUA1/status/689606515787980800 (скрин).
5. Крымстат проводит обязательную для предпринимателей перепись малого и
среднего бизнеса. Участие обязательно! Потом будет раскулачивание,
рейдерские захваты и отжимы под видом гоблинизации http://www.c-inform.info/news/id/34338
6. Крымские телеканалы невозможно смотреть – либо пошлость и скудоумие, либо сплошная ложь http://ru.krymr.com/content/article/27496153.html
. Некоторые настолько сошли с ума от телевизора, что делают вывески
магазинов, аналогичные логотипам телеканалов российских пропагандистов https://twitter.com/husimferopol/status/689811425909460992 (фото).
7. Мне становится страшно, когда в людном месте на секунду представляю,
что вокруг люди, которые с утра до ночи смотрят телевизор.
8. Знакомые впервые выезжали из оккупации: “Там воздух другой! Такое впечатление, что нас в Крыму чем-то облучают”.
9. “Чего вы смотрите что с рублем, смотрите что с гривной?!” Блин, как
же вы достали! Я живу здесь и радуюсь падению рубля, хоть и страдаю
тоже!
10. Пора Центробанку рф объявлять о переходе от “плавающего” курса рубля к “тонущему”.
11. “Биржевой курс доллара установил исторический рекорд” — и так каждый
день после Крымваша. Слава Украине! (прим. Вставание с колен и расплата
за Крым/Донбасс… на 18:00 выглядят так: USD 81,88 / EUR 89,27 / Brent
27,66 https://twitter.com/CrimeaUA1/status/689842213338136577 — скрин. У путина заканчиваются деньги на пропагандонов. На очереди пенсионеры, ОМОН и ФСБ. Потом прекратят финансировать Крым https://tvrain.ru/news/tass-402082/ — ссылка, а в Москве начались бунты валютных заёмщиков в офисе одного из банков https://tvrain.ru/teleshow/picture_of_the_day/valjutnye_zaemschiki_vryvajutsja_v_bank-402079/ — видео).
12. Ватник: “Зря я тебя не послушал. Если бы доллары купил летом, а
машину после НГ, то сейчас бы вместо долга у меня были бы
деньги+машина”.
13. Роскосмос решил повременить с полетом на луну. Вместо людей на луну отправили курс рубля http://lenta.ru/news/2016/01/20/moon/
14. Сделал кофе, взял чашку. Чашка в руках, её дно — на столе, а кофе —
под столом. Как же задолбали эти русские стандарты. P.S. Чашка сделана в
россии.
15. Ватка как-то приуныла в Севастополе. Робко стала говорить, что
потерпим до мая, тогда, может, ну может, всё-таки, ну может, энергомост
заработает.
16. Вместо оксолиновой мази, которую теперь трудно достать в рамках
российского импортозамещения, врачи советуют крымчанам смазывать нос
подсолнечным маслом, бальзамом для губ и вазелином. (прим. С
симферопольских форумов).
17. СИЗО в Крыму строят для тех, кто будет спрашивать, где мост — россия
потратит на строительство нового СИЗО в Крыму 246,5 миллиона рублей.
Наконец-то, новость о стройке, которой суждено сбыться https://twitter.com/djeglove/status/689464337476378624
18. Село Кормовое (Евпатория) отключают стабильно по 8 часов в день. Утром на 4 часа и вечером на 4 часа.
19. Крым без света: света ушла на три часа. Там ей не понравилось,
вернулась обратно. Теперь требует, чтоб ее обогрели, согрели и
накормили.
20. Крымские сказки: доченька, помни в 10.00-12.00, 14.00-16.00, 18.00-20.00, 22.00-24.00 энергомост превращается в тыкву.
21. Крым — это такое место, где “Час Земли” отмечают несколько раз в день. Три через три обычно…
22. В Керчи участились масштабные отключения жилого фонда в связи с понижением температуры. Из строя выходят генераторы http://www.kerch.com.ru/articleview.aspx?id=54356 . Керченские школы не подключили генераторы, которые завезли ещё в декабре http://www.kerch.com.ru/articleview.aspx?id=54349 (видео).
23. После возвращения Крыма и Донбасса предстоит тяжелая работа с
населением. Например, крымчан придётся заново учить не совать пальцы в
розетку.
24. При нынешних ценах на нефть мировая экономика действительно остановилась. Поржала с россии и пошла развиваться дальше.
25. Краткое резюме дня: все отрасли экономики мордора горят красным пламенем https://twitter.com/EQuilibrium0652/status/689788418834980865 (скрин падения российских индексов).
26. В ватном стане тишина… Копят выхлопы (прим. Обычно троли затихают и
не комментируют важные события до прихода новых методичек из Кремля).
27. Гоблин попросил поддержать Крым хэштегом, потому что больше нечем https://twitter.com/CrimeaUA1/status/689600436102434817
— скрин (прим. Гоблину не нравится, что в социальных сетях Крым
отображается правильно, т.е. как территория Украины). В ответ на это
многие крымчане сегодня использовали хэштег #КрымРоссияНикогда и
продолжали описывать реалии Крыма, которые потом попадают в “дайджест
новостей Крымнаша”.
28. Эти слова Медведева, сказанные дрожащим голосом 31 марта 2014 года,
теперь выглядят такой насмешкой над всеми ватниками Крыма. Я бы
распечатал и повесил в каждый подъезд: “В результате присоединения к
россии ни один житель Крыма ничего не должен потерять, может только
приобрести. Именно этого ждут от нас люди в создании условий для
спокойной и достойной жизни, уверенности в завтрашнем дне. Ощущение
того, что они являются часть сильной страны”. Ну, как, ватнички,
ощущается? Бу-га-га))) https://www.youtube.com/watch?v=onwEaIY8e_I (видео).
P.S. Хорошо ли сейчас видно из передач Киселёва, как догнила Европа и
объявила дефолт Америка? От величия россии у меня трещат глаза.
Проверьте рубль на допинг, одни рекорды…
КРЫМский бандеровец @CrimeaUA1

Минулого четверга Петро Порошенко змусив багатьох українців зануритися з головою у фінансові словники.
До цього змушені були вдатися всі, хто хотів зрозуміти, що ж президент насправді зробив з корпорацією "Рошен", яку майже два роки тому він публічно пообіцяв продати.
Так, відповідаючи на запитання журналістки "Громадського ТБ", Порошенко заявив, що підписав договір про передачу своєї частки в "Рошені" у незалежний траст, заснований на моделі blind trust, тобто "сліпого трасту".
При цьому президент наголосив, що не має жодного доступу до контролю за активами.
"Важливий і необхідний крок, який сигналізує про те, що культура відносин між бізнесом та політикою в Україні змінюється", - написав після цього у Twitter посол США в Україні Джеффрі Пайєтт.
Чи справді це так? ЕП розбиралася, як працює "сліпий траст", і як цей інструмент використовують західні практики.
Втім, спочатку пригадаємо, як операція "продати Рошен" проходила в інформаційному полі.
Як Порошенко "продавав" Рошен
Епопея з продажем кондитерської імперії Порошенка триває з квітня 2014 року. Ще не будучи президентом, в інтерв'ю німецькій газеті "Більд" він заявив, що готовий продати концерн.
![]() |
За мить до перемоги, коли стали відомі попередні дані ЦВК, він ще раз підтвердив свій намір.
Через декілька місяців журналісти нагадали президенту про обіцянку, а той відповів, що уклав угоду з Rothschild Group, яка допоможе йому продати компанію.
Потім були заяви від "продамо найближчим часом", "Росія заважає" до новин про передачу активів в управління західним інвестиційним компаніям. Про це Порошенко, до речі, заявляв ще влітку 2015 року.
В антракті згаданих подій швейцарська Nestle цікавилася президентським концерном і навіть велися переговори, але безуспішно. Швейцарці не готові були викласти за "Рошен" більше мільярда доларів, тоді як Порошенко оцінював свою компанію 3 млрд дол.
І тільки зараз стало відомо, що активи президента передані у "сліпий траст".
Що таке "сліпий траст"
Найбільш звичний для українського чиновника формат - оформити бізнес на дружину, сина, доньку, батьків, тещу або ще на якогось родича. В окремих випадках, де є особлива довіра, - на колишнього товариша по службі або друга.
На Заході ж практика передачі чиновниками своїх активів в управління за принципом "сліпого трасту" існує вже півстоліття. Введена вона була якраз для того, аби виключити конфлікт інтересів, який міг би виникнути у держслужбовців, що мають свій бізнес.
Cліпий траст - blind trust - це траст, у якому опікунам чи довіреним особам, котрим був переданий капітал в управління, дається повна свобода дій щодо активів.
Такі довірені особи не можуть спілкуватися з власником, вони самі приймають бізнес-рішення і повністю ізольовані від власника. Управителі можуть продати майно і замість нього купити нове.
У сліпий траст повинно передаватися майно не тільки самого чиновника, а й пов'язаних з ним осіб, зокрема, членів сім'ї.
Власник не вживає жодних заходів з управління цими активами під час дії договору трасту. Лише у визначені терміни, зазвичай раз на півроку, бенефіціар приймає звіт про якість управління активами і, відповідно, отримує дохід або збитки.
Де застосовується?
Як відомо, країни цивілізованого світу, крім мусульманських, діляться на дві групи: країни Цивільного права (в основі - римське право) і країни Загального права (англійська традиція).
Поняття "траст" присутнє тільки в правових системах, заснованих на Загальному праві (англо-саксонському). До країн, де воно поширене, належть Англія, США, Канада, Австралія, Нова Зеландія.
В інших державах поняття трасту або взагалі відсутнє, як, наприклад, у Німеччині чи Австрії, або існує у деяких специфічних формах - у Швейцарії чи Панамі. В українському законодавстві таке поняття так само відсутнє, зазначають експерти "Крестон геренти груп юкрейн".
Країни, які не визнають траст, не можуть навіть вивести його поняття з доступних їм категорій. Часто в таких країнах траст інтерпретується як особливий вид договору, наприклад, доручення.
Сліпота чи короткозорість
Багато політиків і потенційних держслужбовців упевнені, що, помістивши свої активи в "сліпий траст", вони нібито страхують себе від будь-яких претензій з боку громадськості. Чи так це?
В теорії "сліпі трасти" - безпрограшна справа. Ідеальне поєднання законодавчої відчуженості і фінансової кмітливості та зручний інструмент для політичної еліти, яка не може розлучитися із своїм бізнесом.
Переваги очевидні: відмовившись від права особисто керувати своїми грошима, державні посадовці можуть відкинути будь-які звинувачення в інсайдерській торгівлі або "кривих" інвестиціях.
Історія знає чимало прикладів використання "сліпих трастів" американськими політиками і президентами. Кожний третій серйозний кандидат у президенти мав такий досвід, і не завжди позитивний. Дехто з них видавав за "сліпоту" лише невелику "короткозорість".
Утім, в США подібні маніпуляції важко приховати.
По-перше, відносини державних посадовців із "сліпими трастами" регламентуються напрацьованою за роки законодавчою базою.
По-друге, є спеціальне Управління з урядової етики (US Office of Government Ethics, OGE), яке контролює виконання всіх вимог.
Представники OGE підкреслюють, що конфлікту інтересів чиновників можна уникнути тільки, якщо вони будуть використовувати "кваліфікований" "сліпий траст", до якого застосовується цілий ряд вимог.
Зокрема, це можуть бути тільки "інституційні піклувальники" - банки або інші фінансові установи, які легко пройдуть тест на справжню незалежність.
Наприклад, кандидат в президенти США від Республіканської партії Мітт Ромні не повністю розкрив інформацію про свої активи, мотивуючи це тим, що вони були передані в "сліпий траст", хоча довіреною особою був його особистий адвокат і близький друг.
Зрештою, навіть якщо обтяжливі вимоги будуть виконані, і буде створений кваліфікований "сліпий траст", акт про передачу активів в управління не знімає конфлікту інтересів, визнають американські експерти.
По-третє, часто порушення, пов'язані з конфліктом інтересів посадових осіб, підпадають під регулювання федеральним кримінальним правом. Тобто нездатність уникнути такого конфлікту - не просто репутаційна проблема.
Щороку Управління з урядової етики формує список чиновників, які порушили норми кримінального права. Перспектива появи в цьому списку змушує чиновників діяти обережніше.
Загалом, в 2012 році лише сім із 100 американських сенаторів пройшли процес створення "сліпого трасту". В Палаті представників частка була ще меншою - 12 з 435. Цифри за останні роки не сильно змінилися.
Не в останню чергу це пов'язано з тим, що це складний і громіздкий фінансовий інструмент. Тому попит на такі продукти завжди був відносно скромним, адже ніхто не хоче ускладнювати собі життя.
Але не Америкою єдиною. Порошенко точно не єдиний представник пострадянського табору, який звернувся до інституту "сліпої довіри". У 2012 році в. о першого віце-прем'єра РФ Ігор Шувалов заявив про передачу активів своєї сім'ї в управління за принципом "сліпого трасту".
Перед цим західні ЗМІ писали, що сім'я Шувалова придбала через фірму, зареєстровану на Багамських островах, акції "Газпрому" на 18 млн дол. Операції відбувалися до 2008 року, тобто до того, як Шувалов перейшов з адміністрації президента в уряд.
Щоб виключити можливість конфлікту інтересів, Шувалов оголосив, що передає свої активи в управління за принципом "сліпого трасту". Чи зробив він це, невідомо, але такі заяви лунали.
У Великобританії "сліпі трасти" використовували для непрозорого фінансування виборчих кампаній. Так, у 1992-1997 роках, коли Лейбористська партія була в опозиції, її лідери отримували фінансування від "сліпих трастів".
* * *
З одного боку, Порошенко розчарував мільйони українців, вкотре не виконавши обіцянки продати бізнес.
З іншого боку, показав приклад армії чиновників, як можна займатися політикою чи працювати на державу, маючи в арсеналі власну бізнес-імеперію, і як зробити так, щоб за це нічого не було.
Проте активи, передані в кваліфіковані "сліпі трести", все одно є предметом конфлікту інтересів для чиновника. Вони будуть такими доти, доки не будуть продані. Це визнають і західні правознавці. Адже чиновник, котрий передав ці активи в довіру, має достатньо знань про них, щоб надавати їм преференції під час формування економічної політики держави.
Це питання може бути зняте лише тоді, коли активи будуть продані і замінені на інші. Якщо "сліпий траст" Порошенка не може продати "Рошен" відповідно до домовленостей, то такий траст - фікція.
Якщо Порошенко передав компанію в управління "сліпому трасту", українці перестануть думати, що це його актив? Чи, скажімо, співробітники Державної фіскальної служби? Або він сам про це забуде? Звісно, ні.
Інше питання - хто може перевірити, "сліпий" цей траст чи "підсліпуватий", якщо в країні нема відповідних служб, правил і навіть поняття в законодавстві.
http://www.epravda.com.ua/rus/publications/2016/01/18/577052/

Українська спецслужба регулярно звітує про затримання терористів, членів розвідувально-диверсійних груп та контрабандистів. Утім, інформації про засудження цих осіб обмаль. DW дізнавалась, чому так відбувається.
Кінець 2015 року видався дуже "врожайним" для Служби безпеки України (СБУ). Спецоперація у Красногорівці, рейд у Авдіївці: і там, і там - до сотні затриманих. Перехоплені контрабандні товари, виявлені схованки зі зброєю. Силовики щотижня доповідали про свою роботу і досягнення.
За період з березня 2014-го до середини грудня 2015-го року СБУ відкрила близько 1300 кримінальних проваджень за статтею Кримінального кодексу "Терористичний акт", майже дві тисячі - за статтею "Створення терористичної групи чи терористичної організації", близько 250 - "Фінансування тероризму". Крім того, як повідомляється далі у відповіді відомства на запит DW, понад тисячу проваджень розслідувалися чи досі розслідуються за статтями про тяжкі злочини проти основ національної безпеки України, до яких належать зазіхання на територіальну цілісність, спроба повалення конституційного ладу, державна зрада та інші.
Згідно з даними силовиків, понад двом тисячам особам повідомлено про підозру, 1200 - заарештовано. В СБУ стверджують, що 226 осіб "визнано винними у вчинені злочинів проти держави й народу України, і їх засуджено до різних строків ув'язнення".
"Мертві душі"?
Проте з'ясувати, як, де і коли відбувались усі ці суди, так і не вдалось. У Державній судовій адміністрації (ДСА) України на запит DW щодо статистики розгляду справ та винесених вироків за зазначеними статтями відповіли цифрами за весь 2014-ий та перше півріччя 2015 року. Але навіть ця статистика кидає тінь сумніву на дані СБУ. За інформацією ДСА, за злочини проти основ національної безпеки та в сфері тероризму в цілому за зазначений період часу було засуджено 93 особи, двох - виправдано. Тобто виходить, що решта - понад сто вироків - були винесені лише за другу половину 2015 року?
DW також проаналізувала дані державного реєстру судових рішень, у якому мають бути опубліковані усі судові рішення, зокрема і вироки в кримінальних справах. За 2015 рік вдалось знайти один вирок, яким одна особа була засуджена за пособництво у вчиненні терористичного акту. Можливо, інші справи були закриті? Але тоді чому, якщо процес над двома російськими військовими ГРУ - Олександром Александровим та Євгеном Єрофеєвим - відбувається публічно?
Без парламентського контролю
Відповіді на ці запитання не знають навіть у комітеті Верховної Ради, який опікується діяльністю правоохоронних органів. "Зараз до нас ніхто не приходить доповідати з СБУ. Нас ігнорують", - каже в розмові з DW заступник голови комітету законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності ВР Віталій Купрій, один з лідерів партії УКРОП. Народний депутат вважає, що наведені цифри силовиків завищені, й не вірить, що всі затримані є терористами. На думку Купрія, часто звинувачення у вчиненні цього злочину спецслужби висувають добровольцям, а публічні суди не влаштовують, щоб уникнути промов затриманих.
Великі сумніви щодо кількості та справжності спійманих силовиками терористів має і екс-голова зовнішньої розвідки Микола Маломуж. "Часто затримують людей, які просто мають інші погляди. І одразу з'ясовується, що вони мали намір щось підірвати і завербувати громадян України до російських спецслужб. Це часто надумане і нереальне", - розповідає DW генерал Маломуж. Серед останніх епізодів генерал згадує вибухи у Харкові, після яких СБУ дуже швидко звітувала про затримання організаторів і виконавців теракту. Але відкритого процесу над ними так ніхто й не дочекався. І не відомо, чи був вирок суду.
Всіх впускати, нікого не випускати
Критикують СБУ і за дві нещодавні гучні операції на Донбасі - рейди в Красногорівці та Авдіївці. В обох містах було затримано до ста людей, щоправда, згодом більшість звільнили. На відео з Красногорівки, яке поширила СБУ, видно, як спецпризначенці патрулюють містом, перевіряють документи мешканців. А в кінці ролику - прямо на ринку затримують двох чоловіків у цивільному. Їхні обличчя на камеру не показують.
Натомість під час синхронного обшуку кишень затриманих бійці знаходять однаковий набір зброї - гранати і пістолети. Тобто терористи, знаючи про присутність у місті 600 спецпризначенців, гуляють по ринку удвох, з повним комплектом зброї. Ба більше: у жодному з прес-релізів, навіть на сайті СБУ, про це затримання - ані слова. Хоча зазвичай прес-служба СБУ розписує в деталях вилучення будь-якої зброї у затриманих.
Маломуж вважає такі дії некомпетентними. За його словами, справжні професіонали мали б провести рейди за конкретними адресами, конкретними підозрюваними, а не організовувати зачистку всього міста, від дверей до дверей. На його думку, затримані люди могли бути підставними особами або спецпризначенцями в цивільному. Без цього епізоду відеозвіт про рейд був би не настільки вражаючим, підсумовує генерал.
У СБУ відхрещуються
У СБУ від закидів відхрещуються. Щодо Красногорівки там пояснюють, що ситуація в місті була непроста й без рейду не могли обійтись. А високу статистику затримань пояснюють тим, що під статтю про тероризм підпадають не лише бойовики, а й цивільні, які були співучасниками. Окрім того, за словами радника голови СБУ Юрія Тандита, часто злочинці, а особливо кадрові російські військові, до суду ніколи не доходять, адже їх обмінюють за мінськими домовленостями на українських полонених. Зокрема, за його словами, так сталось, коли десятьох десантників костромської дивізії, які начебто в серпні 2014 року заблукали в Україні, обміняли на 160 українських полонених.
Окрім інформації про затримання терористів, СБУ також часто доповідає й про знайдені схованки зброї або чергову партію затриманої контрабанди. Проте речові докази в спецслужбі рідко демонструють громадськості. Яким чином, за таких обставин це відбулося та як визничати, чи це справді досягнення силовиків, чи гра?
За словами Юрія Тандита, вилучені в злочинців контрабандні товари та зброя зберігаються і ретельно охороняються у "спецмісцях" до початку судового процесу. "Навіть ми, бідна держава, не спокушаємось і не використовуємо речові докази для свого життя, - пояснює радник голови СБУ Тандит. - Наприклад, у двох затриманих російських військових вилучили суперкласну зброю. Зрозуміло, що будь-яка спецслужба хотіла б заволодіти нею. Але ми її зберігаємо для часу суду".
Натомість парламентар Віталій Купрій з парламентського комітету законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності "спецмісцями" називає кишені самих силовиків. На його думку, СБУ знає про всі контрабандні потоки і "кришує" їх. "Я був на прийомі у (голови СБУ Василя - Ред.) Грицака й казав, що є правозахисна організація, що ми готові підключитися і допомагати у боротьбі з контрабандними перевезеннями до зони АТО. Це було сприйнято одразу в штики. У них є бажання сидіти на цій контрабанді й далі", - припускає Купрій.
Довіряй, не перевіряй
Зараз українці можуть лише вірити на слово силовикам. Жодної інституції, яка б моніторила їхню діяльність, перевіряла б точність інформації, контролювала б їхню роботу - немає. Так, за словами колишнього заступника голови СБУ Олександра Скіпальського, у демократичних країнах існує система контролю таких відомств. Це дозволяє врівноважити роботу закритого органу. "Наші всі спецслужби неконтрольовані відповідними державними органами. А те, що створюються так звані громадські ради при СБУ, це все, безумовно, щоб просто пустити пилюку в очі", - вважає Скіпальський та каже, що чекає, коли СБУ нарешті стане до ліквідації більш серйозного контигенту, "агентів впливу з Росії, які є у владних інституціях".
"Це їм не по зубах", - коротко резюмує екс-керівник контррозвідки Миколи Маломуж. На його думку, саме тому, що силовики не можуть виявити шпигунів у центрі та боротися з великою "рибиною", вони намагаються отримати прихильність суспільства іншим шляхом. "Треба ж постійно показувати результати роботи. Перед керівництвом країни і перед суспільством. Показати, що ось ми працюємо, виявляємо, тому підтримайте нас", - каже Маломуж.
З обвинуваченнями у показушності самі силовики категорично не згодні. Це все в минулому, запевняє радник голови СБУ. "Коли почалася війна на сході, слава Богу, люди від цього симптому очистилися, - говорить Юрій Тандит. - Нам немає сенсу організовувати показухи. Вже все, треба припиняти робити це".
Зміни в оподаткуванні в нинішньому вигляді навряд чи приведуть до
детінізації зарплат українців, а зменшення коефіцієнта заміщення може
вплинути на розмір відрахувань майбутнім пенсіонерам.
Знизивши ЄСВ уряд забув відрегулювати ряд нормативних актів
Андрій Товстиженко, DT.UA
Знизивши ЄСВ уряд забув відрегулювати ряд нормативних актів, що
стосуються розрахунку пенсій у нових реаліях, коли головний показник —
коефіцієнт заміщення зменшується з 0,6 до 0,4, і що важливо, забув про
це повідомити майбутнім пенсіонерам, пише в своїй статті для DT.UA Юрій
Ганущак.
Якщо політично прийнятний показник відношення пенсії до останньої
зарплати становить 60%, то для цього людина повинна відраховувати в
Пенсійний фонд 32% зарплати. А от якщо хочеться перерахувати 20%, то і
коефіцієнт заміщення повинен бути на третину меншим, пояснює автор.
"При цьому прем'єр щиро вважає, що зменшення розміру ЄСВ допоможе
вивести зарплати з "тіні". Хоча та ж математика не дає підстав для
великого оптимізму. Стара зважена ставка ПДФО — 15%, нова — 18. Отже,
навантаження на зарплату було 15+41%, стало 18+22. Ніби менше, але
фахівці не раз зауважували, що вартість конвертації в готівку становить
від 10 до 15%. Тому саме по собі зниження ЄСВ не приведе до
детінізації", - пише Ганущак.
На його думку, подарунок роботодавця у вигляді зменшення ЄСВ не
зобов'язує його долучитися до соціальної солідарності і вкладати кошти в
корпоративні пенсійні фонди. Тому працівникові і надалі доведеться
сподіватися саме на державний Пенсійний фонд.
"І якщо виходити з вимоги його збалансованості, то починаючи з цього
року новоспечені пенсіонери мають помітити зменшення розміру нарахувань
порівняно з тими, які отримали ті, хто вийшов на заслужений відпочинок
раніше. Адже їх відрахування, точніше, відрахування за них до Пенсійного
фонду роботодавцем стануть меншими. Звичайно, такий пенсіонер поставить
резонне запитання: чому я повинен страждати через те, що держава
вирішила допомогти підприємцю? Хвилю невдоволення підхоплять популісти
всіх мастей, обіцяючи "захистити пенсію від посягань". І пік цього
"захисту" припаде десь на 2018 р. — під вибори як президента, так і
парламенту. Результати таких виборів неважко передбачити: пенсіонери —
електорат сумлінний", - йдеться в статті.
"Звичайно, можна залишити той самий рівень коефіцієнта заміщення — 0,6.
Але тоді частка дотації Пенсійному фонду постійно зростатиме, і фактично
будь-яка залежність розміру пенсії від реальних вкладень до фонду
зникне. Зрештою, ідея взагалі відмовитися від Пенсійного фонду і
фінансувати пенсії безпосередньо з бюджету давно бродить серед
ультралібералів, однак вони сором'язливо забувають вказати, ставку якого
податку при цьому потрібно збільшити, щоб таки збалансувати публічні
фінанси. Прийнятним виявиться тільки ПДФО, а розрахункова його ставка
має зрости десь під 40%", - пише Ганущак.
Прошло ровно 2 года после принятия диктаторских законов. Ручное голосование 16 января 2014 года - это была точка невозврата, апогей тупости и идиотизма режима.
Именно эта политика "закручивания гаек" стала фатальной для Януковича. Но то, что стало концом для одних, осталось совершенно безнаказанным для других.
Например, Олейник, который считал голоса - спокойно уехал. А Ефремов,
который организовывал голосование - до сих пор на свободе.
Владимир
Рыбак, который незаконно, с нарушением регламента в тот же вечер
подписал эти «законы», прекрасно живет на политической пенсии.
После победы Майдана, казалось что будет достаточно и двух минут, чтобы покончить с этим раз и навсегда. Но оказалось, что и двух лет мало, для того, чтобы виновные были наказаны...
Это наверно так сложно, доказать незаконность того голосования и отправить преступников за решетку...
60 депутатов голосовавших 16 января попали в Верховную Раду вновь. Большая их часть - мажоритарщики, это люди получившие большинство в своих округах.
Нашему обществу предстоит долгий путь от "гречневого" к гражданскому. Ведь не получив приговора от народа, они никогда не получат его от Шокина.