Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

Пісні Війни



Анастасія Приходько та військовий парамедик Дар’я Зубенко у дуеті виконали пісню "Дівчата" для проекту #ПісніВійни.

Уряд визначив критерії надання вишам статусу національних

Уряд визначив критерії надання вишам статусу національних



22.11.2017 р. 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
 
Відтепер усі виші, що мають статус національних, повинні відповідати чітко визначеним критеріям та підтверджувати його кожні 7 років. Відповідне рішення прийняв сьогодні, 22 листопада 2017 року, Кабінет Міністрів України.
«Сьогодні статус національних мають 115 українських ВНЗ з 208. Прийнятою постановою ми визначаємо чіткі, сучасні критерії надання цього статусу, його підтвердження чи позбавлення незалежно від форми власності. Нагадаю, що це є однією з вимог закону «Про вищу освіту», – зазначила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
Виші, які вже мають статус національних, повинні будуть підтвердити його за графіком, встановленим постановою. Також документом затверджені порядок та критерії надання статусу, його підтвердження чи позбавлення.
Зокрема, ті ВНЗ, що стали національними до 2017 року включно, підтверджують статус залежно від року його отримання:
1994, 1995, 1996, 1997 — у 2018 році;
1998, 1999, 2000 — у 2019 році;
2001, 2002, 2003 — у 2020 році;
2004, 2005, 2006 — у 2021 році;
2007, 2008, 2009 — у 2022 році;
2010, 2011, 2012, 2013 — у 2023 році;
2014, 2015, 2016, 2017 — у 2024 році.
У подальшому підтверджувати статус потрібно буде кожні 7 років. Рішення про підтвердження статусу або пропозицію щодо його позбавлення надаватиме Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти на основі моніторингової справи. Вона включатиме інформацію, подану самим закладом, а також результати її громадського обговорення, яке проводитиметься протягом 2-х місяців.
Пропозицію щодо позбавлення статусу агентство передаватиме до МОН. Підставою для позбавлення, приміром, може бути недостовірна інформація, надана ВНЗ для моніторингової справи або у відповідях на звернення під час громадського обговорення. Ще однією причиною може бути ненадання вишем річного звіту про виконання Критеріїв – його заклад повинен буде подавати до 30 квітня до агентства та розміщувати на своєму сайті. Звіти так само проходитимуть громадське обговорення.
Ті ВНЗ, які не мають статусу національних, можуть подаватися для його отримання на конкурсній основі. Конкурс оголошуватиме Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти до 31 січня кожного року з визначенням кількості вакантних статусів на цей рік. Ця кількість не може перевищувати числа вишів, які були позбавлені статусу національного чи втратили його в попередньому році. У разі відсутності вакантних статусів конкурс не оголошується.
Критерії для надання та підтвердження статусу поділяються на обов’язкові, порівняльні та преміальні. Наприклад, до обов’язкових належать виконання законів «Про освіту» та «Про вищу освіту», Ліцензійних умов, позитивна оцінка системи внутрішнього забезпечення якості, відсутність виявлених раніше порушень Ліцензійних умов тощо.
Порівняльними критеріями будуть такі, як кількість студентів денної форми навчання на одного науково-педагогічного працівника, стажування студентів та працівників в іноземних вишах, призові місця на олімпіадах та конкурсах, публікації у виданнях, включених до Scopus, Web of Science чи інших наукометричних баз, визнаних МОН, кількість іноземних студентів, кількість об’єктів права інтелектуальної власності тощо.
Преміальними критеріями визначені місце в міжнародних та незалежних рейтингах, наявність іноземних та міжнародних акредитацій, кількість працівників, яким протягом останніх 10 років було присвоєно почесні звання України, кількість випускників, яким протягом останніх 10 років було присвоєно почесні звання України.
Слід зазначити, що статус національного відповідно до Закону України «Про вищу освіту» дає вищим навчальним закладам багато переваг, зокрема:
отримувати на пріоритетних засадах передбачені державним бюджетом кошти для провадження наукової і науково-технічної діяльності, проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень, в обсязі не менш як 10 відсотків коштів державного бюджету, що виділяються на його утримання;
визначати норми часу навчальної та іншої роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників;
здійснювати підготовку фахівців з вищою освітою за власними експериментальними освітніми програмами та навчальними планами;
отримувати на пріоритетних засадах фінансування для придбання наукового і навчального обладнання, комп’ютерних програм тощо за рахунок державного бюджету.
 

Сильно відзначено 4-ту річницю Реолюції створенням ДШВ!

Виступ Президента України під час урочистої церемонії перейменування Високомобільних десантних військ у Десантно-штурмові війська Збройних Сил України та встановлення Дня Десантно-штурмових військ ЗСУ

21 листопада 2017 року 




Шановні воїни!

Дорогі співвітчизники!

Сьогодні Україна відзначає День Гідності та Свободи. Рівно чотири роки тому наша молодь, наші студенти стали першими, хто в шляхетному пориві, з юнацькою щирістю і відвертістю вийшли на Майдан з вимогою: не звертати з європейської дороги на російські манівці. Патріотичний порив молодого покоління знайшов потужний відгук у серцях українців. І мільйони громадян заполонили вулиці й площі столиці та багатьох інших міст.

Революція Гідності стала ще одним доказом споконвічного прагнення українського народу до свободи і незалежності. Її річницю ми відзначаємо вже вчетверте, але цього року вперше можу прозвітувати суспільству, що одну з ключових вимог Майдану виконано: Угода про політичну асоціацію та зону вільної торгівлі Європейським Союзом з 1 вересня набула чинності.

За десять місяців поточного року наш експорт до Євросоюзу зріс на 30% лише за один рік, а частка Європейського Союзу у зовнішній торгівлі України досягла майже 43%. Разом зі вступом в дію безвізового режиму для українських громадян Угода про асоціацію знаменує наш остаточний і безповоротний розрив з колоніальним малоросійським минулим. Так само вона підкреслює нашу впевненість в українському європейському майбутньому.

Імперія не може змиритися з нашим волелюбством, прийняти сам факт нашого існування як окремої нації та як окремої держави.  Вона пішла на нас війною. Вона намагалася задушити нас економічно. Нарешті, вона активізувала розгалужену мережу впливу, запустила свої щупальця по всіх європейських усюдах, аби зірвати ратифікацію Угоди про асоціацію. Це була виснажлива зовнішньополітична битва, яку наші дипломати й численні закордонні друзі начисто виграли у Кремля!   

Післязавтра я вирушаю на саміт Східного партнерства, щоб визначити нові проміжні цілі та рубежі на європейському шляху. Але кінцеву мету ми з вами, дорогі друзі, чітко знаємо – повноправне членство в найпрестижнішому союзі світу, остаточне повернення України до європейського дому. Угода про асоціацію з Євросоюзом, дорожня карта реформ наблизить нас до цієї перспективи. 

З такою ж упевненістю хотів би ще раз наголосити, що найгірше з пережитого нами останніми роками – вже точно позаду. Крок за кроком наша країна повертається на шлях економічного зростання та соціального розвитку.

Справді, позитивні зрушення – оплачені великими втратами всього суспільства та досягнуті важкою працею кожного, кожного українця. Ці зміни ще не стали незворотними.

Дійсно, процес змін надто далекий від завершення і не такий швидкий, як він нам уявлявся на старті. І помилок за цей час влада допустила чимало. Але ж не помиляється лише той, хто нічого не робить.

Так, ми ще не вийшли із зони турбулентності, і досі розраховуємося за два десятиліття блукання манівцями «русского мира».

Але стратегічно – ми з вами на правильному шляху! Туди Україну вивели мільйони учасників Революції гідності. Вони ясно визначили дорогу, якою країні йти в майбутнє.

Дорогі українці!

Тепер вже очевидно, що спецоперація Кремля по зриву підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом теж була частиною гібридної війни проти України. Тому учасники Революції гідності робили ту ж саму справу, що й солдати на фронті. Не випадково, саме вони в 2014 році стали першими добровольцями. Тим, хто на барикадах Майдану отримав поранення чи втратив здоров’я, віднині надаються такі ж пільги, як учасникам бойових дій. Відповідний закон Верховна Рада ухвалила минулого тижня, а сьогодні я його підпишу. 

Думаю, що такий крок підтримає і все суспільство, і українські воїни, які боронять нас від російської агресії. В тому числі – й присутні тут на Михайлівській площі українські воїни-десантники.

До вас звертаюся окремо, дорогі наші захисники! 

Якщо поглянути на сучасну історію Збройних Сил України, то немає в ній жодної сторінки, де б не йшлося про воїнів-десантників та ваші подвиги. Ви прославилися в боях з російськими агресорами за гору Карачун та Савур-могилу, в обороні Донецького та Луганського аеропортів. Воїни-десантники героїчно боролися за звільнення та утримання стратегічно важливих об’єктів і населених пунктів, зокрема: Лисичанська, Слов’янська, Краматорська, Красного Лиману, Рубіжного, Сєверодонецька, Бахмута та багатьох інших.

Безпрецедентним є серпневий чотирнадцятого року рейд 95-ї аеромобільної бригади тилами російсько-терористичних військ, здійснений за підтримки 25-ї окремої повітряно-десантної бригади.  Прорвали лінію оборони ворога, пройшли з боями вздовж кордону майже 500 кілометрів. Знищили чимало військової техніки та особового складу, забезпечили російський воєнторг «вантажем 200», а у якості трофеїв захопили чимало озброєнь.

Тодішній командир 95-ї бригади Михайло Забродський став згодом командувачем Високомобільних десантних військ. А кілька тижнів тому – його призначено ще й командувачем сил антитерористичної операції.

За мужність і героїзм, виявлені в боях з російськими окупантами 2557 воїнів-десантників удостоєні державних нагород. Дванадцять з них відзначені Зіркою Героя України. 469 десантників не повернулися з бойових завдань, загинули в запеклих боях з російськими окупантами.

Прошу вшанувати їхню пам’ять хвилиною мовчання.


Шановні воїни-десантники, хто-хто, а ви точно знаєте, що з кожним днем ми нарощуємо бойовий потенціал десантних підрозділів. Ви отримуєте нові та модернізовані зразки озброєння, військової техніки, сучасні засоби зв’язку. Та внаслідок гібридного характеру сучасної війни ми не повинні забувати про її  ідеологічну складову. У політичному словнику є така дефініція, яка називається «м'яка сила».

Звичайно ж, «м'яка» – це не про вас.

Ворог досконало володіє прийомами психологічного впливу, вправно експлуатує стереотипи, спекулює на спогадах про минуле та пов'язаних з тим емоціях.  Та хіба хтось з нас ще не розуміє, що легендарне десантне братерство, символами якого вважалися «блакитний берет» та «тєльнік», було розстріляне російськими зайдами під Слов'янськом, в Донецькому аеропорту,  біля Іловайська та  Дебальцевого? Щоби відповіли на це питання 469 вбитих українських десантників, могли б ми їх тільки воскресити?

Відсьогодні моїм рішенням кольором українського десанту стає темно-бордовий.  Це – колір крові десантників, пролитої в боях за Україну. Бордові берети для ідентифікації своїх десантників використовують 59 країн світу, 19 з яких – це країни-члени НАТО. Таким чином ми, між іншим, впроваджуємо ще один стандарт Північно-Атлантичного альянсу, до членства в якому маю твердий намір привести Україну.

Отже, наказую генерал-лейтенанту Забродському провести церемонію заміни беретів військовослужбовців десантників.

Шановні воїни!

Вітаю вас з отриманням беретів нового зразка. На ньому, до речі, змінено і знак українського десантника. Відтепер це купол парашута, як символ десантних підрозділів у всьому світі, крила Архистратига Михаїла і вогняний меч, яким він уражає ворогів роду людського. Архистратиг – ваш небесний покровитель, тож цілком логічно саме 21 листопада відзначати й ваше професійне свято. Звичне 2 серпня – то дата першого стрибка парашутистів в Московському військовому окрузі. До чого ж тут ми?  Москва – не Київ. Так само як і «Україна – не Росія».

Як Президент та Верховний Головнокомандувач я також прийняв рішення змінити назву Високомобільних десантних військ, відійти від радянсько-російської абревіатури ВДВ. Бо російські «ВДВ» від літа 2014 року беруть безпосередню участь в окупації українського Донбасу, і кримські «зелені чоловічки» – то теж вони.

Відтак, постановляю запровадити нову назву – Десантно-штурмові війська Збройних Сил України. Вона, врешті-решт, більшою мірою відповідає цілям і функціям цього роду військ в умовах сучасних бойових дій.

Започаткування нового Дня десантника є частиною українізації історико-політичного календаря – на заміну нав’язаному нам радянсько-російському. Нагадаю, ще 2014 року ми поклали край шизофренічній традиції святкувати головне військове свято в унісон з країною-агресором. Саме тоді я запровадив День захисника України – 14 жовтня.

Шановні воїни-десантники, які представляють всі бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України!

Ви – рішучі й сміливі, патріотичні й згуртовані. Ви – відчайдушні, сильні волею та незламні духом. Ви – підготовлені до виконання найскладніших завдань в умовах неймовірних фізичних і психологічних навантажень. Ви – завжди там, де найважче, де потрібна відвага та стійкість, швидкість і рішучий натиск. Словом, ви – завжди перші!

Від імені українського народу висловлюю щиру подяку усьому особовому складу Десантно-штурмових військ Збройних Сил України!

Вітаю вас з вашим професійним святом, яке ви вперше відзначаєте 21 листопада.  

Хай завжди береже вас у бою та веде до перемоги Святий Михаїл.

Слава Десантно-штурмовим військам України!

Слава Україні!

"А ми тую червону калину підіймемо..."

Страсті нагнітаються шаленими темпами

Це вже очевидно:

- слід негайно зміцнювати західні рубежі України відповідно до принципу - SI VIS PACEM, PARA BELLUM;

- слід негайно видворити з України польського консула в Луцьку за реваншистські заяви щодо відсутності в українців національної державності у 1918-1921 роках;

- працівникам СБУ слід негайно допитати і відсторонити від керівництва Львовом очільника партії «Самопоміч» Андрія Садового – за ведення ним таємних переговорів із міністром ЗС Польщі, який на той час відверто проявив свою українофобію;

- слід негайно готувати звернення від парламентарів України до керівництва ЄС та до президента Польщі з приводу деструктивної діяльності варшавського МЗС, заручившись підтримкою Литви (до якої Польща теж висловлює низку неадекватних претензій);

- слід негайно розпочати процес відновлення історичної справедливості щодо визнання тяглості сучасної Української Держави від рівно століття тому – 7 листопада (за старим стилем) 1917 року – проголошеної Української Народної Республіки, та визначити Днем Незалежності і Соборності України 22 січня. Адже саме того дня 1918-го року було затверджено ІV Універсал Української Центарльної Ради, який проголошував самостійність УНР, а 22 січня 1919 року відбувся Акт злуки УНР і ЗУНР в єдину Українську Народну Республіку.

Слід усвідомити, що 24 серпня було, по-суті, задекларовано Акт ВІДНОВЛЕННЯ Української державності (як і 30 червня 1941 року), народженої у вирі Української національної революції 1917-1918 років.

Таким чином, якщо влада в Україні проголосить 22 січня наступного року Днем сторіччя Української Незалежності, то захланні сусіди України автоматично втратять всі свої недолугі аргументи щодо надуманих територіальних претензій, а наша держава отримає юридичне право на моральні та матеріальні компенсації від країн-окупантів.