Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

Вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років в Україні

Виступ Президента України під час вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років в Україні
25 листопада 2017 року



Ваша Святосте!
Ваші блаженства, всечесні отці!
Шановні закордонні гості!
Дорогі українці, браття і сестри!
Колесо історії крутиться невпинно, і от ми вже наблизилися до вісімдесят п’ятих роковин Голодомору, - чи не найбільшої, а може найбільшої біди, в історії України, однієї з найстрашніших трагедій в людській історії минулого століття.
Після майже шістдесяти років цинічного замовчування шокуюча і жахлива правда пролунала на увесь світ. Архіви – розкриті,  свідчення – записані… Заочно й посмертно засуджені судом і прокляті народом організатори Голодомору: Сталін, Каганович, Молотов, Постишев та багато інших.  
Що не роковини, то дедалі важче знайти очевидців трагедії, адже будь-кому з тих, хто на власні очі бачив те жахіття, далеко за дев’яносто. Тепер, зараз, це вже обов’язок молодшого покоління не дати згаснути пам’яті про Голодомор, дбайливо передати її наступним генераціям українців.  І щоб наші онуки та правнуки ніколи не забули, що тридцять другого року Господь послав Україні врожай - може не найщедріший, але достатній для того, щоб був і хліб, і до хліба. А голод же спричинив кремлівський антихрист, який забрав в мільйонів українців їжу та прирік мільйони українців на муки голодної смерті. Це про нього писав Євген Маланюк в знаменитій поезії "Року Божого тисяча дев'ятсот тридцять третього".
Щоб наші нащадки завжди знали, що то був не просто штучний голод, а ретельно спланований Голодомор. Ба більше - геноцид,  за всіма ознаками, як  їх визначено в Конвенції ООН від 9 грудня сорок восьмого року.   
Щоб на всіх континентах усвідомили, що не визнавати Голодомор – так само аморально, як і заперечувати Голокост.  
Я думаю, настав час і нам самим ухвалити закон про відповідальність  за невизнання цих двох безпрецедентно жахливих трагедій.
Щоб ті, хто житиме після нас, дотримувалися закону України про визнання Голодомору геноцидом українського народу.
Зараз 14 країн на рівні парламентів теж визнали Голодомор геноцидом. Хоча я особисто пам’ятаю, яка дискусія була в парламенті, коли ми винесли проект постанови про визнання Голодомор геноцидом, важко він проходив у нас, в Україні, у Верховній Раді. Зараз ситуацій кардинально інша.
Українська  дипломатія продовжує нести правду народам всього світу.
Окремо хочу подякувати українській діаспорі, яка разом об’єднуючи зусилля робить свою надзвичайно важливу роботу.
В березні цього року Асамблея Португалії визначила Голодомор геноцидом. На початку листопада в Конгресі США, після того як низка штатів постійно приймає рішення про визнання Голодомору геноцидом, зараз в Конгресі також представлено проект відповідної резолюції.
Ще раз наголошую: ми дякуємо американським друзям та партнерам, очікуємо від них на результативне голосування на Капітолійських пагорбах.
Хотілося б, - щоб хай не ми, а краще, щоб ми, а не наші діти - дочекалися неймовірного… Аби в Росії сталися такі зміни, за яких її російська нова еліта теж визнала б Голодомор геноцидом. Або хоча би покаялася за нього. Російська Федерація - вона сама себе записала в правонаступниці Радянського Союзу. А відтак, хоче того чи ні, взяла на себе не лише активи колишнього СРСР, але й відповідальність за злочини радянського режиму. На жаль, поки що ці злочини вони лише виправдовують  - тим, що, мовляв, конфіскація, почуйте, конфіскація зерна в українських селах забезпечила коштами індустріалізацію! Виходить, у селян України примусово забирали життя, аби забезпечити великодержавну велич Росії! Так воно, власне, й було...
Нині в Росії відновлюють культ Сталіна. Там вперше після двадцятого з’їзду КПРС відкриваються пам’ятники одному з найкривавіших диктаторів ХХ століття. У відомій книжковій серії "Жизнь замечательных людей" зараз випустили його біографію. Таке враження, що Сталіна от-от викопають з-під кремлівської стіни і знову покладуть у мавзолеї поруч з Леніним. Два нелюди – пара. 
Головний мотив організації Голодомору полягав у тому, що українці, другий за чисельністю народ колишнього Союзу, мали величезний культурно-історичний спадок, ми мали власні традиції державотворення, досвід національно-визвольної боротьби. Широкі кола українських інтелектуалів та економічно самостійне селянство не сприймали політики Москви. Тому режим й поставив за мету ліквідувати українців як націю, яка рано чи пізно поставить питання про незалежність.  
Селян вбивали голодом, а інтелігенцію – кулями. Прошу запалити сьогодні свічку в пам’ять не лише жертв Голодомору, але й «розстріляного Відродження». Вісімдесят років тому, третього листопада тридцять сьомого, в урочищі Сандармох в Карелії було страчено велику групу політичних в'язнів, - тих, кого у підручниках називають цвітом національної інтелігенції: Леся Курбаса, Миколу Куліша, Валер'яна Підмогильного та багатьох інших.
«Чистки, арешти, страти  українських істориків, письменників, митців, музикантів» мали руйнівний ефект для України.  «Люди, які були патріотами, які мріяли про свою державу, які могли передати свій патріотизм та ентузіазм нащадкам, були знищені».  Ці слова належать американській журналістці Енн Епплбаум, яка цієї осені видала книгу «Червоний голод: війна Сталіна проти України». Ця праця співставна з роботами Роберта Конквеста та Джеймса Мейса. Декілько днів тому я зустрівся з пані Епплбаум. Вона мені подарувала та підписала цю книгу, і вважаю, що вона заслуговує на якнайшвидший переклад українською і видання у нас в Україні.    
Стріляли в обраних, а викорінити хотіли всю Україну. Та вона виявилася занадто великою, і лише це, за спогадами Хрущова, це завадило їм вислати всіх українців до Сибіру. Але багатьох вони таки депортували, і минулого місяця ми згадували разом з вами про операцію «Запад». В жовтні сорок сьомого протягом лише одного дня понад 75 тисяч мешканців західних областей України примусово вивезли до східних районів СРСР.
Сьогодні дуже легко винуватити Росію, тим більше, є за що. Але не варто забувати і про власну відповідальність. Хіба Голодомор та великий терор тридцятих, депортації сорокових і русифікація сімдесятих стали би можливими, якби ми, українці, зберегли незалежність, проголошену сто років тому? А втратили ми її тоді, зокрема, і через те, що лідери національної революції допустили такий внутрішній розбрат. Через той розбрат Україна стала здобиччю зовнішнього ворога. І Голодомор – жахливе відлуння непростимої втрати Української державності і Української самостійності.
Промовляючи 20 листопада в Дніпрі, в день сотої річниці Третього Універсалу Центральної Ради,  яким було проголошено Українську Народну Республіку, я згадав слова В'ячеслава Липинського – політичного діяча та публіциста тих часів - «не завойовані ніколи чужою зброєю», а завжди лише «власним внутрішнім розладом» підпадаємо ми під зовнішні впливи. Липинський застерігав від «самоспалення, в якому згоряє наша хата», ми маємо бути захищені.
Тому, шановні лідери партій і фракцій, закликав і закликаю всі політичні сили до єдності заради України. Так, ми всі за поділ на владу й опозицію, за демократію та багатопартійність. Загальновизнано, що конкуренція – двигун прогресу, і це повною мірою  стосується і політичної сфери України. Але внутрішньополітична боротьба не повинна досягати такої температури, щоби руки на ній гріла Росія. Тим більше, що як слушно пише пані Епплбаум, страх російського режиму перед Україною зараз залишається надзвичайно високим.
Російська агресія проти нас – це продовження іншими методами тієї самої політики на знищення України, яку Москва впроваджувала в тридцяті роки минулого століття.   
І ще з одним хотів би звернутися до деяких політиків. Я дуже прошу, в політичній риториці не кидайтеся звинуваченнями у геноциді чи голодоморі! Не робіть з цих болючих для кожного українця визначень слова-паразити. Не оскверняйте тим самим пам’ять мільйонів, які стали жертвами геноциду. Дуже прошу, поважайте почуття десятків мільйонів, яким ця трагедія дуже болить...
Дорогі українці!
Сьогодні ми традиційно запалюємо свічки в пам'ять жертв Голодомору.
Світлі душі невинно убієнних українців тут, зараз, незримо поруч з нами.
На вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду оголошую загальнонаціональну хвилину мовчання.

Українець Радівілов виборов "золото"

Українець Радівілов виборов "золото" на етапі кубку світу з гімнастики
19:20, сьогодні
Гімнаст Радівілов виграв золоту медаль на етапі кубку світу в Німеччині
Гімнаст Радівілов виграв золоту медаль на етапі кубку світу в Німеччині / Getty Images

У неділю, 26 листопада, український спортсмен Ігор Радівілов виборов перше місце на етапі Кубку світу з гімнастики, що триває у німецькому місті Котбус. Так, українець виграв золоту медаль у вправі на кільцях із результатом 15,133 бала.

Водночас друге та третє місця посів дует із Китаю – Пенг Лею та Чінгун Лані. Спортсмени отримали від суддів 15,066 та 14,633 бала відповідно.

Ще один український гімнаст Олег Верняєв у вправі на коні не зумів потрапити до трійки найкращих. Українець посів 4 місце з результатом 14,466 бала

https://24tv.ua/ukrayinets_radivilov_viborov_zoloto_na_etapi_kubku_svitu_z_gimnastiki_n894485

Українка з Донбасу отримала перемогу

Українка отримала перемогу в "Miss Europe Continental-2017"
17:46, сьогодні
Наталія Варченко отримала перемогу в
Наталія Варченко отримала перемогу в "Miss Europe Continental-2017" / Instagram / @nati.varchenko


27-річна українка Наталія Варченко стала переможницею конкурсу "Miss Europe Continental-2017". Конкурс відбувся 25 листопада в Неаполі, Італія.

Цього року представниця з України вперше взяла участь в конкурсі і одразу ж отримала перемогу. Як і в більшості схожих конкурсів, журі оцінювало учасниць за рівновагу на сцені, яскраву індивідуальність, впертість, амбіції, ну, і звичайно ж, за красу.

Читайте також: Як учасниці "Міс Всесвіт-2017" готуються до фіналу конкурсу в Лас-Вегасі: фото красунь

Участь в конкурсі "Miss Europe Continental" тепер реальна для кожної українки. Для цього потрібно просто зв'язатися з Національним Комітетом "Міс Україна Всесвіт" та подати заявку.

Читайте також: Міс Україна Всесвіт-2017 стала дівчина, яка заспівала гімн: фото і відео

Як відомо, два роки тому Наталя Варченко стала фіналісткою "Міс Україна Всесвіт-2015". Саме цей конкурс і відправив на "Miss Europe Continental-2017" українську красуню.

Наталія Варченко є родом із міста Стаханова, Луганська область. У своїй біографії вона повідомляє, що була солісткою групи "Тірамісу", а крім цього захоплюється кінним спортом і східним танцем живота.

За юридичні «перемоги» «Коболева и Ко»

  • 26.11.17, 16:17

Цікава інформація, дуже цікава, стосовно премій «Коболева и Ко» за юридичні «перемоги» НГУ.
Не для тих, хто не любить довгі тексти - раджу прочитати.))

Дякую, Ярослав Диковицький.

«Для історії.

Виплата премії керівному складу НАК "Нафтогаз України" (узгодженної наглядовою радою НАК) за перемогу в першому раунді судового протистояння в Стокгольмі з російським "Газпромом" є яскравим прикладом діяльності новітніх остапів бендерів на теренах України та впровадження ними своїх власних "400 сравнительно честных способов отъема денег у населения"

Програти в суді заявлену до відшкодування суму в $14 млрд, залишившись крім цього винним для Газпрому $1,5-$2 млрд, збільшити закупівельну ціну газу від Газпрому і виплатити собі за це премію? Зазнчене потребує неабиякого авантюристського хисту навіть для України.

Для розуміння суті програшу позову Нафтогазу нагадаю певну хронологію подій:

1. 16 червня 2014 року Газпром подає позов до Нафтогазу (до Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма) з метою стягнення з НАК неоплаченої заборгованості за природний газ, поставлений в листопаді-грудні 2013 року і квітні-травні 2014 року.
ЗА ДАНИМИ ГАЗПРОМУ ЦЕЙ БОРГ СТАНОВИТЬ $4,5 МЛРД.

2. Одночасно, того ж дня, 16 червня 2014р Нафтогаз звертається до Арбітражу з проханням про арбітраж до Газпрому з вимогами:

- ЗМІНИ ЦІНИ на природний газ починаючи з 2010 року;

- ВІДШКОДУВАННЯ ВСІХ ПЕРЕПЛАТ, здійснених Нафтогазом з 2010 року НА СУМУ $14 МЛРД;

- скасування положення контракту, який забороняє реалізацію поставленого по ньому природного газу за межами України.

3. 31 жовтня 2014 року Нафтогаз підписує з Газпромом доповнення до контракту та по суті визнає частину боргу перед Газпромом, яка була заявлена останнім до Арбітражу.
Із зазначених $4,5 МЛРД НАФТОГАЗ ПОГОДЖУЄТЬСЯ СПЛАТИТИ ДЛЯ ГАЗПРОМУ $3,1 МЛРД, оскільки вважає, що такий розмір заборгованості відповідає ринковими цінам на газ.

4. 12 червня 2015 р (через рік) Газпром подає в Арбітраж відгук на позов Нафтогазу та ЗУСТРІЧНУ позовну заяву до Нафтогазу, яка крім вимоги з оплати уточненої заборгованості за поставлений газ в травні-червні 2014 року, включає ще і вимогу оплати за зобов'язанням "бери-або-плати» за 2012- 2016 р. В підсумку загальна сума зустрічного позову досягла $37 млрд.

5. Аудиторський звіт Нафтогазу за 2015 рік зазначає: "Керівництво вважає, що станом на 31 грудня 2015 року Компанія розрахувалась за всіма своїми зобов’язаннями за поставлений протягом 2010-2015 років природний газ, і вимагає компенсації за надмірно сплачені суми у розмірі понад 14 мільярдів" доларів США.

Таким чином, на момент виходу окремого рішення Арбітражу,

Нафтогаз вважав, що:

а) боргів перед Газпромом не має

б) Газпром повинен сплатити для Нафтогазу $14 млрд. переплат, оскільки

в) суд встановить ринкову ціну на газ, яка буде нижчою в порівнянні із формулою ціни, передбаченої контрактом.

Газпром вважав, що:

г) Нафтогаз повинен сплатити по заборгованості за поставлений газ в травні-червні 2014 року понад $2 млрд

д) Нафтогаз повинен сплатити за зобов'язанням "бери-або-плати» за 2012-2016 рр. близько $35 млрд.

І ось 31 травня 2017 року Арбітраж виносить окреме рішення відповідно до якого:

Нафтогаз:

1) всупереч своїм запевнення виявився винен для Газпрома за газ поставлений в травні-червні 2014 року;

2) не може претендувати на відшкодування від Газпрома переплат за 2010-2015рр.;

3) не отримав заявлену та обгрунтовувану ним ринкову ціну на газ на рівні хаб- (ціна європейського хаба мінус транспорт до України), яка була б нижча від формульної ціни контракту;

4) отримав ринкову ціну на газ, яка на даний час більша ніж контрактна формульна ціна;

5) отримав право реекспорту газу;

Газпром:

1) отримає від Нафтогазу оплату по заборгованості за поставлений газ в травні-червні 2014 року

2) не може претендувати на сплату Нафтогазом за зобов'язанням "бери-або-плати» за 2012-2016 рр

Таким чином, із заявлених вимог Нафтогазу Арбітраж не задовільнив жодного, крім права на реекспорт газу. 
Тепер, при подальшій необхідності (якщо така виникне) Нафтогаз змушенний буде купувати газ на рівні хаба. Тобто на східному кордоні України ціна дорівнюватиме ціні європейського хаба, що знаходиться за 2тис. км транспортування магістральними газопроводами. Закуповувати такий газ на східному кордоні за ціною європейського хаба та мати право на реекспорт цього газу, сплативши ще додатково за його транспорт за 2тис.км звучить просто анекдотично.

Разом з тим програвши всі свої вимоги, керівництво Нафтогазу не оспорює рішення Арбітражу, а цілком вдало прикриває свій програш, розігруючи карту програшу Газпромом свого зустрічного позову щодо зобов'язань "бери-або-плати» за 2012-2016.рр, якого в свою чергу не могло б бути без позову Нафтогазу до Газпрому.»

Ахметов, подільник Порошенко, учасників АТО не вважає героями

  • 26.11.17, 13:11
Перед футбольним матчем Шахтар - Олімпік, футболісти повинні були вийти в супроводі дітей учасників АТО. Це вже не перша така акція, коли діти в футболках «Мій тато - герой» відкривають матчі чемпіонату України. Але в цей раз менеджери Шахтаря заборонили дітям одягнути футболки.

Про це в своєму блозі на Українській правді пише Єгор Фірсов, координатор політичної сили «Альтернатива».

«Схоже, що менеджери Шахтаря, як, ймовірно, і сам власник клубу Рінат Ахметов, не вважають учасників АТО героями. Виходить, що люди, які жертвують життями, в тому числі і для того, щоб Шахтар і Ахметов змогли повернутися додому - не герої. Вони навіть не варті того, щоб їх діти супроводжували футболістів перед початком матчу. Напевно, адміністрація Шахтаря порахувала подібну акцію сороміцькою або ганебною для клубу. Хоча ультрас Шахтаря масово йшли в АТО і організовували охорону патріотичних мітингів в Донецьку, але для керівництва клубу - це мало що значить.
Але хто ж тоді герої? Ті, хто розграбував і практично знищив Донецьк? Ті, хто тримає тисячі донеччан в заручниках і ті, хто не дає мільйонам повернутися до себе додому? Це герої Ахметова і його менеджерів? Тоді клубу пора переїхати ближче до "своїх" уболівальників, адже вони вже відтіснили Донбас Арену і базу Шахтаря »- пише автор.
«А взагалі, це зайвий раз демонструє, що твориться в голові у Ахметова. Погодьтеся, будь він хоч трохи прихильником України, ця ситуація була б неможливою. Мало було здати Донецьк і втягнути регіон в м'ясорубку війни, розуму це схоже не додало ... »- резюмує автор.

Нагадаємо, що лідер донецької агентурної (в інтересах спецслужб РФ) ОЗУ "Люкс" Рінат Ахметов сьогодні є бізнес-партнером президента Петра Порошенка, проживає в Києві і забезпечений охороною УДО за особистою вказівкою П. Порошенко.

85-та річниця Голодомору в Україні 1932-1933 рр.

  • 25.11.17, 10:14
Світлина від Файні новини.


Сьогодні в Україні відзначають 85-ту річницю пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. 
До Дня пам’яті в храмах Києва проведуть поминальні панахиди, а також траурні заходи біля Меморіалу жертв Голодомору. 
Традиційно відбудеться громадська акція «Запали свічку». 
О 16.00 пам’ять жертв геноциду українського народу вшанують хвилиною мовчання. 
У цей час кожен бажаючий може долучитися до пам’яті загиблих і запаплити свічку на підвіконні.

Таки да!

  • 24.11.17, 19:21
Ольга БогомолецьНародний депутат України
На Україну очікує безкінечна криза?23 листопада 2017, 12:44

"Економічне диво" в Україні, про яке нам говорить уряд, ґрунтується на шаленому зростанні зовнішніх запозичень. Якщо у 2016 році загальний державний борг України виріс на 5, 46 мільярдів доларів з 65,51 млрд до 70,97 млрд доларів, то у 2017 році він вже збільшився на 6,06 мільярдів доларів – до 77,03 мільярди.

За оцінками багатьох експертів у 2018 передвиборчому році борг зросте ще на 17 мільярдів доларів і сягне 94 мільярдів. Це і є головною передумовою нашого "економічного дива" та загального процвітання.

Якщо ж ми дива не побачили, а процвітання не відчули – це означає, що ми погано дивилися. Або ж, що уряд, позичаючи по всьому світу мільярди, неспроможний керувати економікою держави та хоч якось покращити життя громадян.

За ті гроші, які напозичався уряд за два роки – а це понад 12 мільярдів доларів, або близько 320 мільярдів гривень – можна було вже створити реальні умови для економічного прориву. Але ми бачимо навколо лише суцільне погіршення рівня життя та згортання соціальних програм.

Про що говорити, якщо в нас бюджет на 2018 рік на третину складається із запозичень? Про які успіхи реформ можна говорити в таких умовах? І те, що в Україну досі не йдуть інвестори, яскраво свідчить про те, що уряд не розвиває економіку, він її розпродає та проїдає.

Уряд, в якому досі не призначені три очільники міністерств, який розколотий на політичні табори, в якому під сумнівом професійність багатьох міністрів – не спроможний сьогодні розвивати країну навіть позичаючи за кордоном третину бюджету.

І весь цей бал непрофесійності вінчають псевдореформи, які руйнують в державі її стратегічні галузі.

Сьогодні ми опинилися в таких умовах, коли політичну конфігурацію змінити дуже важко, а чергові вибори ще не скоро. І єдиним засобом впливати на ситуацію в нас залишається громадянський тиск.

Ми повинні вимагати призначити, нарешті, відповідальних міністрів до "обезголовлених" міністерств, переглянути антисоціальну політику уряду, впровадити загальнообов'язкове медичне страхування, припинити нарощувати державний борг, за який доведеться розраховуватися ще нашим праправнукам.

Якщо ми не будемо чинити їм спротив, у наступному році для купівлі голосів на виборах вони напозичають стільки, що всі наступні роки ми будемо тільки розраховуватися по боргах. А Україна продовжить заглиблюватися у довгу безпросвітну ніч стагнації.