Вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років в Україні
- 28.11.17, 15:10



У неділю, 26 листопада, український спортсмен Ігор Радівілов виборов перше місце на етапі Кубку світу з гімнастики, що триває у німецькому місті Котбус. Так, українець виграв золоту медаль у вправі на кільцях із результатом 15,133 бала.
Водночас друге та третє місця посів дует із Китаю – Пенг Лею та Чінгун Лані. Спортсмени отримали від суддів 15,066 та 14,633 бала відповідно.
Ще один український гімнаст Олег Верняєв у вправі на коні не зумів потрапити до трійки найкращих. Українець посів 4 місце з результатом 14,466 бала
https://24tv.ua/ukrayinets_radivilov_viborov_zoloto_na_etapi_kubku_svitu_z_gimnastiki_n894485

27-річна українка Наталія Варченко стала переможницею конкурсу "Miss Europe Continental-2017". Конкурс відбувся 25 листопада в Неаполі, Італія.
Цього року представниця з України вперше взяла участь в конкурсі і одразу ж отримала перемогу. Як і в більшості схожих конкурсів, журі оцінювало учасниць за рівновагу на сцені, яскраву індивідуальність, впертість, амбіції, ну, і звичайно ж, за красу.
Читайте також: Як учасниці "Міс Всесвіт-2017" готуються до фіналу конкурсу в Лас-Вегасі: фото красунь

Участь в конкурсі "Miss Europe Continental" тепер реальна для кожної українки. Для цього потрібно просто зв'язатися з Національним Комітетом "Міс Україна Всесвіт" та подати заявку.
Читайте також: Міс Україна Всесвіт-2017 стала дівчина, яка заспівала гімн: фото і відео
Як відомо, два роки тому Наталя Варченко стала фіналісткою "Міс Україна Всесвіт-2015". Саме цей конкурс і відправив на "Miss Europe Continental-2017" українську красуню.
Наталія Варченко є родом із міста Стаханова, Луганська область. У своїй біографії вона повідомляє, що була солісткою групи "Тірамісу", а крім цього захоплюється кінним спортом і східним танцем живота.
Цікава інформація, дуже цікава, стосовно премій «Коболева и Ко» за юридичні «перемоги» НГУ.
Не для тих, хто не любить довгі тексти - раджу прочитати.))
Дякую, Ярослав Диковицький.
«Для історії.
Виплата премії керівному складу НАК "Нафтогаз України" (узгодженної наглядовою радою НАК) за перемогу в першому раунді судового протистояння в Стокгольмі з російським "Газпромом" є яскравим прикладом діяльності новітніх остапів бендерів на теренах України та впровадження ними своїх власних "400 сравнительно честных способов отъема денег у населения"
Програти в суді заявлену до відшкодування суму в $14 млрд, залишившись крім цього винним для Газпрому $1,5-$2 млрд, збільшити закупівельну ціну газу від Газпрому і виплатити собі за це премію? Зазнчене потребує неабиякого авантюристського хисту навіть для України.
Для розуміння суті програшу позову Нафтогазу нагадаю певну хронологію подій:
1. 16 червня 2014 року Газпром подає позов до Нафтогазу (до Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма) з метою стягнення з НАК неоплаченої заборгованості за природний газ, поставлений в листопаді-грудні 2013 року і квітні-травні 2014 року.
ЗА ДАНИМИ ГАЗПРОМУ ЦЕЙ БОРГ СТАНОВИТЬ $4,5 МЛРД.
2. Одночасно, того ж дня, 16 червня 2014р Нафтогаз звертається до Арбітражу з проханням про арбітраж до Газпрому з вимогами:
- ЗМІНИ ЦІНИ на природний газ починаючи з 2010 року;
- ВІДШКОДУВАННЯ ВСІХ ПЕРЕПЛАТ, здійснених Нафтогазом з 2010 року НА СУМУ $14 МЛРД;
- скасування положення контракту, який забороняє реалізацію поставленого по ньому природного газу за межами України.
3. 31 жовтня 2014 року Нафтогаз підписує з Газпромом доповнення до контракту та по суті визнає частину боргу перед Газпромом, яка була заявлена останнім до Арбітражу.
Із зазначених $4,5 МЛРД НАФТОГАЗ ПОГОДЖУЄТЬСЯ СПЛАТИТИ ДЛЯ ГАЗПРОМУ $3,1 МЛРД, оскільки вважає, що такий розмір заборгованості відповідає ринковими цінам на газ.
4. 12 червня 2015 р (через рік) Газпром подає в Арбітраж відгук на позов Нафтогазу та ЗУСТРІЧНУ позовну заяву до Нафтогазу, яка крім вимоги з оплати уточненої заборгованості за поставлений газ в травні-червні 2014 року, включає ще і вимогу оплати за зобов'язанням "бери-або-плати» за 2012- 2016 р. В підсумку загальна сума зустрічного позову досягла $37 млрд.
5. Аудиторський звіт Нафтогазу за 2015 рік зазначає: "Керівництво вважає, що станом на 31 грудня 2015 року Компанія розрахувалась за всіма своїми зобов’язаннями за поставлений протягом 2010-2015 років природний газ, і вимагає компенсації за надмірно сплачені суми у розмірі понад 14 мільярдів" доларів США.
Таким чином, на момент виходу окремого рішення Арбітражу,
Нафтогаз вважав, що:
а) боргів перед Газпромом не має
б) Газпром повинен сплатити для Нафтогазу $14 млрд. переплат, оскільки
в) суд встановить ринкову ціну на газ, яка буде нижчою в порівнянні із формулою ціни, передбаченої контрактом.
Газпром вважав, що:
г) Нафтогаз повинен сплатити по заборгованості за поставлений газ в травні-червні 2014 року понад $2 млрд
д) Нафтогаз повинен сплатити за зобов'язанням "бери-або-плати» за 2012-2016 рр. близько $35 млрд.
І ось 31 травня 2017 року Арбітраж виносить окреме рішення відповідно до якого:
Нафтогаз:
1) всупереч своїм запевнення виявився винен для Газпрома за газ поставлений в травні-червні 2014 року;
2) не може претендувати на відшкодування від Газпрома переплат за 2010-2015рр.;
3) не отримав заявлену та обгрунтовувану ним ринкову ціну на газ на рівні хаб- (ціна європейського хаба мінус транспорт до України), яка була б нижча від формульної ціни контракту;
4) отримав ринкову ціну на газ, яка на даний час більша ніж контрактна формульна ціна;
5) отримав право реекспорту газу;
Газпром:
1) отримає від Нафтогазу оплату по заборгованості за поставлений газ в травні-червні 2014 року
2) не може претендувати на сплату Нафтогазом за зобов'язанням "бери-або-плати» за 2012-2016 рр
Таким чином, із заявлених вимог Нафтогазу Арбітраж не задовільнив жодного, крім права на реекспорт газу.
Тепер, при подальшій необхідності (якщо така виникне) Нафтогаз змушенний буде купувати газ на рівні хаба. Тобто на східному кордоні України ціна дорівнюватиме ціні європейського хаба, що знаходиться за 2тис. км транспортування магістральними газопроводами. Закуповувати такий газ на східному кордоні за ціною європейського хаба та мати право на реекспорт цього газу, сплативши ще додатково за його транспорт за 2тис.км звучить просто анекдотично.
Разом з тим програвши всі свої вимоги, керівництво Нафтогазу не оспорює рішення Арбітражу, а цілком вдало прикриває свій програш, розігруючи карту програшу Газпромом свого зустрічного позову щодо зобов'язань "бери-або-плати» за 2012-2016.рр, якого в свою чергу не могло б бути без позову Нафтогазу до Газпрому.»


"Економічне диво" в Україні, про яке нам говорить уряд, ґрунтується на шаленому зростанні зовнішніх запозичень. Якщо у 2016 році загальний державний борг України виріс на 5, 46 мільярдів доларів з 65,51 млрд до 70,97 млрд доларів, то у 2017 році він вже збільшився на 6,06 мільярдів доларів – до 77,03 мільярди.
За оцінками багатьох експертів у 2018 передвиборчому році борг зросте ще на 17 мільярдів доларів і сягне 94 мільярдів. Це і є головною передумовою нашого "економічного дива" та загального процвітання.
Якщо ж ми дива не побачили, а процвітання не відчули – це означає, що ми погано дивилися. Або ж, що уряд, позичаючи по всьому світу мільярди, неспроможний керувати економікою держави та хоч якось покращити життя громадян.
За ті гроші, які напозичався уряд за два роки – а це понад 12 мільярдів доларів, або близько 320 мільярдів гривень – можна було вже створити реальні умови для економічного прориву. Але ми бачимо навколо лише суцільне погіршення рівня життя та згортання соціальних програм.
Про що говорити, якщо в нас бюджет на 2018 рік на третину складається із запозичень? Про які успіхи реформ можна говорити в таких умовах? І те, що в Україну досі не йдуть інвестори, яскраво свідчить про те, що уряд не розвиває економіку, він її розпродає та проїдає.
Уряд, в якому досі не призначені три очільники міністерств, який розколотий на політичні табори, в якому під сумнівом професійність багатьох міністрів – не спроможний сьогодні розвивати країну навіть позичаючи за кордоном третину бюджету.
І весь цей бал непрофесійності вінчають псевдореформи, які руйнують в державі її стратегічні галузі.
Сьогодні ми опинилися в таких умовах, коли політичну конфігурацію змінити дуже важко, а чергові вибори ще не скоро. І єдиним засобом впливати на ситуацію в нас залишається громадянський тиск.
Ми повинні вимагати призначити, нарешті, відповідальних міністрів до "обезголовлених" міністерств, переглянути антисоціальну політику уряду, впровадити загальнообов'язкове медичне страхування, припинити нарощувати державний борг, за який доведеться розраховуватися ще нашим праправнукам.
Якщо ми не будемо чинити їм спротив, у наступному році для купівлі голосів на виборах вони напозичають стільки, що всі наступні роки ми будемо тільки розраховуватися по боргах. А Україна продовжить заглиблюватися у довгу безпросвітну ніч стагнації.