
Вместо запуска экономики Украины власти страны сокращают платежеспособность населения, заявил экономист, председатель Ассоциации украинских банков Александр Сугоняко, комментируя отсрочку предоставления Международным валютным фондом (МВФ) очередного транша Украине.
«Мы уже три года висим на крючке МВФ. И за это время ничего хорошего для развития украинской экономики сделано не было. Наоборот, был нанесен серьезный удар по банковской системе страны.
И, по моему мнению, удар, нанесенный экономике Украины за последние три года, сопоставим с потерями от оккупации Крыма. Вместо запуска экономики власть сокращает платежеспособность украинцев. Спрос падает и соответственно сокращается производство», – отметил Сугоняко.
По его мнению, действия главы НБУ Валерии Гонтаревой привели к потере средств украинскими бизнесменами.
«Помимо этого у людей отобрали 300–500 млрд грн. Эти деньги малый и средний бизнес потерял в банках, которые уничтожила Гонтарева. Без банковской системы экономики быть не может.
Монетарная политика Нацбанка сводится лишь к мотивированию банков покупать облигации государственного внутреннего займа. По сути, это кредитование правительства. Либо же им предлагают брать сберегательные сертификаты НБУ с невыгодной процентной ставкой», – подчеркнул экономист.
По его словам, Украина все больше зависит от денег МВФ.
«Того, что я перечислил, вполне достаточно, чтобы обвинить нынешнюю власть в работе против интересов украинского народа. И тот факт, что за прошлый год один миллион человек уехал работать в Польшу, подтверждает мои слова. В условиях, когда власть разрушает экономику, мы все больше зависим от МВФ. Будто транш в миллиард долларов – это что-то невероятное. Это бестолковость властей, граничащая с неадекватностью, и работа в чужих интересах», – заявил Сугоняко.
Он отметил, что Украине необходимо работать над запуском собственной экономики, а не рассчитывать на кредиты МВФ.
«Украинская власть больна клептоманией и даже отказ МВФ дать кредит не заставит ее поднять экономику страны. Это как алкаш. Ну что вы с него возьмете, когда он в запое? Что он может сделать? Ничего. Эта власть абсолютно неадекватна. Предыдущая власть, видя сложившуюся ситуацию, пытается вернуться. Но несмотря на все трудности, мы должны пройти этот путь. А что касается конкретно МВФ, то с ним, конечно, нужно поддерживать отношения, но приоритет должен быть перенесен на запуск украинской экономики. Во главе Нацбанка должен быть человек, который сможет перенаправить движение средств в нашу экономику», – резюмировал экономист.
У Києві Солом'янський райсуд 10 квітня скасував зобов'язання здати закордонні паспорти для виїзду за кордон щодо народного депутата Максима Полякова, який є фігурантом у так званій "бурштиновій справі". Про це повідомив його адвокат Петро Бойко.
Водночас, як зазначається, суд продовжив інші зобов'язання Полякова, зокрема утриматися від спілкування з іншими підозрюваними й низкою свідків, а також прибути до слідчого.
Як повідомлялося 8 лютого, Солом'янський районний суд Києва скасував зобов'язання носити електронний браслет щодо Максима Полякова.
Нагадаємо, 20 жовтня Національне антикорупційне бюро повідомило, що слідство уточнило, але не змінювало підозру щодо народного депутата Максима Полякова, який є фігурантом у так званій "янтарній справі".
Додамо, ввечері 19 жовтня народний депутат України від фракції "Народний фронт" Максим Поляков заявив, що Генеральна прокуратура України зняла з нього звинувачення в отриманні хабара.
Як повідомлялося, 11 липня парламент зняв недоторканість із Полякова, але не дав згоди на його затримання і арешт. Згідно з інформацією Генеральної прокуратури України, Поляков, діючи за попередньою змовою із нардепом Бориславом Розенблатом та зі своїм помічником-консультантом Тетяною Любонько, вимагали та отримали неправомірну вигоду 15 000 доларів США від представника компанії нерезидента "Фуджейра" (ОАЕ) за лобіювання інтересів у сфері видобутку бурштину в Україні. Отримані гроші Розенблат і Поляков мали розділити порівну по 7500 доларів.
7 вересня Солом’янський районний суд міста Києва суд стягнув у дохід держави заставу у 304 тис грн, та призначив Полякову нову – 608 тис грн. Депутат вніс гроші 21 вересня.

Захід чотири роки тому вчинив з Україною не по-партнерськи, вважає секретар РНБО
Відмова від ядерної зброї була історичною помилкою України і тепер вона повинна розраховувати тільки на себе.
Про це секретар РНБО Олександр Турчинов повідомив виданню «Гордон».
«Зараз, після всіх цих подій, можна зробити висновок, який багатьом не сподобається: ядерне роззброєння було нашою історичною помилкою. Дані нам гарантії безпеки навіть не варті паперу, на якому вони були написані. В умовах сучасного світу кожен має розраховувати на власні сили. На слабких не зважають, їх повчають, принижують і використовують! Тільки сильна Україна може змусити себе поважати і зважати на свої національні інтереси! Таку Україну ми повинні разом будувати», - заявив Турчинов.
За його словами, Україна віддала ядерну зброю в обмін на гарантії безпеки і територіальної цілісності провідним ядерним державам: США, Великобританії та Росії.
«При цьому Росія, якій ми передали нашу ядерну зброю, окупує частину нашої території і починає проти нас війну на сході, а інші гаранти лише висловлюють своє занепокоєння. Я був переконаний, що країни-гаранти та їхні союзники по НАТО зроблять заяву, що якщо агресія не припиниться, вони виступлять на стороні України. Ось таким я був ідеалістом. А мене по плечу поплескали і сказали: дорогий, мовляв, а цей меморандум нас ні до чого не зобов'язує. Ми засуджуємо агресію і допомагатимемо лише на політичному та дипломатичному рівнях, але про жодну військову допомогу ми говорити не готові. Для мене це, чесно кажучи, було потрясінням, трагедією: ти очікуєш, що буде реальна підтримка, реальна допомога, а замість цього нас «підбадьорюють». Мовляв, на дипломатичному рівні ми вам допоможемо вести переговори, але ви не метушіться, не загострюйте ситуацію, не провокуйте Росію на масштабне вторгнення. Тиск від наших стратегічних партнерів почався, коли я оголосив мобілізацію», - розповів Турчинов.
Він наголосив, що Захід чотири роки тому вчинив з Україною не по-партнерськи.
«Нам тоді наші шановні партнери не те що зброї або набоїв - безкоштовно жодної каски, жодного бронежилета не дали», - нагадав секретар РНБО.
За його словами, доки Україна не стала членом НАТО, «ми маємо розуміти, що у разі масштабної агресії будемо змушені, як і в 2014 році, розраховувати лише на власні сили».
Турчинов переконаний, що агресивну ядерну країну від масштабного вторгнення може зупинити лише потужне сучасне збройне стримування, здатне уражати ворога на будь-якій відстані.

Протягом березня цього року залишки гривневих вкладів фізичних осіб у платоспроможних банках зросли на 1%. Про це повідомляє прес-служба Національного банку України.
Згідно з повідомленням, їх залученню сприяло підвищення доходів населення та зростання привабливості гривневих депозитів на тлі зміцнення гривні.
Разом з цим повідомляється, що обсяг корпоративних депозитів у гривні залишився практично на рівні попереднього місяця. Регулятор пояснює це значними податковими платежами, зокрема податку на прибуток підприємств, і перерахуваннями частини чистого прибутку державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за минулий рік.
У зазначений період сукупний портфель депозитів у національній валюті у платоспроможних банках помірно зріс – на 0,4%, або до 484,2 млрд грн.
Залишки депозитів у іноземній валюті залишились практично незмінними. Зростання валютних депозитів населення компенсувалося їх зниженням на рахунках юридичних осіб внаслідок спрямування останніми коштів у ОВДП та на перерахування дивідендів за кордон.
Загальний портфель кредитів банків у національній валюті зріс на 0,3%, до 581,8 млрд грн, порівняно з лютим.
У відповідь на четверте поспіль підвищення Національним банком облікової ставки на початку березня банки відреагували підвищенням процентних ставок, насамперед для бізнесу.
Процентні ставки за новими гривневими депозитами для корпоративних клієнтів зросли за місяць з 10,2 до 11,0% річних. Вартість нових кредитів для бізнесу підвищилася з 16,0 до 16,6% річних.
Раніше повідомлялось, що міжнародні резерви в березні скоротилися на 1,2%, до $18,19 млрд.
