Міноборони
Тут нічого особливо не зміниться, принаймні у 2018-му році. Міністерство, як і раніше, повинне займатися підготовкою держави до оборони, воєнною та військово-технічною політикою, оборонним планування, дбати про розподіл ресурсів, свою кадрову політику, забезпечення ЗСУ тощо. Однак ми також у своїх статтях неодноразово розповідали, що міністр оборони буде цивільною особою (не військовою), і його заступники теж. Тепер це буде прописано в законі.
"Міністр оборони України призначається на посаду Верховною Радою України за поданням президента України з числа цивільних осіб. Перший заступник міністра оборони України та заступники міністра оборони України призначаються з числа цивільних осіб", - йдеться у статті 15 цього документу.
Тому в прикінцевих положеннях сказали, що цей закон про нацбезпеку набирає чинності з наступного дня його опублікування, окрім статті 15 про призначення цивільного міністра оборони та його заступників, ці положення набирають чинності з 1 січня 2019 року. Тобто ще рік міністр оборони України буде військовослужбовцем, і очевидно, що це Степан Полторак.
Так само в законопроекті прописали, що ціла 16 стаття про перебудову ЗСУ та Генерального штабу набуває чинності з 1 січня 2021 року. Сьогодні Віктор Муженко є і головнокомандувачем ЗСУ, і начальником Генерального штабу ЗСУ. Ці посади мають бути розділені – окремо головнокомандувач і окремо буде начальник Генштабу.
Головнокомандувач стане найвищою військовою посадовою особою, підпорядкованою президенту і міністру оборони, на яку покладатиметься вся повнота повноважень щодо керівництва Збройними силами України. У його підпорядкуванні будуть: Генеральний штаб ЗСУ, Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ, командування видів (окремих родів військ, сил), інші органи військового управління, що не належать до видів (окремих родів військ, сил) Збройних сил України. Детальніше про це йдеться у нашій статті "Армія майбутнього. Хто і як буде керувати Збройними силами?"
От власне це і набере чинності аж з 2021 року.
Також цікаво, як буде діяти реальний Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ. Його очолюватиме Командувач об'єднаних сил (призначається/звільняється президентом), підпорядковується він головнокомандувачу. До його обов'язків входить "планування застосування й управління об'єднаними силами, відповідає за набуття спроможностей у сфері управління, зв'язку та обробки інформації, бере участь у реалізації політики застосування і розгортання сил, розробленні планів".
Замисел застосування об'єднаних сил в операціях затверджується президентом.
У МВС теж особливо нічого не змінилося, що би суперечило прямим законам, які стосуються правоохоронних органів. Єдине, на чому треба наголосити, це те, що у мирний час Національна гвардія виконує правоохоронні функції, а у воєнний час входить до складу сил оборони і підпорядковується головнокомандувачу ЗСУ.
Демократично-цивільний контроль
Українці зможуть контролювати свої Збройні сили або інші силові структури через громадські організації, членами яких вони є, через депутатів представницьких органів влади, яких вони обирають, або ж через ЗМІ, формуючи суспільний запит на інформацію. Тобто демократичність контролю автоматично закладена у праві вибору тих, хто буде прямо здійснювати цей контроль – парламенту та президента.
Далі все просто. Контроль цивільний, бо його здійснюють цивільні (не військові) люди, які перебувають на посаді президента, в парламенті, РНБО, Кабміні та в органах місцевого самоврядування, а з 2019 року і міністр оборони. Ми написали велику статтю про демократичний контроль, де пояснювали, що це таке і як його впроваджують.
Хто уповноважений здійснювати контроль над оборонним сектором, так це президент, Верховна Рада, Кабмін, інші органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, суди і громадськість. Якщо зовсім коротко, то президент контролює увесь сектор безпеки та оборони через РНБО і секретаря Ради. Верховна Рада приймає закони і зокрема оборонний бюджет, тобто регулює видатки і їх використання. Також парламент може створювати тимчасові комісії для розслідування чи контролю питань, які мають суспільний інтерес. Контроль за дотриманням прав і свобод людини в оборонному секторі виконує уповноважений ВРУ з прав людини. Військового омбудсмена поки що не передбачається.
Кабмін забезпечує цей контроль у всіх силових відомствах. Повинен забезпечувати.
І трохи про ЗМІ. Спойлер: нічого для роботи медіа не зміниться. У законі від 2003 року "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави” було вказано (УВАГА!), що ЗМІ "сприяють підвищенню престижу служби захисників Вітчизни, зміцненню довіри суспільства до Збройних сил України, інших складових частин Воєнної організації держави, правоохоронних органів". У новому законі такого немає, бо такі розпорядження можуть існувати для будь-якого державного органу, але не для журналістів!
Планування
Ще раз нагадаємо, що принципова зміна має відбутися у власне підходах до планування, враховуючи зміни у безпековому середовищі (всередині країни, на її кордонах та ситуацію з суміжними державами) та економічні і фінансові можливості держави. Довгострокове планування (на понад 5 років, у старому законі – на 12 років), згідно із законом, повинне бути у вигляді наступних документів:
Стратегії національної безпеки, Стратегії воєнної безпеки, Стратегії громадської безпеки та цивільного захисту (розроблюється МВС про виклики і загрози цивільному населенню та їхнє попередження), Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу (подає Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику) і Національної розвідувальної програми (відповідальний координаційний орган з питань розвідувальної діяльності).
***
Нещодавно міністр оборони США Джеймс Меттіс закликав Верховну Раду якнайшвидше ухвалити закон про національну безпеку, “що забезпечить міцну правову основу для реформ у сфері оборони для підтримки безпечної і демократичної України”. Яке діло голові Пентагону до українського закону і термінів його прийняття? Відповідь напрошується сама – вони хочуть бачити, на що йдуть їхні гроші і як використовується те, що США передає Україні. Це можливо тільки з впровадженням демократичного цивільного і громадського контролю, а також внутрішнього контролю. Чи є гарантія, що закон зможе хоч трохи знизити рівень корупції в оборонному секторі? Немає. Це людський фактор, там все одно залишаються ті самі люди. Поки що.
Далі. Закон покликаний чітко розмежувати повноваження силових відомств і навіть повноваження кожного органу всередині цих відомств. Щоб уникнути дублювання функцій і незрозумілості, хто за що відповідає, хто кому підпорядковується. Це важливо.
Й останнє. Україна прагне стати членом НАТО, це один з пріоритетних національних інтересів, тобто прийняття стандартів Альянсу в підготовці, забезпеченні, командуванні. Закони відповідно треба теж адаптувати. І не стільки цінний закон "Про національну безпеку”, скільки розумно прописані безпекові стратегії та воєнні доктрини, ну і вчасне їх виконання.
Ірина Сампан
У Верховній Раді за основу принято президентський законопроект №8068 про національну безпеку. Цей документ визначає рух України у напрямку Євросоюзу та НАТО. Текст, окрім усього іншого, передбачає розвиток держави навіть в умовах воєнного конфлікту, а в деяких положеннях і дії в умовах воєнного стану. 112.ua проаналізував, що в новому документі життєво необхідного для розвитку армії та всього силового блоку
Війна на сході України та окупація частини її території, які почалися з 2014 року, змусили керівництво держави реформувати оборонний сектор. І без оновленої законодавчої бази це неможливо. Дуже логічно і цілком природно, що закон про національну безпеку, написаний під час реальної війни і за допомогою іноземних радників, буде відрізнятися від законів про ту ж безпеку та оборону країни на початку 2000-х (хоча і старі були просто переписані зі ще старіших законів 90-х). Новий закон "Про національну безпеку" Верховна Рада поки не прийняла, але ЗМІ вже оприлюднили повний текст документа. У його прикінцевих положеннях вказано, що після прийняття цього закону втрачають свою чинність три вже чинних: ЗУ "Про основи національної безпеки України" 2003 року, ЗУ "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави" 2003 року і ЗУ "Про організацію оборонного планування" 2005 року.
Для того, щоб зрозуміти, навіщо приймати новий закон, якщо є аж три старих, ми порівняли ці документи. І тепер стає зрозумілим, що в новому документі життєво необхідного для розвитку армії та всього силового блоку, що викинули, а що додали, і для постійних читачів улюблене – де тут зрада (якщо хтось знайде), а де перемога (якщо хтось знайде). Крім того, ми намалювали для вас цей закон у картинках, щоб краще запам'ятався.
Що принципово нового в ЗУ "Про національну безпеку"?
Текст, окрім усього іншого, передбачає розвиток держави навіть в умовах воєнного конфлікту, а в деяких положеннях і дії в умовах воєнного стану. Автори (документ буде подано президентом) намагалися прописати, хто кому буде підпорядковуватися, хто за що відповідатиме і хто буде нести відповідальність.
Наступна дивина для України і її оборонного бюджету – це планування на основі спроможностей. Максимально ефективне використання наявних коштів і розумна ієрархія пріоритетів: "на що ми сьогодні витрачаємо кошти – на що в наступному періоді – скільки залишилося – як ми можемо правильно використати залишок". Так думають і планують у НАТО, і цьому Україну вчать іноземні радники. "Коли ви йдете до магазину зі своєю дитиною і вона хоче три пальта за один раз - червоне, зелене і синє. І червоне пальто - найтепліше. Але дитина хоче зелене, а у вас є гроші тільки на одне пальто. Ми це називаємо обмежені ресурси… Ви не зможете купити всі пальта одночасно, але ви можете купити найкраще – червоне. Необхідно навчитися "вичавлювати сік з лимону", використовувати ресурси за призначенням", - якось сказав мені в інтерв’ю старший оборонний радник Стівен Сільверстайн (США).
Ну й одне з найважливіших положень нового закону – це визначений річний обсяг видатків на фінансування сектору безпеки та оборони. Він має становити не менше 5% запланованого обсягу ВВП, з яких не менше 3% повинні йти виключно на сили оборони. Розмір видатків на оборонно-промисловий комплекс має бути не менше 0,5%.
Як у Міноборони розпланували свій бюджет на 2018 рік та на що підуть кошти, можна почитати у нашому матеріалі.
Національні інтереси скоротили оптимізували
Порівнюючи новий документ із ЗУ “Про основи національної безпеки України” 2003 року, видно, що нині зменшили перелік національних інтересів. Наприклад, у старій версії був пункт “розвиток духовності, моральних засад, інтелектуального потенціалу Українського народу, зміцнення фізичного здоров'я нації, створення умов для розширеного відтворення населення, збереження та зміцнення інституту сім'ї”. Або одним з пріоритетних національних інтересів в Україні було “гарантування вільного розвитку, використання і захисту російської, інших мов національних меншин України” (це до питання утиску чиїхось мов).
Ці поняття для кожного українця настільки суб'єктивні, що в новому законі вирішили об’єднати у три глобальні сфери національних інтересів:
- державний суверенітет і територіальна цілісність;
- розвиток економіки, громадянського суспільства та зростання рівня та якості життя населення;
- інтеграція в ЄС та членство в НАТО (правильніше сказати, рух у цьому напрямку).
Сили безпеки й оборони. Що це і хто сюди входить?
Міноборони, ЗСУ, МВС, Нацгвардія, Нацполіція, Держприкордонслужба, Державна міграційна служба, Державна служба з надзвичайних ситуацій, СБУ, Управління держохорони, Держслужба спецзв'язку та захисту інформації, Державна спеціальна служба транспорту, Апарат РНБО, розвідувальні органи, центральний орган виконавчої влади щодо військово-промислової політики, інші органи.
Найкрутіша, звісно, посада президента, бо він верховний головнокомандувач, керує усіма силами безпеки й оборони: оголошує війну та вводить воєнний стан/надзвичайний стан, приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, видає накази, директиви з питань оборони, очолює Раду національної безпеки та оборони, призначає та звільняє секретаря РНБО та його заступників, призначає/звільняє вище командування ЗСУ (за рекомендаціями головнокомандувача) та багато інших буденних справ.
У вересні минулого року Петро Порошенко ввів у дію рішення РНБО про "Про Ставку верховного головнокомандувача". СВГ - це надзвичайний орган вищого військового управління, або місце, звідки верховний головнокомандувач керує країною під час війни. СВГ була створена у 1941 році під час Другої світової, її майже відразу очолив Сталін, туди увійшли відомі полководці та воєначальники. Не плутати з Генеральним чи Оперативним штабом, це інше. Але оскільки указ Петра Порошенка "для службового користування" та "цілком таємно", дізнатися про Ставку можна небагато.
Пропозицію про утворення Ставки верховного головнокомандувача подає РНБО і пропонує її персональний склад, а президент затверджує.
Давним-давно на вершині гори виросли три деревця. Стоячи під променями палючого сонця, слухаючи шум вітру, що прилітають з далекої заморської країни, вони мріяли, як зазвичай мріють діти.
Перше деревце, дивлячись на зірки, що сяяли на небі, точно алмази, сказало: «Я хочу, щоб з мене зробили красиву скриню і наповнили її скарбами!»
Друге деревце дуже любило слухати шум прибою. І, дивлячись на річку, яке весело бігло по веселим камінцях, сказало: «Я хотіло би стати найпрекраснішим на світі вітрильником, плавати по морях і служити могутньому цареві!»
Третє деревце подивилося на галасливе місто і на людей, які метушливо бігали по своїм важливих справ, і сказало: «А я б хотів залишитися на цій вершині, але вирости таким високим, щоб люди, дивлячись на мене, бачили небеса і згадували про Бога!»
Минуло багато років, дерева виросли і одного разу на вершину гори піднялися три дроворуба. Перші два дерева зраділи. Одне подумало: «Скоріше б мене зрубали і зробили з мене гарну скриню!» Інше сказало собі: «Коли мене зрубають, я буду борознити велике море, я буду самим могутнім кораблем для наймогутнішого царя!» І тільки третє впало духом : «Якщо мене зрубають, то люди перестануть дивитися в небеса!»
Під ударами сокир все три дерева впали на землю.
Перше виявилося в майстерні тесляра. «Зараз з мене зроблять скриню! – зраділо воно. – І я буду зберігати алмази, золото і срібло!».
Але тесля виконував замовлення бідних людей, у яких немає коштовностей, і тому скрині їм були не потрібні. І він перетворив дерево в годівницю для худоби. Її поставили в хліві і наповнили запашним сіном.
Друге дерево виявилося на корабельній верфі. «Зараз з мене зроблять величезний корабель!» – зраділо воно. Але теж помилилося.
Дерево розпиляли на тонкі дошки і змайстрували з них простий рибальський човен. Човен продали рибалкам, які ловили рибу в місцевому озері, і скоро весься він пропах рибою.
Третє дерево теж було розчароване. Його розпиляли на бруси і склали в штабель на складі. «Невже моє покликання в тому, щоб припадати пилом на полицях?» – думало воно.
Багато днів і ночей минуло з того часу. Три дерева майже і не згадували про свої мрії. І ось одного разу.
В одну з ночей світло золотої зірки осяяло перше дерево. Це сталося, коли молода жінка поклала свою новонароджену дитинку годівницю для худоби. «Шкода, що я не можу зробити для нього колиску», – прошепотів її чоловік. Але Мати стиснула його руку і посміхнулася, тому що дерево світилося золотим світлом і, здавалося, зігрівало дитину. «Ці ясла прекрасніші будь-якої колиски», – сказала Вона. В цю мить дерево дізналося, що в яслах перебуває найбільший Скарб, найвеличніше і найпрекрасніше на всьому білому світі.
Минуло тридцять років. Втомлений подорожній разом зі Своїми друзями сів до човна. Він заснув, тому що йшов, не зупиняючись, багато днів. І так і продовжував спати, коли почалася страшна буря! Гримів грім, виблискували блискавки, і друге дерево ледь утримувалося від того, щоб не розвалитися. «Треба зупинити бурю, – думало воно, – інакше всі мої пасажири загuнуть!» І тут прокинувся Подорожній. Він простяг Свою руку і сказав лише два слова: «Замовкни, перестань!» І буря послухалася Його. Вона лягла так само швидко, як і почалася. І тоді друге дерево здогадалось що везе Царя всього Всесвіту!
Минуло ще трохи часу, і настала черга третього дерева. Одного разу бруси, нарізані з нього, витягли з штабеля і сколотили разом дві перекладини. Дерево намагалося бути легким, коли його несла на Собі Людина. А потім. Потім воно здригалося і беззвучно кричало.
Але після Воскресіння третє дерево дізналося, що смepть Людини, якa пoмеpла на ньому, стала джерелом вічного життя всіх людей.
Так Божа любов виконала бажання всіх трьох дерев!
Вона зробила перше дерево прекрасним, тому що в чудову зоряну ніч воно стало колискою Спасителя світу.
Вона зробила друге дерево могутнім, тому що в сильну бурю воно послужило Царю всього Всесвіту!
І кожен раз, коли люди думають про третє дерево, вони згадують про Бога. Тому що третє дерево стало символом порятунку.
Сенс цієї історії в тому, що коли все йде не так, як ти хочеш, пам’ятай, що у Бога є план для тебе. Якщо ти довіряєш Йому, він дасть тобі дорогоцінні дари.
Кожне дерево отримало те, що воно просило, але зовсім не так, як вони собі це уявляли. Ми не завжди знаємо, які плани у Бога для нас. Ми всього лише знаємо, що Його шляхи – не наші шляхи, але Його шляху – завжди кращі!

Василь СТУС
Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест.
Що вам, богове, низько не клонюся
в передчутті недовідомих верств.
Що жив-любив і не набрався скверни,
ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,
і в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям,
як син, тобі доземно поклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі,
і чесними сльозами обіллюсь.
Так хочеться пожити хоч годинку,
коли моя розів’ється біда.
Хай прийдуть в гості Леся Українка,
Франко, Шевченко і Сковорода.
Та вже! Мовчи! Заблуканий у пущі,
уже не ремствуй, позирай у глиб,
у суще, що розпукнеться в грядуще
і ружею заквітне коло шиб.
Художник О.Антонюк "Незламна стіна. Василь Стус"

Як відомо — перед Великоднем триває Страсний тиждень. А от п’ятниця, найсуворіший день цього тижня, який має безліч обмежень, заборон та застережень. Адже саме у цей день розіп’яли Ісуса Христа. В 2018 році Страсна п’ятниця припадає на 6 квітня. І якщо ви дотримувались посту та усіх інших християнських традицій перед Великоднем, потрібно бути особливо обережним у цей день.
Головна відмінність цього дня у тому, що єдиний раз на рік не правиться Служба Божа, а справляється лише Вечірня із головним обрядом — винесенням плащаниці. Плащаниця є символом полотна у яке був завернутий Ісус Христос, коли його зняли з хреста і у яке він був загорнутий під час свого воскресіння. За віруваннями християн, на полотні залишився відбиток у наслідок божественного випромінювання, походження якого вчені так і не змогли дослідити.
У Західній частині України дзвони у цей день не дзвонять. Про божу службу повідомляють за допомогою стукоту в дерев’яну дошку.
Піст у цей день особливо суворий. Віряни не їдять нічого до Вечірньої служби із винесенням плащаниці. А вечеря повинна бути якомога скромнішою, без олії, цукру та інших додатків. Проста каша на воді чи сирі овочі з городу. А деякі люди і зовсім обмежувались водою, адже вірили, що це захистить їх від негараздів у наступному році. Також існує давнє повір’я, що той хто утримається протягом цього дня навіть від води, має шанс дізнатись час своєї смерті.
Що не можна робити у Страсну п’ятницюНе можна шити, а також робити будь-які процедури з покращення чи зміни зовнішності — макіяж, зачіски, фарбування волосся тощо. Не можна співати. У деяких регіонах у ніч пекли паски, але якщо вони не зійшли — це вважалось дуже поганим знаком.
Під забороною знаходиться вся робота по дому, навіть легке прибирання чи приводження одягу до ладу. Все це має завершитись ще у Чистий четвер. Також однією із найсуворіших заборон вважалось прання та розвішування одягу і білизни.
До заборон відноситься не тільки спів, але й танці та будь-які інші розваги. Вважалось, що коли Страсна п’ятниця припала на твій день народження, то краще перенести святкування, аби не накликати на себе біди. Це ж стосувалось і всіх людських насолод та спокус, тож радили утриматись і від інтимного життя.
Багато існує заборон, пов’язаних із землею. Не можна кидати щось на землю, вкопувати в неї щось, проколювати землю, а особливо найтяжчим гріхом у цей день вважалось на землю плювати. В такому разі людина може накликати на себе ледь не смертельне лихо. Адже раніше люди вірили, що від того, хто плюне в цей день на землю — усі святі відвернуться на весь рік та не будуть його оберігати.
Із природних прикметЯкщо небо з четверга на п’ятницю ясне і зоряне, то буде хороший урожай зернових культур, а якщо весь день хмарно і дощить, то буде багато бур’яну.
Як же ж провести день Страсної п’ятниці?Вірянам радять присвятити цей день духовній стороні життя, молитись та згадувати про життя Ісуса Христа, який у цей день був розп’ятим. Прислухатись до свого внутрішнього голосу і подумати про те, чи по совісті ви вчиняли в минулому році і як це можна покращити в майбутньому.
автор Вікторія Демидюк спеціально для vsviti.com.ua

У Тернополі поставили контейнери для сортування сміття. Далі докладніше про це розповість "Тернопіль".
У нашому Файному місті вчаться сортувати сміття. Наприклад, біля трьох будинків уже поставили спеціальні контейнери, в яких мешканці можуть окремо викидати папір, пластик, скло та батарейки.
Поки що такі контейнери поставили біля будинків, які мають Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ). Тому що ідея встановити ці контейнери належить одному із голів ОСББ - Володимиру Вивалю, який живе на вулиці Київській, 7. Так, на загальних зборах він іцюював цю прогресивну ідею, і більшість мешканців підтримали його ініціативу.
Тоді співвласники почали мізкувати, як реалізувати цей задум. Вони звернулися до приватного підприємця, котрий скуповує папір, картон, склотару, склобій, пластик, а також приймає на утилізацію батарейки. І підприємець погодився поставити у дворі їхнього будинку закритий спеціальний контейнер, в якому буде сортуватися сміття. Цей контейнер коштує приблизно 10 тисяч гривень.
Крім того, після Великодніх свят на прибудинковій території на вулиці Київській, 7, встановлять й відкриті контейнери для харчових відходів.
Такі самі контейнери в Тернополі поставили й мешканці будинків на вулицях Будного, 32/а, та Стадникової, 20.
Встановив ці контейнери для сортування сміття за свій власний кошт той самий підприємець, який скуповує відходи.
Треба сказати, що мешканці будинків, біля яких стоять ці контейнери, сумлінно сортують сміття та викидають відходи у новий контейнер.
Слід нагадати тернополянам, як і всім українцям, що з 1 січня 218 року заборонено вивозити сміття на полігони, згідно із законодавством України. Адже минулого року українці викинули 11 мільйонів тонн побутового сміття, з яких тільки 5,7% було утилізовано та перероблено. Отож, у середньому пересічний українець викидає 258 кілограмів сміття. Більшість із цих побутових відходів вивозять та закопують на полігонах і забруднюють ґрунти та повітря. І якщо подивитися на це без фільтрів - то це екологічна катастрофа. Тому сортування сміття для кожного українця - є порятунком до чистоти довкілля!
