(якщо "так", то на підтримку якого кандидата - у коментарях)

Дозволив собі самочинно проілюструвати статтю Петра МАСЛЯКА. В усьому іншому  - без змін.

В цей час, коли ми з вами сидимо біля дисплеїв комп’ютерів і длубаємося в Інтернеті, в "братній" Росії тисячі людей з вищою освітою і науковими ступенями, об’єднані в інститути, проблемні лабораторії і тимчасові "творчі" колективи, взявши в долоні голови 24 години на добу думають, яку б це ще біду, нещастя і взагалі будь-яку "каку" можна було б зробити для України і українців.

Для цього з державного бюджету і всіляких фондів виділяються мільярди рублів. І це не пустопорожня балаканина. Як професійний геополітик я знаю про що пишу.
[ Читати далі... ]

2009 рік. Після вдалого всеукраїнського  PR-туру з «Ефіопією» Сергій Жадан публікує  книгу «Лілі Марлен», другу за цей рік. Щоправда, вона укладена як збірка вибраного – і лише 10 нових поезій письменника з ексцентричною підназвою «Лесбійки» увійшло до неї. Ця підназва неоднозначно вказує на те, що загальновизнаний оспівувач міських звалищ, нетрищ і  завулків взявся за тему нетрадиційного кохання.

 

     
Несподівано, і навіть епатажно звучить заключна  фраза у вірші «Жінки» (єдиному з-поміж десяти, що прямо присвячений лесбійській любові): «Ось саме тому я її люблю, як тільки жінка може любити жінку». Адже до цієї фрази у даному творі поет витончено і  глибоко  за допомогою поетичного слова розповідає про «повітря» нерозуміння, що утворилося між коханцями в процесі стосунків, про непорозуміння між ними, про страх близької розв’язки взаємин... Якби не остання фраза «... як тільки жінка може любити жінку», можна сміло подумати, що у поезії йдеться про звичайне  кохання між чоловіком і жінкою. Але такий вже Жадан літератор – він любить парадокси...

Повністю статтю читайте на gloss:

http://gloss.ua/story/34793

 

або на ХайВей:

                      http://h.ua/story/241911/  

---

Не можу не привітати братів-слов’ян. Хоча, перепрошую, у випадку з Російською Федерацією - не тільки братів-слов’ян, але й ще братів-башкірів, братів-татар, братів-ненців, чукчей, чувашей та й не такий я сильний, щоб перелічити всі братські нації, які живуть в Росії. Коли ми кажемо про наше братерство, чомусь апелюємо тільки до слов’ян...

Але я не про те. Все ж таки, у сусідів свято! І я щиро їх вітаю з цим святом. Так багато зроблено за 10 років! Правда я чув по радіо, що газ по внутрішнім цінам для Білорусі можливий тільки в тому випадку, якщо Білорусь буде суб’єктом федерації. А пан Лукашенко вже зробив багато - повернув радянський прапор, забув (якщо знав) білоруську мову, ще й зробив так, щоб її забули максимально велика кількість з мешканців країни. А от поміняти свою посаду президента на посаду губернатора Білоруської губернії, чи то Білоруського краю... Наскільки я бачу, поки що не хоче.

От і бачу я інколи по ТВ міцні братерські обійми двох країн Білорусі та Російської Федерації (http://www.100p.com.ua/statti_2/sojuzna_derzawa.html).

Дякувати Богові, ми наразі можемо поспостерігати за тим, що може зробити любов уряду РФ з братніми країнами. Тихо спостерігати, й розмірковувати, думати...

Чогось з цього приводу крутиться в мене пісня представника російського року українського походження - Сергія Чігракова (Чіжа) - "Солдат на привалі". Не зовсім в тему, але якось вона темі цій співзвучна... Її я у власному виконанні приєднаю до цієї замітки.

А взагалі, я не зі злості це пишу, боронь Боже. Щиро вітаю народи цих країн з наступаючим святом, якщо воно для них свято. А як для мене, то не все тут однозначно, тому й напрошується деяка іронічність, вже даруйте мені...

У видавництві "Навчальна книга - Богдан" започатковано серію "Український детектив"

2009 року вийшли друком такі книжки:

Сергій Ухачевський. «Стіна. Осінні ілюзії. Детективні повісті»

Бійки і пиятики, стрілянина і крадіжки, шантажі та погрози — ось та калейдоскопічна атмосфера, в якій живуть і борються герої детективних повістей “Стіна” та “Осінні ілюзії”, події котрих розгортаються наприкінці 80-х років після розпаду Радянського Союзу.

 

http://www.bohdan-books.com/catalog/book_219_2222/

  .
Олександр Вільчинський. «Неврахована жертва. Суто літературне убивство. Детективні повісті»

Детективні романи відомого майстра цього жанру Олександра Вільчинського «Неврахована жертва» і «Суто літературне вбивство» мають одного спільного героя – колишнього журналіста Андрія Грабовського, який інколи за збігом обставин, а частіше за власним бажанням, потрапляє у ситуації, з яких згодом доводиться доволі довго шукати виходу. Розплутуючи тугий клубок людських взаємин, автор разом із своїм героєм повертає читача і у «бурхливі 90-ті» («Неврахована жертва»), і на мальовниче лісове озеро («Суто літературне вбивство»), де неприємності й небезпеки починають з’являтися, звісно ж, коли їх найменше чекаєш.

 

http://www.bohdan-books.com/catalog/book_219_2221/

 

 

Віктор Мельник.  Двійник невідомого контрабандиста. Повість

 «Двійник невідомого контрабандиста» – перший твір із циклу детективних романів, у яких діє слідчий з особливо важливих справ прокуратури Олексій Гальчевський. У непростих умовах криміналізованої країни він спільно з оперативниками зі Служби безпеки розслідує загадковий факт контрабанди культурних та історичних цінностей. Динамічний сюжет із несподіваними поворотами постійно тримає у напрузі читача, який з розвитком сюжету дізнається про сучасні будні прокуратури — коли веселі, а коли й сумні.

 

http://www.bohdan-books.com/catalog/book_219_2223/

Чи задумувалися Ви над тим, чому в Україні не існує потужної правиці? В нас є ліві, лівоцентристи, ліберали, а от націоналістів нема. Індивідуально вони звичайно є, але розкидані по партіям майже всього політичного спектру. То чому патріотам не об'єднатись?

Звичайно, правих партій ми маємо вдосталь. Спочатку їх засновують, беруть на озброєння ідеологію націоналізму (консерватизму, націонал-демократії тощо) й збираються на вибори. Але потім щось заважає їм об'єднатися. Причини різняться: зманювання посадами (НРУ), особисті амбіції, вождистський ухил (НУ, ВО"Свобода"). Наслідком цих подій є 1% голосів і хронічна бездіяльність до наступних виборів.

Не треба бути професором, аби зрозуміти, що в такому середовищі й за таких обставин ми втрачаємо наш націоналізм. Подрібнені праві можуть добряче поливати одне одного брудом, захищаючі своїх політичних лідерів. Вони не взмозі об'єднатися навіть навколо ініціатив встановлення пам'ятника Мазепі у Полтаві або ж присвоєння Степану Бандері звання Героя України. Частину патріотів взагалі занесло у "Фронт Змін" чи "Народну Самооборону". Що робити, аби національно-демократичні ідеї остаточно не припали пилом, а з ними - й українська незалежність?

Вихід є. Рятівний круг українського націоналізму знаходиться зовсім поряд. Це - третій сектор, що означає недержавні громадські організації (НГО). Поки що їх використовують доволі вузько: захист власного бізнесу, боротьба за посаду, грантоїдство. Однак для нас, патріотів, НГО - потужний засіб для об'єднання. Не треба буде сваритися чий вождь кращий, чия емблема крутіша, чия партія більша. Всі вони майже на одному рівні. НГО може об'єднати людей з різних партій, але з однією ідеологією. Недержавна громадська організація стає своєрідним плацдармом для об'єднання партій навколо ідей, не об'єднуючи при цьому самі партії.

Але не слід вважати, що націоналістична НГО буде партійною маріонеткою правих партій. Навпаки, члени НГО зможуть просувати ідеї, акції, ініціативи організації у своїх політичних силах. Відкриється доступ і до партійних ЗМІ.

На що може розраховувати молодь, прийшовши до якоїсь із партій? На стояння в наметах і роздачу листівок. Всім іншим заправляють бізнес-дяді. Натомість, перебуваючи в НГО, Ви зможете РЕАЛЬНО ВПЛИВАТИ НА ПОЛІТИКУ. Не важливо, чи це місцева політика, чи загальнодержавна.

Ось чому третій сектор є порятунком для націоналізму. Та чи буде у нас воля це зробити?

Stanislove, спеціально для upu.org.ua

Україно, молюся за тебе,
Як за матір гріховно-святу,
За блакить твого вічного неба
І за ниву твою золоту.
Україно, молюся за славу,
За твою непокору століть,
За столицю твою златоглаву,
Що по груди в тополях стоїть.
Україно, молюся за мову,
За божественну мову твою,
І за вроду твою калинову,
Від якої добрішим стаю.
Україно, молюся за пам`ять
Убієнних за волю синів
І за тих, що у душах запалять
Пломінь правди, щоб край наш заяснів.
Україно, лише в милосерді
Час єднання синів настає.
То нічого, що ми не безсмертні,
За безсмертя молюся твоє.
Отче наш, у Твоїм часоплин
Все минає - ридай не ридай.
Прости, Боже, гріхи Україні
І надалі грішити не дай.

12
грудня у місті Полтава під проводом Організації "Патріот України" та
СNA відбудеться концерт під назвою “Рік Бандери”, приурочений до 100
річчя Головного Провідника ОУН. Участь у цьому заході возьмуть молоді
та талановиті команди української правої сцени зі Сходу України, серед
них: ДЕВ’ЯТИЙ ВАЛ (Шахтарськ),DATURA (Донецьк), СВЕНТОЯР (Харків), МРІЇ
МАРІЇ (Лозова). Захід відбудеться за адресою : Південний вокзал,
пл.Слави 3,”БК Науки та Техніки”. Початок о 17.00. Довідки за
телефоном: 093-411-91-19.

Афіша

Нагадую, що завтра день пам*яті жертвам голодомору.
 Тож не забудьте запалити свічки о 16:00, як тепер ми робимо кожного року.

Для ваших щоденників свічечку можете взяти тут: http://photo.i.ua/channel/834/1823602/



П.С.

~~~~~~~~~
перед тим,  як написати це пост, я завернулася до адмінів нашого сайту з проханням додати до складу наших смайлів свічечку, щоб люди могли виразити свої співчування в коментах.
на всяк випадок відіслала свої варіанти свічок, які і Вам запропоновувала.
Ось , отримала відповідь:




Звісно, в реалі це буде зроблено, але  слова що я виділила червоним.. просто вражать.... далі без коментарів...


 

День народження, звичайно, є особистим святом. Хоча, зрозуміло,
публічна особа в такий важливий для себе день не може уникнути пильної
уваги - уваги колег, друзів, прихильників і навіть опонентів. Тим
більше – така яскрава, неординарна, харизматична особа та політик як
Юлія Тимошенко.


Ми – команда Вашого офіційного сайту, яка знає, як важко Вам іноді
лишатися чарівною жінкою в подекуди жорстокому і підступному світі
великої політики – бажаємо Вам сьогодні наснаги і сил у непростій
боротьбі за "я" кожного українця, який довіряє Вам свою долю. І нехай
Господь вбереже Вас, Юліє Володимирівно, від усіх негараздів! З днем
народження! Ми віримо в Вас!

Команда Tymoshenko.UA