Вони брешуть – ВОНА вмирає
- 10.01.12, 20:15
Автор: Володимир Йадороб
Йадороб геній
Автор: Володимир Йадороб
Йадороб геній
"Український приклад, що бурхливо обговорювали і засуджували у Европі наприкінці минулого року, може стати дороговказом для розглядів всередині Старого Світу", - пише відомий блогер-анархіст Жан Есьєн. За його словами, кричуща невідповідність дебету і кредиту Ніколя Саркозі, а також його фаворитів, які висять на різних гілках влади, має бути розслідувана, хоча б, після провалу "ловеласа" на прийдешніх президентських виборах. Природно, що після галасу в блогосфері ідею "неупередженого розслідування" підхопили націоналісти, які впевнено набирають електорат останні два роки. Навіть мовчазна в новому році Жан-Марі Ле Пен заявляє про майбутні скандали і можливий судовий розгляд. Відзначимо, що спроби розібратися в багатомільйонних витратах Саркозі вже були. Про те, що гроші в ході передвиборчої компанії 2007 року отримували не наближені майбутнього президента, а сам Ніколя Саркозі, заявила судовий слідчий Ізабель Прево-Депре. За її словами, медсестра Ліліан Бетанкур своїми очима бачила, як стара мільярдерка вручала кандидату в президенти купюри, проте побоялася зізнатися в цьому в ході допиту. Тим часом в Єлисейському палаці нові звинувачення на адресу Ніколя Саркозі назвали "необґрунтованими, брехливими і скандальними". Як пише Le Monde, члени французького уряду припустили, що за публікацією нової книги стоять соціалісти. Автори книги, яка називається "Мене вбив Сарко" ("Sarko m'a tuer"), опитали близько 30 чиновників, підприємців і політиків, кар'єра чи репутація яких постраждала в результаті втручання Ніколя Саркозі. Самі автори - журналісти Жерар даве і Фабріс Ломм стверджують, що за наказом президента агенти спецслужб прослуховували їх телефони та незаконно проникали в їхні квартири. Нагадаємо, вперше про те, що передвиборча кампанія 2007 року нелегально фінансувалася Ліліан Бетанкур, стало відомо влітку 2010 року. Французька преса, посилаючись на свідчення очевидців, писала, що одна з найбагатших жінок Европи передала штабу партії Ніколя Саркозі 150 тисяч евро. У зв'язку з цими звинуваченнями були допитані сама Бетанкур і її наближені, а також міністр праці Ерік Верт (повідомлялося, що гроші одержував саме він, оскільки займав тоді посаду скарбника партії). Нещодавно за підсумками перевірки, яка була проведена Рахунковою палатою в Єлисейському палаці, президенту Ніколя Саркозі та його дружині порадили скоротити свої витрати на квіти. З'ясувалося, що подружжя витратило в 2008 році на букети 275000 евро. Це близько 700 евро в день. Увагу аудиторів привернули «разові невеликі покупки в супермаркеті» поруч з Єлисейськими палацом на суму 17 545 євро. Фрукти і овочі до президентського столу обійшлися платникам податків у 250 тисяч евро, молочні продукти - 120 809 евро. Аудитори відзначили, що при таких обсягах закупівель президент міг би розраховувати на значні знижки у постачальників. Крім того, президент вчасно не розплатився за рахунками газової та електричних компаній. Штраф за нерозторопність склав близько 3 тисяч евро. Аудитори також відзначили, що платникам податків занадто дорого обходиться любов президента до подорожей. Хоча під час приватних поїздок, той літає комерційними авіалініями, але супроводжуючим його особам - співробітникам служби безпеки, помічникам, особистому лікарю, - квитки на літак купуються за рахунок палацу. Саркозі пригадали, що він, ледве вступивши на посаду, в три рази підняв собі зарплатню - до 30 тисяч доларів на місяць. Французькі ЗМІ відзначають, що витрати першої особи держави останній раз перевіряли 200 років тому, при королі Людовику XVI. Провести аудит витрат нинішнього президента було вирішено у зв'язку з економічною кризою. Але тепер Ніколя доведеться всерйоз задуматися про політичний притулок, приміром, у Чехії ...
У Донецьку невідомими були розклеєні листівки, що закликають до повалення влади і боротьби за майбутнє України...
Далі без слів:
За матеріалами: Украньюс
Вітаю всіх хто св"яткує!
Але, як на мене, то на Святий Вечір вийшло досить вдале фото: РІЖКИ, П"ЯТАК І КОЗЛЯЧА БОРІДКА!
Відомий "герой" Гоголівських "Вечорів..."
П'ятниця, 6 січня, 2012 p. Бі-Бі-Сі, 08:13 GMT 10:13 за Києвом
Чоловік ув'язненого екс-прем'єра України Юлії Тимошенко, Олександр Тимошенко, наприкінці минулого року попросив політичного притулку в Чехії, повідомляє чеська преса.
Як пише чеська газета Prаvo, 51-річний Олександр Тимошенко, який має частку в чеській компанії Міжнародні промислові проекти (з 2000 року він є акціонером підприємства International Industrial Projects в місті Усть-над-Лабем, яке, відповідно до реєстраційного свідоцтва займається закупкою товарів для перепродажу), має хороші шанси на те, аби отримати притулок. Рік тому Прага надала політичний притулок Богданові Данилишину,
колишньому міністру економіки в уряді Юлії Тимошенко. Це призвело до зростання напруги в українсько-чеських міждержавних стосунках. З України вислали двох чеських дипломатів.
04.01.2012 11:38 Олександр Палій, пудбікації УНІАН
Невдовзі після війни, у 1947 році радянський радіоефір раптом завмер. Люди пам‘ятали, що таке могло статися хіба на початку війни. Усе виявилося простіше: на середині передачі хтось із ЦК партії зупинив трансляцію українських різдвяних колядок у виконанні Івана Козловського. Тоді ж з магазинів по всьому СРСР були вилучені й знищені його платівки. Але рукописи не горять:
Після такої історії в СРСР вижив би мало хто. Однак, стратити всесвітньовідомого співака означало додати аргумент щодо кровожерливості радянського режиму під час Холодної війни, що якраз починалася. Тим більше, що Козловський незадовго перед тим виступав перед лідерами СРСР, США і Великої Британії на конференції у Потсдамі й удостоївся численних компліментів. У 1973 році «фокус» з платівками повторився. Козловський ще раз спробував видати свої колядки окремою платівкою, але невдовзі їх теж було вилучено з магазинів і знищено. І для сталінського, і для лібералізованого «совка» українські колядки виявилися немалою загрозою.
Адже колядки, як мало що інше, підкреслювали естетичну неповноцінність «совка». Почувши їх (на тлі радянських «Огоньков» і «піонерських зорьок») людина могла відчути, де правда, а де ні. Протиставити цьому радянська влада просто не мала чого. «У меня для вас других писателей нет», як казав один радянський диктатор.
З однією українською щедрівкою стався неймовірний випадок. Ця мелодія раз пролунала на радіо, щоб завоювати світ. Це трапилося через 15 років після того, як у січні 1921 року її автора, видатного українського композитора Миколу Леонтовича, уві сні убив агент ЧК, що попросився в хату переночувати.
Ось уже понад півстоліття, на час різдвяних свят, «Щедрик» є найпопулярнішою мелодією у світі, відомою як «Carols of the Bells» або «Ukrainian Carols».
Друзі! ВІТАЮ всіх з двома визначними Датами!
В Перший день нового 2012 року всі СПРАВЖНІ УКРАЇНЦІ відзначили не тільки прихід Нового року, нових сподівань, нових надій. Україна відзначила 103-річницю з дня народження Степана Бандери. На Майдані Незалежності у Києві, з цієї нагоди, національно свідомі сили України провели мітинг.
Пропоную Вашій увазі ФОТОЗВІТ. А висновки, як завжди, пропоную зробити кожному ВЛАСНІ!
Програма «25 пунктів» НСДАП (нім. 25 Punkte-Programm N.S.D.A.P.) — офіційна програма НСДАП з 1 квітня 1920 року. Із 1926 року її положення були признані непорушними.
« | Загальні інтереси вище особистих інтересів - це дух Програми. Злом процентного рабства - це ядро національного соціалізму | » |
Програма Німецької Робочої Партії є тимчасовою програмою. Після реалізації даної програми, партійні керівники відмовляються від спроб висунення нових програмних цілей тільки лиш для того, щоб забезпечити подальше існування партії з допомогою штучного нарощування недовольства в народних масах.
Слід створити палати представників станів та професій для впровадження прийнятих державою загальних законів в окремих федеральних землях.
Лідери партії беруть на себе забов’язання із забезпечення виконання вищевказаних пунктів будь-якою ціною, а у випадку необхідності, навіть жертвуючи власними життями.
Feder G. Das Programm der NSDAP und seine weltaunschauliche Grundgedanken. – Mnchen: Zenralverlag der NSDAP, 1935. – s. 11-16.