Мабуть всі знають про цей позов. Я спробував знайти його, і знайшов, але тільки англійською мовою.     Ось він - http://texty.org.ua/pg/news/newsmaker/read/28747     Спробував перекласти його в Хромі, і ось що вийшло. Не дуже, але зрозуміти, що до чого, можна.     Звісно, не всі його прочитають, текст дуже задовгий. Я прочитав.

---

Окружний суд Сполучених Штатів, SD Нью-Йорку.

Юлія Тимошенко, і Джон Лі від 1 до 10, від імені себе і всіх тих, що знаходяться в аналогічному положенні, позивачів,

V.

Дмитро Фірташ, RosUkrEnergo AG (RUE) і Джон Лі від 1 до 100, і ін, Відповідачі.

№ 11 CIV 2794.

26 квітня 2011.

Клас дій Скарга

Маккалліон & Associates LLP, Кеннет Ф. Маккалліон (Bar # KFM-1591), 100 Парк авеню, 16-му поверсі, New York, NY 10017-5538, (646) 366-0880, Адвокати позивачів.

Позивачі Юлія Тимошенко і Джон Лі № 1 через 10 (спільно іменовані як "Позивачі"), їх нижчепідписані адвокати, цю скаргу на імені себе і всіх інших знаходяться в аналогічному положенні в Україну, у яких були їх основних прав людини і політичних прав, порушених обвинувачених та інших від імені обвинувачуваних та їхніх спільників, які, використовуючи різні схем і узгоджені зусилля, позбавлених позивачів і їхні співгромадяни Україна з декількох основних прав людини і політичних прав, визнаних у міжнародного права.

Позивачі довести цей позов згідно з Alien Правопорушення Статуту ("АТС") і Про захист жертв катувань Закону ("захист жертв торгівлі людьми"), кодифікований в якості частини Сполучених Штатів Кодекс, 28 USCs1350, а також під впливом рекетирів і корумпованих Practices Act ("РІКО"), 18 Кодексу Сполучених Штатів, з 1964 (с), для відновлення грошової збитки та іншої допомоги, що випливають з підсудних узгоджені зусилля по обдурити український народ їх цінними природними ресурсами, а також їх політика і права людини.

СТОРІН

Позивачі

1. Позивач, Юлія Тимошенко, український прем'єр-міністра на період з 2007 по 2010 рік, був підданий відповідачами в політично мотивованих розслідування і судового переслідування адміністрацією чинному українському уряд, який очолює Президент України Віктор Янукович ("Януковича Адміністрація "), в рамках узгоджених спроба дискредитувати її, заперечувати її основних політика і права людини, і, щоб залякати її колеги і опозиційних партій членам у здійсненні їх основних політичних і прав людини.

2. Позивачі John Does # 1 по 10 колишніх членів попередньої виконавчої влади України протягом періоду часу, коли позивач Тимошенко займав пост прем'єр-міністра. Всі вони піддавалися політично мотивованих розслідувань та селективного переслідування за поточними Український адміністрації під керівництвом Президента України Віктора Януковича.  Причина, чому їх імена не вказані в якості позивачів у цьому питанні , Що в деяких випадках, вони перебувають в ув'язненні в умовах, які серйозно обмежують їх здатність вільно спілкуватися, а й ті, які знаходяться в ув'язненні і ті, , Які не є, але при інтенсивному розслідування, ймовірно, буде піддаватися подальшого залякування і переслідування, якщо їх імена були вказані в якості позивачів у цю дію.

Відповідачі

3. Підсудний Дмитро Фірташ ("Фірташ") володіє 45% RUE, і партнер володіє 5%. Інші 50% RUE належить Gazpron, російської газової монополії. Фірташ визнав, що він почав свою кар'єру в бізнесі торгівлі газом з допомоги Семен Могилевич, російської організованої кримінальним авторитетом. Фірташ також близьким соратником і радником нинішнього українського президента, Віктор Янукович.

4. Відповідач РосУкрЕнерго АГ "(" РУЕ ") зі штаб-квартирою в швейцарському кантоні Цуг. Фірташ контролює свої акції в РУП через компанію під назвою Centragas Holding, яка має представництва у Відні, Австрія та афілійованих з DF Group, яка є також знаходиться в Австрії.

5. Відповідачі John Does # 1 до 100, інших осіб і компаній, деякі якого тотожності в даний час невідомо, хто вступив у змову з і / або допомогу і підбурював імені обвинувачених як частина змови і рекеті підприємства , Щоб позбавити позивачам та іншим членам класу фундаментальних політичних і прав людини, і, щоб відвернути природного газу та інших природних ресурсів Український природних ресурсів України на благо себе та інших пов'язаних з їх рекету підприємства.

ЮРИСДИКЦІЯ

6. Цей суд предметної юрисдикції над цим питанням у відповідності з Alien Торт статуту і про захист жертв катувань Закон, 28 USC s1350 з Що стосується позивачів, які є українськими громадянами, які проживають в Україні і в інших місцях, а також не-українського громадянина, які стали жертвами та постраждали збиток у результаті підприємства рекету підсудних, в тому, що претензії з позивачів пов'язаних з порушеннями міжнародного права, в тому числі позбавлення основних політичних і прав людини, а також систематичне витоку природного газу та інших цінних природних ресурсів України на інтересах обвинувачуваних та їхніх спільників.

7. Цей суд також має юрисдикцією стосовно цього питання відповідно до рекетом Корумпованих і Закон практики ("РІКО"), 18 USC Розділ 1961 і слід. в що обвинувачені проводили свої кілька актів шахрайства та здирництва шляхом рекету підприємства, які безперервності структура і цілі протягом тривалого періоду часу.

8. Цей суд предметної юрисдикції над цим питанням у відношенні Члени класу Позивач, які можуть бути громадяни Сполучених Штатів, відповідно до Про захист жертв катувань Act, Pub. L. No. 102-256, з 2 (а), 106 Stat. на 73, 28 USCs1350, і відповідно to28 USC s1331, що претензії позивачів і інші члени класу залучати федеральні питання і міжнародні питання закону які включені у федеральну загального права.

---

Пишуть, текст задовгий. Ось продовження -http://blog.i.ua/community/3034/700195/

Ти - моя найкраща пiсня



[ Дивитися далі ]

Як тебе не любити [ Дивитися далі ]

Заява Юрія Луценка:

В останні дні Генеральна прокуратура та ряд підконтрольних владі видань поширюють брехню про те, що я начебто не реалізовую на практиці свою заяву про голодування на знак протесту проти незаконного утримання в СІЗО 5-й місяць. У зв'язку з цим маю заявити:

Я, Луценко Юрій Віталійович, вичерпавши всі можливі правові процедури свого захисту, на засіданні Апеляційного суду м. Києва 21 квітня заявив про початок голодування. При цьому я уточнив, що буду вживати чай та каву, а на Великдень традиційно з'їм крашанку та скибку паски.

Саме так я і дію починаючи з 22 квітня.

Чинним законодавством – ні законами, ні кодексами – не передбачене подання мною інших заяв про голодування до будь-яких установ.

Брехливі публікації про те, що Луценко "голодує з рибою і борщем", або про те, що це – "лише дієта", я розцінюю як черговий прояв аморальності й нелюдяності ГПУ та підлеглих владі ЗМІ. В тому ж ряду я розглядаю і заяву Уповноваженого Верховної Ради з прав людини пані Карпачової, яка, не бачивши мене з січня місяця, тим не менше, спростовує факт голодування, посилаючись на розмову зі мною.

Проте, пані Карпачовій легко було би дізнатися, що мої співкамерники письмово надали покази ГПУ, що я з 22 квітня (за виключенням Великодня), не вживаю їжі. При бажанні в цьому можна пересвідчитися візуально при особистій зустрічі.

На завершення хотів би звернути увагу не на подробиці мого голодування чи утримання під арештом – а на факт незаконних дій ГПУ, які вже призвели до взяття моєї справи до пріоритетного розгляду Європейськими судом з прав людини. Це, насправді, їх і лякає! Звідси ці потуги мене дискредитувати і оббрехати.

У таких умовах переживання пустобрехів з ГПУ про мій вплив щодо дискредитації їхнього відомства – марний. І українська, і європейська громадськість знають, що відносно мене та інших політично репресованих осіб порушено не кримінальні справи, а здійснюється безчесна політична розправа. http://www.nso.org.ua/ua/news/8476 «Юра, ми з тобою!» акція підтримки у соціальній мережі Facebook https://www.facebook.com/event.php?eid=180719248646138

Стрічка присв"ячена подіям що отримали від Шевченка назву "Велика Руїна" та охоплюють період 1657-84. Це були одні з найтяжчих часів історії України. Десять гетьманів змінилося за 30 років.

Після Богдану до владу в країні захопив Виговський. У 1958 році він підписує їз Польщею Гадяцькі Угоди, згідно з якими Україна із Польщею укладала федеративний союз. Але ще не загоїлися рани козацькі після славної визвольної війни, ще свіжою була пам"ять про панування польське на Вкраїні. Тому того часу й зпричинився розкіл на Правобережну та Лівобережну Україну. Таким чином відбулася руйнація козацької держави. Відтоді кожний берег Дніпра мав своїх гетьманів або гетьманчиків. Виговський же залишив по собі пам"ять, завдавши ніщивної поразки московському війську у битві під Конотопом. Скористатися від цієї перемоги він не зумів, бо невдовзі був страчений.
За часів гетьманування Брюховецького були віддані московським воєводам функції державного правління, внаслідок чого їм підпорядковуватися українські міста, де вони почали збирати податки з населення.
А ось як підписувався Брюховецький у своїх листах до московського царя:
"Вашого царського пресвітлого велічества благодєтєля мого мілостивого боярин і гетьман вірного войська вашого царського вірний холоп і найнижчий подножок присвітлого престолу... Івашка Брюховецький"
При нагоді козаки порвали Брюховецького на шматки, але чорну справу свою цей Іуда зробив...
За гетьманування Самойловича до державної руйнації додалася ще й духовна, бо церква наша була віддана під головування патріархату московського, таким чином завершивши підпорядкування України царю Московії.

За літами (пісня Олександра Білаша на вірши Дмитра Павличка)

Розплелись, розсипались, розпались, Наче коси, вересневі дні. Ми з тобою ще не накупались, А вже грає осінь у вікні. Віднесла вода ласкаві зорі. Що все літо кликали в ріку, З птицями на білій крутогорі Горобину пробуєм гірку. Може б, нам полинути у вирій -- За літами молодості вслід. Тільки крила в пoзолоті щирій Важко піднімати на політ. Я тобі зимові дні сріблясті Заплету в сивіючу косу; Тільки зорі, викупані в щасті, З моря я назад не принесу. Ой, не треба зорі повертати, Хай вони засвітяться вночі, Як над морем будуть пролітати Журавлині стомлені ключі. Розплелись, розсипались, розпались, Наче коси, вересневі дні. Ми з тобою ще не накупались, А вже грає осінь у вікні... [ Дивитися далі ]

11 Квi 2011, 10:41
Пані Тимошенко, ви були символом Помаранчевої революції. Але схоже на те, що від цієї революції залишилось небагато. Ваш найзапекліший противник Янукович вже протягом року обіймає президентську посаду. Що Ви зробили неправильно?

Прекрасна Помаранчева революція, яку зробили не політики, а зробили українці. І в самій революції було все прекрасне – вона була мирною, красивою, романтичною, зі справжніми, не підробленими ідеями, із справжньою, не підробленою вірою. І люди, які зробили цю революцію, борючись за свою свободу, за право України стати членом європейської родини, не могли собі уявити, що помаранчева революція буде банально зраджена.

Ви знаєте, що через декілька місяців після того, як я була призначена прем‘єр-міністром в 2005 році, мене звільнили – звільнили тому, що я не могла сповідувати подвійні стандарти, не готова була підміняти ті цілі, за які люди стояли на майдані, кулуарними, тіньовими домовленостями з олігархами.

То Ви вважаєте, що в цьому винні Ваші колишні союзники?

Те, що ми не могли змінити – це якраз і було причиною того, що нас відправили у відставку – ми намагались, ми хотіли, ми досить чітко підійшли до вирішення тієї проблеми – прибрати з політики аморальність, подвійні стандарти. Але замість того, щоб до нас прислухатись, мене і всю мою команду прибрали з уряду.

Але це не значить що нам варто опускати руки і зупинятись. Навіть в ті не дуже добрі часи після Помаранчевої революції, все одно була свобода слова, були чесні вибори.

Сьогодні у українців хочуть забрати навіть ті великі надбання, які вони отримали після своєї революції. Але я ще раз підкреслити – нічого не було народом України дарма чи просто так. Україна змінюється.

На Вашу думку, чи існує загроза того, що Україна знову перетвориться на авторитарну державу, як Росія або навіть Білорусь?

Безумовно, Янукович ставить перед собою такі цілі. Він знає, що ті дії, які він проводить при владі, те що він робить несумісне с очікуваннями українського народу – вони у нього відбирають підтримку людей. Тобто він, набираючи владу і проводячи такі нелогічні і нечесні дії в Україні, він думає що стає сильнішим – міняючи незаконно Конституцію, об‘єднуючи в своїх руках три гілки влади: судову, виконавчу і законодавчу і, по суті, знищуючи розподіл влад, яка передбачена Конституцією.

Він думає, що він стає сильнішим – він помиляється: він стає слабкішим оскільки втрачає те, на чому він тримається як політик: це підтримка народу України, підтримка демократичних країн, які так само дали Януковичу шанс і спостерігали, як він цей шанс буде реалізовувати.

Але поки що, здається, незадоволення українців президентом Януковичем тримається у межах. Принаймні, люди не виходять масово на вулиці, щоб протестувати проти Януковича.

Сьогодні українці розраховують на те, що їм все ж таки залишать право на чесні вибори. А вибори – вони будуть фактично через півтора роки. І вони вірять в те, що можна іти мирним, спокійним шляхом і захистити свою владу.

Але якщо в України виникне сумнів – коли Янукович буде ініціювати ревізію закону про вибори в парламент, якщо у народу виникне сумнів в тому, що ці вибори можуть бути чесними, то я не заздрю Януковичу і його кланам, які його оточують - їх народ України на місце поставить.

Ваше особисте становище як лідера опозиції не можна назвати легким. Вас звинувачують у нецільовому використанні коштів, коли Ви були прем’єром, а отже у зловживанні посадовим положенням. Що Ви можете відповісти на ці звинувачення?

Безумовно, сьогодні будь який чесний експерт може вам сказати, що ніяких порушень закону я не допускала і те що сьогодні робить це стара, перевірена сталінськими часами звичка, садити своїх конкурентів у в’зяниці, а іноді - і топити в болотах.

На жаль, Янукович прийшов саме з такою ментальністю неандертальця – саме так він сьогодні бачить як конкурувати в політиці. І тому він вважає що він може розмістити опозиції в тюрми і перейняти славні традиції і досвід його попередника Кучми, тим самим залишитись при владі безкінечно.

Але Ви все ж таки визнали, що використали кошти не за призначенням?

Можна я просто скажу всім хто мене слухає, в чому мене звинувачують? Мене звинувачують в тому, що гроші по Кіотському протоколу в кризу я витратила людям на пенсії. Я би хотіла, щоб всіх інших прем’єрів і президентів після річної перевірки, коли пройдуть всі аудити, звинуватили тільки в цьому. Але і це неправда – тому що японська сторона, яка і платила нам гроші по Кіотському протоколу, провела свій власний аудит в Україні - вже за сприяння цієї влади Януковича. І висновки аудиту є публічними і в них чітко сказано, що гроші Кіотського протоколу нашим урядом ніколи не витрачались. Вони лежать на місці і українська влада просто маніпулює цифрами.

Але за будь яких обставин виплата пенсій не може бути злочином.

Європейці із занепокоєнням спостерігають за тим, що сьогодні відбувається в Україні. Що може та що повинна зробити Європа, щоб чітко вказати на те, що демократичний прогрес останніх років не можна повністю розвернути назад?

Україна є членом Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) і Україна зараз веде переговори щодо підписання угоди про політичну асоціацію і зону вільної торгівлі з ЄС. Це досить вагома система впливу на захист демократії в Україні і свободи.

Ми віримо що політики в ЄС мають сміливість називати речі своїми іменами. І зараз вони почали називати речі своїми іменами – резолюція ПАРЄ досить чітко сказала, що в Україні згортається демократія, свобода слова, що в Україні ослаблена система правосуддя. Те саме є в резолюції Європейського парламенту.

Тепер ми очікуємо від української влади, що вони будуть звертати увагу на такі резолюції.

Пані Тимошенко, щиро дякую за інтерв’ю.

«Я звертаюся до цієї так званої більшості: якщо ви не любите українську державу, якщо ви ненавидите український народ, якщо це не ваша країна – здайте українські паспорти, мандати депутатів і їдьте туди, де вивішують червоні прапори. Майте національну гідність!» - підкреслив лідер «Фронту Змін».

Нагадаємо, іще 4 квітня Арсеній Яценюк зареєстрував у парламенті проект постанови (№8329), яким вимагав, щоб на всі державні свята та під час організації й проведення святкових заходів використовувався виключно Державний Прапор України. 20 квітня провладна більшість проголосувала за закон, яким зобов'язала вивішувати разом із державним українським прапором червоний прапор на День перемоги.

... Пояснення, що червоний прапор і "товариш Сталін" – це такі величні символи, які буцімто сиволізують подвиг солдатів, що воювали проти нацизму, є відвертою наругою над пам'яттю мільйонів жертв комуністичного режиму. За дужками цілком спокійно залишаються сталінсько-гітлерівські урочистості у Львові, Бресті та інших містах, коли червоні прапори гітлеризму та сталінізму мирно майоріли поряд. За цими ж дужками залишаються і долі рядових солдатів-переможців, наприклад – київських воєнних інвалідів, котрих сталінські "червонопрапорні освободітєлі" вивезли в північні табори "щоб не плутались під ногами". Ось уривок зі спогадів киянина Юрія Багрова: "Было странно, тревожно тихо, даже продавцы говорили полушепотом. Я сначала не понял в чем дело и только потом заметил – на Бессарабке не было ни одного инвалида! Потом, шепотом мне сказали, что ночью органы провели облаву, собрали всех киевских инвалидов и эшелонами отправили их на Соловки. Без вины, без суда и следствия. Чтобы они своим видом не "смущали" граждан. Мне кажется, что инвалиды прежде всего вызывали злость у тех, кто действительно пересидел войну в штабах. Ходили слухи, что акцию эту организовал лично Жуков. Инвалидов вывезли не только из Киева, их вывезли из всех крупных городов СССР. "Зачистили" страну. Рассказывали, что инвалиды пытались сопротивляться, бросались на рельсы. Но их поднимали и везли. "Вывезли" даже "самоваров" – людей без рук и без ног. На Соловках их иногда выносили подышать свежим воздухом и подвешивали на веревках на деревьях. Иногда забывали и они замерзали. Это были в основном 20-летние ребята". Замість пам'яті про цих людей – нинішня влада створює культ тих, хто спершу потискав руку гітлерівцям, а потім загрібав жар чужими руками, точніше – чужими долями. Це не випадково, адже саме такий підхід до громадян нинішній більшості дуже близький, громадянин для них – лише розмінна монета для забезпечення потрібних результатів на виборах. Тому сталінський прапор цій владі справді личить набагато більше, ніж синьо-жовте знамено вільної України. Який прапор личить українцям – варто визначитись кожному з нас. Головне – не помилитись: як показує історія, надто великою може бути ціна такої помилки. Борис Тарасюк для УП http://blogs.pravda.com.ua/authors/tarasyuk/4db1397e22148/