Про співтовариство

Творчество во всех его проявлениях!!!
Принимаются авторы с собственными произведениями, идеями и пр.
Вид:
короткий
повний

Творческая Masterская

И корабль плывет...

  • 26.03.10, 17:55

И корабль плывет; и сияние бликов в волнах

Улыбается крикам прощальным испуганных чаек;

Новый берег зовет. Он мне снился в сиреневых снах

Той зимой, что рассыпалась розовым светом, нечаянно

 

Вместо снега осыпав рассвет лепестками цветов.

Это было. А значит, все снова однажды вернется.

Не забыт фейерверк всесожжения  прежних мостов,

Но сегодня другое. Сегодня нам солнце смеется.

Мені сняться чарівнії сни...


Мені сняться чарівнії сни, вони інколи ледь кольорові.

В них приходить відлуння Весни - найчарівніша жінка у світі.
Вона палко цілує мене, дуже ніжно торкаючись скроні.
В її синьо – блакитних очах...  лиш для мене буяють там... квіти.
В моїх синьо – смарагдових  снах...  бачу очі її волошкові.


Мені сняться чарівнії сни, де вона по стежинці із зірок...
Що, як краплі роси, в блискотінні своїм мерехтять.
Прямувала  ходою легкою… на крилах кохання і мрії...
І співала, щось тихо... Розчув  лише  ледве:"Ти мій"...
Що кохає мене, усім серцем своїм в те я вірю.

Я прокинувся вранці, із радісним подивом вірші побачив...
І розчулено мріяв, в сподіваннях своїх знову очі твої малював.
Тії вірші Кохання принесла до мене... зовсім юна Весна!!!
Але в них лише твою я посмішку...  рідну пізнав.
Але чомусь... в ній сум, гіркота.
Твоє серце в журбі, смутком все оповито... тріпоче.
Воно Щастя, Любові та Долі щасливої хоче.
I кохає так сильно, як тільки у цілому світі можна кохать.
Хіба можу я Віру її у Кохання... та Щастя... зірвать?!

Хто мені відповість?

Я б до нього приходила в сни,
                             берегла їх від смутку й печалі,

Я б летіла до нього в піснях,
                             що дарує весна й солов’ї,

Та чи буде він шепіт весни,
                             серцем слухати, дивлячись в далі,
Чи шукатиме він в її снах
                             мої очі і вірші мої?

Чи мене він покличе в політ,

                             викладаючи зорями стежку,
І чи буде любити мене,
                             не любив як нікого ніхто?
Хто ж мені, підкажіть, відповість
                             на питань нескінчену мережку?..
Я ж люблю його… Серце лише
                             розбивати не хочу я знов…

Акростих-Поздравление "С днем Рождения Tochika"!

В твоих глазах увижу отраженье... неба.
И, может быть, для нас там засияют... звёзды - солнца .
Как жаль,что никогда с тобою рядом ... не был.
Тот промах , если пожелаешь, мы исправим... скоро.
О Дне Рождения  я, видишь, помню... Верю
Рождаться каждый год Весной... приятно.
И пожелать тебе Любви  хотелось... очень.
Я поздравляю, посылая Счастье.

Прекрасна ты сама душой... и телом.
О! как люблю твои стихи ... читать я.
З
аулыбались люди, видя, тебя в белом
Диковинно-воздушном... дорогущем платье.
Разлуки... Равнодушие унесет  Ветром,
А будут в Жизни  твоей ... Страсть и Нежность.
Вернее будут, если будешь Верной,
Лишь задыхаться без Любви ... не надо.
Я Поздравляю с Днем Рожденья, Вика
Юбилеем тебя... Tochika Лада.

Мотылек...



Прости, как просто веру потерять,
Когда слова на душу лягут раной...
Потом себя за это презирать,
Молиться, чтобы все суметь исправить.

Мне холодно среди непонимания,
Уже совсем от слез промокли крылья,
Запуталась в своем немом изгнании,
Себя же проклинаю от бессилия.

Я бьюсь как мотылек, в ночи остыв,
В твое окно, но снова нет ответа...
Прошу еще немного теплоты,
Погреться у огня надежд и света.

Мне грезиться в мечтах - в твоих ладонях
Я обрету любовь, покой и нежность,
Невзгоды, бури, страхи - все отгонишь,
Все будет с нами так же, как и прежде...
               *******
И снова я лечу, боясь обжечься,
Надеясь нужные найти слова...
Я буду биться в твое сердце вечно,
Крича от боли, и пока жива...

                        

Дорогу не забудь...


ТАЛИМ СНІГОМ ДИХАЄ ЗЕМЛЯ
І БІЖИТЬ СТРУМКАМИ В НЕВІДОМІСТЬ,
ЖУРАВЛІ КУРЛИЧУТЬ...І ЗДАЛЯ
ДОЛИНА ДІТЕЙ ВЕСЕЛИХ ГОМІН.
ОСЬ ПО ВУЛИЦІ САМА ІДУ...
І ДОЩЕМ ВМИВА ВЕСНА ПОГОЖА.
ДОВГО ТАК ЧЕКАЛА Я ТЕБЕ,
СПОДІВАЛАСЯ....МИНЕ НЕГОДА...
А ЗИМА, ЯК ЧОРНА ЗРАДА ТА,
КИДАЛАСЯ СНІГОМ, ЛЮТУВАЛА.
І ДОРОГИ СКОВУВАЛА СКЛОМ
НЕ ПРИЇДЕШ ТИ...ТОДІ Я ЗНАЛА.
ТА МИНУЛОСЬ...І ТЕПЛО ІДЕ,
ВЖЕ НІЩО ВЕСНУ ТУ НЕ ЗУПИНИТЬ.
СЕРЦЕ ТЕБЕ ЗНОВУ ЖДЕ І ЖДЕ.
МРІЇ, ЯК ХМАРКИ, ДАЛЕКО ЛИНУТЬ.
НЕ ЗАБУДЬ ДОРОГУ, НЕ ЗАБУДЬ...
ЧИ ЗИМА У ТОМУ БУДЕ ВИННА?
ЩО ХОТІВ ТИ ЩАСТЯ ТУТ ЗДОБУТЬ,
А ВОНО, ЯК РІЧКА - ШВИДКОПЛИННЕ...

любителям классной музычки))))


И ПУСТЬ ПАДУТ У НОГ МУЖЧИНЫ...
ТАНЦУЕТ ВЕДЬ САМА БОГИНЯ!!!

Роздуми


ДУМКИ - МЕРЕЖАНКИ ПРО ЗАВТРА І СЬОГОДНІ,
ПРО СУТЬ ЖИТТЯ І СЕНС ЙОГО ПІДЧАС.
ПРО ТЕ, ЩО ЗНАЧИТЬ ДЛЯ ПОЕТА ЩАСТЯ,
ПРО ТЕ, ЩО ЗНАЧИТЬ ДЛЯ ПОЕТА ЧАС...
ВИТВІР МИТЦЯ, ПОРИВ ДУШІ ЛЮДИНИ,
ПОЛІТ ДУМОК В ДАЛЕКУ ВИСОЧІНЬ,
ПОЕЗІЯ - ЗАХОВАНА ПЕРЛИНА
У ДИВНЕ МОРЕ - СИНЮ ГЛИБОЧІНЬ.
У НІЙ Є ВСЕ: КРАСА Й ВЕЛИЧ ПРИРОДИ,
СЛЬОЗА ДИТИНИ Й УСМІШКА ЇЇ,
ВОНА, МОВ МРІЯ, ЩО МИНА НЕЗГОДИ,
Й ВЕДЕ ДУМКИ - ЯК ПАРУС КОРАБЛІ...
ЦЕ СЯЙВО ДУХУ СПРАВЖНЬОГО ПОЕТА,
ЙОГО ПОКЛИКАННЯ ЗЕМНЕ -
                                      ТВОРИТЬ ДОБРО.
ВІДДАТИ ВСЕ, ЯК ДАНКО СВОЄ СЕРЦЕ,
ЩОБ ЛЮДСТВО ЖИТИ НА ЗЕМЛІ МОГЛО...

Майстрині

Майстрині


 Барвінком уквітчавсь квітневий ранок,
Бузок відкрив в травні,
Коли учервні вийшла я на ганок -
Троянди чула аромати давні.

Сплелася ця тріада воєдино,
гармонія чарівності натур,
Мабуть, і їй було колись так дивно, - 
Вона ж бо - Катерина Білокур.





















Мрія

Мрія

  Плавають лебедики у соннім тумані,
  Від чужих ховають загадку кохання.
  Я ж прошу вас, милії, мені розкажіть,
  Тайну любові щиро покажіть.


Хай розквітне яснеє, чисте почуття,
Хай мене врятує з глибин забуття,
Хай росою вмиється, відгукнеться голосом,
Хай з душі прорветься стиглим долі колосом.