Про співтовариство

Прочтите "Цели и правила сообщества". Стоит важной заметкой.
Я знаю, что почти все пишут стихи.Зачастую просто*В стол*. И у вас есть стихотворения любимых авторов.Многие пришли к этому через какую-то стихию, что наталкивает на жгучее желание выразить себя в стихах.Мне интересны ваши стихи.И я верю, что каждый человек уникален.Надо разжечь эту искру поярче.Пусть мы у неё согреемся.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Стих_и_я

Побачення...

Брама недбало навстіж відчинена,Двері відчинені не зачинив... -Так запросив ти зоряний простір,Час у безмежності в гості зманивДо хати, в руїну, в якій нема даху...Посеред хати - дві лави та стіл.І наодинці із зорями в часіЛіри торкнувся серед сузірь... Вмить - Слава в мелодіях святом лунаєПро безум кохання, світанки та ніч....Але у болях спогад тьмяніє,Губиться в лунах кохання умить... Тисне на мізки отрутна сучасність,Зненависть та зрада, цинізм сьогодень.Та й хата охайна ...

Читати далі...

Ельфів дощ.

...По степу вітер вистрибцемЛовив та ґавив хмарки -Сміялись з нього веселоВсі ельфи у квітках.Гоготуни аж покотом,Каталися на спинкахТа по дитячі смішно такЧаклунно-чарівніЗдригалися, хиталисяВід сміху не утримногоІ крильцями, і ніжкамиПотішні пустуни.А потім ці бешкетники,Ці сміхуни - над квітамиВодили в світлій дниніПухкі ті, легкі хмаркиПо синіх небесах -Від обрію до обріюУ просторі безмежностіГуртом водили, бавились,Футболили хмарки.Дзвонили милозвучно їхДзвіночки-балабончикиНа кистях...

Читати далі...

Світанок в літо.

Крокувати сліпим до світлаПо колючих дротах в літо.По дорозі битій - каміння.Та у небо - руїн тління.І збігають дими небозводомУ ранкові червоні води -Розхвильоване там коханняУ чеканні на день останній.Потойбіччя - хмарами сходом.І крізь час там трощаться сходи,По яких у туман перетвореньЗвіри, люди, птахи, потвори.Там зривають та топчуть квітиВсе з обличчями сірими діти....Над усім тим тавро швидкоплинноКолом чорним повільно плинеТа краплинно спадає сіллюВ спрагу волі в неволі вільним -Бо у...

Читати далі...

Цей час...

Але що нам цей час?...Ні до чого він нині.Замість вин буде квасНа твої іменини.І згадаєш, чи ніЙшов якими шляхами,Коли в темряві дніЛинуть під небесами.Коли хмари плащемЗатулили весь обрійТа полощуть дощемВід нудьги чи у злобі.Виють, стогнуть вітри!Згасли, зникли світанки.А з темнот від гориДоля як полонянка... -Мов по сходах хисткихВона сходить утомнаДо руїн мовчазних,У сади непритомні.Та у схові птахиНаче воля у ґратах...Дні ці в часі лихі!Стражі темні - на чатах.

З настрою (Прокидаєся мов би в останнє...)

Прокидаєся мов би в останнєУ чергову добу безпорадну.Наче хтось вже від самого ранняЧас життя твого з посміхом краде.І заграва зловісна у небіОбгорнула цю днину багровоТа сховала весну цю від тебеУ садах онімілого слова.Де від сонця жага та спекота,Та бур"ян між руїни...і попілКрутить вітер, жене видноколомПо околіям вбитого поля......Привітаєш весну спозарання.Звариш кави. Неспішно в зажуріВип"єш. Тихо ввійдеш як в останнєВ день насталий...у думи похмурі.

Когда

Когда целует темя седина, А опыт(сын ошибок)не приходит, Когда их дочь смеется мимоходом И смотрит в май Весенняя Страна Глядит из фотографий в глубине, Из окон, в душных зарослях сирени, Когда внезапно отступают тени, А страхи не преследуют во сне. Когда вновь без тревоги голова, Легка, совсем как одуванчик белый, Там снова смелость поднимает стрелы, Мол женщина всегда-всегда права. Тогда и наступает этот миг, Тот, за который велено держаться, Его не многим суждено дождаться И...

Читати далі...

«Такие хрупкие мечты»

[Приєднана картинка]Я ветром стал в твоих глазах,Расстался с небом на пороге,И в бесконечной снов тревоге,Себя перетираю в прах,Я вырвал суть из поднебесной,Такой большой и неизвестной,Но снова душит вечный страх...Так сложно удержать в руках,Весь холод правящей весны,Что напрочь сковывает тело,Когда сквозь душу, неумело,Вся правда рвется через сны,А горький дым, целуя пальцы,В себя вплетает через танцы,Такие хрупкие мечты...© William van Warg

«Теперь можно»

[Приєднана картинка]У цветов будто выросли зубы,Красный запах витает вокруг,Я опять вспоминал твои губы,И тепло твоих ласковых рук.Когда море заменит нам сушу,Когда в небе откроется пасть,Я схвачу себя прямо за душу,И позволю безвольно упасть.Давай выйдем отсюда родная,Под ногтями свернулся огонь,Ты прости, что тебя вспоминая,В лёгких тихо играет гармонь.Когда звёзды отчаянно ахнут,Когда будут лишь арфы в саду,Мои страхи уж точно зачахнут,Потеряв себя в этом аду.В этой плоскости дна и тумана,В...

Читати далі...

«Христос Воскрес!»

[Приєднана картинка]Весь світ чекає на Великдень,Із року в рік мрія мандрує -Бо в світле Свято, в світлий деньНам Бог надію подарує!Знаю спільноту – вірить в диво,Та більшість жиє з розрахунком,Перехрестив живіт наживо -І жде від долі подарунка …Часи скорботні ходять світом,Багацько люду в щирій скруті.Хто жив дідівським заповітом,Той Бога знайде у покуті …Тож, ігноруючи знегоди,Всі православні, як один,Ждуть урочистої нагоди -Впустити свято в кожний дім!Тож прочиняйте двері святу,Мої знайомі...

Читати далі...

«Ты узнаешь не сразу»

[Приєднана картинка]Ты узнаешь об этом не сразу,Если вдруг я исчезну во тьме,Если дам я уставшему глазу,Замереть в этой вечной зиме.В отражения бледной пучины,Манит робко безмолвная даль,Я бы выбрал другие причины,Но апрель это новый февраль.Расцветает полночная вьюга, Холод вытащил страхи из вен,Мы теряем себя и друг друга,В этом блядском огне перемен.Мы в тылу опустевшей дороги, Не увидимся больше никак, Не разделим печаль и тревоги,Не разгоним окутавший мрак. Мы уходим...

Читати далі...

Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
360
попередня
наступна