У Львові відбувся круглий стіл «Громадянське суспільство в Україні: не втратити здобутки» [18 грудня 2009]

За ініціативи ВГО "Край" 17 грудня у місті Львів відбувся круглий стіл «Громадянське суспільство в Україні: не втратити здобутки». До участі у заході були запрошені представники близько 20 громадських організацій Львівщини, представники державних установ та науковці. Участь у круглому столі також взяла лідер ВГО "Край" Людмила Ходос. "Подібні заходи об'єднують громадські організації у єдиному прагненні сприяти розвиткові громадянського суспільства в Україні. Перед нами стоїть завдання - виробити спільну програму дії. І я сподіваюсь, що разом нам вдасться виконати його " - сказала Людмила Ходос під час свого виступу .
Питання розвитку громадянського суспільства в Україні викликали жваву дискусію серед учасників заходу. Висловлювались різні думки та погляди на цю проблему. Досвідом громадянських організацій, які сформовані силами українців, що працюють в Італії, поділився Ігор Мелех, представник Міжнародного центру впровадження програм ЮНЕСКО. Зокрема, він зазначив: "Заробітчани, на жаль, не можуть впливати на рішення уряду. Але ми маємо співпрацювати з владою". Сьогодні Міжнародний центр впровадження програм ЮНЕСКО плідно співпрацює з понад 60 громадськими організаціями, сприяючи їх розвитку.
Представник громадянської організації "Громадянський рух Львівщини" Сергій Савка розповів учасникам круглого столу про телепрограму з питань громадянського суспільства, розробленою активістами цієї організації. "У нас не погані закони, а гарне беззаконня", - сказав він. Основну проблему в розвитку громадянського суспільства в Україні Сергій Савка вбачає в тому, що в Україні "відсутня внутрішня демократія у політичних партіях, що позбавляє її громадянської позиції".
Активну участь в обговорення питання залучення молоді до розвитку громадянського суспільства Ігор Винник, представник громадської організації "Сильна молодь - сильна Україна". Ігор Винник підняв вкрай важливу проблему, яка полягає в тому, що "сьогодні, на жаль, молодь об'єднується задля вирішення своїх вікових проблем: питання житла, першого робочого місця та затребуваності їхньої освіти". Учасники дискусії обговорили шляхи мотивування та залучення молоді до функціонування громадських організацій різного спектру дії.
Громадські організації, що взяли участь у круглому столі, виловили своє бажання приєднатись до "Громадянської платформи конституційного самозахисту", громадського руху, що виник за ініціативи лідера ВГО "Край" Людмили Ходос навесні цього року. "Ми повинні об'єднатись, щоб розробити по-справжньому народну Конституцію," - закликала Людмила Ходос представників громадських організацій. Навесні наступного року планується скликати форум, на якому учасники "Громадянської платформи конституційного самозахисту" зберуться, що розглянути проект нового народного основного закону.
У рамках заходу голова ВГО "Край" Людмила Ходос та представник ВГО "Край" Анатолій Жаборт відвідали дитяче відділення Львівської державної обласної психіатричної лікарні. Людмила Ходос привітала дітей із святом Святого Миколая та вручила подарунки, а також подарувала кожному збірку дитячої поезії "Край наших мрій", підготовленою за результатами конкурсу. "Не варто зкидати з рахунків хворих дітей, вони така ж сама частинка суспільства, як ми з вами. Треба допомогти їм бути активними та комунікабельними. Саме це наша організація і намагається робити", - повідомила лідер ВГО "Край" Людмила Ходос.  

Прес-служба ВГО "Край
(http://www.krayani.net/publik_menu.php?category=2)


ГО «Разом» хоче бути разом

Участь у круглому столі «Громадянське суспільство в Україні: не втратити здобутки» від Громадської Організації "Разом" (http://www.together.lviv.ua/) участь взяв член правління Гордасевич Богдан.
Загальне враження від проведеного обговорення теми громадянського суспільства позитивне, але дещо дивує відсутність чіткої резолюції зібрання: що ми збираємось робити далі?
Обговорення показало, що нарікання на зловживання у владних структурах всіх рівнів першопричиною мають у пасивності громадян суспільства - вони є пасивними спостерігачами, які все мають надію на якого-небудь лідера, що авторитарно наведе порядок "властною рукою".
Пасивність громадян обумовлена:
- страхом перед владою, що залишилась з радянських часів, коли будь-який прояв непокори і протидії владі сприймався як підривна акція і суворо карався;
- незнанням громадян своїх прав;
- відсутність реальних механізмів впливу на владу через корумпованість всіх силових і контролюючих органів,а особливо суддів, їх кругова порука;
- зневіра у громадські об’єднання і спільну дію.
Окремою найголовнішою тезою визнано також відсутність економічної забезпеченості громадянина на нормальному прожитковому рівні, що позбавляє його просто часового і матеріального забезпечення приймати участь і захисті своїх громадянських прав і свобод. Тому достатній економічний рівень життя кожного громадянина України є першоосновою створення громадянського суспільства.
Також визнано неправомірний ставлення більшості громадян до державних структур як до ворожих йому чинників.
Не розумним є самоізоляція від намагань покращити владні структури активною участю у виборах, а одночасно і переобрання на себе часткової відповідальності негативної дії обранців за результатами виборів. Поняття продажі голосів взагалі не має право на існування в громадянському суспільстві!
Обов’язок держави - захищати кожного свого громадянина. Обов’язок кожного громадянина - зміцнювати свою державу посильною працею і активною громадянською позицією.
На думку Гордасевича Богдана для успішного творення громадянського суспільства в Україні потрібно зробити наступні кроки:
1. Підтримати ініціативу ВГО "Край" по об’єднанню всіх громадських організацій у єдиний Форум, де можна було б інформувати кожного про себе і напрямки діяльності, поточні новини тощо.
2. Створити спільну громадську групу активного творення законодавства України починаючи з Конституції України, з подальшим відгалуження у законотворчість комплексу законів і підзаконних актів. Відсутність права законотворчої ініціативи не позбавляє громадські організації проводити моніторинг законодавства і вказувати на його хиби та пропонувати правильні варіанти. Також це стане доброю школою законодавчої поінформованості громадян.
3. Проводити громадську кадрову політику в державі, де спільно обговорювати претендентів чи вже наявних на державних посадах людей, які мають звітувати і відповідати перед громадою, яка їх підтримує. При недотриманні обіцянок обранця громадськість влаштовує йому опінію і примушує піти з посади, яку вона помогла зайняти. Потрібна громадська картотека кадрового резерву на всі посади в державі, щоб не виникали казуси подібно львівському, коли громада Львова відмовила п. Куйбіді обійняти посаду голови міста, хоча до того він уже два терміни був на цій посаді і громада добре знала його функціональні можливості, але його невдовзі призначають міністром комунального господарства всієї України - повна деструкція і зневага влади до громадської думки.
Громадянське суспільство означає владу громадян, кожного в межах його потреб і хотінь, які об’єднуючись в організовані громади керують державою і контролюють всі державні інституції.
Не будь сам рабом - не буде і держави-узурпатора!

підготував Богдан Гордасевич
18.12.2009

Коли в 1989 році йшлося про створення народної організації для дієвого впливу на процеси перебудови в Україні (УРСР), то я був скептично налаштований щодо назв аналогічних до Прибалтійських держав, де вживали слово "фронт" (Народний фронт Литви тощо).
Іронізував тоді, що є як у вітчизняну війну 1-й Прибалтійський фронт, 2-гий, а ми почнемо Український фронт створювати, коли краще не воювати, а будувати...
Тобто з щирою душею радів дуже вдалій назві Рух (повна назва: Народний рух України за перебудову), як точній і цілком толерантній, мирного значення і спрямування. Що Рух не став тим, чим хотілось, а став тим, чим став, тобто як став, так і стоїть опудалом - то вже окрема історія.
Тепер у 2009 році я навпаки обрав для назви слово "фронт", як найбільш доречне за своїм змістом глобального, всеохопного, масового впливу і дії. Війна не обов’язково є збройний конфлікт, але є глобальною зміною. За ідеєю Всеукраїнське громадське об’єднання "Фронт Справедливості" і є глобальною зміною в українському соціумі як в першу чергу психічному плані, тобто суб’єктивному, так і в подальшому - у фізичному стані, тобто об’єктивному. За змістом це справді буде війна за справедливість, а тому тут потрібен не рух, а фронт і армії.
Те, що слово "справедливість" фігурує у багатьох сучасних партіях та організаціях, говорить про актуальність цього поняття.  Але є одна цікава річ: справедливість подібно до почуття любові - всі знають, що це, але ніхто не годен пояснити, тому що скільки людей - стільки і різних тлумачень. Справедливість не буває абстрактною - це завжди цілком реально річ, яка постає з певної сукупності обставин. Ідеальної справедливості не існує як такої взагалі. Справедливість можна зрозуміти тільки на конкретних прикладах з життя, а не на абстрактних логічних конструкціях, які цікаві тільки для гіпотетичних порівнянь. Повний аналіз поняття "справедливості" спробую провести у начерках цього сайту, а наразі дам своє тлумачення справедливості, як "Справедливість - це щире рішення більшості колективу людей при узагальненні рішення кожного окремо стосовно певної події на підставі правдивої інформації".