Краще триматися подалі...

Не варто намагатися погодувати чи погладити їжачка, виявленого в лісі або навіть у дворі приватного будинку. У дикій природі у своїх голках ці тварини переносять не яблука, як у рекламі соку, а небезпечні інфекції.

Хоч цей звір за природою зовсім не агресивний, він може за хвилину або навіть секунду змінити гнів на милість і вкусити людину, яка виявляє зайву нав’язливість. Ще їжаки пробують на смак все незнайоме та цікаве, а зуби у них дуже гострі. Кого потім звинувачувати, якщо цікавими виявляться ваші пальці?

За цим величним птахом краще спостерігати здалеку: чи зустрінете ви його в парку або в озері посеред лісу. Самі собою ці пернаті не агресивні, але вони безжально захищають свої гнізда і можуть стати загрозою для людини.

Відомий випадок у штаті Чикаго, коли лебідь перекинув човен чоловіка, який надто близько підплив до гнізда, і потім не давав нещасному вибратися з води.

Незважаючи на зворушливу зовнішність, ці тварини небезпечні. Вони часто нападають на співробітників дослідницьких станцій: атакують човни, вистрибують із води, намагаються потягнути за ногу під воду.

Канадський фотограф Пол Ніклен запевняє, що причиною такої поведінки є скоріше цікавість, але хоч би які були мотиви, наслідки зіткнення з морським леопардом можуть бути трагічними.

Вони видаються нам чи не найнешкідливішими створіннями. А через поширені міфи ми віримо, що ці тварини навіть рятують людей, що тонуть. На жаль, це не так. У відкритому морі дельфіни можуть напасти на людину і серйозно її поранити, а можуть загратись і втягнути під воду.

Навіть у дельфінаріях вони не такі невинні: відомий випадок, коли дельфін вкусив за руку 8-річну дівчинку, яка годувала його рибою.

Взагалі олені не агресивні і воліють швидше втекти, аніж напасти. Але якщо звір наляканий, поранений, загнаний у кут, захищає потомство або вам не пощастило натрапити на самця під час шлюбного періоду, він може атакувати.

Потрібно пам’ятати, що це не домашні конячки, яких можна підгодувати цукром. При зустрічі диких оленів краще оминати.

Милі пушистики, до яких так і хочеться доторкнутися, в дикій природі переносять небезпечне інфекційне захворювання. Крім того, загнані в кут, вони пускають дуже потужні задні лапи.

Доросла людина, швидше за все, відбудеться парою синців і подряпин, але дитині така атака може зашкодити значно сильніше. Тому не варто вчити дітей, що зайчиків, навіть якщо йдеться про тварин у неволі, можна обіймати як заманеться.

В Індії укуси мавп стоять на другому місці після укусів собак за поширеністю. Ці тварини часто зустрічаються в південних країнах, куди ми їздимо у відпустку, вони дивляться на нас зворушливими очима і жебракують.

Але мавпочка може не задовольнитися одними лише ласощами і спробувати вкусити і вас. Природна агресія цих тварин мало зменшується навіть у неволі. А вже у дикій природі це ще й основні переносники інфекцій.

Годувати ховраха з рук може бути ризиковано, а намагатися зловити — і зовсім небезпечно: загнані в куток звірі дуже агресивні. Звірятка мають гострі зуби, якими здатні прокусити шкіру, а ще є переносниками не найприємніших захворювань.

Голубі ангели, як їх ще називають, схожі на чарівних рибок. Так і хочеться сфотографувати їх на долоні, але гарна фотографія може коштувати здоров’я. Це вид молюсків-хижаків, які харчуються медузами та іншими безхребетними, зокрема отруйними.

Отриману з їжі отруту блакитні дракони накопичують у своєму тілі і можуть використовувати надалі, укусивши можливу загрозу. Отрута викликає запаморочення, біль, блювання та алергічні реакції.

Крихітні жаби яскравих забарвлень неминуче привертають до себе увагу. Вони маленькі, милі та дуже небезпечні. Хоча від дотику до звичних нам зелених деревних жаб шкоди не буде ніякої, з дереволазами варто бути значно акуратнішими. Деякі види є одними з найотруйніших істот на землі. З давніх-давен їх отруту використовували індіанці, щоб змащувати свої стріли.

Отрута може проникати через слизові та тріщини на шкірі, а тому незвичайних яскравих жаб дуже ризиковано брати голими руками.

Джерело