Кажется, со времен Голохвастова -- ничего не поменялось
- 06.08.17, 23:06
Знаете, что меня больше всего удручает и смешит? Вот эти претензии нашей "илиты" на илитарность.
Мне (так уж сложилось) довелось общаться и с буржуазией - владельцами и управляющими больших европейских банков - и с акристократией - настоящими маркизами и герцогинями, чьи предки пережили гильотины революции: и я очень хорошо знаю - они с удовольствием ходят в кедах с бумажным пакетом в Monoprix и одеваются в Uniqlo, а не у какого-нибудь замшелого дорогущего Гуччи. И если уж они дарили меня своей дружбой и, скажем так, расположением - никак не за великосветские замашки Криворожского ПТУ. Наоборот. За искренность и отсутствие сложного лица.
Именно поэтому все это очень, очень смешно - Кадыров/Онищенко с его британскими лошадями и монгольским лицом, Тигипка/фестиваль с ее рааазкошными бальными платьями не по жопе и лобастеньким мужем-опереточным танкистом, Фреймут, которой ее девичья - Коник - или мужняя - Ракоїд - показались недостаточно аристократичными, покойная пелотка Бережная - пролетарская богиня Ворошиловграда, обсмеявшая недостаточно аристократичных украинцев в кедах, которые собрались в только ее достойную Европу...
Маленькие, глупые, злые
Андрей Алехин
Пы . Сы.
Лесь Подерв'янський:
- Я зрозумів, чому жлоби полюбляють гламур. Це настільки очевидно. Це фізичний закон, як Ломоносова-Лавуазьє. Жлоб, по суті, - корявий, а гламур - гладенький. Коряве тягнеться до гладенького по природі своїй, як інь до янь, холодне до теплого, мокре до сухого. Це закон. Тут нічого не поробиш. Чим корявіша країна, тим більше в ній гламуру, бо гламур - гладенький, лакований. У Парижі жоден мудак не купуватиме собі сумочку Louis Vuitton за 2 тисячі євро, бо Франція - гладенька країна, тому вона експортує гламур у коряві країни. Адже гладеньке на гладенькому з'їжджає, гладеньке чіпляється лише за коряве.
Стосовно Карла Маркса. Ми всі вивчали про боротьбу класів. А що таке класи у світі - це бідні й багаті. Бідні не люблять багатих - звідси боротьба. Але тут це накрилося мідним тазом. Тому що жлоби, насправді, - це клас, де багаті й бідні не мають жодного значення, бо бідний жлоб і багатий жлоб - все одно жлоби. Тому класова близькість бідного жлоба ближча багатому жлобу, а не бідному інтелігенту. Тому бідний жлоб завжди голосуватиме за багатого жлоба, а не за бідного інтелігента. Тобто бідний жлоб і багатий жлоб - це один клас, і Маркс пролітає
Мне (так уж сложилось) довелось общаться и с буржуазией - владельцами и управляющими больших европейских банков - и с акристократией - настоящими маркизами и герцогинями, чьи предки пережили гильотины революции: и я очень хорошо знаю - они с удовольствием ходят в кедах с бумажным пакетом в Monoprix и одеваются в Uniqlo, а не у какого-нибудь замшелого дорогущего Гуччи. И если уж они дарили меня своей дружбой и, скажем так, расположением - никак не за великосветские замашки Криворожского ПТУ. Наоборот. За искренность и отсутствие сложного лица.
Именно поэтому все это очень, очень смешно - Кадыров/Онищенко с его британскими лошадями и монгольским лицом, Тигипка/фестиваль с ее рааазкошными бальными платьями не по жопе и лобастеньким мужем-опереточным танкистом, Фреймут, которой ее девичья - Коник - или мужняя - Ракоїд - показались недостаточно аристократичными, покойная пелотка Бережная - пролетарская богиня Ворошиловграда, обсмеявшая недостаточно аристократичных украинцев в кедах, которые собрались в только ее достойную Европу...
Маленькие, глупые, злые
Андрей Алехин
Пы . Сы.
Лесь Подерв'янський:
- Я зрозумів, чому жлоби полюбляють гламур. Це настільки очевидно. Це фізичний закон, як Ломоносова-Лавуазьє. Жлоб, по суті, - корявий, а гламур - гладенький. Коряве тягнеться до гладенького по природі своїй, як інь до янь, холодне до теплого, мокре до сухого. Це закон. Тут нічого не поробиш. Чим корявіша країна, тим більше в ній гламуру, бо гламур - гладенький, лакований. У Парижі жоден мудак не купуватиме собі сумочку Louis Vuitton за 2 тисячі євро, бо Франція - гладенька країна, тому вона експортує гламур у коряві країни. Адже гладеньке на гладенькому з'їжджає, гладеньке чіпляється лише за коряве.
Стосовно Карла Маркса. Ми всі вивчали про боротьбу класів. А що таке класи у світі - це бідні й багаті. Бідні не люблять багатих - звідси боротьба. Але тут це накрилося мідним тазом. Тому що жлоби, насправді, - це клас, де багаті й бідні не мають жодного значення, бо бідний жлоб і багатий жлоб - все одно жлоби. Тому класова близькість бідного жлоба ближча багатому жлобу, а не бідному інтелігенту. Тому бідний жлоб завжди голосуватиме за багатого жлоба, а не за бідного інтелігента. Тобто бідний жлоб і багатий жлоб - це один клас, і Маркс пролітає
11
Коментарі
Микола Казкар
16.08.17, 23:43
"Мне (так уж сложилось) довелось общаться и с буржуазией - владельцами и управляющими больших европейских банков - и с акристократией - настоящими маркизами и герцогинями," –
ого, какие у Вас связи.
_R
26.08.17, 23:50
Наша Иліта в Иліту через попу лізе. Такі ніби иристократи, а ні слова, ні честі, ні совісті, ні репутації порядної людини. Звичайні гламурні казнокради і ряжені клоуни для цивілізованого світу.
Анна-Марія
37.08.17, 07:28Відповідь на 1 від Микола Казкар
в блогові вказано автора. А мені доводилось спілкуватись з дуже багатим італійцем, ну дуже-дуже багатим. Він одягався, правда, в хороші костюми, просто сам випускає для них тканину. Але в іншому дуже простий чоловік. І економний.
giginbottom
47.08.17, 07:57Відповідь на 1 від Микола Казкар
Это не у меня, это у Андрея Алехина
Микола Казкар
57.08.17, 08:01Відповідь на 4 від giginbottom
Прошу прощения, не внимательно прочитал
Микола Казкар
67.08.17, 08:03Відповідь на 3 від Анна-Марія
Не додивився. Я звик, що автор вказаний або на початку, або в кінці.
Маммамія
77.08.17, 09:13
пока у народа менталитет жлоба, не скоро у нас будут хорошие перемены...и менять его надо, начиная с себя и показывая пример детям, что роскошь - не есть счастье)))
Cosmopolit
87.08.17, 09:23
бідний жлоб завжди голосуватиме за багатого жлоба
Cosmopolit
97.08.17, 09:30Відповідь на 7 від Маммамія
Частично согласна, если грамотно.
Видела дур-мамашек с постной мордой, которые шмоткам ничего не противоставляют(даже своего внимания), а тыкают своего ребёнка носом в нищету.
Гламур смешон, бескультурье неприятно на физиологическом уровне...
Все встречались в городском транспорте с негламурным дядькой в майке(не путать с футболкой) , весь в шерсти, дезодорантом не пользуется из принципа?!
К чему я про дядьку? А он считает,что он естественен и даже противоставляет себя гламуру, даже ,если слова такого не выучил.
Маммамія
107.08.17, 10:30Відповідь на 9 від Cosmopolit
мне повезло...я видела, как у сына в классе половина детей были направлены на саморазвитие, конечно же , благодаря продвинутым родителям...те, которые ездили в Европу или дальше, видели, что там в почете не роскошь...мой сын, когда учился в Польше, был удивлен, что преподы универа приезжают на працю на велосипедах!! а не на крутых тачках, чтобы показать свой статус...и это хорошо, что он сам увидел и понял, что не в крутизне кайф))))))