Поїздаті поїзди

«Наші поїзди — поїздатіші поїзди в світі!» — знаєте такий вислів? Ну так ось, він з'явився напевне не зпроста. Не знаю, чи радянсько-українські поїзди «перепоїздять по поїздатості» іноземні, але в історії вітчизняної залізниці було багато незвичних на вигляд і за конструкцією, локомотивів.

Попереджаю! Побачене може зруйнувати звичні шаблони.

Паротяги.

1. П36. Магістральний паротяг. Випускався в 1950-1956 Коломенським заводом. Це був останній радянський паротяг.
Привертає увагу декоративна обшивка. (Хоча в Київському музеї П36 без обтічників (накладок).)

(Фото з сайту pokazuha.ru).

2. ІС-20-16. Пасажирський паротяг серії ІС (названий в честь Сталіна). Випуск незвичного паровозу приурочили до партійного з'їзду. Зроблений у 1937 році в одному екземплярі, на базі стандартного паротягу ІС-20. Від стандартного відрізнявся обтічним аеродинамічним кожухом.

Завдяки обтічному кожуху швидкість зросла до 115км/год.(!), а потужність до 200-250 к.с..
До нашого часу не зберігся.

Цікаво, що паротяг дуже схожий на Commodore Vanderbilt, який з'явився в 1934му. Ну, як завжди, в СРСР вміли вкрасти чужі розробки.

3. 2-3-2В. Рекордний швидкісний паротяг. Так, таке дивне найменування. Не менш дивне, ніж зовнішній вигляд цього паротягу.
Побудований Ворошиловградським паровозобудівним заводом в 1938 році, в єдиному екземплярі. Розвивав швидкість 175 км/год.(!!!). Останній рекордсмен по швидкості паротягів в СРСР.

Після Другої Світової війни з паротягу був демонтований обтічний кожух, тому що не потребувались великі швидкості.
До нашого часу не зберігся.


4. ТП1-1. Теплопаровоз. Гібрид паровозу і тепловозу(!). Збудований в 1939 році в одному екземплярі. Експериментальний.


Тепловози і електровози.

5. Щел1. Перший магістральний тепловоз. 1924 року. Дизель з електричною передачею. Збудований в одному екземплярі.
Тодішні залізничники дивувались, побачивши вагони без паротягу (тепловоз випустили в часи, коли експлуатувались лише паротяги).

Нині локомотив — експонат залізничного музею в Санкт-Петербурзі.

(Фото з сайту http://www.ipukr.com/?p=11698 )

6. ВЛ19. Перший магістральний радянський електровоз. Серійний локомотив (1932-1938).
В Вікіпедії пишуть, що це був перший електровоз, повністю розроблений в Радянському Союзі.


7. ВЛ22 (22М). Магістральний електровоз. Подальша модернізація локомотиву ВЛ19. Навіть нумерація продовжувалась за ВЛ19. Випускався в 1938-1941 рр.. Модернізований варіант, ВЛ22М, випускали з 1946 по 1958 рр.. Від попередника відрізнявся потушнішими тяговими двигунами.

На деяких залізницях використовується досі!

( Автор: MBxd1 - собственная работа, CC BY-SA 3.0, https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:WL22M-1204.jpg )

8. ВЛ8 (1953-1967 рр.). Вантажний магістральний електровоз. Виглядає архаїчно, та попри це досі використовується. Цей екземпляр був сфотканий мною в Маріуполі.


9. ВЛ80 (двохфарний). Масовий електровоз. Наступник моделі ВЛ8. Випускався з 1961 по 1995.
Виглядає страхітливо і архаїчно. ПРи цьомку досі експуатується. В т.ч. на українській залізниці.


Електропоїзди

10. Електропоїзд серії С (1947-1951). Перша радянська електричка. Хоча були більш древніші конструкції: Св, Сд. Просто не знайшов підходяще фото.
Дах — дерев'яний, покритий брезентом(!). Локомотив виглядає як самохідний вагон — звичайний вагон з кабіною машиніста. Топорний і квадратний.

( Фото з сайту http://www.ipukr.com/?p=7227 )

11. ЕР22. Приміський електропоїзд. Вже хоч трозхи схожий на звичну електричку ЕР9. І передок вже не топорний, а у формі >.
Всі модифікації вироблялися з 1964 по 1976 роки.


12. ЕР9 (раннього випуску). Так звана «кругломорда» електричка. Масова модель. Випускалася з 1962 по 1974. З 1974го, з поїзду №345, була змінена передня частина (кабіна) з круглої на квадратну. Хоча поїзд продовжував найменуватися ЕР9.

Цікаво, що ранні поїзди ЕР9 подекуди ще використовуються. Навіть в Україні такі кругломордні старомодні електрички іще можна зустріти.

( Автор: Vivan755 - собственная работа, CC BY-SA 3.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=18045482 )

13. ЕР200. Швидкісний електропоїзд. Названий так в честь проектної швидкості 200 км/год. Максимальна швидкість — 180 км/год.
Перші прототипи були збудовані ще у 1970-1980х. Але серійне виробництво розпочалося з 1989. Випускали до 1992го року.


Інші незвичні поїзди.

14. ШВЛ. Швидкісний вагон-лабораторія. Експериментальний, збудований в одному екземплярі, в 1970 році, на базі електрички ЕР22.
Обладнаний турбореактивними(!) двигунами від літака.
Швидкість досягала 250 км/год.(!!!).

Після випробувань вагон закинули. Пізніше переробили в пам'ятник.


Перелік незвичних поїздів, думаю, можна продовжити. Але й показані моделі вражають.

До речі, пишіть в каментах: чи продовжувати енциклопедичну серію «руйнування шаблонів»?