[Приєднана картинка] Ти хворий, тіло згасає І час крізь пальці тікає Лиш очі все такі живі З бажання вогником, ясні Опала сліпоти вуаль Мов вперше дивлячися вдаль Побачив сотні кольорів, Спитав себе, раніш як жив! Які ти ставив низькі цілі, А що душа твоя хотіла Забув мабуть як в снах літав, Усім єством своїм кохав Де дружбі, вічна наче сталь Де клятви, що собі давав! Не треба сліз, Достатньо їх... Немає користі від них Жени трикляту геть...
Читати далі...