Ніч у комп"ютерному клубі на Хрещатику

  • 19.12.18, 00:15
1. Дожити до ранку.
2. Працювати до післяобіду з телевізорами
3. Якимись волами їхати з Києва на відновлення чакри...

Тут досить багатолюдно. Дивно, чому так.

Сидять дорослі дядьки і граються в якусь муйню. Танки, літачки. Мені то не цікаво. Цікаво рекламу давати. Ні, не на Київ, та передмістя. Зараз ідея фікс - Вроцлав. До Вроцлава ще не їздив жодного разу. Цікаво туди дременути на екскурсію. От тільки з боргами розрахуватися, та комуналку заплатити за зиму. А тоді до Вроцлава. 
До Варшави вже кілька разів їздив, сподобалося, гарно там, особливо теплої пори. Транспорт - заплатив і їздиш безплатно цілий місяць. Або квартал - тоді ще дешевше. Але платив тільки на місяць, на дві стрефи, і катався, як навіжений. Метро, автобуси, трамваї. Навіть електричка. За допомогою програми "якдояде" можна вирахувати час прибуття до пункту призначення, навіть кілька варіантів нерідко пропонується. Кондиціонери в транспорті - літом прохолодя, взимку тепло. Туалети на станціях метро безплатні, за винятком кількох. В туалеті сидить спеціальний пан.або пані, і якщо хтось промазав чи натоптав - мовчки підправить огріхи. Може і бубнить щось про себе, але тихо-тихо...

Побував у музеях Варшави. Вразив Королівський Палац. Все сяє золотом, наче от зараз вийде Король з свитою, і буде дивуватися, звідки тут я і оці всі інші люди, якого дідька тут тиняються. Дивує, що це все було вщент зруйновано під час війни, а тоді відновлене. Старувка, і багато іншого. Все відновлено і якби не знав його долю, то не повірив би у те, що таке взагалі можливе. Вражає.

Палац Культури і Науки. Потужна будова. Існує певна кількість людей, які бажають його знищити, щоб не було згадки про певні події, пов"язані з обставинами його появи. Але там добротні безплатні туалети та буфети, і ще багато цікавого, того що я не встиг побачити. Реально потужна будова, багато скульптур всяких, та інших витворів та прибамбасів.

Лазєнкі Крулевські - побував і там, але було холодно, тому прошмагав його швидко, бо навіть голі статуї, що там стояли, здавалося мали страдницький вигляд обличчя  і інших частин тіла, висолоплених на поталу морозяці з вітром. Павичі, так - живі, ще живі, але змерзлі, почергово піднімали лапки, неначе марш якийсь виконували. Задубілий страж порядку теж якось намагався тупцятися, але гордовито, щоб ніхто не второпав, чому це відбувається.

Добре, що на території парку є добре опадювані приміщення музейного призначення, де можна було погрітися, та подивитися якісь експонати - живопис, ордени, грамоти, саму архітектуру будівель, пишну простору, з колонами... Взагалі, туди треба ходити влітку. По холоду там не дуже пасує.

А от Вроцлав я бачив тільки через інтернет. Цей сайт, http://serwis-rtv.vk-x.com на даний час показує активність чи неактивність користувачів, стосовно теми ремонту телевізорів, моніторів, та, можливо, іншої електроніки. На терені Вроцлава моя рекламна кампанія ще не дуже видніється, тому ще треба налягати на нього рекламними важелями.

Хотів оце все прикрасити фотографіями Варшави, а телефон розрядився, і тому не повадло. Дотикаю іншим разом.



Хостел 450 гривень за тиждень

  • 18.12.18, 06:31
Хостел.
Столиця України.
Тісна кімната, 5 двоспальних ліжок, 10 дядьків, 2 кашляють і не закриваються... Бронхіт чи туберкульоз?
Досидів на кухні до 4 ранку і втік на вокзал.
Гроші не повертають.
Повний п-ць.

Про залисини

  • 16.12.18, 04:53
Кажуть, якщо рідшає чуб у якомусь місці на голові, допомагає гоління налисо.
Вирішив спробувати такий революційний спосіб. Тепер маю досить кумедний вигляд :)

Ще -1. Не живий.

  • 30.10.18, 13:57
Несподівано. Кілька днів тому подвонив, таке-сяке, клопоти...

І все. Нема його серед живих.

Шкода. Таке життя.

Мантра Індусів

  • 25.10.18, 10:09
Я вже маю досить значний досвід життя у хостелі.
Найшумніші все таки українські марґіноси.
А от індуси - сумирні, з бородами, у чалмах, попили чай, а тепер сидять у позі лотоса і співають свою мантру. Правда мантра їхня довга, години дві...

Варшава 2018


Більше - у моєму фотоальбомі: http://photo.i.ua/user/644190/517854/

Як зупинити попутку вночі десь між Києвом і Обуховом?

Вчора була у мене остання на той день заявка на ремонт телевізора десь там у кінці Дмитровичів. Вийшов від замовника, а воно вже сонце геть сховалися і тільки західна частина неба ще ледь-ледь багровіла. Зорієнтувавшись на місцевості, вийшов на центральну дорогу.
Зупинка автобуса освітлювалася, але останній автобус у будь - якому напрямку вже давно проїхав. Подумки перебираю варіанти подальших дій.
Ночувати на лавці до ранку? Нудно і нецікаво.
Йти пішки? Пішки я можу пройти багато. Цілий день зранку на ногах, вже і находився чимало, але рушив у бік Обухова.
До Обухова 11 кілометрів. Дорога освітлюється лише у населених пунктах. А так - поля, ліси, і хто знає що. Взагалі то мені треба на Київ, але до Києва у кілька раз далі, ніж до Обухова...
Дуже рідко їдуть автівки, але пробую їх зупиняти. Вони прискорюються ще дужче і пролітають повз. Невже я такий страшний?
Роблю чергову спробу зупинити попутку. Воно стало стишувати швидкість, а я правою рукою поправив сумку. Хто зна, що собі подумав/ла/ керманич, але піддав газу і почав зигзагами їхати прямо на мене! Ледве шуснув від нього в ліс, задки, прудко, ніби заєць. Ну де оце таке воно навчилися, щоб отак робити? Ну темно, ніч, ліс, але ж я людина порядна, просто так склалися обставини...
Це дійство змусило шукати далі якийсь вихід. Вихід виявився супергеніальним - знайти номер телефону таксі Обухова. Таксі швидко примчало і завдяки його прудкості встиг втрапити до останнього автобуса з Обухова до Києва, і зовсім скоро радів ліжку у хостелі на проспекті Лобановського.
Так що таксі і хостелу браво!
А переляканим автомобілістам ганьба.
Жлоби перелякані :)

Як купити стартовий пакет у Польщі?

  • 14.03.18, 22:16
Я обрав для своїх подальших експериментів стартовий пакет оператора "PLAY"
Це не реклама оператора, просто мені здалося, що він мене задовольнить, хоча у Польщі багато операторів, кому не ліньки - хай сам робить свій вибір.


Купити його не складає жлдних проблем, за винятком того, що їхати потрібно особисто і реєструвати на свій закордонний паспорт, або інший документ, який буде придатний для цього. Можна і когось попросити, щоб купив, але реєстрація буде на іншу людину. Мені ця забаганка видалася непоганим приводом для невеликої мандрівки. Найближча точка, як на мій вибір - Пшемисль, от саме до нього і вирушив поїздом з Києва. Можна було їхати "їнтерсіті", але хотілося раніше втрапити до Пшемисля і пороздивлятися його. Тому поїхав з Києва до Львова, і з пересадкою все ж таки виторгував кілька годин.



З перетином кордону туди і звідти жодних проблем, швидко. Це мене приємно здивувало.



Пшемисль трохи схожий на будь-яке місто в Україні тим, що всюди авто з польськими номерами. Ну на тому, мабуть і вся схожість скінчилася.
Дивне якесь відчуття, все навколо якесь незвичне, намагаюся зрозуміти побачене, особливо не подаючи виду.



Залізничний міст через річку Сан. Мабуть, ровесник Ейфелевої вежі. Давно не фарбований, але така дебела конструкція, мабуть ще не одну сотню років стоятиме.



Неподалік віадук через ті колії, які прокладені через річку Сан. Гранітний, потужний, мабуть досить давній.



За річкою більша та новіша частина міста, але мені вже ліньки туди стало іти



Подивився з пагорка та і досить



Дивні дорожні знаки



Пожежники



Неподалік вокзалу



Потупцювався біля входу в музей. Мабуть, колись іншим разом, бо і так вражень вже достатньо, а ще треба випробувати у дії інтернет 4G.
Якщо суб"єктивно, то таке враження, ніби працюю вдома через "вайфай". Досить швидко, фотки жжух - жжух, красота.

Зробив парочку дзвінків на Україну, випендрився трохи, потім перевірив баланс - але ж таки дорогий той "випендрьож".
Годиться для необхідності, а для порожніх теревенів -ні.

До речі, потяг "інтерсіті", той що їде з Пшемисля до Києва, відправляється з 4 платформи. На вокзалі лише 3 платформи, а 4 і 5 заховані у таку "караганду", що я ледь знайшов, тепер знаю де, але ледь не спізнився на поїзд, поки шукав. Таке враження, що то не до Києва поїзд, а у якесь "задуппя". І до того ж, платформи прибуття - відбуття "інтерсіті" для чогось обгороджені сіткою, наче кошара.

Сидячи у вагоні, швидко забуваю неприємні моменти, і для повноти відчуттів вирішую пробігтися вечірнім Львовом.



Львів, як Львів, стоїть собі, ну тут мабуть всі бували. Люди юрмляться, радіють життю.
Ну, якесь таке...

Житіє моє...

Ніколи не міг навіть мріяти про те, що буду жити на Андріївському Узвозі. Тут круто - отам Булгаков сидить на лавці, отам - хата з бабаєм, а трохи вище - Андріївська церква. 
Мені дуже подобається Андріївська церква здалеку. Але ще дужче подобається "Сільпо", яке працює цілодобово, і знаходиться неподалік.


Будинок, де я живу - старезний, і якщо задерти голову знизу вгору, то чітко видно дірку між сходами


Це - хостел. Хостел, це щось таке, ніби старша група дитячого садочка. навіть ліжечка схожі. Щоправда, я не ризикнув задертися на горішнє, тому вкублився внизу


Зараз поки що не всі вдома. Якщо зберуться всі - то буде 12 людей.



Від такого щастя аж пляшку вина б оце хряснув - а ніззя, тут треба бути облікоморале. 
Скоріше б допрацювати тиждень, та втекти на кілька днів до Кременчука. А тоді знову. Туди-сюди.

Пора таки їхати на роботу.

  • 19.01.18, 23:01
Поки що до Києва.
Не хочеться. А треба. 

Там у Києві ще і досі зима?