Профиль

muxa-xa-xa

muxa-xa-xa

Украина, Бровары

Рейтинг в разделе:

Последние статьи

Свежие фотографии

Останній герой. День сьомий.

День перший:http://blog.i.ua/user/6314888/2052109/
День четвертий: http://blog.i.ua/community/6156/2052954/

По результатам першого дня голосування, нас покинув Хоббіт.
По результатам другого дня голосування, нас покинув Олег.
По результатам третього дня голосування, нас покинула Міс Марпл.
За результатами четвертого дня до нас приэднався Хозя.
За результатами пятого дня нас покинув Хозя.
За результатами шостого дня нас покинув кіт.


День сьомий.
2 часа ночі.
Острів.
Допа сидить під пальмою і шось бурмоче під ніс. Від буркотіння прокидається МиЛа.
 МиЛа: Що сталося Олександре Анатольовичу? Чому носика повісили?
 Допа: Кот сдох. Сплю я...чувствую, что мурчать перестал. Я его пальцем, а он уже холодеть начать...Даже не знаю, кому повезло больше мне или ему.
 МиЛа кричить: Йолка дай свій телефон, там у тебе ще одна палка зарядки.
  МиЛа набирає номер Хозі і плаче у трубку:
 МиЛа ридає: Хозя, шо мені робить?
 Хозя: Шо такоє?
 МиЛа ридає: Шо мені робить закопать його чи викинуть?
 Хозя:Кого?
 МиЛа: Котика.
 Хозя: МиЛа, два часа ночі, ти що маленька чи що?
 МиЛа ридає: Котик помер...
 Хозя: Ну то хай помирає. Два часа ночі. Шо у тебе перший котик помирає? Чи з Допою шо?
 МиЛа ридає: Допа...
 Хозя: Шо з Допою?
 МиЛа: Допі погано. Котик помер. Прийди до мене.
 Хозя: МиЛа, лягай спати. Як я прийду? Спокойної ночі.

Ранок.
 Допа: Он был в нашей команде. Нужно его проводить по-человечески.
 Сало: Допа, мы тебе провєдьом по-чєловєческі, а коту я ямку вирию і он МиЛа квіточку всуне.
 МиЛа: Куди?
 Сало: Ну то вже як твоя фантазія скаже, але похорон без квіточок не буває... навіть у котів.
 Помадка сумно: На цьому острові навіть коти не виживають...
 Йолка: А пиріжки будуть? 
 Сало: А муку де взяти? Он хіба з Допи насипеться.

День.
Після похорон кота.
 Сало: Хоч якийсь праздник із-за того кота, а то я вже скучати почав.
 Йолка: Я бачу, як ти скучаєш. Вчора планктону до берега нагнав, а сьогодні він смердить.
 Сало: Чого він смердить?
 Йолка: Бо увесь здох після того, як ти там для Помадки фаєр шоу робив.
 МиЛа: Я щось пропустила?
 Помадка: Нічого ти не пропустила. Не переживай. Краще б я то пропустила.
 Сало: Тобі не вгодиш. Ломаєшся як... ну ти поняла.

Вечір. 
Поки всі готуються до сну, Сало десь пропав. З джунглів чутно лише стукіт і матюки. Сонце вже зайшло, а Сала все немає в таборі. Нарешті, коли стало зовсім темно, грюкіт в джунглях замовкає. Змучений і знесилений Допа засинає солодким сном. Дівчата теж вкладаються в наметі, але відсутність Сала їх турбує і не дає заснути. Тут в намет заглядає пропажа.
 Сало: Чуй, Помадка, вийди. Буду робити дубль два.
 Помадка: Якщо таке як вчора, то йди в сраку.
 Сало: Нє, не таке.... ну вийди, кажу.
Помадка ще ображена за вчора, але цікавість її просто розриває.
Сало знову веде Помадку на берег моря. На березі стоїть імпровізована сцена, весь берег засипаний орхідеями. Сало виходить на сцену і голосно каже:
- Спеціально для найгарнішої дівчини на острові співає народний артист України Іво Бобул.
Сало зникає за сценою. Помадка розчулена, але не подає вигляду. І тут виходить Сало і починає співати.

- Стрілися двоє, що долею схожі,
        Може десь тут, або може десь там.
        Дивляться в очі чи вірити можна
        Теплій руці і привітним словам?

        Берег любові в далекім тумані,
        А допливеш коли тільки удвох.
        А допливеш коли спільне бажання,
        Берег любові та хвилі тривог.

І тут у промінях місяця Помадка вдивляється у пишну зачіску Сала.
 Помадка: Сало, ти шо кота викопав??????????????!!!!!!!!!!!!!!!
 Сало: Ну шо знову не так?




12%, 2 голоса

12%, 2 голоса

12%, 2 голоса

12%, 2 голоса

53%, 9 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Останній герой. День шостий.

День перший:http://blog.i.ua/user/6314888/2052109/
День четвертий: http://blog.i.ua/community/6156/2052954/

По результатам першого дня голосування, нас покинув Хоббіт.
По результатам другого дня голосування, нас покинув Олег.
По результатам третього дня голосування, нас покинула Міс Марпл.
За результатами четвертого дня до нас приэднався Хозя.
За результатами пятого дня нас покинув Хозя.


День шостий.
Ранок.
Острів.
На березі моря сидить Йолка і дивиться в далечінь.
 Сало: Шо адіночества пост? Пакінула нас Меріпопінс? Карлсон улєтєл і абєщал вірнутса? Паматросіл і бросіл? Разошлісь как в морє караблі? Ні обєщаній ні пробачень? Уходя-уході? Арівідерчі Рома...
 Йолка:Харе. Он дивись, щось летить?
 Сало: Прілєтєл вдруг валшебнік в галубомм вєртальоте?
 Йолка: Кажу ж харе!

Сало і Йолка дивляться у небо. Там летить Андрій1961 на дельтаплані. За дельтапланом розвивається довга стрічка з написом "Броварський алюмінієвий завод"
 Андрій з дельтаплану: Задолбали-и-и-и рекламщики-и-и-и!!!!!!!!

День.
Після незапланованих подій, що сталися на острові, в табір нарешті повернулася звична атмосфера. Сало намагається звабити Помадку. Помадка вдає вигляду, що вона "ще подумає". Йолка починає вся лупитися від засмаги. МіЛа прикрашає Допу тропічними квітами. Кіт лиже яйці.
 МиЛа: Олександре Анатольовичу, ви би вдягли кеди. Не можу прямо дивитись на ваш позаторішній педикюр..
 Допа: Они новые.
 МиЛа: Так це ж добре.
 Допа: Я ещё старые не сносил.
 МиЛа: А чого ж тоді ті не взяли?
 Допа Они мне дороги как память.
 МиЛа: А чого ж тоді ці не носите?
 Допа: Они новые.
 МиЛа: Як у вас все складно.
 Допа: А никто и не говорил, что будет легко.
Потім Допа трохи відходить. Допа розуміє, що МиЛа, так само як і він, опинилася на цьому острові випадково і не заслуговує тут знаходитись, можливо не заслуговує навіть більше, ніж він сам.
 Допа: Мне эти кеды перед поездкой одна прекрасная девушка подарила... умная, между прочим, и красивая, а это уже большая редкость.
 МиЛа: МаринКа?
 Допа: Я этого не говорил.
  Мила знову тихенько б'є Допу вказівним пальчиком по носику.
 МиЛа: А я здогадалась.
 Допа: Мила, прекратите эти фамильярности. Я женатый человек. У меня Чуха... и Петрович.
 МиЛа: А хотите анекдот.
 Допа: Ладно. Давайте ваш анекдот.

Помадка обдирає облізлу шкіру зі спини Йолки і по ходу випитує подробиці прогулянки з Хозею.
 Помадка: А у Хозі який?
 Йолка обурено: Що який?
 Помадка: Ну типу у вас нічого не було.
 Йолка: А що мало бути?
 Помадка: А чого тоді ти така вся розпатрошена прийшла?
 Йолка: Упала головою у мурашник.
 Помадка: А Хозя тоді чого такий довольний прийшов?
 Йолка: Бо знайшов Допині помідори.
 Помадка: Ну і шо?
 Йолка : Ну і нічо. Попікірував і пересадив на нове місце, щоб Допа попсіхував.

Вечір.
Всі вмощуються спати. МиЛа, Помадка і Йолка в наметі з пальмового листя. Допа скрутився бубликом прямо на піску. На Допі скрутився бубликом кіт. Сало загладає в намет до дівчат:
 Сало: Чуй, Памадка, вийди щось хтіла тобі показати?
  Помадка відчуває у голосі Сала звичні блядські нотки, миттю просинається і вилізає з намету. Сало веде Помадку до моря, потім запрошує зайти у море по пояс.
 Помадка: Такого у мене ще не було. А ти, Сало, романтік.
 Сало: Тихо будь, мала, такого в тебе не було і не буде.
Сало пукає у воду і на поверхню разом з повітрям виносить планктон, що світиться у темряві.
 Сало: Заціни. Ага-ага! 
 Помадка, вилазячи з моря: Придурок ти, Сало.

Картинки по запросу светящийся планктон
 
 P.S. Спочатку читаємо, а музичку слухаємо потім, коли дивимось на картинку.

 Р.P.S. Голосуємо по звичній схемі. Вилітає....


5%, 1 голос

5%, 1 голос

21%, 4 голоса

16%, 3 голоса

11%, 2 голоса

42%, 8 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Останній герой. День п'ятий

День перший:http://blog.i.ua/user/6314888/2052109/
День четвертий: http://blog.i.ua/community/6156/2052954/

По результатам першого дня голосування, нас покинув Хоббіт.
По результатам другого дня голосування, нас покинув Олег.
По результатам третього дня голосування, нас покинула Міс Марпл.
За результатами четвертого дня до нас приэднався Хозя.

День п'ятий.
Ранок.
Острів.
  Над сплячими аборигенами нахилилася фігура.
 Сало, відкривши одне око: Йосип на кобилі...а ти якого хрена тут?
 Хозя: Не поверишь, я сам в шоке. Сижу я на яхте... ну пакую кота в мешок для будущего утопления... тут бац, свет пропал, очнулся - я тут на острове. Голова правда немного болит, такое ощущение, что ударил кто-то металлическим плоским предметом типа сковородки.
 Сало: Кажись я здогадуюсь, то тобі за кота. Є тут одна ... вазамніла сєбе багінєй, хотіла мені вухо відрізати.
  Хозя: А ти?
 Сало: А я не дав. І взагалі відійди від сонця, а то встав пєрєдо мной как лист пєрєд травой... бугай. І кота свого забери, а то насцить мені у капця, а я гидую в обісцяному ходити.
 
  Через голосну розмову, народ теж почав просинатися.
 Помадка: Привіт, красунчику.
 Йолка: Драсти.
 МиЛа: Я вітаю вас і вашого котика на нашому прекрасному острові.
 Хозя: Кот не мой. Свалился на меня, теперь не могу избавиться.
 Допа: Я бы поспорил насчёт прекрасного острова.
 Хозя: О, патологоанатом, и ты тут?
 Допа: Я вас не боюсь.
 Сало: А я боюся. На таке рило ніяких змій не напасешся.
  
День.
  МиЛа плете тин з ліан. Допа штопає футболку. Сало намагається навчити кота приносити капець. Хозя веде розмови з Йолкою і Помадкою.

 Помадка: От скажи, Хозя, а чого ти так не любиш котів?
 Йолка: Скажи-скажи-скажи!!!!
 Хозя: Окей, красавицы, открою тайну, но только для вас. Слушайте, только никому! Служил я как-то в ВМС США в подразделении морских котиков морским котиком... и однажды меня отправили во Вьетнам. 
 Йолка плескає в долоні: Як цікаво, аж впісятись можна.
 Хозя продовжує: Там я должен был войти в доверие к местным партизанам и выманить у них карту Вьетнама.
 Помадка: Ну ти мужик! Не думала, якщо чесно.
 Хозя: Сижу я значит в кабинете главного партизана и тут нас угощают местным деликатесом - мясом собаки. Я ещё сразу заподозрил, у его собаки, значит, лапки большие, а у моей - маленькие. У его собаки морда длинная, а у моей коротенькая. И тут меня осенило! Ему они пожарили собаку, а мне кота. С тех пор котов люто ненавижу. 
 Допа: Всё врёте? Вы в каком году родились? А война во Вьетнаме когда была?
 Хозя: Во-первых - подслушивать некрасиво, Во-вторых - умный да? Страх не люблю умных.
 Допа. Взаимно.

Щоб не бачити розумної Допиної пики, Хозя пропонує дівчатам показати йому острів.
 МиЛа: Вибачайте, але мені ще кокосові кекси готувати.
 Помадка: Вибачайте, але я там все бачила.
 Йолка підмигує Помадці: А я піду... для здоров'я полєзно.

Через годину Йолка і Хозя повертаються в табір. Йолка рум'яна і в гарному настрої, волосся розкуйовджене і в ньому стирчить суха трава від юбки. Хозя з довольною пикою курить сигару.
 Сало: Сука, блять, нахуй.... я тут тиждень мучаюся, а цей бугай приїхав і за пів дня все зробив!
 МиЛа: Не переживай, сонечко, буде і на твоїй вулиці свято. Хочеш чаю?
 Сало: Та ну тебе з твоїм чаєм. Від нього жерти хочеться і отходняки жосткі. Піду виїпу кота.
 Голос зверху: Мінус сантиметр.
 Сало дивиться нагору: От тобі там нєхер дєлать? Так пришли мені Аню Броварську... хоч на цицьки нормальні подивлюся. 
 Голос: Я подумаю.
 МиЛа: І мені ваніліна пачечку для кексів.


P.S. Голосуємо, хто вибуває.



16%, 4 голоса

8%, 2 голоса

8%, 2 голоса

16%, 4 голоса

8%, 2 голоса

36%, 9 голосов

8%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Останній герой. День четвертий.

День перший:http://blog.i.ua/user/6314888/2052109/

По результатам першого дня голосування, нас покинув Хоббіт.
По результатам другого дня голосування, нас покинув Олег.
По результатам третього дня голосування, нас покинула Міс Марпл.


День четвертий.
Ранок.
Після безсонної ночі, що пройшла в догадках і переживаннях, всі островітяни збираються на березі. МиЛа стоїть в випраному платячку і віночку з екзотичних квіточок, Помадка і Йолка в купальниках з посохлої трави і червоні від засмаги, бо не сголосилися на крем, Помадка при цьому в шльопанцях на каблуках, які загрузли у пісок по самі п'яти, Сало в одному капці і окремо від всіх Допа у футболці і сімейних трусах. Принципи Допи не дозволяють з'являтися на публіці у такому вигляді, але й публіка, на думку Допи, не заслуговує його принципів...хіба трішки МиЛа.

 Сало: А ну-а ну... хто там? Тааак, Аскольд за штурвалом, Заразка, Марін, БджЫлка, Де Стресс, Людмила .... таааак....щось п'ють з бокалів... канєєєєшно, мабуть щось смачне і холодне. Ланс з кимось зажимається...от везе ж людям. Тааак ДіСу з фотіком на табуретці. Вона шо ту табуретку з сільської ради сперла? Хозя з котом в капюшоні....Ньотка з псами....Ні фіга собі, Данах з цуценятами. Ноєв ковчег, трястя. О!!! Дімєдрооооооооооолич!!!! Він мене і спасе....
 Дімєдролич Йолці і ПомадціО! Какой у вас ярко-красный цвет. У меня аж эрекция разбушевалась. Почувствовал себя фламинго.
 Заразка: А чиво энто вы зарядку не делаити? 
 Людмила: Я вам игрушек на пальму привезла со снегирями, для поднятия новогоднего настроения.
 Марін: Эй, на острове! А вы знаете какой для вас сегодня день? Сегодня для вас день пустых тарелочек и разбитых надежд.
 БджЫлка: Помадка, зацени манек!
Помадка дивиться на свій манікюр, з якого залишився один більш-менш цілий ніготь на середньому пальці. Вона спеціально зробила перед поїздкою шеллак зі стразами.
 Помадка: fuck Заціни мій!
 Йолка: Тихо будь. Не ведися. Вони спеціально сюди приперлися, щоб поржати і поіздєватись.
 Де Стресс дражнить Салоїхав Сало через річку
                                               бачить Сало в річці ..лять*
                                                сунув Сало  pomada.й у річку
                                                .лять за  pomada йя Сало цап draznilka

Островітяни стоять і з останніх сил роблять пристойний вигляд. Тут не витримує Сало. Він зривається з місця і в одному капці біжить у море, починає щосили гребти руками і ногами, капець злітає і залишається плавати на поверхні.
 Сало: Дімєдрол, спаси мене, як романтік романтіка благаю...
 Жіночий голос зверху: Сало, а ну сиди на сраці, повертай назад, бо зроблю мінус один
 Сало: Що мінус один? Бал?
 Голос: Сантиметр.
  Сало гребе назад до острова.
  Весь мокрий Сало виходить на берег, по путі забирає капець. Повні труси медуз.
 Сало тихо, витряхуючи медузи: От знаєш, трястя, моє больне місце. Мені навіть вухо не жалько, а от той сантиметр у мене стратігічєскій. Може мінус вухо?
 Голос тихо, але з погрозою: На острів і бігом.
 Сало голосно у бік яхти: Я, Дімідрол, згадав, що у тебе там в пад'єздє блохи, то я передумав... мало лі чо. 

День. Жара + 44.

Острів.
Сало, підклавши капця під голову, знесилений лежить під пальмою, Йолка і Помадка грають у карти з листочків на роздягання...знімають з себе по травичці, МиЛа підмітає пляж віником з пальмового листя, Допа з тугою дивиться на море... 
 
Яхта.
На палубах пусто. Всі набираються сил до вечірнього паті. В каюті капітана ведуть розумні розмови Аскольд і Ланс, Лансу на плече поклала голову гарненька незнайомка. Данах в затишку сидить у кріслі-гойдалці і курить мундштук, цуценята сплять на колінах. Ньотка крише салат з капусти. Хозя намагається зібратися з силами і втопити кота. ДіСу все фотографує і акуратним почерком коментарі записує у блокнотик.
 
Вечір.
  Острів.
Життя на острові потроху починає оживати.
МиЛа весь табір поприкрашала гірляндами з квітів і листочків, Сало поробив факели з кокосів, Йолка і Помадка нафарширували змію, Допа зробив запіканку з всього, що знайшов. Створилася на диво тепла і затишна обстановка, лише музика з яхти розбавляла ідилію.
 Сало замріяно: А Дімідрол вже когось там іпе...
 Йолка: Не знаю як Дімідролич, а Хозя точно.
 Помадка: Не знаю як Дімідролич і Хозя, а Аскольд таки да.
 МиЛа: Не знаю як ті троє, а Ланс стопудово, він з собою он яку кралю привіз.
 Допа: Да замолчите вы уже! Такой вечер, а вы всё опошляете.
 МиЛа: Ви праві, Олександре Анатольовичу, а хочете анекдот?
 Допа: Да не хочу я никаких анекдотов. Я домой хочу к Петровичу.... и Чухе.

Яхта.
Лунає гучна музика, але ніхто не святкує. Всі зібралися біля борту і дивляться у бік острова.
 ДіСу: От ви мені хоч що кажіть, але без них наче як в огороді без хріну.
 Заразка: Аха. Грустненько и пустенько.


День п'ятий.
Ранок.
Острів.
  Над сплячими аборигенами нахилилася фігура.
 Сало, відкривши одне око: Йосип на кобилі...а ти якого хрена тут?

Пи.Си. Сьогодні ніхто не вибуває, а навпаки. Голосуємо за того, хто цей Йосип.



35%, 9 голосов

42%, 11 голосов

12%, 3 голоса

12%, 3 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Останній герой. День третій.

День перший:http://blog.i.ua/user/6314888/2052109/

По результатам першого дня голосування, нас покинув Хоббіт.
По результатам другого дня голосування, нас покинув Олег.
 
День третій.
Ранок.Тихо. 
Сало лежить на піску і примружив одне око. МиЛа навпроти пере речі у морі, при цьому нагнулася і широко розставила ноги для зручності. Плаття намокло і обліпило округлі форми.
 Сало хитро: А ти нічо.
 МиЛа: Я бачу, що тебе вчорашній чай ще не попустив.
 Сало: А тебе я бачу вже попустив. От чого ви всі такі перелякані?
 МиЛа: Я не перелякана. Може ти не в моєму вкусі?
 Сало: А я шо прошу, щоб ти мене їла?

По пляжу ідуть Помадка і Йолка у юбочках з трави, при цьому на попах трави немає, щоб попи краще засмагали. Сало вмить переключається на коліжанок.
 Сало кокетливо: Дівки, а у мене є крем від загару.
 Йолка і Помадка теж кокетливо: А може нам треба ДЛЯ загару.
  Сало вскакує.
- Які питання? Маю таку собі фабрику...ги-ги...мінізаводик, зроблю ДЛЯ загару. Мені шо жалко?
 Йолка: Головне слово тут "міні".
 Сало: Ой! А ти бачила? Іди покажу!

Табір.
Допа малює на піску якусь пику з піською чи піську з пикою, щось не зрозуміле. До Допи підходить МиЛа і вішає йому на шию намисто із орхідей.
 Допа: Как это понимать? Это мне за какие такие заслуги?
 МиЛа: Просто так. Хотілося зробити вам приємне.
 Допа: Я не заслужил.
 МиЛа: А це вже не вам вирішувати.
МиЛа пальчиком тихо б'є Допу по носику.
  Допа в шоці, але при цьому слідкує за кедами, бо із взуття на острові лише його кеди, Помадкині шльопанці на каблуках і один резиновий капець Сала. Все інше віднесло у море припливом.

Романтичну картину перериває крик Міс Марпл.
 Сало: О! Приманка спрацювала. Йдемо жарити змію.
  Але на цей раз Міс Марпл не сиділа на пальмі, а бігла з табору у сторону моря.
  Міс Марпл: Люююди! Люююди!
  Йолка: Ну що знову трапилось? Чого ти, Марплуша, така збуджена, як Йюля Тімашенко перед виборами!
  Міс Мрпл: Дивіться на море! Там люди! Якась яхта, а на ній якісь люди.
Несподівано Міс Марпл зупинилася, повернула і почала бігти вже від берега до табора. В таборі вона швидко стягнула прапора і вже з жовто-блакитним прапором гордо побігла знову до берега.
 Сало: А може то москалі?
 Міс Марпл: Не може нам господь в таку тяжку хвилину ще й послати москалів.

З яхти лунає гучна музика. За штурвалом до болі знайома фігура.
 МиЛа: Не вірю. А він як тут опинився? 
 Сало: Йосип на кобилі... він ще й не один!








58%, 11 голосов

11%, 2 голоса

5%, 1 голос

5%, 1 голос

16%, 3 голоса

5%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Останній герой. День другий

  • 08.12.17, 05:30

По результатам першого дня голосування, нас покинув Хоббіт.

День другий.
Ранок.Тихо. 
На березі розкидані кокосові горіхи. МиЛа ніжкою торкається одного горіха.
 Сало: Чаю сьогодні не буде, я так розумію. 
 МиЛа: Чого це не буде? Я щас такого чаю тобі зроблю на екзотичних травах, що закачаєшся. 
 Сало: Добра ти жінка, не то шо Памадка.
Сало дивиться у бік табору, звідки лунає голосний сміх Помадки і Йолки. Ті відчувають погляд Сала.
 Помадка Салуfuck
Сало глибоко вдихає повітря.
- Бадяж, МиЛо, свій успокоітєльний чай, бо у мене зараз розірве у трусах.

Табір.
 Йолка: Та наче нормальний мужик, чо тобі жалко? І тобі для здоров'я полєзно.
 Помадка: А може я його завожу. Щоб не думав, що я лєгкодоступна і лєгковажна.
 Йолка: Ну диви, а то я можу і своє здоров'я підправить. Чого добру пропадать?
 Помадка Йолці: fuck

Десь в джунглях.
 Міс Марпл: Допоможіііть!!!!! Люююююди, людоньки!!!! Я не шучу!!!!
На крик знову збігаються всі, крім Допи. 
На пальмі знову сидить Міс Марпл. Під деревом змія.
Сало бере змію за хвоста і вже привичним прийомом лупить головою об пальму. Німа сцена.
 Міс Марпл тихо: Вона померла?
 Олег: А ти Марпл ніхерова така приманка. Якби не ти, так ми може б тут від голоду попухли. А то ті банани вже поперек горла.
 Міс Марпл: А я банани люблю.
 Сало: А я від бананів пердю.
 Міс Марпл злізаючи з пальми: Хамло ти. Якби не ці обставини, так я би з тобою на одному гектарі би... ну короче ми з тобою із  
  різних світів.
 Олег: Світи іноді перетинаються. І все в цьому житті відбувається не просто так. Може, Марпл, це твоя карма навчити Сало гарним манерам і все таке.
 Міс Марпл: Я відмовляюся від такої карми.
  З джунглів лунає голос Допи:
- Предлагаю приготовить суп с фрикадельками.
Сало: А фаршу я вам нажую? Да?

Табір.
Міс Марпл дістає з наплічника Нello Kitty прапор України.
 Міс Марпл гордо: Взагалі в таборі першим вивішують прапор, але вчора для мене був такий стрес, що я про нього забула. 
 Олег: Ти що взяла з собою прапор!!!??? Дозволили ж взяти одну саму необхідну річ, а ти взяла прапор!!??? От я, наприклад, взяв трактат Сенеки "Про спокій душі", а ти прапор!!!?????
 Сало: Добре, що взяв трактат, бо у мене від листя вже на сраці алергія.
 Йолка: Так, давайте подивимось, що у нас є. Марпл взяла прапор, Олег - Сенеку, я - зарядку для мобілки... о-о-от я кульома.
 Помадка: Я взяла шубу. А чо???!!! Я ж не думала, що тут тепло.
 Сало гордо: Зацініть, придурки!!!! Я взяв спінінг. 
 Допа тихо: Я взял зажигалку и семена помидоров. 
 Йолка: Нє поняла. А чого це ти два предмети взяв?
 Допа: Никто не проверял.
Всі дивляться на МиЛу.
 МиЛа: Я взяла рису.
 Сало: От розумна ти жінка. Тут взагалі з розумних тілько ти і я... і Допа трохи. А багато взяла?
  Німа сцена.

Вечір. Всі понаїдалися рису, запеченого з м'ясом змії у кокосах.
 Допа оптимістично: А ничего, жизнь налаживается. Вот ещё выращу помидоры....
 Олег: Для того, щоб щось виросло, його ще треба посадити.
 Допа: А я уже посадил, только место я вам показывать не намерен.

На березі моря сидять і голосно ржуть...ні, регочуть, як коні, Сало і МиЛа.
 Сало: Я ж казав, що твій чай краще курити. Тримайся мене, мала, і будуть з тебе люди!



32%, 9 голосов

29%, 8 голосов

7%, 2 голоса

7%, 2 голоса

11%, 3 голоса

4%, 1 голос

11%, 3 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Додаток до правил. Останнього героя

  • 07.12.17, 10:45
1. Я маю право на імунітет, якщо герой, на мою думку, ще не виконав свою місію. Тоді буду прибирати наступного у рейтингу.
2. Я маю право ввести Джокера. 
3. Я маю право мати право.
4. Голосування діє до 15.00 поточного дня. Потім мені треба писати сценарій на наступний день.
5. Я всіх люблю, незалежно від моєї писанини.
6. Якщо є думки по сценарію, то пишіть у приват.
7. Я багіня sila


Ками тут закриваю, бо це просто інформація.

Останній герой. Залишиться тільки один.

Люди, пропоную реалітішоу "Останній герой". Я пишу, а ви голосуєте, хто покидатиме острів першим. 
Висадка на острів.

На безлюдному острові зібрались відчайдухи і романтики, що вирішили перевірити свої силі в екстремальних умовах. Щотижня острів буде покидати один з героїв і залишиться лише один! Знайомимось:

Міс Марпл - політичний діяч і автогонщик. Має алергію на вату.
Олег - Філософ у пошуках гарненької філософині. Через переслідування примушений бути обережним.
Сало - Будує образ розбишаки і гумориста. На ділі керівник крупної логістичної компанії.
Помадка - власниця магазину шуб зі штучного хутра. Таємна коханка Сала.
Йолка - полюбляє тусовки і зіркові вечірки. В екстремальних ситуаціях зібрана і корисна.
Хоббіт - маловідомий блогер, вважає себе розумним. Думає, що має авторитет у команді.
МиЛа - відома письменниця і знавець 40-ка мов. Розумна. Має авторитет у команді.
Допа - лікар. Взяли у команду, щоб злити при першій можливості, але не так сталося, як гадалося...

  Йолка: Народ, нам нужен огонь и крыша. Мужчины за дровами, женщины раскладывают вещи.
  Допа: Я не пойду. У меня суставы.
  Йолка: Хорошо. Все мужчины за дровами, кроме Допы. Допа раскладывает с женщинами вещи.
  Допа: Я не могу. У меня давление.
  Йолка: Хорошо. Все работают. А Допа пусть присмотрит место для лагеря.
  Допа: Я не могу. У меня плохое зрение.
  Йолка: Хорошо. Все....
  Йолку перебиває Сало.
- Так, трястя, ми все зрозуміли. 

Через годину хлопці назбирали купу мотлоху, що горить і склали те все у здоровенну піраміду. Хоббіт знаходить дві сухи палки і починає терти одна об одну. 
Минає ще година. 
Вечоріє...
Нарешті у Допи здають нерви, він не витримує, дістає з карману запальничку і підпалює дрова. Німа сцена. Ніхто від втоми не починає сварку, але Допа, наче в оправдання каже:
- Никто не спрашивал.
Вогонь миттю спалахує і починає приємно потріскувати. У всіх піднімається настрій. 
Спати лягають гуртом хто де і на кого впав. Допа лежить окремо бубличком, під головою сині кеди. 

День перший.
Ранок.
Хоббіт сидить на березі, кругом розкидані кокосові горіхи. Хоббіт вже годину лупить горіхом по піску. Підходить МиЛа, ніжкою обережно підсовує камінець. На обличчі Хоббіта з'являється прояснення і хитра посмішка.
Хоббіт: Сало! Сало, смотри, что я придумал! В камнях есть кальций, давай наварим чаю из камней и мы тогда не умрём от потери кальция в организме. 
Через годину.
Сало і Хобіт сьорбають чай із каміння.
Сало: Сука, блять, нахуй. Дома щас зелений борсч.
Хоббіт протяжно: Агаааа.
Сало: А ну не постягай руки до мого борсчу! Їш мацу.

Пляж.
Вздовж берега ідуть Олег і Помадка.
 Олег: Розумієш, острів - це ми. Що ми на нього принесли, то і будемо мати. Якщо ми будемо любити острів, то і острів полюбить нас.
 Помадка: Ага. Ясно. Якщо ми поімєєм остров, то і он поімєєт нас...
 Олег: Ну типу того.

Десь в джунглях.
 Міс Марпл: Допоможіііть!!!!! Люююююди, благаааааю!!!!
На крик збігаються всі, крім Допи. 
На пальмі сидить Міс Марпл і волає про допомогу. Під деревом розтягнулася здоровецька змія.
Сало бере змію за хвоста і лупить головою об пальму. Змія відлітає до зміїного бога. Німа сцена.
 Міс Марпл тихо: Вона померла?
 Олег: Не сци. Злізай.
  Нізвідки лунає голос Допи:
- Предлагаю приготовить жаркое с бананами в кокосовой стружке.
Сало: Ну да. Як дрова збирати, то у Допи сустави болять, а як їсти, так у Допи челюсть не болить.

Табір. 
Всі сіли навколо вогнища і жарять на палках змію.
 Міс Марпл: Як романтично! Ніч. Зорі. Змія. Всі ми разом і не сваримося.
 Сало: Памадка, а як поїмо, ти покажеш цицьки? Ну хоч одну? Ліву.
 Помадка: fuck
 Олег: Зі змією херово вийшло. Не вона прийшла в наш дім, а ми прийшли до неї... і вбили.
 
Допа заснув на плечі МиЛи і навіть трохи пустив слину. МиЛа тихо і обережно кладе голову Допи собі на коліна і ніжно чеше його за вушком. Допа міцно спить і при тому похрюкує від насолоди, але мертвою хваткою тримає кеди в руках.
Всі вони ще не знають, що доля одного з них у ваших руках.
 

Голосуємо за того, хто вилітає з проекту!!!! Отже. Покидає острів:

http://blog.i.ua/user/6314888/2052550/  Тут я трішки дописала.

22%, 7 голосов

19%, 6 голосов

6%, 2 голоса

6%, 2 голоса

3%, 1 голос

28%, 9 голосов

3%, 1 голос

13%, 4 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Наші на телебаченні

  • 05.12.17, 11:58
Битва екстрасексів.

На майданчику з'являється ведучий Павло Костіцин.
- Отже. До нашої програми звернувся чоловік іх Харкова  Ratzinger  з проханням розібратися в його проблемі. Давайте він нам її розкаже.
- Мені 28 років і я незайманий. Я хочу зняти вєнєц бєзбабія.
До розслідування приступає перший екстрасекс німий віщун із Полісся Волинський.
  Костіцин: Що ви нам можете розказати або порадити?
  Волинский: lol
  Костіцин: Дуже несподівано. А детальніше?
  Волинский: lollol
  Костіцин: З вами все ясно. Давайте запросимо наступного екстрасекса емпата з Мелітополя професора Допменталя.
 Професор виходить в довгому плащі на голе тіло. На ногах сині кеди. Допменталь мовчки скидає один кед, підходить до Ratzingera і щосили лупить незайманого по лобі. Потім він йде з майданчика зі словами: "Я вас всєх насквозь віжу".  До емпата біжить помічниця режисера: "Какой кадр! Моя ти бубочка. Я тя лю."
  Костіцин: Невже ніхто так і не допоможе нашому герою? Може демонолог з Києва Zmeelove нарешті подолає проблему?
В клубах диму з'являється демонолог, зверхньо оглядає всіх присутніх, дістає з пазухи два трупи сірих крис, відриває у одної з крисок передню лапку і починає промовляти заклинання:
- Лети-лети лепесток через запад на восток, через север, через юг, возвращайся, сделав круг. Лишь коснёшься ты земли - быть по-моему вели! Вели, чтоб у Ratzingera был секс с живым человеком!
Потім Zmeelove ховає за пазуху залишки крис і зникає в диму.
Костіцин починає спорити з режисером.
Костіцин: А це що за балаган? Я взагалі щас піду з майданчика! Що це за неадекватні люди в студії?!
Помічниця режисера: То не балаган. То циганський клан з Броварів.
Костіцин: Добре, давайте далі. Отже,друзі, зустрічайте - тіліпат з Західної України, мольфар і чорно-білий маг одночасно....дозвольте представити - Сало.
До студії проекту заходить худорлявий мужчинка у тулупі, спортивних штанях і білих тухлях з довгим носком.
Сало: Давайте я його виїпу і він скаже, що у нього був секс з людиною.
Костіцин: Неочікуванне рішення.
Ratzinger: Та що ви всі тут за люди! Я до вас як до рідних, а ви...а ви! Я відмовляюся від поекту!
Костіцин: Рекламна пауза.
Андрій1961: Задолбали рекламщики!