Спала сьогодні з лєвим чуваком

     Я в шоці! Десь мій коханий вичитав, що бороду періодично тре збривати... і падлюка таки збрив. Приходить до мене вчора після бані з протівною такою гладенькою пикою і ще всміхається angry. Я йому кажу: "Ви хто?" Він мені доказує, що він мій чоловік. А я дивлюсь і бачу, що це не мій чоловік, а лєвий таваріщ, мій був з пухнастенькою борідкою look,а цей вибритий і зовсім не мій nini
     Ну шо робити? Полягали ми у ліжко. Лежу я і відчуваю, що сплю не з чоловіком... На всяк випадок помацала у трусах - там все наче моє, але думка що з мужчиною поруч щось не так ніяк не полишає. Людина вже почала сопіти ну зовсім-зовсім як мій чоловік, а я лежу, наче сірники хтось в очі повтикав, і дивлюсь на нього. Від мого гіпнозу сусід по ліжку прокинувся і спросоння питає: "Що таке?" Я знову: "Мужчина, ви хто і де мій коханий?" Пообіцяв, що мій чоловік повернеться тижнів через два-три, а поки я мушу спати з ним tears.







     
     
     

18%, 5 голосов

21%, 6 голосов

14%, 4 голоса

46%, 13 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Мандарины бывают разные

Решила вот поддержать мандариновый конкурс http://blog.i.ua/user/2056116/1981297/


Мандарин - это китайский чиновник.


Мандаринка - это морская рыбка.

Мандаринка - это утка


Мандарин - это мандарин

Вискариону 55 - мужик ягодка опять!

  • 15.11.16, 09:46
Когда-то я появилась тут на сайте от скуки, молча читала блоги и наблюдала за жаркими диалогами нормальных и не очень людей. Потом я написала какую-то наверное глупую сейчасуженепомню заметку... Короче, первым тут у меня был Вискарион... и мне понравилось.












А как должна выглядеть нормальная мантА?

  • 11.11.16, 17:22
Именно с таким вопросом обратился ко мне мой младшенький сынок. Угадайте, про что ребёнок спрашивал! 
Ответ: В школе делали прививку и ребёнок решил раз делали манту, то прививка называется мантА. 

Начинаем поздравлять учителей

  • 30.09.16, 09:54
День Учителя отмечается в первое воскресенье октября, но учителя знают podmig , что всё самое интересное происходит накануне в пятницу. Именно в пятницу родительский комитет дарит цветышампанскоебукетконверт и именно в пятницу (конечно же после уроков stop ) учителя организовывают маленькое культурное застолье. Поэтому всех этих святых людей angel  хочу поздравить именно сегодня.

Ну и вместо открытки подборка из дневников моего старшего сына с 6-го по 9-й класс. Наша классная руководительница оказалась творческой натурой и поэтому часто в дневнике появлялись записи в виде стихов.

Встигаємо все і все з космічною швидкістю

Почує все і зверне гори,
Тут прізвище й характер спорять

Жуть! Ніякої реакції на зауваження.

Натхнення-це велика штука. 
Невисловлене-чиста мука.

Мороз по шкірі пробігає,
Про все кричить-бо все він знає!

Тут язичок талант гальмує...
Хоч інтелект завжди працює.

Син надивився "інтеренетів".
Та "зажигає" в туалеті.

Сніг тече-криша їде!
Аще придивіться зверху, там є каяття: Сьогодні я стидота прийшов у джинсах! prostite

А тут емоції б'ють... і не тільки у мого синочка lol

А тут він малював на уроці те, що в голову прийшло... уявляю prey prey prey

Наш хлопчик крутиться як в милі.
Навчаться-вже немає сили.



Может кто-то подумает, что я воспитала монстра. Но эта "балакуча хвеська" ещё и умудрялась довольно неплохо учиться.


Учителя! Простите нас и наших детей! prey
С праздником! Терпения, мудрости и крепких нервов!




Твою мать, Людмила!

  • 29.09.16, 12:11
Бывает ведь такое, что  в жизни тебе встречаются Людмилы и они все... ну вот совсем-совсем все-все-все, без исключения, очень замечательные девчонки. Ну как тут не верить в магию имени! Людмилы, Людочки, Милы, с праздником! 
А теперь песТня!!! 

МН17

  • 28.09.16, 10:55
Сьогодні будуть результати по МН17. Цікаво засцуть чи ні? Я про те, що у Нідерландів не вистачить духу виступити проти Путіна і напишуть, що бабахнули з ДНР, але Україна не закрила простір і тому російський БУК не втримався і вистрілив.
Просто голосуємо. Цікаво, що вийде. Залишилось трішки...
 
"У середу, 28 вересня, на міжнародній прес-конференції міжнародна спільна слідча група оголосить попередні результати розслідування у кримінальному провадженні авіакатастрофи літака «Боїнг», яка трапилася 17 липня 2014 року. Результати роботи міжнародної спільної слідчої групи, до якої входять представники п’яти країн - Нідерландів, Австралії, Малайзії, Бельгії та України - буде оголошено близько 14.00 за київським часом", - йдеться у повідомленні.

P.S. Я думаю, що засцуть

41%, 14 голосов

9%, 3 голоса

6%, 2 голоса

44%, 15 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Мені 16-ти минало...

  • 27.09.16, 15:39
Читала ось це http://blog.i.ua/user/390015/1964485/#p7 і згадала про своє
Колись давно-давно було мені 16 років і ось одного разу моя найкраща подруга вмовила поїхати до неї в село. В селі йшло до армії її навсежиття кохання. Щоб зрозуміти чому сталася з нами ця пригода, я приблизно намалюю наш маршрут. Отже, автобусом ми приїхали до районного центру Сокиряни. Далі, щоб добратися до українського села Гвіздівці, необхідно було пішки перейти через молдавське село Клокушна, бо воно апендиксом втулилося на українську територію. На проводи до армії ми збиралися дуже ретельно, бо передбачався цілий ритуал, як дівчина буде давати обіцянку чекати та лити сльози. А щоб ви розуміли на проводи збиралося люду як на весілля і глядачів мало бути десь 300 душ. 
На дворі були шалені 90-ті...
А тепер представте картину, як з автобуса виходять Аваріядочкамента і Маленькавіра. Не згадаю, як була вдягнена Наташка, але я добре пам'ятаю себе. Джинсовий піджак, юбка максі і замшеві чоботи гармошкою, поверх піджака навколо шиї у мене був намотаний шикарний платок (найшла у бабулі в софці, його вона відклала на смерть, але я забрала собі), у вухах яскраві пластмасові кульчики, а на руках різнокольорові браслети. Окрема тема, то наш причесон. Волосся в обох було довге і густе. Всю ніч ми спали на бігудях, на які були накручені дрібні косички. Потім всю цю саморобну хімію ми збирали в тугий хвіст, але чолку залишали. У Наталі чолка була у вигляді кокону, а моя (висвітлена і налакована) жила своїм життям і при поривах вітру мене трохи зносило назад. Багіні !!!
Ми швидко дочемчекували до кордону, нас без проблем пропустили погранці до Молдови і ми почухали через село. І ось тут саме цікаве! По дорозі ми випадково примкнули до похоронної процесії, бо центральна вулиця одразу виводила нас з села, а їх на цвинтар. Машина з небіжчиком повільно їхала, а позаду йшли родичі і сусіди. Судячи з того, що народ не бився в істериці і вів досить жваві розмови на молдавсько-українській мові, дідок пожив довго на цім світі і відійшов на той плановано і закономірно. За машиною несли кришку чотири парубки, яких, як я здогадуюся, сльозно попросили бо більше не було кому. В той момент, як ці Фет Фрумоси з кришкою порівнялися з нами, вони чомусь забули про дідка і почали нагло з нами загравати. Ми були виховані дівчатка і намагались не звертати уваги на залицяльників, але ті явно не мали наміру здаватися. Ми прибавили в темпі і вже навіть почали бігти і що ви думаєте... хлопці теж прискорилися і разом з кришкою побігли за нами зі словами: "Дівчата, мей куди ви? Давайте знайомитись." Головне, що ніхто не заважав нашому спілкуванню і навпаки ще й підбадьорювали парубків голосними вигуками типу "Лови їх" і "Дівчата, залишайтеся і приходьте на обід". Не кричав тільки дідок у труні. Спасло нас те, що процесія вже мала наміри повертати до кладовища і без кришки ховати ніяк не можна було. Ми знали, що молдавани цікаві люди, але щоб на стільки... 
Отака вийшла весела історія з похоронами.
P.S. Хто не мріяв про спідницю йолочку та про світер BOSS, той не знає що таке мрія. Хто не пив молдавського вина, той не знає смаку вина.

Про дітей і мам

  • 19.09.16, 21:18
Сьогодні я була в броварській дитячій поліклініці, брала дитині допуск до фіз-ри. Прийшла за 1,5 години до прийому і була вже восьма. До того як прийшов лікар, в коридорі вже зібралось приблизно 30 мамаш зі шмаркатими та кашляючими малими. Ну то все фігня. В черзі я зрозуміла, що терпіти не можу чужих дітей і дурних мамаш. 
Поки дійшла черга до нас, я пару разів подумки скоїла жорстоке вбивство однієї бабусі і страшенне побиття її онука. Хлопчик не те що неврівноважений, він у свої 5 років скажений і небезпечний для суспільства. Я довго спостерігала, як онук відпрацьовує прийоми боксу на власній бабці, а та придурошна радіє його сильним і влучним ударам. Потім той засранець почав чиплятися до менших дітей, довів парочку до плачу і нарешті вибрав останню жертву. Жертва сиділа біля вікна і тихенько грался в планшеті. Хлопчик нікому не заважав, сидів як мишка і не звертав уваги на головного героя, але це явно тому не подобалося. Скажений вилупок підійшов до хлопчика і вдарив його по голові кулаком, але той почесав репу та продовжив грати. Тоді агресор підійшов і вдарив сильніше. Я кожного разу робила зауваження так, щоб чула і бабулєнція, але реакції нуль. Мама жертви якраз відійшла, а всі мамаші сиділи і спостерігали. Так само мовчки спостерігала бабка.  Тоді я вирішила вияснити причини нападів.
- Чому ж ти пристаєш до хлопчика, він же тебе не трогає?- запитала я.
- Він мене дратує!- нервово відповів малий чортило і пішов вже втретє лупити невинну жертву.
Тоді я встала, підійшла до дебошира і голосно кажу, щоб чула бабка:
- А тепер стій на місці. Я буду тебе бити по голові.
- За що?
- Бо ти мене дратуєш!!!
Бабка мовчки забрала онука і відійшла в сторону. Більше той не заважав.
Ще один маніпулятор майже весь час просидів у мами на руках. Хлопчику на вигляд було років 4-5 і тримати на руках такого опецька мамі було дуже важко. Як тільки бідолашна намагалася поставити його на землю, той падав на підлогу і починав битися в істериці. Мамі ставало незручно від крику власного чада і вона знову і знову піднімала його на руки. Тут я не влазила, сама привчила - сама страждай.
Третя мамаша, коли заносила крісло-переноску, не розрахувала, що з подвійних дверей відкрита тільки одна і з розгону влупила переноскою в зачинену половину. Малючок-грудничок чудом не випав з крісла.
Я вже мовчу про розмови сучасних мам, всі ділові і розумні. Знають як поставити на місце і вихователя, і лікаря, і власного чоловіка. Я просто в шоці! А може я вже нудна і стара? wakeup Можете вірити, а можете ні, але не можу згадати жодної істерики своїх дітей. Ніколи я не чула плачу ні в магазині іграшок, ні шантажу з паданням на підлогу. Боже, як я люблю своїх двох янголів... правда один з них вже бородатий smile .

P.S. Поки сиділа в черзі, захворіла. Може десь поплутала букви, то ви не звертайте уваги, бо капають шмарки і сльозяться очі. Можна без камів, просто голосуйте. Все. Пішла у ліжко.

73%, 11 голосов

0%, 0 голосов

20%, 3 голоса

7%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Житушечка жіноча. Люба.

  • 15.09.16, 21:58
Так сталося, що у батьків я одна квіточка. Та це не біда, бо маю чудову двоюрідну сестричку Любу і ми з нею рідні-ріднюсенькі. Колись мою Любу свекруха по блату через свою родичку відправила до Італії заробляти гроші на хату. Бідна моя сеструня вже мала доню і не хотіла залишати дитинку, але поплакала та й погодилася. Так Люба опинилася в Італії в досить заможній родині і почала доглядати за бабкою. Діти старої непогано ставилися до баданте (заробітчанки), але сама баба була вредна і скупа. Але що робити, платили вчасно і добре. Люба щомісяця пересилала гроші на Україну, а сама жила дуже скромно, їла апельсини і йогурти, бо вони там найдешевші. Бабка померла років через 5 на руках у моєї Люби і робота закінчилася. Здається ось і все, треба їхати додому. Вона так і зробила. Та приїхавши в Україну, вона замість радісної зустрічі почула, що в хату треба меблі і нові вікна. Через три місяці Люба повернулася до Італії. Минулі господарі написали дуже гарні рекомендації і вона опинилася в новій родині.
Тепер вона доглядала за дідом. Дідок колись воював за фашистів і тепер отримував дуже гарну пенсію. Він розповідав Любі, що був під час війни і в Україні. Зараз всі почнуть бити себе в груди і казати, що треба було придушити старого гада, але моя сестричка подружилася з родиною, ті купували їй подарунки і навіть платили за перукарню раз на місяць. Вона жила у кімнаті на горищі без опалення, зимою там іноді було всього +7. Дід жалів Любу і пропонував жити в теплій кухні, але тій було краще в малій холодній, але закритій кімнатці. Ми спілкувалися майже щовечора по Скайпу і ось одного разу я побачила, що вона страшенно хвора і виснажена. Я звісно запитала, чому вона в такому стані і тут її прорвало. У неї почалася справжня істерика. Виявилося, що поки вона лежить хвора, її чоловік привів в хату коханку. Зателефонували добрі сусіди і повідомили новину. Потім було ще "краще". Вона вже не могла стримувати в собі біль і розповіла, що той гуляв весь час і вона його виправдовувала тим, що здоровий мужик не здатний терпіти по півроку. Але їй тяжко, що той привів коханку в нову двоповерхову хату, що була збудована на її гроші і клав якесь чуже тіло на її кровать. Я все вислухала і вмовила її їхати до України і розставити всі крапки над і. На Новий Рік вона була вдома. Чоловік падав в ноги і казав, що біс попутав і все буде добре, тільки треба купити буса Мерседеса, щоб і він зміг заробляти гроші. Дурненька дала євро і на буса. Але залишатися вдома "коханий" не вмовляв... до нової хати були потрібні ковані ворота і паркан. Люба повернулася в Італію заробляти на ковані ворота.
Буквально через пару днів добрі люди написали, що бачили її чоловіка в барі з дамою, а потім його Мерседес всю ніч стояв у дворі тієї жіночки і звісно виклали фото. Потім Мерседес стояв ще в багатьох дворах і ті ж добрі люди не лінувалися висилати докази. Сестра зламалася. Вона схудла і впала в жахливу депресію. 
В Італії дуже багато наших дівчат і у Люби там були подруги. Майже всі вони вже пережили подібне і намагалися підтримати мою сеструню. Одного разу вони витягнули її на море і там на неї звернув увагу файний італієць. Він так закохався, що не давав їй проходу. Три місяці він присилав шикарні букети і запрошував до найдорожчих ресторанів. Я менша за Любу на рік, але вона мене називає "старша сестра" і ось вона мене запитала про інтимне. Альберто, так звали залицяльника, поводився з нею дуже чемно і не давив стосовно поцілунків і всього іншого, але сама Люба так стомилася і хотіла кохання, що запитала у мене, чи я її не осужу, якщо вона дозволить собі секс з Альберто. Це мене питала 35-річна жінка! За 9 років в Італії вона ні разу не дозволила собі навіть поцілунку з іншим чоловіком. Що зробила я? Я (хай мене бог простить) благословила її на кохання.
Першою про секс дізналася я! Альберто зняв кімнату в гарному готелі і все було красиво. Тепер Люба вже плакала від того, що ніколи в житті вона не відчувала такої насолоди з чоловіком і нарешті вона зрозуміла, за що всі так люблять секс. Виявилося, що в сексі з гарним чоловіком трапляється оргазм. Я була в шоці! Ні! Я була в ах.є! За всі роки подружнього життя моя бідна сестричка не отримувала оргазму.
Після готелю шалений італієць приїхав до господарів Люби і повідомив, щоб ті шукали нову жінку, бо Люба тепер буде жити з ним. І щоб у сеструні не було шансів на втечу виклав свої фото з Любою біля моря в Фейсбуці і підписав "найкраща в світі жінка". Тепер вже добрі люди повідомили новину чоловіку в Україні. Люба почувала себе найшльондрішою шльондрою серед шльондр, вона посварилася з Альберто і повернулася до роботи.
І тут знову я! Я списалася з Альберто і через гугл-перекладач нафігачила йому кілометрового  листа, де попросила зрозуміти Любу і її "НІ" не означає, що вона його не кохає.
Влітку Люба приїхала до України і хотіла було розвестися, але з'ясувалося, що чоловік вже розвівся без неї. Не буду розказувати, як це робиться в забитих містечках. Просто за гроші, суддя не звернув уваги ні на підпис, ні на відсутність одного з подружжя. Поки Люба була в Україні, Альберто телефонував щодня і вмовляв приїхати. Він оплатив їй білет і та, слава богу, повернулася. Тепер моя люба сестричка Люба вже 3 роки живе в горах біля моря з коханим чоловіком, їздить на подарованому авто і щотижня відвідує салон, бо Альберто хоче, щоб його кохана була найкраща в місті.
Я не знаю чим все закінчиться, але мій новий зять був у мене в гостях вже три рази. Щоразу він маше руками і голосно щебече, яка в нього Люба і як він її кохає. Отака вийшла казка про попелюшку.


P.S. Нехай у мене булька вилізе з носа і пір'я в роті виросте, якщо я збрехала.