Рецепт кексу

Знайшла чудовий рецепт кексу, не можу не поділитися. Одним пострілом вбиваємо купу зайців. 

1. Утилізуємо старе варення

2. За невеликі кошти отримуємо смачний продукт

3. Забиваємо ротики домашнім ненажерам

Нам потрібно:

1 стакан варення (бажано мілкої фракціі без великих цілих плодів)

1 ч.л. соди

1 яйце

0,5  стакану цукру 

1 стакан кефіру (нежирної сметани)

2 ложки олії 

2 стакани муки

Горіхи, ізюм, мак, цитрусова цедра все додається по бажанню, можна все разом. 

Любов додавати обов'язково, бо без неї нічого не вийде. 

Отже, любі друзі! 

Ліземо в погріб (на балкон, в тумбочку) дістаємо найстаріше варення. Якщо воно почало трохи загравати до вас, або набуло спиртового присмаку це тільки плюс. У мене завжди є проблема з поїданням варення. Багато банок залишилось ще від чоловікової бабусі, якої вже немає 7 рочків. Горілку я не жену, а викинути рука не піднімається, бо воно в гарному стані. Я вже спробувала з малиновим желе, перетертою смородиною і абрикосовим джемом.

Беремо миску "з запасом" і виливаємо стакан варення. У варення висипаємо соду і перемішуємо. Варення з содою вступають в дивні відносини і починають з'ясовувати стосунки хвилин 10-15. 

Поки варення гасить соду, ми взбиваємо яйце з цукром і туди додаємо кефір (сметану). Ніжно перемішуємо варення з содою і отриману суміш. Так само ніжно додаємо мукички. Не забуваємо додати горішки (ізюм, мак...). 

Змащуємо форму і випікаємо досить довго при 180 (людоньки, де на клаві кнопочка "градуси"?) Час випікання залежить від товщини кексу. Я печу в формах для хлібу 60-80 хвилин. Форми наповнюю до половини. Саме головне не пхати носа в духовку, поки тісто не підніметься і не зафіксує форму. Якщо впаде, то торба... кекс не секс! Тісто впало - все пропало. Готовність перевіряю дерев'яною шпажкою. 

Кекс виходить насиченого смаку і приємно-вологий.

Смачного!


Мої скарби

  • 07.02.16, 19:47

Моя бабуся Коцюбинська Феодосія Пилипівна залишила мені в спадок найдорожчий в світі скарб. Деякі речі вона і сама отримала від своєї матері, а потім передала їх мені. А я передам своїм онучкам ... дай Боже моїм синам доньокprey prey prey ... і дай Боже мені дожити smile . Це лише частина, що зберігається у мене. Ще частина у моїх батьків.

Почну вихвалятись draznilka .

Це рушники, для яких бабуся спочатку виткала тканину, а потім сама ж вишила і зв'язала мереживо. В кожній частинці зберіглася її душа і я її, повірте, відчуваю на дотик.

Цей рушник просто обожнюю. 

Це, я так думаю, найдавніший рушник, тканина груба і нитки вже втратили яскравий колір.

А цей порівняно молодий (десь 1968-69рр), вона вишила його для свого сина (мого дядька), коли той служив на флоті. Чому він не у дядька? А тому, що я просто взяла і забрала, бо захотіла, а він був не проти. uhmylka

А це дві доріжки, що зроблені її діамантовими ручками. Маю наміри забрати з села ще пару. Навіть не забрати, а врятувати. В селі вони лежать у софці (величезна скриня з дубу), бо не модні. Софку я вже теж "забила", але вона дубова і здоровенна, треба буде їхати з причепом. У бабусі була вірна подруга Мотря, у них був один станок на двох. Я годинами спостерігала за тим, як вони чаклують, підбирають нитки і народжують нові і нові квіти. Село над Дністром, на їншому березі вже Молдова, ось і орнамент здебільшого яскравий і квітковий

Найдорожчий мій скарб. Перша сорочка моєї прабабусі, отже їй більше 100 років!!!

Все шилося вручну, стіжок до стіжка.

А це сорочка баби Мотрі. Вона мені її віддала ще за життя. Я була підлітком і баба Мотря мені її просто подарувала, може передбачала, що діти після її смерті все продадуть... і хату, і рушники, і коври, і станок. А новий господар Грішка спалить станок в печі. Сука.... Коли я останього разу була у селі (проводжала бабусю до раю), то першим ділом спитала за верстат і мене вбили... Так мені здалося, що я на мить померла, коли почула про нього, спаленого в печі. 

Ніколи нікому не продам ці речі, бо це для мене як продати душу.

Нотатки собаки, що на мить втратила удачу

Давно я не писав, але повірте, на те була вагома причина. Багато з вас вже й забули шикарного кобеля з добрими і чесними очима та м'язистим молодим тілом. Так трапилось, що ще на початку осені це тіло потрапило під колеса здоровенної хреновини і отримало ушкодження ледве-ледве сумісні з життям.

П'ять днів я лежав в парку і подихав... п'ять днів в компанії зелених мух ...п'ять днів очикування суки з косою... І ось, зібравши всі сили і собачу волю в лапи, втягнувши в дупу випавші тельбухи, я добрався до свого будинку. 

Home Sweet Home! Ми зустрілися з нею поглядами. Вона дивилась на мене заплаканими і змученими від очикування очима, я - сповненими надією, що тепер точно не здохну. Нашу зустріч перервав її чоловік: "Бл.ть! Це що наш Тофік?" Так, це був я... 

Я був в такому вигляді, що висувалась пропозиція мене приспати і відпустити до собачого раю. Попередній огляд дав такий результат: відкрита рана на лапі, зламаний таз і ребра, здоровенні сині яйця і трошки випавша кишка... і все це в лайні і блювоті. Зелені мухи вирішили мене не залишати і ми приповзли всі разом.

Тіло обмили і залишили в спокої. Тут дуже до речі згодилося навчання у ветеринарному техникумі старшого сина моїх господарів. За годину було призначене лікування і подаровані досить значні шанси на одужання під науковим гаслом "Заживе як на собаці". 

Також хочу виразити велику подяку місцевому Айболиту http://narod.i.ua/user/520757/ Його поради дуже допомогли у лікуванні мого сечового міхура, що майже місяць не хотів тримати при собі вологу. В ветеринарних довідниках запропоновано три шляхи подолання нетримання у собак: медикаментозний, операція і евтаназія. Третій варіант мене чомусь не приваблював. І взагалі, що за методи вирішення проблем?

Після аварії я вже майже прийшов до норми. Трохи не слухається задня лапа, але я вже звик і навіть отримав з цього вигоду. Якщо раніше я бігав за котами раз-два-три-чотири, то тепер швидше 1-2-3...1-2-3... 

Я, як і раніше, знаю своє місце і сплю за шторкою...

А це я прийшов з прогулянки і мене чомусь назвали сукою. Я не винен... воно мене чомусь приваблює і, якщо хтось не в курсі, то це до грошей.

Всім людям бажаю в Новому році здоров'я, грошей... і не бути суками.

Флешмоб про красивых дядь

  • 09.12.15, 22:28

Не могла их объединить с ними http://blog.i.ua/user/6314888/1757244/ в одну заметку. Решила спеть оду и нашим украинским мужчинам. 

Иван Миколайчук

Владимир Талашко

Богдан Ступка

Алексей Горбунов

Есть ещё много достойных, но эти просто боги. Трое первых у меня вызывают огромное уважение как личности и таланты, а Горбунов пАдлец просто хорош чьёрт бабьери smutili.  

Дядьковый флешмоб.

  • 08.12.15, 21:57

Не буду уточнять в каких именно фильмах я потекла... наверное во всех с их участием. В моём списке актёры при виде которых я даже не заморачиваюсь над сюжетом фильма. Обожаю этих шикарных, зрелых, ярких, возбуждающих мой мозг и пробуждающих моих бабочек в животе породистых мужчин. 

Анекдот: Стоит Джек Николсон перед зеркалом и говорит: "Все люди как люди, а я прекрасен как бог".

Джек Николсон (в актёрских кругах Доктор Дьявол)

Том Хенкс

Клинт Иствуд

Шон Пенн

Энтони Хопкинс

Лиам Нисон

Ну и особое место в моём списке занимает этот засранец. С удовольствием наблюдаю за его перевоплощением из сладкого красавчика в спелого мужчину. С каждым годом он становится лучше, краше, соблазнительней и желанней. О Джонни....


...

  • 28.11.15, 17:53

Гвалтували Україну, 

Перед усім світом.

Різали білі груди,

Посікли їй спину.

Відтяли русу косу,

Спалили в багатті.

Залишили голісеньку,

Розірвали плаття.

Викрутили ручечки,

Перебили ноги.

Поставили на коліна 

Перед шакалвою.

Стали п'яні від крови

Голодні собаки.

Щоб відтяти плоті шмат

Влаштовували драки.

Рвали дівоче тіло,

Щоб видрати душу.

А вона шепотіла:

"Я витерплю... я мушу".

Душили іроди,

Порвали намисто.

Хотіли зірвати хрест,

Та чомусь не вийшло.

Посипали сіллю свіжіє рани,

Щоб довше боліли,

Щоб не заживали.

Зав'язали очі,

Щоб ті не дивились,

Хотіли бачити сльози,

А ті вже й не лились...




P.S. Вірш написаний рік назад, малюнок сьогднішній. Вирішила об'єднати в одну замітку.

Новый год № кажется 4 (дополнено)

  • 16.11.15, 22:12

Тут народ к Новому году готовится. Я тоже ходила на уроки труда. Вот решила свою ёлочку украсить игрушками Hand Made. Сначала делаю объёмную основу из ткани и затем вышиваю бисером. Сорри за качество фоток, тут я рукожопая. 

 

Дополнила, так сказать, фруктовыми нотками. 

Вишенки после Нового года буду на шее носить, неплохо смотрится в виде кулона.

Кактотак...

Не могу найти заметку, где автор писал, что ИГИЛ очень уж действует в интересах России. Я и раньше соглашалась с этой версией, а сейчас уверена в ней. Судя логике, теракты должны сначала были прогреметь в Москве, ведь именно она ведёт самую активную борьбу с исламским государством. Сразу хочу сказать, что смерти ни в Москве, ни в Якутске, ни в каком другом российском городе меня бы не радовали. Но всё же почему в России нет терактов? Случай с самолётом я склонна не рассматривать. Могу показаться жестокой, но слишком много плюсов тут для владимиравладимировичаяснасолнышка (шоб он сдох от самой болючей и медленной болезни). 

Ах нет! Был же недавно случай громкого задержания сторонников ИГИЛ в Москве. Вот ведь молодцы! Узнали кто... узнали где... узнали когда и как будут действовать террористы. Вотведьработают! А французы совсем так не умеют nini . И главное никто и не скажет, что россияне зря бомбят Сирию. Просто ФСБ работает лучше и могут найти притон исламистов в любой точке России.

Почему Франция? Ну понятно же они бомбили именно ИГИЛ, а не то что нужно было. Франция слишкои активно выступила против войны в Украине. Ну и Шарли Эбдо задолбали...



84%, 41 голос

16%, 8 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.