В Україні повним ходом йде зачистка натхненників і співчуваючих "русскому миру". Принаймні про це рапортують силовики. Останнє гучне затримання відбулося в Мелітополі, де правоохоронці взяли під варту 25 осіб, яких запідозрили в дестабілізації ситуації в місті. Чи достатньо ефективно влада бореться з проросійським підпіллям і чим може бути корисний Україні світовий досвід протидії державним зрадникам, розбирався "Апостроф".

За словами голови МВС Арсена Авакова, мелітопольське злочинне угруповання вперше проявило себе ще в березні, коли в місті почалися масові підпали аптек, торгових наметів і навіть будівлі міськради. Серія злочинів мала посіяти в місті паніку і переконати городян, що влада не контролює ситуацію в регіоні. Одночасно з валом злочинності відбувалося "вкидання в суспільство запиту на "русский мир", який принесе "стабільність", зазначив міністр.

Однак дестабілізація України суто кримінальними методами – найбільш очевидний і прямий інструмент, який використовується Кремлем на початковому рівні антиукраїнської діяльності. На думку координатора "Інформаційного спротиву" Юрія Каріна, набагато більш ефективним може виявитися суспільно-інформаційний арсенал засобів, що застосовує Москва проти України.

"Росія змістила акценти, і замість військового компонента вона робить ставку на гібридний компонент, тобто розхитування ситуації всередині країни, - пояснює "Апострофу" Юрій Карін. – Сценаріїв маса, наприклад, спецоперація Кремля зі створення картинки про утиск малих народів в Україні. Але багато чого залежить ще від рушійної сили, на яку буде робитися ставка. Адже є велика різниця між затриманнями криміналітету в Мелітополі і, наприклад, всеукраїнською хресною ходою однієї з церковних структур, зав'язаної на країну-агресора. Велику роль тут відіграє інформаційне накручування і накачування суспільства".

Однією з таких рушійних сил, якій не судилося широко розгорнутися на території України, могла стати так звана "Бесарабська народна республіка". Її створення активно планувалося в Одесі, але в квітні 2015 року СБУ провела ряд затримань проросійських активістів у регіоні, поховавши мрії про формування сепаратистського анклаву.

Кримінальний і суспільно-інформаційний рівень проросійського підпілля українські спецслужби ще здатні тримати під контролем, але, за словами екс-глави Служби зовнішньої розвідки України, генерала армії Миколи Маломужа, ця переможна війна у вітчизняних спецслужб виходить добре тільки в силу того, що сам противник погано маскується. "На ті сили, які себе не приховують і висловлюють свою позицію щодо формування підтримки РФ, спецслужби реагують більш-менш оперативно. Але таких сил дуже мало, а ось в глибинних розробках, які повинні вестися за окремими організаторами, ми поки маємо дуже мало результатів", - говорить "Апострофу" Маломуж.

Генерал зазначив, що до глибинних ризиків можна віднести бізнес-інтереси, зав'язані на Росії. "Наприклад, фінансування певних проектів у тій же Верховній Раді, адже безпосередньо йде контрабанда між Росією і Україною. Ми маємо негласну інформацію про те, що навіть наші комплектуючі до російського озброєння надходять з України контрабандою через треті країни. Коли задіяні чиїсь мільйони, людина буде орієнтуватися на Росію не тільки в бізнесі, а й сприяти політично. Спецслужби про це, як правило, знають, але ці речі кришуються на дуже високому рівні в керівництві країни: оточенні президента і уряді", - резюмував Микола Маломуж.

"Кількість впливових персоналій в Україні, які є потенційними зрадниками, а потім стають відкритими ворогами, зашкалює. Якби сьогодні настав день Х, усі були б шоковані точно так само, як шоковані були ситуацією в Криму, - додає "Апострофу" екс-заступник голови СБУ Олександр Скіпальський. – Ми начебто заборонили Комуністичну партію, але я впевнений, що російський комуністичний центр має в Україні конспіративні структури та персоналії. Лідери та керівники замаскованих антиукраїнських організацій відчувають себе привільно, і з боку держави й правоохоронної системи жодних обмежень для них немає, а їх корупційні зв'язки дають їм можливість спілкуватися з ворогом і звіряти свої дії".

Багаторівневий характер проросійського підпілля диктує Україні комплексні методи боротьби з ним. Так, стримувати гібридну агресію на кримінальному рівні, на думку екс-керівника Національного центрального бюро Інтерполу в Україні Кирила Куликова, зобов'язані в МВС.

"Затримувати злочинні елементи – це безпосередня робота поліції. Правда, у нас виходить так, що майже всі злочини – справа рук проросійського підпілля", - говорить "Апострофу" Куликов.

На суспільно-інформаційному рівні до роботи повинні підключитися українські спецслужби. "У Ізраїлі, наприклад, використовуються комбіновані засоби боротьби, - пояснює "Апострофу" колишній ізраїльський солдат, військовий інструктор Цві Аріелі. – По-перше, працює контррозвідка "Шабак". Це дуже багато прослуховування, дуже багато платних арабських агентів. І моніторяться всі, хто має якесь відношення до терористів. Крім того, використовується величезна кількість технічних засобів, ті ж безпілотники".

Про необхідність посиленого контролю й моніторингу з боку спецслужб каже і Олександр Скіпальський.

"Усі вороги, які мають хоча б найменші прикмети антиукраїнської діяльності, - це об'єкти конспіративного контролю з боку нашої правоохоронної системи, і, в першу чергу, СБУ. Але замість цього йде демагогія щодо демократії. Ніхто не говорить про порушення прав, але є функція спецслужб – виявляти ворогів за поведінкою, за прикметами, за заявами, за зв'язками, і вони мають бути постійними клієнтами спецслужб. А у нас йде підміна понять", - резюмував екс-заступник глави СБУ.

А ось боротися з проросійським підпіллям на політичному рівні мають самі громадяни України.

"Найбільша проблема в Україні – не в тому, що є якісь прихильники "русского мира". У будь-якій державі є п'ята колона так звана. Проблема в іншому, - пояснює Цві Аріелі. – "Моссад" – одна з найбільш малочисельних спецслужб в світі. Там працює близько тисячі людей. Але чому вона така ефективна? Справа в тому, що є дуже багато євреїв у всьому світі, громадян інших держав, які бажають на безоплатній основі допомагати єврейській державі. Вони можуть бути як патріотами своєї країни, так і патріотами Ізраїлю, навіть якщо не були там жодного разу. В Україні ситуація протилежна: люди живуть в цій країні і абсолютно не відчувають себе українцями. Якщо завтра на тлі невдоволення президентом і нинішньою владою прийде нова партія й пообіцяє долар по 8 грн та збільшити пенсії удвічі, але спонсоруватиметься російською стороною або мати якісь домовленості з РФ, то люди за неї проголосують".

Команда президента Петра Порошенка після його розмови з президентом США Дональдом Трампом щосили рекламує успішне спілкування політиків, підкреслюючи важливість самого факту такої зустрічі. Але джерела "Апострофа" у владі, експерти та політики запевняють, що поки зарано говорити про успіх, адже у Вашингтоні українському президентові вказали, що для плідної співпраці важлива боротьба з топ-корупцією, а тут поки особливих успіхів українська влада не демонструє. Більше того, тема корупції, якою дорікнули Києву, стала в перемовинах куди важливішою, ніж нова стратегія реінтеграції Донбасу, про яку сторони майже не говорили, незважаючи на очікування українського суспільства. Західні ЗМІ здебільшого обійшли увагою зустріч, а ті, що звернули на неї увагу, назвали її "приниженням" для українського президента.

Зустріч Петра Порошенка та Дональда Трампа адміністрація глави української держави почала анонсувати ще взимку, але в підсумку перші перемовини Порошенка та його американського колеги відбулися лише 20 червня. Представники президентської команди подають як величезний успіх те, що Трамп зустрівся з Порошенком раніше, ніж з президентом РФ Володимиром Путіним. Разом з тим, це ставить питання, чи вартий був поспіх того, щоб формат зустрічі був сприйнятий низкою ЗМІ як "приниження". Не було ні традиційної зустрічі делегацій в широкому і вузькому форматі, ні спільної прес-конференції, не кажучи вже про інші елементи державного, офіційного чи навіть робочого візиту глави держави, з якою у США є декларація про стратегічне партнерство.

"Навіть неофіційним обідом в Білому домі Порошенка не пригостили", - гірко пожартував один із українських екс-дипломатів, з яким поспілкувався "Апостроф".

Дійсно, якщо порівняти зустріч Трампа з іншими президентами, які відвідали Вашингтон, то прийом Порошенка у форматі Drop-in був більш ніж прохолодним: зайшов поспілкуватися в сусідню кімнату на кілька хвилин, обмін люб'язностями та фотографування, але ніяк не повноцінне спілкування глав держав.

"На жаль, і президент, і його оточення націлені не на практичні результати, а на піар. На жаль для України, більшість світових ЗМІ скептично оцінили цю поїздку, побачили напруженість Петра Порошенка і сам факт проведення зустрічі у форматі Drop-in - це, напевно, один з найнижчих рівнів зустрічі. Наскільки я розумію політико-дипломатичний протокол, то президента України повинні були би прийняти на ґанку Білого дому, провести брифінг, потім провести його до Овального кабінету, провести там багатогодинну зустріч, потім спільну прес-конференцію, але, на жаль, так не було. Можливо, це пов'язане з постаттю самого Петра Порошенка та його корупцією. Але для мене головним сигналом було інше: не підписано жодного документа, немає ніякого практичного, принаймні поки, результату, який можна побачити і помацати руками. Тому, на жаль, зараз ми не можемо сказати, які результати будуть", - розповів нардеп від ВО "Батьківщина" Сергій Власенко "Апострофу".

Як пише CNN, зустріч українського президента відбулася на "низькому рівні", що особливо впадало у вічі порівняно з іншими подібними зустрічами: "Румунський президент Клаус Йоханніс стояв поруч з Трампом під час двосторонньої конференції, яка відбулася цього місяця... президента Панами Карлоса Варелу на південному портику Білого дому зустріли Дональд та Меланія Трамп. Вони насолодилися тривалою прогулянкою вздовж колонади, а потім у панамського і американського лідерів відбулася зустріч в Овальному кабінеті тет-а-тет".

Підсумкові прес-конференції президентів України Петра Порошенка та Румунії Клауса Йоханніса після зустрічей із президентом США Дональдом Трампом

Можливо, особливості прийому були зумовлені тим, що до його підготовки були залучені не лише офіційні канали, але й лобістські структури, оплачені українською стороною. Зокрема, у розпорядженні "Апострофа" опинився договір, укладений між близькою до Банкової структурою "Фонд підтримки реформ в Україні" та лобістською американською компанією BGR з Вашингтона.

1 / 8

1 / 8

1 / 8

1 / 8

1 / 8

1 / 8

1 / 8

1 / 8

На запити видання ні МЗС України, ні сам "Фонд підтримки реформ в Україні" не пояснили куди витрачено 600 тис. доларів (див. п. 2 договору). У той же час колишній співробітник посольства України в США, що надав "Апострофу" копію цього договору, вважає, що саме на організацію зустрічей були витрачені ці гроші. "Розцінки у Вашингтоні всім відомі - за 250 тисяч доларів лобісти можуть серйозно допомогти в організації зустрічі. Але, що важливіше, потрібен був відповідний контекст для зустрічі. Просто так потрапити до Трампа не вдасться навіть за півмільйона, якщо він не бачить сенсу зустрічатися", - вважає він. Зараз у Трампа з’явився сенс зустрітися з Порошенком - у США все більш серйозно розгортається кампанія цькування Трампа через його зв'язки з РФ. Тому зустріч з Порошенком перед важливим візитом до Європи (саміт "Великої двадцятки" 7-8 липня), де, можливо, і відбудеться перший контакт з Путіним, була для Трампа важливим контраргументом проти його ворогів у внутрішній американській політиці.

Після спілкування з американським колегою Порошенко повідомив, що Україна підпише зі США угоди про оборонне співробітництво, включаючи угоду про оборонні закупівлі та угоду про військово-технічне співробітництво. Він також розповів, що досягнута домовленість про закупівлю американського вугілля, яке "повинно замінити вугілля, постачання якого припинено з окупованих територій через конфіскацію Російською Федерацією українських вугільних шахт".

У Вашингтоні Порошенко зустрівся не тільки з Трампом, але й з віце-президентом США Майклом Пенсом, міністром оборони США Джеймсом Меттісом, а також з держсекретарем країни Рексом Тіллерсоном та низкою інших політиків топ-рівня.

У повідомленні Білого дому, поширеному після зустрічі лідерів України та США, сказано, що на ній "обговорювалися підтримка мирного врегулювання конфлікту на сході України, а також порядок денний реформ президента Порошенка і його зусилля в боротьбі проти корупції".

Про те, що на зустрічі Порошенка з високопоставленими американськими політиками багато разів піднімалося питання топ-корупції в Україні, "Апострофу" розповіли відразу кілька народних депутатів. За їхніми словами, Порошенкові дали зрозуміти, що українське керівництво повинне успішніше боротися з корупційною складовою у всіх гілках влади. У кулуарах Верховної ради подейкують, що саме через це відбувається таке "показове шмагання" окремих народних депутатів, з яких Генпрокуратура просить зняти недоторканність та притягнути до кримінальної відповідальності, а це наразі п'ять нардепів: Олесь Довгий ("Воля народу"), Андрій Лозовий (Радикальна партія Олега Ляшка), Максим Поляков ("Народний фронт"), Євген Дейдей ("Народний фронт") і Борислав Розенблат (партія "Блок Петра Порошенко").

За словами народних депутатів, Порошенко дали зрозуміти, що українська влада повинна більш ефективно боротися з корупцієюФото: прес-служба президента

Щоправда, самі представники президентської команди не коментують такі розмови про корупцію, але відзначають лише важливість зустрічі та досягнуті успіхи.

Зокрема, нардеп від БПП і член комітету ВР із закордонних справ Володимир Ар'єв розповів "Апострофу", що багато домовленостей було досягнуто в рамках військово-технічного співробітництва та щодо посилення санкцій проти РФ. "Я б не виділяв конкретно одну цю зустріч (з Трампом), тому що було вісім зустрічей на найвищому рівні, і спілкування з Трампом - лише одна з них. І посилення санкцій проти Росії, і військово-технічне співробітництво, і співпраця в енергетиці - все це є. Я можу сказати, що це, напевно, найуспішніший візит до Америки з усіх візитів президентів, які були, на мою думку", - прокоментував нардеп.

Як повідомили "Апострофу" депутати з коаліції, стратегію реінтеграції Донбасу, навколо якої вже другий тиждень тривають дискусії в українському інформпросторі, Порошенко в США ні з ким не обговорював. Хоча перед візитом лунало безліч припущень, що це один із пунктів, який обговорить український президент на зустрічі в Америці.

За словами народного депутата від ВО "Батьківщина" Олексія Рябчина, головний підсумок, про який можна говорити, - Україна має друзів у Сенаті США, а ось ситуація з адміністрацією Трампа дещо інша: "Аналізувати результати ми будемо не по зустрічах, а за результатами, які будуть. Поки ми бачимо, що у нас є друзі в Сенаті, які продовжують санкції, а сама адміністрація Трампа, навпаки, шукає можливості для того, щоб ці санкції не продовжувати. Поки що можна побачити деякі контраверсійні речі, тому для України важливі наслідки зустрічей".

Американський політолог-міжнародник Пітер Залмаєв підкреслює, що зустріч була успішною лише за одним фактом того, що вона відбулася, причому перед самітом "Великої двадцятки", де Трамп буде зустрічатися зі своїм російським колегою Володимиром Путіним. "Зустріч дає можливість показати українському народу, що Україна все одно залишається, якщо не пріоритетною, то важливою темою для Америки, й американський істеблішмент розуміє, що якщо не звертати уваги на Україну, це означатиме поступитися своїми основоположними принципами. Хоча Дональд Трамп сам по собі не дуже дотримується цих принципів, вони не є для нього чимось важливим. Я знаю точно, що український президент приїхав до Вашингтона не з порожніми руками, в нього, крім усього іншого, були конкретні пропозиції щодо сільськогосподарської теми. Також треба розуміти, що крім цієї протокольної зустрічі з Трампом, була тривала півторагодинна зустріч з Майком Пенсом, були зустрічі з обома лідерами республіканської більшості в Сенаті та Конгресі. У нього (в Порошенка, - "Апостроф") також були зустрічі з іншими конгресменами, з главами департаментів, це і Держдепартамент, також зустріч з головою департаменту енергетики, з людьми в Пентагоні. Це був плідний візит і, я думаю, що вже сам по собі факт цього візиту дуже важливий", - зазначав Залмаєв у коментарі "Апострофу".

Американський політолог-міжнародник Пітер Залман підкреслює, що зустріч була успішною тільки через те, що вона відбуласяФото: прес-служба президента

Експерт також вважає, що очевидний прогрес у темі України спричинили певні зовнішні чинники. "Наприклад, на тлі розслідування ФБР щодо зв'язків Трампа та членів його команди з кремлівською стороною, якісь реверанси в бік Путіна зараз смерті подібні для президента США. І його ж Республіканська партія в чомусь намагається себе убезпечити, в тому числі завдяки Україні, щоб попередити якісь рухи в бік Путіна", - упевнений Заламев.

А ось український дипломат і екс-міністр закордонних справ Костянтин Грищенко радить не акцентувати увагу на тому як пройшла зустріч, а зачекати які результати будуть для України надалі. "Те, що зустріч відбулася раніше, ніж із Путіним, важливо з точки зору піару, тому що наша влада в основному дбає про це, до речі як і адміністрація Трампа, просто в них різні цілі. З одного боку, можна сказати, що краще, щоб така зустріч була раніше зустрічі з Путіним, а з іншого боку, важливо не стільки, коли вона була: раніше або пізніше, а те, про що домовилися. Ми не маємо жодних документів публічних, підписаних сторонами, ми маємо головним чином оцінки, які надаються або президентом, або тими, хто виступає від його імені. Але це не перемога, і дуже багато чітких сигналів з американської сторони, що там це так не сприймають. Але, кінець кінцем, краще, щоб це відбулося, ніж не відбулося. Можна сказати, що це початок відновлення довіри між адміністраціями двох країн", - підсумував дипломат "Апострофу".