После вчерашнего столкновения в селе Бережинка под Кропивницким между бойцами Нацгвардии и ветеранами батальонов "Донбасс" и "Айдар" сегодня нардеп Семен Семенченко провел там вече, на котором потребовал убрать из села нацгвардейцев и отставки руководителя полиции Кировоградской области.
Кроме того, он выложил у себя в Фейсбук ссылку на информацию о том, что командир "Донбасса", который тоже пострадал во время задержаний, выбросил под ноги полицейским свой орден, которым его наградила Нацгвардия за защиту Украины.
Напомним, ветераны утверждают, что их избили и задержали, так как они выступили против рейдеров. В полиции, в свою очередь, заявляли, что это ветераны пытались помочь рейдерам.
"Гражданская война" в Украине: в сети показали "коренного шахтера"
28 июня 2017, В войне на востоке Украины активно участвуютроссийские кадровые военнослужащие, а наемников из других стран награждают в Москве.
Об этом в своем Facebook написал журналист Денис Казанский.
"В плен к ВСУ продолжают попадать действующие российские военные-контрактники. Российские коммунисты награждают медалью сербского наемника Бояна Джеферовича, воюющего против Украины в Донбассе. Шел третий год "гражданской войны", - иронично отметил журналист.
Как писал "Обозреватель", 24 июня в районе Желобка украинские военные обезвредили группу пророссийских террористов в составе 6 человек. Четверо человек, включая 22-летнего российского контрактника Виктора Агеева, взяли в плен. Двое, включая, российского командира группы Александра Щербака, были уничтожены
Народний депутат Вадим Івченко пообіцяв розібратися в ситуації та прозвітувати.
«Отримав інформацію що Кіровоградська обласна рада взялась за розгляд цієї справи — на найближчій сесії Кіровоградської обласної ради за ініціативи голови фракції «Батьківщина» буде розглянуто це питання. Документи на право оренди вже вилучено у реєстратора Новоархангельської селищної ради. В Антирейдерському штабі Кіровоградщини повідомили, що звернулися з головою Благовіщенської РДА до обласної реєстраційної служби, з питання масового рейдерського захопленню, земель господарств Благовіщенського району», — написав він у Facebook.
Вадим Івченко також написав, що фактом рейдерства завдяки зверненням селян і роботі депутатів зацікавилися правоохоронці.
Наразі документи на право оренди на близько 500 паїв уже вилучено у реєстратора Новоархангельської селищної ради.
«З'ясувалося, що договори реєструвалися навіть на земельні ділянки, на які уже укладено договори оренди. Крім того, реєструвалися договори оренди на померлих осіб», — ідеться в повідомленні.
Ніч із 27 на 28 червня
У ніч із 27 на 28 червня поліція затримала кілька десятків ветеранів АТО, зокрема й одного з командирів батальйону «Донбас» Анатолія Віногродського, які допомагали мешканцям села уникнути рейдерського захоплення сільськогосподарського підприємства.
Після цього, за словами Шевченка, власник викликав фермера на допит у прокуратуру, під час якого йому стало зле і він був госпіталізований із серцевим нападом.
У селі нацполіція без жодних пояснень продовжила арештовувати й бити ветеранів і селян, які стали на захист своєї землі.
Інтерв'ю з Анатолієм Віногродським
Учасники батальйону «Донбас» про протистояння в с. Бережинка
27 червня
Народний депутат від «Самопомочі» Іван Мірошніченко повідомив, що він, кілька народних депутатів та губернатор Кіровоградської області Сергiй Кузьменко взяли на контроль справу про рейдерське захоплення ТОВ «Нива-2010».
«Я разом із колегою Семеном Семенченком прибув до жителів с. Бережинка для з’ясування усіх обставин та отримання цілісної картини того, що насправді відбулося», — пояснив Іван Мірошніченко.
26 червня
Група осіб прибула до території сільгосппідприємства у Кіровоградському районі на мікроавтобусах, змусила вийти з офісного приміщення охоронців, однак захопити будівлю остаточно їм так і не вдалося через супротив місцевих жителів.
Утекти з місця пригоди підозрюваним також не вдалося. Їх зупинили при спробі залишити територію населеного пункту.
Нині на місці працюють слідчо-оперативні групи Головного управління Нацполіції області.
Інформацію за цим фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 3 ст. 206-2 Кримінального Кодексу України «Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації».
У порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України затримано 31 особу.
Під час спроби рейдерського захоплення ТОВ «Нива-2010» у с. Бережинка на Кіровоградщині на захист власника підприємства приїхали бійці «Айдару» та «Донбасу».
«Рейдери з охоронної компанії «Борисфен» (м. Дніпро), яку контролює народний депутат від «Народного фронту» Юрій Береза, у кількості 50 чоловік спробували захопити головний офіс підприємства, та повстали селяни. Поліція на виклики не приїжджала протягом двох (!) годин. Приїхали вже по факту, коли селяни самотужки розбили ущент «тітушок» і 31 особу затримали власноруч», – пише Євген Шевченко на своїй сторінці у Facebook.
13 червня
У вівторок 13 червня судові виконавці намагалися завести на територію агропідприємства «Нива-2010» нових власників.
За словами керівника «Ниви 2010» Миколи Трибіненка, на території підприємства перебувають близько сотні поліцейських, однак у ситуацію не втручаються.
Біля адмінбудівлі також зібралися жителі села.
«Люди готові стояти до останнього», — наголосив Микола Трибіненко.
Близько 200 людей, земля яких знаходиться в оренді господарства, стали на бік засновника підприємства Миколи Трибіненка. Громада взялася сама виганяти самопроголошених власників, які зачинились у конторі і не хотіли виходити до людей.
1 червня
Через рейдерів «Нива-2010» не засіяла 500 га земель.
27 травня
Новий власник ТОВ «Нива-2010» Григорій Скаленко переконує, що він прийшов у господарство як співвласник, а не як загарбник.
«Мене звинувачують у рейдерстві, але я хотів би розповісти правдиву ситуацію, з чого все починалося і що на даний момент відбувається у нас на ТОВ «Нива-2010».
Ми є законними власниками цього підприємства, маємо відповідні документи, витяги з держреєстру. Я, згідно з наказом, є виконуючим обов’язки директора ТОВ «Нива-2010» з 27 квітня. Наскільки мені відомо, зі слів моїх керівників, придбання частини цього підприємства готувалося приблизно 2-3 місяці. Микола Трибіненко, колишній директор підприємства, показував поля, техніку і все інше, однак просив, щоб ми людям про це нічого не казали, аби не виникло ніяких конфліктів і люди не йшли з товариства.
Ми приїхали 3 травня, нам довелося взяти з собою охорону, але не озброєну. У той день Микола Трибиненко був у конторі, я з ним привітався, віддав йому документи, але він мене проігнорував, сів в автомобіль і поїхав. Як з’ясувалося згодом, поїхав у банк знімати мільйони, нібито дивідендів, хоча на той момент вже не був директором ТОВ «Нива-2010», — розповів Григорій Скаленко.
25 травня
Сталося збройне зіткнення між пайовиками підприємства «Нива-2010» та охороною нинішнього власника підприємства.
Як повідомив голова громадської організації «Аграрна самооборона України» Юрій Крутько, охорона використовувала бойові патрони.
«За попередньою інформацією близько 16-ї години на території фермерського господарства у цьому селі сталася стрілянина, внаслідок якої поранення дробом отримали троє громадян. Потерпілих каретою «швидкої» госпіталізували», — розповідають у прес-службі Кіровоградського обласного управління поліції.
Коли правоохоронці прибули на місце події, то виявили шістьох мешканців Запорізької області, вдягнених у камуфляжну форму. Ті мали при собі мисливські помпові рушниці, а також спецзасіб травматичної дії. Нападників було затримано, а зброю та спецзасоби вилучено й направлено на експертизу.
Замовники рейдерської атаки не відомі. Нині на підприємстві господарюють старі власники, а поліція продовжує слідство. Затриманим рейдерам може загрожувати позбавлення волі до 7-ми років.
Після цього, сільгоспроботи на підприємстві «Нива-2010» припинилися, колектив відмовився працювати з новими господарями. За словами Юрія Крутька, рейдери змушували пайовиків «Ниви» укласти договори з новим власником.
«Погрожували спалити хати», говорить він.
Микола Трибіненко та «Аграрна самооборона України» ініціювали судовий процес.
«Захоплення господарства відбулося за підробленими документами. Це вже доведено висновками експертів», повідомляє керуючий партнер ALEXANDROV&PARTNERS Дмитро Олександров, який надає допомогу підприємству.
Не чекаючи на закінчення розслідування, Микола Трибіненко найняв охорону та призвав на допомогу пайовиків. Таким чином він намагався відвоювати своє господарство. У відповідь, охорона рейдерів почала стріляти. На місце події виїхав поліцейський спецназ, який затримав стрілків та конфіскував у них пістолети та гранатомет.
За фактом рейдерського захоплення землі у с. Бережинка Кіровоградської області правоохоронці розпочали кримінальне провадження за ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України «Хуліганство».
22 травня
У ніч на 23 травня у центрі Кропивницького затримали три авто з 13 озброєними жителями Київської області. За даними місцевих ЗМІ, вони їхали на «розбірки» в Бережинку.
3 травня
Жителі с. Бережинка Кіровоградського району блокували трасу Кропивницький—Кривий Ріг в межах свого населеного пункту.
Перекривши дорогу працівники підприємства прагнули звернути увагу на проблему та вимагали захисту від рейдерів.
Початок травня
Невідомі з'явилися в с. Бережинка, назвалися новими власниками господарства «Нива-2010», пред'явили виписки з держреєстру, виштовхали керівника з кабінету і поставили свою охорону. Відтоді на підприємстві зупинено роботу. Простоює 500 га недосіяних полів, люди лишилися без роботи.
«Хоча насправді документи, які показують рейдери, – підробка. І це вже підтверджено експертизою. Поки що невідомо, хто саме замовив цю рейдерську акцію. З метою добитися справедливості ми ініціювали судовий процес», – сказав голова ГО «Аграрна самооборона України» Юрій Крутько.
Ветерани АТО приїхали в Кіровоградську область, щоб стати на захист фермера, в якого рейдерським методом хотіли відібрати його справу і господарство. Вони разом із селянами відбили рейдерську атаку, та потім приїхали поліцейські, які почали жорстко затримувати АТОшників. Відео потрапило в мережу і викликало крайнє обурення.
«Важко втримати емоції, але я спробую. У Кіровоградський області власник фермерського господарства раптом дізнався, що він вже не є власником. Чому? Тому що він начебто...подарував (!) увесь свій бізнес невідомій особі, яка швидкоруч змінила власників у реєстрі, опісля чого потягом кількох днів відбулася ще одна угода, на цей раз вже купівлі-продажу. Так, це типове рейдерство часів Януковича», - розповів він.
За його словами, було проведено дві експертизи підпису. Одна, прокурорська, підтвердила, що він належить фермеру, інша, незалежна, підтвердила, що він підроблений.
«Начебто усе - кінець історії. Та насправді це був тільки початок. Незважаючи ні на які рішення судових експертиз та судових інстанцій рейдери з охоронної компанії "Борисфен" (місто Дніпро), яку контролює народний депутат від НФ Юрій Береза у кількості 50 чоловік спробували захопити головний офіс підприємства, та повстали селяни. Поліція на виклики не приїзджала протягом 2-х (!!!) годин. Приїхали вже по факту, коли селяни самотужки розбили вщент тітушок і 31 особу затримали власноруч», - стверджує Шевченко.
За його словами, ветерани війни за незалежність вирішили прийти на допомогу людям і взяли на себе функцію поліції - стали на захист справедливості та букви закону.
«Як відбувалися подальші події, можно було б легко уявити за часів Януковича, але не сьогодні, коли ми пройшли Революцію Гідності, коли в країні триває війна... Сьогодні вдень власника під приводом надати свідчення викликали до прокуратури і дві години примушували відмовитися від допомоги ветеранів. Врешті решт серце літньої людини не витримало і його забрала швидка з інфарктом. Наразі він перебуває у важкому стані в лікарні. Тим часом за особистою командою міністра МВС Авакова у невеличке село Бережинка було стягнуто спец.підрозділи поліції, які без жодних пояснень почали арештовувати та бити ветеранів і селян, яки стали на захист своєї землі. Били усіх без розбору - у тому числі били жінок. Наразі близько 20 з них госпіталізовано у місцеву лікарню із травмами різної ступені важкості», - описав ситуацію ветеран «Донбасу».
Нагадаємо, 11 липня 2015 року, як відомо, в Мукачевому сталася резонансна стрілянина, в якій постраждали обидві сторони-учасниці. Однією з них були бійці «Правого сектору», яким висунули звинувачення, передбачені Кримінальним кодексом. 26 червня 2017 року їх виправдали.
Керівник спецназу розвідки, учасник спецоперацій АТО Максим Шаповал вбитий напередодні святкування дня військової частини, яку він очолював. Основні версії колег – помста за "моторол", або російський слід.
У вівторок , 27 червня о 8:15 ранку в Солом'янському районі стався вибух "Мерседеса". За кермом був командир спецназу Головного управління розвідки – полковник Максим Шаповал. Від потужного вибуху він загинув на місці.
Розслідування справи передано до військової прокуратури та кваліфіковано як "теракт". Офіційно жодних версій до вечора так і не озвучили.
Ввечері в Адміністрації президента було проведено екстрену нараду усіх правоохоронців за участі секретаря РНБО Олександра Турчинова.
Спецназ ГУР – це еліта, один з найкращих і потужніших військових підрозділів, а також один з найбільш утаємничених.
"Українська правда" зібрала всю відому на даний момент інформацію про інцидент, та розпитала про самого Максима Шаповала.
Про вибухівку
Вибухівка була закладена під сидіння машини. За словами голови Київської поліції Андрія Крищенка, поки невідомо, чи було прикріплено пристрій ззовні, чи всередині авта. "Після експертизи буде встановлено, всередині або під днищем. Тип вибухівки і кількість (вибухової речовини – ред.) – буде пізніше встановлено", – сказав він.
За попередньою інформацією, яку вдалося отримати УП, для підриву автомобіля злочинці використали керований вибуховий пристрій потужністю від 500 до 1000 грам в тротиловому еквіваленті. Тіло Максима дуже пошкоджено, уламки автомобіля розлетілися на кілька десятків метрів.
EKA BERADZE-FOKINA
Внаслідок вибуху були травмовані ще двоє перехожих. 27-річна жінка отримала осколкові поранення ніг, а чоловік, 1946 року народження, – осколкове поранення підборіддя. Обоє потерпілих отримали допомогу лікарів і відмовились від шпиталізації.
За словами головного військового прокурора Анатолія Матіоса, теракт був виконаний потужними фахівцями. "Сила пристрою, який вибухнув о 8:14, була така, що на відстані більше 50 метрів на висоті 1 поверху були знайдені частини тіла загиблого", – зазначив Матіос.
Про машину
Шаповал жив неподалік від місця вибуху. Злощасний "Мерседес" є службовим автомобілем. Зазвичай Шаповал їздив у машині з водієм. Але цього ранку Максим був один.
Декілька співрозмовників УП у різних колах повідомили, що нещодавно машина була на СТО, де і могли закласти вибухівку. У ніч перед вибухом стояла на одному з підземних паркінгів. Ще один співрозмовник повідомив, що машина могла стояти вночі під будинком Максима. Не виключають, що вибухівка могла бути закладена саме тоді.
LYUBAVA RUDA
Журналістка СТБ Альона Лунькова у своєму ФБ без посилання на джерела написала, що вибухівку також могли закласти перед будівлею Генштабу. Однак джерела УП у правоохоронних органах спростували цю інформацію. Матіос на брифінгу заявив, що "це повна нісенітниця".
Друзі і колеги про Шаповала
Колеги Шаповала називають його одним з найсильніших розвідників країни.
За словами близьких людей, він був комунікабельним, дуже легким у спілкуванні, чуйним. Колеги його поважали.
"Протягом усього особливого періоду з 2014 року він успішно керував частиною. Найскладніші для України часи випали саме на період його керівництва", – зазначив співрозмовник.
ФОТО НАДАНЕ УКРАЇНСЬКІЙ ПРАВДІ
Як на брифінгу розповів Анатолій Матіос, Шаповал був командиром 1-ої групи спецназу, який звільняв Донецький аеропорт. "Це і є перший український кіборг. Тільки після нього почали заходити підрозділи спецполків призначення третій і восьмий. А першу групу вів, і зачистку Донецького аеропорту в 2014 році проводив він. Це бойовий офіцер з унікальними знаннями і унікальною любов'ю до Батьківщини", – заявив Матіос.
У Шаповала залишилась сім'я і двоє маленьких дітей. На початку липня він мав відсвяткувати свій 39-й день народження.
Про версії
За інформацією співрозмовників у структурах, Шаповал керував спецпідрозділом, який брав участь у бойових діях на Донбасі, в тому числі в операціях на окупованих територіях, тобто в тилу у ворога. "Його підлеглі брали участь на усіх відповідальних ділянках", – додав співрозмовник.
Роман Бочкала
Саме з розвіддіяльністю Шаповала пов'язують убивство.
Колеги вважають, що день теракту був обраний не випадково. У суботу, 1 липня у військовій частині планувалося велике святкування з нагоди річниці створення в/ч. Цей день традиційно відзначається у перші вихідні перед 4 липня – днем підписання наказу. Колеги вважають, що мета теракту – помста Шаповалу та залякування його колег.
"Це помста. І за цим напевно стоїть та сторона. Хто? Ватажки ОРДЛО? Напевно, маріонетки не спроможні на таку зухвалість. Швидше за все, йдеться про їхніх керівників", – сказав співрозмовник.
"Це можуть бути "отвєтки" за "моторол" і інших", – сказав інший співрозмовник УП у правоохоронних органах.
Також лунає версія про причетність до вбивства російських спецслужб.
Російський слід вважають основною версією і при розслідуванні двох схожих зухвалих убивств.
31 березня 2017 року за тим самим сценарієм у Маріуполі підірвали машину співробітника СБУ полковника Олександра Хараберюша. Він загинув на місці. Хараберюша вважали одним з найбільш ефективних українських контррозвідників за весь час воєнного конфлікту з РФ. За оцінками ЗМІ, на його рахунку понад 80 російських агентів і терористів.
Так само вибухівка була підкладена під авто одного з керівників "Української правди" Павла Шеремета 20 липня 2016 року.
Про справу Вороненкова
У військовій частині, якою керував Максим Шаповал, серед іншого займалися охороною екс-депутата Держдуми Дениса Вороненкова.
"Охоронець Вороненкова, який убив кілера, був з бойових розвідників і декілька разів служив в АТО", – сказав УП співрозмовник, однак він наполягає, що це навряд може бути пов'язано з убивством Шаповала.
Цікава деталь
Цікавим є той факт, що на одному з російських сайтів саме цього дня з'явився тенденційний матеріал про Вороненкова та військову частину, яку очолював Шаповал.
* * *
26 червня СБУ відзвітувало, що спецслужби запобігли нападу на офіс "Батьківщини" в Києві, який планували спецслужби Росії. Але українські спецслужби не змогли попередити зухвале вбивство одного з найкращих українських розвідників.
Оксана Коваленко, УП
P.S. Прощання з Максимом Шаповалом відбудеться у п'ятницю 30 червня з 10 по 12 годину в будинку офіцерів.
Колишні вояки дивізії «Галичина» – бл. 8 500 українців, які під час Другої світової війни належали до дивізії «Галичина» (див. нижче) у складі німецьких збройних сил, і яких після Другої світової війни перевезено до Сполученого Королівства.
Колишні вояки Дивізії «Галичина» в таборі військовополонених біля Локербі, Шотландія. 1948 р.
У травні 1945 р., коли війна в Європі закінчилася капітуляцією Німеччини, дивізія знаходилася в Австрії. Відступаючи на Захід, щоб не попасти в руки наступаючих частин Червоної армії, бл. 10 000 вояків дивізії здалися британській армії і були тимчасово інтерновані в районі м. Шпітталь. Радянська влада твердила, що українці в дивізії були радянськими громадянами і вимагали їхньої репатріації до СРСР на підставі домовленостей Ялтинської конференції (лютий 1945). Проте британський уряд уважав, що даній угоді підлягали лише ті особи, що були радянськими громадянами до вересня 1939 р., і тому переважна більшість вояків дивізії «Галичина», як громадяни довоєнної Польщі, не підпадали під дію угоди. Лише незначній частині – вихідцям із довоєнного СРСР – справді загрожувала репатріація, однак британський уряд так і не наважився вжити стосовно них силу.
У травні і на початку червня 1945 р., британці перевезли дивізію до Італії і поселили її в таборі біля м. Белларії на східному побережжі країни. Внаслідок агітаційних заходів радянської репатріаційної комісії, бл. 1 000 дивізійників добровільно зголосилися на виїзд до СРСР. У жовтні 1945 р. дивізію перевезено до табору біля м. Ріміні неподалік Белларії.
Вже з кінця 1945 р. британський уряд шукав вирішення питання дальшої долі дивізії. Справа набрала актуальності після підписання 10 лютого 1947 р. в Парижі мирного договору між державами-переможницями та Італією, який мав набрати чинність 15 вересня того ж року. Британське Міністерство військових справ не хотіло, щоб дивізія залишилася в Італії після виведення британських військ, побоюючись, що Італія могла б піддатися тиску з боку СРСР щодо примусової репатріації українців. 1 квітня 1947 р. британський Кабінет міністрів прийняв рішення про перевезення дивізії до Сполученого Королівства. У таборах в Італії дивізійники мали статус «ворожих осіб, що здалися в полон» (surrendered enemy personnel), а при перевезенні до Сполученого Королівства їм надано статус військовополонених (prisoners of war).
Протягом травня і червня 1947 р. кораблями з Венеції перевезено 8 570 українців. Крім дивізійників, між ними було 17 жінок-медсестер, кілька священиків, та мала група цивільних осіб, споріднених з дивізійниками. Новоприбулих українців розміщено переважно в таборах військовополонених, головно у східній Англії та південній Шотландії. Більшість залучено до роботи в сільському господарстві, де українці здобули репутацію добрих робітників.
Перевезення дивізійників до Сполученого Королівства не розглядалося британським урядом, як остаточне вирішення питання, а лише як вимушений і тимчасовий захід, і в уряді продовжувалися дискусії щодо їхньої дальшої долі. Міністерство внутрішніх справ зокрема шукало шляхів для того, щоб їх видалити з країни. Розглядалася можливість виїзду частини дивізійників до Канади, США або Аргентини, однак у той час це виявилося нереальним. У листопаді 1947 р. Міністерство сільського господарства почало розглядати можливість залучення дивізійників до контингенту Європейських добровільних робітників (ЄДР), яких міністерство спроваджувало з таборів для переміщених осіб у Німеччині та Австрії. Спочатку міністерство готувалося прийняти на роботу лише 4 700 осіб. Інших, включно з хворими та інвалідами, пропонувалося відіслати до Британської окупаційної зони Німеччини, що викликало протести з боку Союзу Українців у Великій Британії (СУБ) та деяких британських допомогових установ. Вкінці, внаслідок збільшення потреби в робітниках, вирішено майже всіх дивізійників звільнити із статусу військовополонених і прийняти на роботу на умовах ЄДР, що сталося протягом серпня–жовтня 1948 р.
У другій половині грудня 1948 р. прийнято рішення про вивезення 30 грудня бл. 300 дивізійників до Німеччини. На заклик проводів СУБ та українських церков, 28 грудня відбувся загальний страйк українських ЄДР проти цього рішення. 30 грудня Міністерство внутрішніх справ заявило, що наступного дня будуть вивезені лише 45 осіб, які добровільно зголосилися на виїзд, головно з родинних причин, та 36 осіб, які, як полонені, «виказалися незадовільною поведінкою». Таким чином бл. 8 000 колишніх вояків дивізії «Галичина» одержали право залишитися у Сполученому Королівстві на умовах ЄДР. З цього числа деякі згодом виїхали за океан.
Дивізія «Галичина»
Дивізія «Галичина» – українська військова частина в складі німецьких збройних сил під час Другої світової війни, створена в окупованій німцями Галичині для боротьби на східному фронті проти радянських військ.
Герб дивізії «Галичина»
Дивізія була сформована в системі військ СС («Ваффен-СС»), з порядковим номером 14, і становила одну з багатьох дивізій військ СС, які складалися з ненімецьких добровольців і найманців на окупованих Німеччиною територіях. Створення дивізії, проголошене 28 квітня 1943 р. у Львові, підтримали провідні українці Галичини, які вважали, що вона може стати ядром майбутньої української національної армії. На початку дивізія складалася головно з українців з Галичини, а згодом до неї ввійшли також особи з інших частин України, в тому числі захоплені німцями вояки радянської армії.
Із липня 1943 р. до червня 1944 р. добровольці проходили вишкіл у таборах в Німеччині та інших окупованих нею країнах Європи. У липні 1944 р. дивізія, у складі 13 німецького армійського корпусу, взяла участь у битві під Бродами (бл. 100 км на схід від Львова) проти наступаючих частин Червоної армії, які оточили корпус і його розгромили. З-поміж 10 000–11 000 дивізійників, які взяли участь у битві, декілька тисяч загинули або потрапили в радянський полон, декотрі злилися з місцевим населенням, інші вирвалися з оточення. З тих вояків, що вижили, велика кількість перейшла до Української повстанської армії, а бл. 3 000 повернулися до дивізії. На основі останніх, разом з існуючим вишкільно-запасним полком та новими рекрутами, сформовано нову дивізію.
Формування т. зв. «Другої дивізії» почалося в Нойгаммері (теперішня Західна Польща), а в жовтні 1944 р. її переведено до Словаччини, головно для продовження вишколу й формації, а також для участі в боротьбі проти радянських і прорадянських партизанів. В половині січня 1945 р. дивізія нараховувала 14 000 вояків і 8 000 новобранців у вишкільно-запасному полку. При кінці січня і на початку лютого її переведено в Словенію, де вона разом з німецькими відділами брала участь у бойових діях проти комуністичних партизанів, а на початку квітня – на східний фронт в Австрії, де вона успішно закрила прорив Червоної армії через фронт по лінії між містом Фельдбах і селом Ґляйхенберґ.
У березні 1945 р. німецький уряд проголосив створення Української національної армії (УНА), до якої мали ввійти всі бойові формації українців при німецьких військах та окремі українці в німецьких частинах. 25 квітня командувач УНА ген. Павло Шандрук прийняв від вояків дивізії присягу на вірність українському народові. З цього моменту дивізія офіційно вийшла з підпорядкування військ СС і під назвою 1 Українська дивізія увійшла до новоствореної УНА. Проте, УНА не встигла вийти поза стадію початкової організації, і дивізія до кінця війни на ділі залишилася частиною німецьких сил.
На початку травня 1945 р., коли капітуляція Німеччини вже була неминуча, щоб запобігти захопленню дивізії в радянський полон було вирішено, що вона повинна здатися британській Восьмій армії, яка в той час уже зайшла в Австрію. 8 травня, декілька годин до німецької капітуляції перед СРСР, дивізія отримала наказ про відступ з фронту. Основна її частина (бл. 10 000 осіб) склала зброю перед британською армією, була інтернована в Італії і згодом перевезена до Сполученого Королівства. Близько 1 000 дивізійників окремо перейшли до південної Німеччини, здалися американському війську, і відтак були інтерновані в Німеччині та Австрії.
Гайке В.-Д. Українська дивізія «Галичина»: Історія формування і бойових дій (1943-1945). – Торонто, 1970.
Крохмалюк Р. Заграва на Сході: Спогади й документи з праці у Військовій Управі «Галичина» в 1943-1945 роках. – Торонто; Нью-Йорк, 1978.
Ріміні 1945-1947: Перша українська дивізія Української національної армії у брітанському полоні в Італії (Збірник І) / Упор. В. Б. Будний. – Нью Йорк, 1979.
Верига В. Під сонцем Італії: Вояки Дивізії «Галичина», Першої УД УНА в Бритійському таборі полонених "5Ц" у Беллярії, Італія, червень-жовтень 1945. – Торонто, 1984.
Гунчак Т. У мундирах ворога. – Київ, 1993.
Bihl W. Ukrainians in the Armed Forces of the Reich: The 14th Waffen Grenadier Division of the SS // German-Ukrainian Relations in Historical Perspective / Ed. by H.-J. Torke and J.-P. Himka. – Edmonton; Toronto, 1994.
Logusz M. O. Galicia Division: The Waffen-SS 14th Grenadier Division 1943-1945. – Atglen (PA), 1997.
Боляновський А. Дивізія «Галичина»: Історія. – Львів, 2000.
Melnyk M. J. To Battle: The Formation and History of the 14th Galician Waffen-SS Division. – Solihull, 2002.
Ріміні 1945-1947. Перша українська дивізія Української національної армії у британському полоні в Італії (Збірник ІІ) / Упор. В. Ревуцький. – Київ, 2005.
Khromeychuk O. 'Undetermined' Ukrainians: Post War Narratives of the Waffen SS 'Galicia' Division. – Oxford, 2013.
Українські державні компанії, підприємства та фінансові установи були масово атаковані хакерами. Шкоду нанесено електронним мережам Укразалізниці, Нової пошти, Ощадбанку, Інтернет-видань, Укренерго, «Борисполя», Епіцентра та багатьох інших. Їх атакував один і той же вірус.
Новину повідомляє «Преса України».
Так, наприклад, прес-служба Ощадбанку повідомляє, що на виконання регламентів безпеки та захисту інформації банк був вимушений вдатися до обмеження функціоналу послуг, що надаються клієнтам.
Повідомляється, що клієнти Ощадбанку наразі можуть скористатися банкоматами інших банківських установ, для клієнтів-пенсіонерів ця послуга є безкоштовною.
Як підтвердив "Українській правді" речник Національної поліції України Ярослав Тракало, від хакерських атак постраждали декілька державних фінустанов.
"До поліції надійшли виклики від кількох фінустанов, на які було здійснено хакерські атаки. Наразі фахівці кіберполіції розбираються в проблемі", – сказав він.
Також повідомляється, що хакерської атаки зазнав медіахолдинг ТРК "Люкс", до складу якого входять "24 Канал", національна мережа радіостанцій "Радіо Люкс" та "Радіо Максимум", а також низка популярних інтернет-сайтів. Так о 15-ій годині перестав завантажуватися новинний сайт "Корреспондент".
Про проблеми у роботі також заявив в.о. директора аеропорту "Бориспіль" Павло Рябікін.
Сайти ряду компаній не працюють через атаки, в інших офісах відключили всі комп'ютери після перших ознак атаки.
Як повідомив 112.ua джерело, знайоме з ситуацією, такий масштаб поразки пов'язаний з несвоєчасним оновлення антивірусних баз і неправильно налаштованої політики безпеки на поштових серверах.
Нагадаємо, система електронної пошти британського парламенту стала ціллю масштабної кібератаки. Хакерів відповідні правоохоронні служби країни спробують знайти.
В Україні існує розгалужена система цифрової пропаганди, що діє в соціальних медіа та включає системи збору великих обсягів даних та інструменти маніпулювання громадською думкою.
Про таке йдеться в дослідженні Оксфордського проекту з алгоритмів, пропаганди та цифрової політики, результати якого було оголошено в рамках конференції проведеної Національним демократичним інститутом США з нагоди тижня протидії дезінформації.
"Чудове дослідження того, як пропаганда та гібридна війна загрожують демократії: соціальні медіа та боти", - відзначив у Twitter директор з урядових відносин Національного демократичного інституту США.
Дослідники виявили як діють боти в внутрішній політиці та медіа-середовищі дев’яти країн, включаючи Україну, і навели приклади типових інформаційних кампаній.
У нас цифрова пропаганда використовується для дискредитації опонентів у внутрішньополітичній боротьбі, маніпулювання громадською думкою в інтересах різних бізнесів та політичних груп. Внутрішній ринок для цифрової пропаганди он-лайн в Україні є достатньо розгалужений, але, в основному, прихований.
"Водночас, Україна потерпає від пропаганди, яку розповсюджує Росія. В Україні все ще багато використовують несправжні акаунти, які підтримуються вручну, тому що вони достатньо дешеві. Автоматичні політичні боти набувають популярності з розвитком технологій", - йдеться у дослідженні.
Політичні боти, алгоритми, що діють в соціальних медіа, написані так, щоб копіювати реальних людей і маніпулювати громадською думкою, можуть діяти в усіх соціальних медіа в Україні. Різниця тільки в витратах та популярності сервісів, стверджують дослідники. Найлегше і найдешевше використовувати ботів було у VK, оскільки ця мережа має найслабше регулювання безпеки і дозволяє масовану реєстрацію нових користувачів. Друге місце належить Twitter, який не дуже ефективно бореться з підозрілою діяльністю. Дослідники оцінили, що близько 15% всіх користувачів Twitter насправді є ботами.
Як приклад зовнішньої комп’ютерної пропаганди автори дослідження нагадують медіа активність у відповідь на катастрофу малайзійського Боїнгу MH17, яка сталась на непідконтрольних територіях Донбасу 17 липня 2014 року і забрала життя 298 людей.
"Навколо катастрофи одразу виникло багато теорій змов, як, наприклад, заява, що Боїнг збив військовий літак. Ця теорія спершу з’явилась на Twitter так званого іспанського диспетчера з Борисполя. Неправдиву новину про військовий літак одразу підхопили російські ЗМІ, як RT та TASS, її використало на прес-конференції в липні 2014 року Міністерство оборони Росії", - йдеться у публікації.
Міністерство інформаційної політики України довело, що цей Twitter був ботом, створеним під час Євромайдану, щоб розповсюджувати антиукраїнські гасла. У вересні 2016 року спільне міжнародне слідство довело, що Боїнг було збито з БУКу з території, контрольованої проросійськими сепаратистами
Уряд України приділяє недостатню увагу боротьбі з дезінформацією, зазначають дослідники і радять залучати до співпраці українські компанії, які могли б відслідковувати ботів та несправжніх учасників мереж.
Ось як читачі Politeka відреагували на дане “покращення”.
Нагадаємо, Case Western Reserve University провів дослідження, в ході якого з’ясувалося, що українцям, щоб прокидатися щасливими, треба, як мінімум, щоб в країні закінчилася війна. Тоді і економіка буде рости більш швидкими темпами.
В опитуванні про те, яка кількість грошей зробить українців щасливими взяли участь більше 2 тисяч осіб. Найменше хочуть бути мільйонерами – лише 3%. 17% – тих, хто мріє про дохід до 150 тисяч гривень, що відповідає американському рівнем щастя. Найпопулярніший вибір – до 50 тис. uрн – вибрали 55%. А 24% опитаних достатньо 20 тис. uрн.
Журналист раскрыл подробности боя на Донбассе, в котором исчез подполковник НГУ
15:06 26.06.2017
Журналист Юрий Бутусов напомнил, как 3 июня при выполнении боевого задания в «серой зоне» пропал заместитель командира отдельного отряда специального назначения «Вега» Западного территориального управления Нацгвардии, командир 2-й разведывательно-поисковой группы подполковник Александр Бойко.
Группа Бойко в составе 15 разведчиков получила задание штаба АТО провести разведку в полосе 24-й механизированной бригады в районе Попасная, Катериновка, Золотое, пишет Бутусов на своей странице в Facebook.
«Задание обычное, спецназ и снайперы Нацгвардии проводят регулярные поиски в «серой зоне», в том числе и в этом районе. Позиции противника в том районе, куда они шли, были слабо изучены. Бойко взял с собой не всю группу — а лишь пятерых бойцов. Причины не ясны. Возможно, не хотел рисковать всеми», — говорится в сообщении журналиста.
Он отметил, что группа далеко отошла от позиций украинских войск и сблизилась с позициями противника, а примерно в 11:00 во время движения группы, она подверглась огневому налету. «Огонь был не прицельный, видимо, били по площади, услышав шум или заметив движение с одного из постов наблюдения противника», — говорится в его сообщении.
Отмечается, что в первом официальном рапорте шла речь о минометном обстреле. Однако позднее поступили доклады и об обстреле из стрелкового оружия. Однако близкого огневого контакта не произошло. Журналист говорит, что, судя по имеющимся описаниям характера боевого столкновения, речь шла об обстреле с дистанции.
«Во время огневого налета подполковник Бойко, который двигался первым во главе группы, получил несколько ранений. Бойцы отнесли его в сторону и сообщили, что от полученных ранений Александр погиб на месте. С командира сняли экипировку и оружие, однако само тело решили с собой не брать», — рассказал Бутусов.
Кроме того, группа вышла разрозненно — один из бойцов вышел сам, их не преследовали, они вышли без командира и сообщили, что их ждала засада. «На поиски своего друга немедленно вышел с другой группой другой заместитель командира «Веги» — подполковник Владислав Аллеров (сын командующего НГУ)», — говорится в сообщении журналиста.
Однако, продолжил он, обнаружить в указанном месте тело Бойко группе Аллерова не удалось: во время поиска группа вышла на позиции противника, подверглась длительному обстрелу и была вынуждена прекратить поиски.
«Стало очевидно — либо в определении места оставления тела произошла ошибка, либо Бойко не погиб, а после тяжелых ранений сумел заползти в какое-то укрытие», — предполагает Бутусов.
Затем командование АТО запросило перемирие в данном районе для поиска офицера. Известно, что место исчезновения находилось вблизи позиций противника. Российское командование заявило, что в результате многодневных поисков подполковник не обнаружен.
Напомним, как сообщал Guildhall, трехсторонняя контактная группа поддержала обращения местных советов о начале так называемого «хлебного перемирия» — соблюдения режима тишины на время уборки урожая.
После вчерашнего столкновения в селе Бережинка под Кропивницким между бойцами Нацгвардии и ветеранами батальонов "Донбасс" и "Айдар" сегодня нардеп Семен Семенченко провел там вече, на котором потребовал убрать из села нацгвардейцев и отставки руководителя полиции Кировоградской области.
