Жертви гоніння за кар"єрою, або самогубці.
- 28.08.15, 16:40
В продовження моєї теми
замітки Каті
а також "крику душі" Юри
...але й не про те....
Сьогодні вранці, поки збиралася на роботу і щоб не заснути (бо прокидаюся щодня о п'ятій годині ранку!), включила телевізор, а там йшла передача "Провокатор ". Тема даної передачі була "суїцид".
Поміж кавою та make-up я слухала "провокатора", і мене вразив той момент, що в порівнянні з іншими європейськими країнами, в Україні самогубці наймолодші - від 18 до 35 років!!! а в Європі цей вік коливається від 60 до 70 років!
Та суть в тому, що за кордоном і в Україні люди (в більшості своїй) кінчають з життям саме через невдачі на роботі, через відчуття власної нереалізованості та депресії, яка присутня в суспільстві. Тобто, коли людина не справляється з робочими обов'язками, її постійно за це "клює" начальство та колектив ще+ до всього скорочують/ звільняють... Це стає тією самою "петлею", "останньою краплею"... І людина йде з життя....
До речі, китайці, як нація трудоголиків, найбільш схильна до суїциду. Там навіть при підписанні трудового договору є пункт: "не кінчати життя самогубством" + страховка на цей випадок.
Тепер моя думка з цього приводу:
Хто б мені зараз не писатиме про "духовні цінності" і "головне в житті не гроші" і т.д.т.п . моя думка залишатиметься незмінною: як не крути, а світом правлять гроші, і всі ми (в міру своїх потреб та сил) тягнемося до матеріального блага, бо воно є одним із найпоширеніших "радостей", які ми маємо за все своє життя...на жаль.
До речі, китайці, як нація трудоголиків, найбільш схильна до суїциду. Там навіть при підписанні трудового договору є пункт: "не кінчати життя самогубством" + страховка на цей випадок.
Тепер моя думка з цього приводу:
Хто б мені зараз не писатиме про "духовні цінності" і "головне в житті не гроші" і т.д.т.п . моя думка залишатиметься незмінною: як не крути, а світом правлять гроші, і всі ми (в міру своїх потреб та сил) тягнемося до матеріального блага, бо воно є одним із найпоширеніших "радостей", які ми маємо за все своє життя...на жаль.
А для того, щоб мати ці блага ( гарне житло, якісна їжа, модний одяг, трендові гаджети, омріяний відпочинок/відпустку, та хоббі) потрібно ПРАЦЮВАТИ. Так. І не тільки працювати, а й рухатися в перед (кар'єрний рост, відкриття власної справи...), ставити перед собою ціль і намагатися її реалізувати... Тоді ті самі омріяні "блага" будуть множитися і приносити ще більше радість (людЯм все мало й мало ), як кінцевий результат наших "трудових потуг"!
Та дехто настільки захоплюється цією грою у "самореалізацію", що коли трапляється форс-мажор, щось йде не по задуму, втрачається робота, або ж довго немає підвищення.... Все... Людина губиться, звинувачує себе у невдачах, опускає руки або накладає їх ....
Не вистачає сили волі витримати всі негаразди, адже дійсно легше просто піти з життя, зробити таке собі "геймовер", але без перезагрузки...
"То просто слабкі люди" - байдуже скажете ви.
І в деякій мірі я погоджусь з цим висновком, але відразу постає питання: а чому всі обов'язково мають бути сильними, успішними, розумними та цілеспрямованими?
Я на хвильку спробувала уявити, яким би був світ, якби всі були "самореалізованими"... і в мене не вийшло це зробити. Фантазії не вистачило
Такого не може бути в апріорі!!!
Так закладено природою. Навіть у тваринному світі є вожак, і є інші члени прайду, стада, стаї, групи і т.д.т.п., яких він веде за собою. І це нормально.
P.S. - Тому вважаю, що потрібно завжди прагнути "кар'єрних висот", але не фанатично, до божевілля, і пам'ятати: самогубство це не вихід, адже "тупиків" в житті не існує:
1. Якщо ти впав, то піднімися, обтрусися і знову гай-да!
2. Якщо ти втомився, то зупинися, відпочинь, зміни врешті-решт роботу!
3. Якщо "не можеш" більше гнатися до гори, то прийми це і зроби висновок, що можливо воно просто тобі насправді не потрібно.
І в кожному із трьох пунктів, наведених мною вище, ти не "програв", а тільки "перезагрузився".
частье... обширно и многогранно; лишенный возможности быть счастливым в одном, найдет свое счастье в другом. (с)
Апрель_ка