хочу сюда!
 

Алла

38 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 35-48 лет

Ожеледиця або не зовсім осіннє, про відрядження.

  • 13.09.19, 15:10
Сьогодні на мене чекає потяг... 
Поїздка робоча. Майже відрядження. Відстань в одни бік 745 км.
Ніколи не була "важка на підйом", завжди раділа подібним виїздам, однак не цього разу. Чомусь... 
От не хочеться їхати і все. 
Але треба. 
Їду не одна, в супроводі двох своїх колег-друзів-партнерів. Гарна компанія і має бути як мінімум весело і не без пригод. Так завжди, коли вони оба поряд зі мною.
Але от вся моя суть відторгає цю поїздку... 

             Можливо в мене такий психологічний стан є наслідком останнього мого візиту в те місто, тобто коли поверталися звідти назад до Києва автобусом, організованим асоціацією, і ледь не потрапили в аварію... да і вся наша дорога звідти додому супроводжувалася аваріями на трасі через погані погодні умови. 

То був січень 2019 року...
Близько дев'ятої вечора, поле і не освічена ліхтарями дорога... 
 
           Я трошки задрімала на плечі у друга, коли відчула потужний поштовх... відкрила очі, то ледь стримала крик жаху: наш автобус їхав по трасі боком вперед, ледь-ледь не чіпляючи припарковані з права автомобілі. Водій виявися дуже вправний. Він зміг зупинити автобус, не врізавшись при цьому в інші автомобілі, вирівняти наш транспорт і припаркувати його на узбіччі дороги. Все це по часу було не довго. Декілька хвилин, проте, усвідомлення самої ситуації заставило в той момент понервувати. 
          Причиною всьому стала ожеледиця на дорозі. При температурі 8 градусів морозу йшов дощ!!! який тут же на трасі перетворювався в корку льоду, по якому неможливо було ходити ногами, настільки було слизько!!! а їхати машиною - рівень фантастики!
          Я таке бачила вперше: мороз на дворі, а йде дощ! 
          Ми припаркувалися, вийшли на вулицю на перекур... а там курили вже всі, навіть хто вже давно кинув... і просто були приголомшені від рівню піздєца  трагічності ситуації: ніч, поле, дорога вузька і не пригодна навіть для того, щоб крок по ній ступити, до найближчого населеного пункту 60 км., а дизелю в нас вистачить на пару годин, якщо ми будемо грітися. 
          Один з моїх колег зателефонував до поліції, пояснив ситуацію, сказав хто ми і де ми знаходимося, вимагав щоб прислали техніку з піском/сіллю/будь чим з найближчого населеного пункту. 
          Йому пообіцяли "розібратися з ситуацією" і "зробити все що можливо"... 
Ми почали чекати... 
          Машин, попереду і позаду нас, по обидва боки дороги, ставало все більше і більше, як і аварій тому, що в метрах 100-та від був легкий поворот вліво, і деякі дуже "розумні" водії, не справлялися з ситуацією на дорозі, і при повороті або уходити в поле, або злегка цокали припарковані машини і зупинялися.
         Зрештою, хвилин через сорок приїхали поліцаї, почали складати протоколи ДТП (їх було штук 10 не менше), а ще через дві години, приїхало три машини з якоюсь сипучою хімією, і почали трусити нею дорогу. Врешті решт ми почали рух за цими машинами і згодом, потихеньку, навіть набрали швидкість!

Але пригоди не закінчилися. 
          Вранці йшов легкий сніжок після нічного снігопаду.... На під'їзді до Києва, зі сторони Борисполя, наш автобус обігнав сріблястий джип і жвавенько так чухнув вперед. Я ще звернула на нього увагу і відмітила, ну куда ж так гнати...             І тут на наших (моїх) очах цей джип попереду починає виляти зі сторони в сторону три-чотири рази і уходить в кювєт... перевертаючись при цьому на кришу!  
О, небо!!!
            Ми тут же зупиняємося біля місця аварії, і (добре що в салоні нашого автобуса було 42 чоловіки без урахування двох водіїв) всі кинулися на допомогу тим, хто був джипі, колеса якого продовжували крутитися, а з-під капоту йшов білий дим! 
            В машині була одна дівчина, яка на диву і славу небу виявилася жива і без видимих ушкоджень! Просто її машина перевернулася і упала на подушку снігу. М'якенько так впала! 
            Хлопці вимкнули двигун, і машина заглохла. Дівчина в шоці, відмовилася від нашої пропозиції доїхати з нами до Києва. Лишилася на місці пригоди. Ми викликали поліцію, швидку... дочекалися патрульку і лише тоді продовжила свій шлях в повному мовчанні... 
             На під'їзді до Броварів в той ранок я побачила ще дві аварії (тобто ті, що трапилися не на моїх очах)... і молилася щоб дійти додому без пригод... 


Психологічно і фізично була важка дорога. Тому цього разу їду поїздом.


Єдині позитивні спогади про ту дорогу, це наші зупинки на "WOG", коли в жіночий туалет з автобуса я йшла повільно, пафосно, знаючи, що черги не буде, так як з 43 пасажирів нашого автобуса я була єдина дівчинаdrink!!!


Апрель_каrose

18

Комментарии

113.09.19, 15:47

Трясця, я б в сраці мав такі відрядження!

    213.09.19, 16:00

    Все що нас не вбиває - загартовує нас

      313.09.19, 18:16

      яка цікава розповідь...Привіт.

        413.09.19, 18:19

        оце так поїздка була
        але добре, що все закінчилося добре
        подібних поїздок в мене не було, але чомусь завжди бувало так: якщо я кудись не хочу їхати чи йти, то коли все ж таки туди ішов, то все проходило добре і весело) чого і вам бажаю!

          513.09.19, 18:41

          Нас колись занесло в ожеледицю, але все обійшлося, пройшли 10 см від електричного стовпа...трохи посивіли всі, але ми не постраждалі і залізо ціле. А через пару км ще й прийшлося витягати чужу машину.

            613.09.19, 19:28

            Щось мене не тягне у такі мандрівки...
            А написано добре.

              713.09.19, 20:48

              Отлично описала все ,Апрелька!!!
              но уж очень опасно все же ездить по таким командировкам...
              Береги себя,Апрелечка!

                813.09.19, 21:11

                гололеда нету , туманам рано еще , 800 км от Киева и городов-то нету сплошь глушь и тьму таракань

                  913.09.19, 21:11Ответ на 5 от muxa-xa-xa

                  Нас колись занесло в ожеледицю, але все обійшлося, пройшли 10 см від електричного стовпа...трохи посивіли всі, але ми не постраждалі і залізо ціле. А через пару км ще й прийшлося витягати чужу машину.а не надо было ехать .

                    1013.09.19, 21:17

                    тада-відсутність черги-величезний плюс в подыібних ситуаціях

                      Страницы:
                      1
                      2
                      предыдущая
                      следующая