Сколько телефонных номеров ты помнишь наизусть? Каких-то важных для тебя номеров? А сколько номеров в твоей записной книжке? Сколько? Да это не важно! Какая разница? Какой бы номер ты ни набрал, кто-то ведь обязательно ответит. Ответит обязательно! Ошибиться невозможно. Кто-то ответит… обязательно! Пусть это будет автоответчик или голос оператора, но голос… голос. А, если кто-то случайно набрал твой номер, они же ведь тоже не ошиблись! И интересно, как они могут ошибиться, ведь ответил же ТЫ...

Читати далі...

на столі купа паперів (одін лістєГ - 35 коп. да, у нас ф унівєрє на ксєраксє стайат зожрафшиіся скатіни)... і всьо таке "цікаве"... хоча, м/б, все ж корисне, раз гроші на нього витрачала. а як його розгрібати - хз ще й завдання на завтра - скласти справжнє кредитне досьє. ну ок, список необхідних документів в мене є. та яким чином я їх знайти повинна? звиняйте, що рісавать довідки про доходи не вмію і нотаріально завіряти будь-які документи не маю права... чи то на йух його все...

Читати далі...

...взимку дуже мало неба... /с/        останній подих... морозне повітря і якийсь легкий ледь помітний смуток а потім заходиш у під’їзд, дивишся вгору на маленький побитий плафон, крізь який видно справжнє зимове світло ...світло лампочки... і стає тепло. тепло від того, що це світло все ще існує а сонце нехай відпочине влітку забагато роботи

хочу чтоб пєрєстала болєть голова і чтоби мислєй в нєй било нє так много оні разривают єйо на часті… малєнькіє і бєсполєзниє ілі же дождаться когда она взорвьотся а потом собрать остаткі і сложить із ніх то, что самой хочєтся прі етом вибросів всьо нє нужноє подальше… хотя нєт, лучше виставіть на продажу а вдруг кому понадобітся можно даж загнаться і сдєлать аукцион інтєрєсно, кто захочєт в ньом поучаствовать? =)

приказали бежать. я стою, не двигаюсь. приказали молчать. словесный поток невозможно остановить. приказали ненавидеть. люблю больше жизни... странная борьба с системой... но иначе не выжить. а может лучше наоборот, убежать? замолчать? возненавидеть?

ти смієшся над будь-яким словом, що з*являється у думках, просто через те, що нарешті звертаеш увагу саме на нього скажеш якійсь людині прізвище когось зі своїх знайомих, і вона починає несамовито реготати. а ти сидиш і не розуміє, з якого це дива. і раптом починаєш розуміти, що ти просто звик до всіх цих слів, тому й не бачиш в них нічого особливого і так само певне з людьми... ми звикаємо до когось і вже не бачимо їхньої особливості, а бачимо лише сіре скупчення багатьох а потім просто...

Читати далі...

you must believe, it's not because of you i’ve had to leave wait for me i only hope that you’ll remember me ©       мені здається, що я хочу почути ці слова і щоб вони були правдою і щоб людина, що має їх сказати, не спізнилась інакше вона стане минулим назавжди

я начинаю стрелять по живым, я перестала бояться оружия. глупым, уродливым, просто больным, так опускаюсь я глубже и глубже. я перестала бояться оружия, я застрелю тебя по старой дружбе. (с)     вчорашній день. остання спроба... чи може перша?! ніхто зараз не згадає. от лише стояти на місці не варто. рухатись вперед за будь-яких умов. навіть коли боляче. навіть по головах. навіть коханих. совість? а навіщо? чому вона повинна бути саме в мене? нє, дяк. в мене і так всього багато...

Читати далі...

от сидиш і міркуєш так собі – нащо мені то всьо обдумувати, шукати якісь там виходи та входи /шоб його!/, страждати через когось там? тре вже якось про себе думати! і кожна нова хвиля відвертого пофігізму наближує до відчуття повної свободи хоча, хто його зна – може то лише добре спланована ілюзія хє-хє!

може то остання крапля надії зараз стікає по щоці і кудись невпинно зникає?.. може дуже страшно від того, що все час щось вирішувати?.. може таке існування набагато гірше кінця?..   і як то навчитись нічо не відчувати хоча б декілька місяців? так буде краще... набагато краще... ай маст бі реді!   крапка