легка ностальгія за втраченим життям /чи то було насправді?/ потім ще трохи алкоголю в кров і мокрі очі і дуже голосна фонограма дуже важливої колись пісні як знак, що наживо вже не жити... принаймні не сьогодні дивне літо... дуже боюся осені

ну і де ця клята весна? я вже хочу закохатись, а в макітрі лише бажання осіннього сєкасушолє вітамінів попити d’oh!

Вирішили подрузі на день народження, що вже завтра, зробити квест з пошуку подарунку. Тре зробити 7 завдань, поки ще є лише 4. Може в кого є які ідеї, поділіться плз!!! з мене велика та смачна цукерка ;) пи.си. святкувати будемо на дачі

думки і почуття затопили все моє єство   [Приєднана картинка] хдє жи слів?!

воздух зажатый в кулаке и мелкие, но очень частые шаги я несу его тебе я спешу и все же опаздываю кто-то уже рядом с тобой и у этого человека воздуха целая банка :’( бля     а потім весняний ранок /хоча насправді ще зима/ і навкруги багато сонця в мене на руках червона фарба, поруч лежить ніж в тій самій рідині інсценування таке собі маленьке самогубство, поховання непотрібних почуттів через декілька хвилин фарба змиється і тіло буде ціле і неушкоджене буду вважати це...

Читати далі...

я умер… мама, я умер!!!     розмова з самим собою... і кожне слово ніби вигадане, проте так боляче /навіть коли вона казала ,ета самає, даваі астанємся друзьямі’, не було так боляче як зараз/ а потім ти відкриваєш очі в лікарняній палаті. і ще не зовсім отямився, проте розумієш, що це вже більше не ти, а незрозумілий кусок м*яса... а над тобою стоять батьки і плачуть. і ти крізь сльози благаєш ,будь-ласка, вбийте мене! краще смерть, ніж таке існування...’ раптом знайомий звук /ніби то...

Читати далі...

йа живьот в малінькам сєрам домікє... в ньом толька 2 акошка /па аднаму на глазік/ в ньом 2 двєркі для каждаї ножкі, многа падушек, штоб ні больна попкє, і агромний чорний падвал для сєрдца     ано бьйоцца тіха-тіха... нікто ні услишит і дабрацца ні сумєєт... с каждим дньом всьо тіше...тіше...

соплі, бухикання, хворе горло, паскудна температура біля червоної межі №37... увесь букет і ще дуже-дуже сильно болить макітра... так, як ще ніколи в житті не хворіла (зазвичай я того просто не помічаю) ще трохи і мона буде зараховувати до епідємікаф. мамка так і каже – ГРІПП!!! от срака, скільки вже раз ті грипозні епідемії були, ніколи не боліла... навіть шмарклі жодної з кирпи не витекло а тут натє! і все це дякувати моєму хворому татусеві, що ледь не ночує в мене в кімнаті біля...

Читати далі...

палки и камни могут и покалечить, а слова по лбу не бьют ------------------------------- палки и камни могут покалечить, и поосторожнее со словами ------------------------------- палки и камни могут покалечить, а слова могут и вовсе убить (с)Чак Паланик «Колыбельная»        а мовчання зводить з розуму, відбирає бажання жити, висмоктує з тебе останні сили певно воно ще гірше, ніж слова, що завдають болю мовчання залишає жити без життя       как страшно, когда молчит человек, ...

Читати далі...

коротко о погоде: бррр!       хоча нє, насправді вона незрозуміла... спочатку тепло, потім різко холодно, знову тепло+дощ і, як правило, це все закінчується хворим горлом, купою шмарклів, що постійно течуть з носа, і м/б кашлем та високою температурою (то як пощастить) і всі довкола в один голос – ти повинна лежати в ліжку і пити якомога більше рідини (бажано гарячої)... а ти мало того що не хочеш ані пити, ані лежати, а ще й швидко (поки ніхто не помітив) одягаєшся і стрімголов на вулицю ...

Читати далі...