тіпа істіно, шо азаріло мєня за паслєдніє пару днєі. /по пунктам/

1. нє люблю вєлосіпєдістов. хрєн поймеш куда ані єдут.

/ебаут транспорт/

2. троллєібас – одно із самих нєпрєдсказуємих рогатих животних

3. любимоє занятіє пассажиров маршруток – виривать мнє волоси

4. мєста ва всєх общєствєнних транспортних срєдствах пєрєдвіженія прєдназначєни ісключітєльно для мужикофф

5. любой сопровождающій мєня в транспортє портіт моі законний /ну йа ж імєю право/ завтик своім „а пагаваріть?”

 тепер як колись...

хоча ні...

тепер гірше...

набагато...

я желаю тебя забыть,

я хочу без тебя остаться.

как в реке безмятежно плыть,

я хочу в слезах искупаться.

белый веер порежет грудь,

расцветут на нём пятна крови.

не хочу я тебя вернуть,

ты теперь навсегда чужое.

в полотно заплетётся вздох,

тот, который уйдёт последним.

и теперь ты не одинок,

я приближу твоё спасенье

p.s. ти вільний...

проте... якою ціною?

запотевший экран монитора выдает еле слышное потрескивание… колонки неимоверно фонят в попытке выдать часть информации… на столе обломки мечты… и вся комната залита дымом. «Горим!» слышен громкий вопль из соседней комнаты…

постепенно становится трудно дышать… но ты не обращаешь на это внимание… все, o чем ты можешь думать, это происшедшие изменения… и то, что становится неимоверно жарко, тебя не смущает… ты утопаешь в этом дыме… он поднимает тебя в небеса

а потом пустота и ты не знаешь куда бежать… хотя, а нужно ли?

яркий свет и отрезвляющий запах нашатырного спирта… ты на улице… холодный ветер не дает твоему телу расслабиться… голова раскалывается (ты ударился о край стола, когда падал)… и становится ужасно грустно… и хочется вернуться в тепло струящегося из окна дыма

=)

от лише як позбавитись всього того сміття, що в ній міститься

це як кампутір... поки не почистиш, буде гальмувати, глючити и зависати на самому цікавому та важливому місці

а коли голова не може виконувати найелементарніші функції, то вже трабл

шкода, що не можна просто відгвинтити та витрусити весь вміст

так було б набагато простіше виявити необхідні речі (табличку множення, хімічних елементів, теорему Піфагора, закон всесвітнього тяжіння, етс.) та усіляке лайно (те, що він читає Дзеркало тижня, полюбляє каву у величезних кількостях, ніколи не має грошей, не хоче мати дітей до 35 років... самдеі ай вілл даі)

а тоді поставити макітру на місце і відчути себе найщасливішою людиною на світі

хех... нездійсненна мрія

от і лишається перекладати все з однієї полички на іншу, доки вони не обваляться від такого тягару, і то всьо не змішається... і тоді буде занадто пізно щось змінювати

на чьорнаі-чьорнаі планєтє, в чьорнаі-чьорнаі странє, в чьорнам-чьорнам горадє, на чьорнаі-чьорнаї уліцє чьорнаі-чьорнаі ночью пад ідінствінним фанарьом два абкуріних дибіла в балєтних пачках танцивалі танго...

...із прошлава (ну лан, трохи обманюю гг))

проте таксист, що дрімав недалеко в свойому авто,

злякався того всього дійства...

так от, інколи в нашому житті деякі речі, що ніяк одне до одного не ліпляться, все ж поєднуються напрочуд сильно. факін діалектика рулеззз!

особливо то відчувається у людських взаєминах, коли красень-мачо обирає собі в дружини зацьковану бібліотекарку, або разючої вроди дєвучка-вамп вимолює в свого коханого (з великим пузом та ще більшою лисиною на макітрі) прощення за те, що гепнула в його кохвє не одну, а цілих дві (!) ложки цукру... і які там гроші, таваріщі! то справжнісіньке кохання, велике та чисте, немов щойно вимитий африканський слон!!!

то ж пладітєсь і размнажаітєсь, а кохання за вас вирішить проблему самотності. головне, зачиняючи для нього двері та вікна, не забувайте лишати відчинену кватирку... хто зна, може залетить туди який-небудь „карлсон”, з яким ви проживете довге та щасливе життя...

на рингу присутні двоє... якась тьолка з довгими брудними космами в коротких фіолетових штанцях, що впиваються в її жирнючу тушу, та підстаркуватий худий довбань в обтягуючих смугастих лєгінцах. жахливіше видовище годі й уявляти....

та я типу не про то гг) завжди мріяла якесь таке гонєво побачити

сьогодні розпочалася битва між мною і мною

одне я каже, що тре за будь-яких обставин закінчити університет ...бльо, якихось пів рочку залишилось...

інше спокусилось роботою, що ніяким місцем не пов*язане з майбутньою прохвесією, проте є напрочуд цікавою

одна факінг проблем – людина на то місце потрібна зараз і на повний робочий день, а з понеділка розпочинається магістерська практика в банку довжиною 4 тижні

і шо його робити - хз

WOMAN, n. – Аn animal usually living in the vicinity of Man, and having a rudimentary susceptibility to domestication. It is credited by many of the elder zoologists with a certain vestigial docility acquired in a former state of seclusion, --- . The species is the most widely distributed of all beasts of prey, infesting all habitable parts of the globe, from Greeland's spicy mountains to India's moral strand. The popular name «wo(lf)man» is incorrect, for the creature is of the cat kind. The woman is lithe and graceful in its movement --- , is omnivorous and can be taught not to talk.

ЖЕНЩИНА, n. – животное, обычно живущее возле Мужчины и имеющее рудиментарную восприимчивость к приручению. Оно наделяется многими из древних зоологов некоторым остаточным послушанием, приобретенным в прежнем состоянии уединения, --- . Данная разновидность наиболее широко распространенная у всех хищных животных, наводняет все обитаемые части земного шара, от скал Гренландии до высокоморальных берегов Индии. Популярное название «wo(lf)man» неправильно, так как существо это из рода кошачьих. Женщина гибка и изящна в движении --- , является всеядной и может научиться не разговаривать.

Ambrose Bierce

THE DEVIL'S DICTIONARY

she's in love with herself

she likes the dark

on her milk white neck

the devil's mark

© Type O Negative

“Black #1”

you look so fine i want to break your heart

© Garbage

“You look so fine”

будешь падать не словлю не жалею не жду не люблю

© Gray Angels

«Я – дьявол»

сигаретний дим заповнює всю кімнату... у попільничці гори недопалків... на руці 2 свіжих опіки... першим вона поховала його... другим себе... вона більше ніколи до цього не повернеться... шляху назад немає

потім вона встане, прийме ванну, розчеше довге блискуче волосся, одягне нове шикарне червоне плаття і піде до свого нового коханця

через 2 дні на її руці з'являться ще 2 сигаретних опіки... їй вистачає всього 2 дні щоб награтися зі своєю новою жертвою... а потім довго сидіти, закрившись в кімнаті, і тихо оплакувати його і... себе

стан нескінченного пофігізму

лежачи на дивані, дивитись невмируще мексиканське мило або знущатись над бідним пацюком (самдей ай віл кіл май вася... випадково)

і пох, що станеться колись... і пох, що станеться зараз... і пох, що вже колись було

робіть, що хочете, лишень мене не чіпайте... все одно чинити опір не буду... а вам так сто відсотків не цікаво

і взагалі... i need some sleep…

 тік-так... тік-так... тік-так...

сьогодні певно вперше за ці шалені пів року розумію, що так повинно було статись

адже людина не може знаходитись в стані спокою

неодмінно повинно щось відбуватись інакше саме існування унеможливлюється

так само як і годинник повинен йти слідом за часом... інакше він перестає існувати

а наш час вже вичерпався, більше не було куди рухатись... ми топтались на місці

от тільки чомусь дуже важко зробити перший крок... перший крок після тебе

...людині, що втратила мене, присвячується