Тисячі охоронців Ахметова привезуть під Раду підтримувати російську мову - Свобода Київ. По поверненню в Кривий Ріг людям обіцяна премія. Мітинг 25 травня під ВР Українська правда Доставка молодиків до столиці планується автобусами 5 червня, під стіни Верховної ради для участі в мітингу на підтримку законопроекту про основи мовної політики, внесеного депутатами-регіоналами, повинні доставити більше півтори тисячі працівників охоронних структур з гірничо-металургійних підприємств Кривого Рогу. Про це заявив координатор громадської організації ГРАД, радник голови ВО "Свобода" Андрій Денисенко. "Зняття двох змін охорони з Центрального і Північного гірничо-збагачувальних комбінатів, які знаходяться під контролем корпорації СКМ, відбувається за безпосереднім наказом голови Дніпропетровської облдержадміністрації Олександра Вілкула, який де-факто продовжує керувати гірничо-рудним напрямком бізнесу Ріната Ахметова (бізнесмен, народний депутат фракції Партії регіонів - ред.) в Кривбасі. Мобілізація охоронців для участі у заходах в Києві за наказом Вілкула відбувається також на Південному ГЗК, - заявив Денисенко. За його словами, організована доставка до столиці великої кількості "фізично підготовлених, керованих і проплачених чоловіків" свідчить не тільки про намір регіоналів імітувати підтримку громадськості надання російській мові особливого статусу, а й про підготовку силових провокацій проти захисників української мови. "Керівники підрозділів охорони перед відправкою вже інструктують своїх підлеглих бути напоготові для виконання їх наказів" - сказав свободівець. За його запевненням, всі співробітники охорони будуть одягнені в цивільний одяг. Доставка людей до столиці планується автобусами. По поверненню в Кривий Ріг їм обіцяна премія. Координатор ГРАДу нагадав, що використання сили для боротьби з опонентами стає фірмовим стилем Партії Регіонів, якій все не вистачає аргументів і підтримки суспільства. А те, що регіонали готуються застосувати силу для подальшої русифікації країни, викриває окупаційний характер режиму Януковича ", - зазначив Денисенко. Як повідомлялося, 24 травня в залі засідань Верховної ради після дебатів щодо законопроекту про основи мовної політики, внесеного народними депутатами фракції Партії регіонів Вадимом Колесніченком та Сергієм Ківаловим, сталася бійка між народними депутатами, після якої спікер Верховної ради Володимир Литвин заявив, що виступає за саморозпуск парламенту і дострокові вибори. 30 травня об'єднана опозиція звернулася до українців із закликом прийти 5 червня в 9:00 під стіни Верховної ради, щоб не допустити прийняття мовного закону Ківалова-Колесніченка.Більше читайте тут: http://tsn.ua/politika/tisyachi-ohoronciv-ahmetova-privezut-pid-radu-pidtrimuvati-rosiysku-movu-svoboda.html

Оце так у нас "працюють" правоохоронні органи.
     Виходить, якщо ти не з'являєшся за викликом у міліцію - то ти не винний! Треба запропонувати нашим законотворцям закріпити цю норму в кримінальному кодексі.
    В квітні 2012 року голова Криворізького міського правозахисного
товариства Коробко М.І. звернувся із заявою до Соломянського РУ ГУМВС
України в місті Києві щодо неправомірних дій посадових осіб ДП "Центр
еколого-експертної аналітики" В якій він наголошував, що наукова
еколого-експертна оцінка, підготовлена цим підприємством, цілковито не
відповідає основним завданням екологічної експертизи, оскільки повністю
заперечує наявність на території здійснення проекту цінних природних
об'єктів, що не відповідає дійсності та фактичному стану природного
довкілля на оцінюваному об'єкті.
    1 червня 2012 отримав ПОСТАНОВУ про відмову в порушенні кримінальної справи, в якій було написано наступне:
    В ході проведення
дослідчої перевірки опитати працівників та посадових осіб ДП "Центр
еколого-експертної аналітики" не представилось можливим у звязку з їх
категоричною відмовою від явки до ОВС та надання будь-яких пояснень.
   Враховуючи вищевикладене, та те, що в ході проведення дослідчої
перевірки в діях працівників та посадових осіб ДП "Центр
еколого-експертної аналітики" ознак злочинів чи правопорушень не
виявлено, на підставі п.1 ст.6 КПК України, ПОСТАНОВИВ: 1. Відмовити в
порушенні кримінальної справи у звязку з відсутністю події злочину.
   От така у нас "ПРАВОВА"  держава.

Оце так у нас "працюють" правоохоронні органи.
     Виходить, якщо ти не з'являєшся за викликом у міліцію - то ти не винний! Треба запропонувати нашим законотворцям закріпити цю норму в кримінальному кодексі.
    В квітні 2012 року голова Криворізького міського правозахисного товариства Коробко М.І. звернувся із заявою до Соломянського РУ ГУМВС України в місті Києві щодо неправомірних дій посадових осіб ДП "Центр еколого-експертної аналітики" В якій він наголошував, що наукова еколого-експертна оцінка, підготовлена цим підприємством, цілковито не відповідає основним завданням екологічної експертизи, оскільки повністю заперечує наявність на території здійснення проекту цінних природних об'єктів, що не відповідає дійсності та фактичному стану природного довкілля на оцінюваному об'єкті.
    1 червня 2012 отримав ПОСТАНОВУ про відмову в порушенні кримінальної справи, в якій було написано наступне:
    В ході проведення дослідчої перевірки опитати працівників та посадових осіб ДП "Центр еколого-експертної аналітики" не представилось можливим у звязку з їх категоричною відмовою від явки до ОВС та надання будь-яких пояснень.
   Враховуючи вищевикладене, та те, що в ході проведення дослідчої перевірки в діях працівників та посадових осіб ДП "Центр еколого-експертної аналітики" ознак злочинів чи правопорушень не виявлено, на підставі п.1 ст.6 КПК України, ПОСТАНОВИВ: 1. Відмовити в порушенні кримінальної справи у звязку з відсутністю події злочину.
   От така у нас "ПРАВОВА"  держава.

Це розрили курган чорні археологи, які себе називають "Пошук Дніпро"

На сьогоднішній день вже ні для кого не секрет, що чиновники усіх рівнів зневажають і ігнорують  думку громадськості, плюндрують самі принципи демократії. Усі важливі питання, що стосуються довкілля і безпечного проживання громадян не враховуються при прийнятті  рішень як місцевого так і загальнодержавного значення.
Так було вчинено і з питанням відкриття кар’єру на території природного заказника близь села Недайвода. Використовуючи неповну і недостовірну інформацію, надану замовником (ТОВ «Граніт Групп»), не обстеживши в натурі цю земельну ділянку, без проведення громадських слухань, ДП центр еколого-експертної аналітики міста Київ виготовив екологічну експертизу, яка не відповідає стандартам і нормам, визначеним законодавством.
Заступник міністра екології та природних ресурсів Д.Мормуль не зважаючи на те, що вже знав про проблеми, які супроводжують відкриття цього кар’єру (мешканці села Недайвода неодноразово зверталися з проханням вивчити ситуацію і надавали висновки біологів і зоологів про унікальну цінність території), одним розчерком пера затверджує висновок державної екологічної експертизи, і цим підписує вирок для заповідника і для безпечного життя мешканців Криворіжжя.
Коли про таке неподобство стало відомо жителям села Недайвода, вони стали вимагати від місцевої влади оприлюднити екологічну експертизу, щоб мати можливість хоча б оскаржити в судовому порядку цей документ, який не відповідає вимогам законодавства.
На що місцева влада відреагувала таким цікавим способом, що такі дії можуть слугувати прикладом супер антидемократичних дій влади проти народу. А саме, зібрали оперативну нараду Криворізької районної державної адміністрації, на якій були присутні: заступник голови райдержадміністрації Волосов Ю.А., начальник управління агропромислового розвитку райдержадміністрації Фартушний І.І., начальник відділу Держкомзему в Криворізькому районі Дубенко О.А., голова Недайводської сільської ради Трюхан Л.В., директор ТОВ «Граніт Групп» Удовенко О.А., і юристи(!!!) Верещага О.В., Дробот Д.М., Пак Т.Б.  Цією компанією «слуг народу» було винесено рішення про недоцільність(!!!) проведення громадських слухань, а оприлюднити в засобах масової інформації лише ВИСНОВКИ (!!!) екологічної експертизи.
Верхом цинізму є і те, що ці люди ще й посилаються на закон «Про екологічну експертизу», а саме цей закон і регулює доступ громадськості до участі в проведенні екологічної експертизи. В даному випадку громадськість була взагалі відсторонена від участі в прийнятті такого рішення. Мало того, директор ТОВ «Граніт Групп» посилається на протокол громадських слухань від 11.09.2009 року, але цей «документ» не відповідає дійсності,  бо цього дня громадські слухання НЕ ВІДБУВАЛИСЯ, про що свідчать протоколи Недайводської сільської ради.

Президенту України
п. Януковичу В.Ф.
01220, м. Київ, вул. Шовковична, 12

Відкритий лист

Шановний пане Президенте!
Указом Президента України від 21.02.2002 р., №167/2002 було проголошено створення ландшафтного заказника «Інгулецький степ» у Дніпропетровській області на березі ріки Інгулець. Розпорядженням голови Дніпропетровської облдержадміністрації за № 56-р-06 від 17.02.2006 року в рамках Проекту програми формування та розвитку національної екологічної мережі Дніпропетровської області на 2006 – 2011 роки передбачено створення в 2011 році однойменного регіонального ландшафтного парку площею 4 тисячі гектарів. На кінець призначеного року жодних рухів у напрямку виконання проголошених планів не спостерігалося, зате ТОВ «Граніт Груп», одержавши у 2007 році від Міністерства охорони навколишнього природного середовища ліцензію за № 4295 і не маючи необхідних дозволів, розпочало восени 2011 року на частині раніше зарезервованої для розширення об’єкту ПЗФ території розкривні роботи. Для прикриття заднім числом незаконної діяльності підприємства «Граніт Груп» Мінприроди 2 вересня 2011 року визначило виконавцем робіт з попереднього розгляду та підготовки наукової еколого-експертної оцінки ОВНС «Недайводський гранітний кар’єр» Державне підприємство «Центр еколого-експертної аналітики», який, у свою чергу, листом від 15.09.2011 р., №183 передав таку оцінку на розгляд Мінприроди. Очевидна необ’єктивність оцінки згаданим Центром реальних втрат цінностей біорізноманіття в результаті діяльності підприємства з видобутку гранітів об’єднала в протестних діях екологічну і правозахисну громадськість України.
Повідомляємо Вам, що ініціативна група мешканців сіл Недайвода і Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області, екологічна громадськість України протягом трьох років намагаються довести органам влади і, зокрема, функціонерам Міністерства екології та природних ресурсів України, що на підставі виданого 19 липня 2007 року ТОВ «Граніт Груп» Міністерством охорони навколишнього природного середовища спеціального дозволу (ліцензії за №4295) на розробку гранітів родовища Недайводське під запроектований кар’єр відводиться земельна ділянка цілинного степу, яка без належного наукового обґрунтування обманним шляхом вилучена рішенням Дніпропетровської обласної ради із площі, зарезервованої під розширення території державного ландшафтного заказника «Інгулецький степ».
У свій час Міністерство не передбачило і не здійснило обов’язкової оцінки поширення рідкісних видів флори і фауни на ділянці, на яку надало дозвіл для будівництва кар’єру з видобутку гранітів. Викликає подив спосіб, у який була виконана експертна оцінка ОВНС, оскільки вона мала б базуватися на матеріалах оцінки цінних комплексів біорізноманіття, які уже послужили підставою для віднесення їх до резервату. І ця оцінка вже існує, вона виконана представниками викладацького складу місцевих вузів і вперто ігнорується контролюючими природоохоронними органами.
Закон України «Про Червону книгу України» встановлює відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги, та передбачає компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України , а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання).
Враховуючи існуючі можливості подальшого розширення та наявність зарезервованих майже чотирьох тисяч гектарів території, державний ландшафтний заказник «Інгулецький степ» міг стати одним із найбільших степових заказників України. Проте уже незаконно розпочаті ТОВ «Граніт Груп» розкривні роботи на площі приблизно п’яти гектарів кладуть кінець подібним сподіванням. Крім того, видобуток граніту на березі ріки Інгулець загрожує екологічному стану міста Кривий Ріг, яке розташоване вниз за течею ріки та живиться з неї питною водою через Карачунівське водосховище.
За умов, що склалися, ми, представники громадськості, звертаємось до Вас, як Гаранта Конституції України, з вимогою захистити створення ландшафтного заказника «Інгулецький степ» та припинити знищення майже останнього куточка унікального степового краю Дніпропетровщини і всієї України.

Ініціативна група Недайводської сільської громади "За збереження Інгулецького степу"

 «Подарите жизнь Ингулецкой степи»
…Когда из первозданной природной среды в процессе техногенизации региона, и в частности Криворожья, за последнее ХХ столетие было утрачено почти все, логично было бы осмыслить цену и ценность того, что (не смотря на все прихоти бурного времени), таки сохранилось! Когда явление становится редкостным, на него автоматически должна возрастать цена. Раритетные вещи сохраняют хотя бы ради «прикола», их ценность на мировых аукционах часто не подлежит даже пониманию! Но, похоже, это не касается дикой природы в Украине! Здесь наоборот – чем меньше ее осталось, тем с большей легкостью ее без сожаления уничтожают, ее просто игнорируют, даже не замечают! В Украине, и в частности Приднепровье продолжает действовать фактически безупречно основной принцип: «Экономические ценности безапелляционно оказываются доминирующими над всеми остальными». И в результате выходит, что участки, где сохранилась Дикая Природа, самые дешевые на коммерческом рынке земли. И хотя для рядового гражданина они недоступны, получить их для корпоративных бизнес - структур, отождествленных с властью, можно фактически даром (причем значительно легче, чем это можно сделать, например, с пахотными землями). В прихоть будь - каким, иногда достаточно сомнительным даже с точки зрения экономической целесообразности, интересам игнорируются жизни и судьбы миллионы существ, игнорируется сам факт их существования в природе. В результате, если человек хочет жить  в окружении подснежников, дубов и соловьев и имеет на это достаточную моральную и правовую основу. Другой человек хочет иметь в своем кошельке еще один карьер или, например, шахту, а на дивиденды жить и отдыхать в искусственных отелях и виллах со стеклянными соловьями и пластиковой травой… Только почему–то эта вторая, ради удовлетворения своих прихотей, должна уничтожить и среду обитания, и ресурсы, и мечты и надежды первой, оставив ей пустыню, и при этом будет всегда права! И даже больше! Она еще и «героем-спасителем» станет для тех, кому все равно, в каком они месте доживают свою жизнь. «Ну что там за природа, в этих балках? Бурьяны одни растут. Вот в карьерах – вот это природа! Вот это красота!»
Теперь про «Ингулецкую степь» больше 10 лет назад автору этих строчек посчастливилось взять участие в небольшой экспедиции по изучению для дальнейшей организации заповедника очень живописного участка Дикой Природы на севере Криворожья. Участок, который условно назывался «Ингулецкая степь», под таким названием был включен в Указ Президента Украины от 10.03.1994г. под №79/94 «О резервировании территорий для дальнейшей организации заповедника». Вместе с «Ингулецкой степью» в тот указ попали еще 13 территорий Днепропетровщины (в те годы, когда готовилось научное обоснование для этого Указа, авторский коллектив ученных, который состоял из «китов» региональной ботанической и зоологической науки – В.В.Тарасова, В.О.Барсова, В.Л.Булахова, А.А.Губкина, которые и стали моими спутниками в той экспедиции). Впрочем, территория для заказника уже была определена ( не знаю, честно говоря кем) еще до нашего отъезда, и нам оставалось только восхищаться величием и живописностью скалистого берега Ингульца, разнообразием флоры и фауны и присутствием больших очень раритетных видов, которые населяли этот затерянный мир, чудом обойденный железорудной ногою техногенного Кривбасса.
И вот теперь, через 8 лет, степь напомнила о себе. Жаль, что с опозданием о ситуации возле села Недайвода узнали мы, члены ЭТО «Орлан». В апреле 2010 г. Нас пригласили местные жители просто оценить независимым взглядом ситуацию. Понятно было, что это крик о помощи, и нам таки удалось вырваться на один день в степь (со мною были «боевые товарищи-орнитологи»). Местные активисты, а точнее – просто люди с трезвым умом и здравым смыслом рассказали нам оперативно о том, что в их «Ингулецкой степи» планируют открытие гранитного карьера, и познакомили нас с кой какими бумажными результатами их неравной борьбы за сохранение степи с властью и бизнесом.
Игнорируя мнение местных краеведов и небезразличных к родной природе людей, власть пошла на позорный шаг: «Ингулецкую степь» исключили из решения облсовета (от 19.03.02 № 525). Для этого приняли новое решение (29.01.08 №353 -14/V) в отличие от первого в части «Ингулецкой степи» доказав в который раз, что даже статус заповедника не мешает в таких случаях. Областной совет, который за 6 лет до этого зарезервировал этот участок для заповедника, с такой же легкостью и «раззаповедовала» (как и десятки других похожих участков по области). Так зачем было вообще писать и утверждать Программу экосети? Выходит, это полная фикция? Или может причина для набивания цены за «решение вопроса» для предпринимателей в случаях, когда их земли попадают на «зарезервированные территории»? Как же так? Может, Ингулецкая степь вдруг утратила свою природоохранную ценность? Да нет же!
Просто в который раз продемонстрировано обществу все несовершенство имеющихся деклараций про «заботу государства» о заповедных территориях.
Однако те, кто хочет захватить эту территорию, не учли: Ингулецкая степь оказалась участком, ценность которой для природоохраны намного выше за среднестатистическую балку! На этой территории произрастает наибольшая в регионе, и возможно, одна из наибольших в Украине ценнопопуляция сну лучистого (чернеющего) – растения, которое занесено в Красную Книгу Украины. Кроме того, при поверхностном апрельском обследовании 2010 года подтвердило произрастание здесь численной популяции тюльпана hypanica , а также – двух видов ковыля – украинского и волосистого (все эти виды тоже занесены в Красную книгу Украины). Кроме того, на скалистых участках здесь произрастает популяция растения, занесенного в международную Красную книгу МСОП (IUCN) – это украинский гранитофильный эндемик очиток Борисовой.
По закону Украины «О Красной книге», который, в отличие от облсовета, никто не отменял, факт произрастания этих видов (даже одного из них) не позволяет проводить какую либо хозяйственную деятельность на этих землях, тем более, если она может нанести урон жизни и здоровью самих растений и животных. А в случае уничтожения или повреждения их виновники должны быть привлечены к уголовной ответственности, понятно, с начислением убытков за причиненный вред. Для этого же и таксы есть, официально утвержденные. За одно растение сон травы, в случае его уничтожения придется заплатить компенсацию 12 гривен. Но даже с такой очень заниженной, но юридически утвержденной оценкой, оплата убытков за эту популяцию может обойтись «карьеростроителям» в 60 млн. Потому что сон – травы на южном участке Ингулецкой степи, по предварительным подсчетам, около 5 млн. единиц. Это цифры для тех, кто зарится на этот удивительный участок природы!
Цитаты из статьи Вадима Манюка кандидата биологических наук, доцента Днепропетровского национального университета им.Олеся Гончара.

А вот что говорит в ЕКСПЕРТНОМ ЗАКЛЮЧЕНИИ о природоохранной ценности редких и исчезающих видов животных природного комплекса «Ингулецкая степь» Зав. Кафедры зоологии КДПУ кандидат биологических наук, доцент Стригунов В.И.: «В целом на территории заказника было обнаружено даже при первичном неполном осмотре как минимум 122 вида животных, с разным природоохранным статусом (Мировая Красная книга, европейский красный список, Бернская конвенция, Красная книга Украины, Перечень редких и исчезающих видов растений и животных Днепропетровской области). Из них 45 видов животных, занесенных в Красную книгу Украины! Особенную ценность имеют популяции ящерицы зеленой, гадюки степной, полоза желтобрюхого, луня полевого, степного канюка, многих видов «краснокнижных» насекомых, которые заслуживают на суровую и бережную охрану, в первую очередь путем сохранения биотопов, где они проживают".


Джарты – сарай в министерстве природы.
(цитаты из статьи)

Последний раз большой «дерибан» лицензий случился совсем недавно – как раз накануне и во время досрочных выборов в парламент. Организовал этот «дерибан» министр охраны окружающей среды Василий Джарты. Наверное в правительстве Януковича никто так «грубо» не работал, как министр охраны окружающей среды. Министерство ему досталось, на первый взгляд, бизнесо «неинтересное» - рыбки, бабочки, выбросы в атмосферу, сточные воды и т.д. Однако это лишь на первый взгляд.
Например, Министерству подчиняется достаточно интересная компания «Надра України», которая отвечает не за кузнечиков и бабочек, а за полезные ископаемые, особенно такие сладкие, как нефть и газ. Кто-то откажется от такого десерта? Василий Джарты не отказался…
За короткий срок Василий Джарты вместе со своим партнером, руководителем НАК «Надра України» Эдуардом Ставицким осуществляли столько сомнительных схем, что даже глаза разбегаются…
Татьяна Чорновил.

Для того чтобы расклад был полным, привожу еще одну цитату из еженедельника «Комментарии»:
Директор Wellmind Invest GmbH - депутат Донецкого облсовета Валерий Омельченко, который приходится зятем крымскому премьеру Василию Джарты.  Wellmind Invest GmbH является учредителем ряда украинских компаний, менеджмент которых недавно стал основателем крупнейшего агрорынка страны оптового рынка сельскохозяйственной продукции «Столичный» под Киевом.

Именно  Валерий Омельченко является одним из учредителей ООО «Гранит Групп», которое собирается разрабатывать гранитный карьер в «Ингулецкой степи». А Эдуард Ставицкий (нынешний глава государственной службы геологии и недр Украины) в своем ответе, на жалобу депутата сельского совета, дает такой ответ: «ООО «Гранит Групп» получило заключение государственной экологической экспертизы рабочего проекта от 06.10.2011 №101. Исходя из вышесказанного, оснований для остановки действий специального разрешения на использование недр отсутствуют».

Вопросы будут?
Вот только Закон о Красной книге Украины никто не отменял!.

Це мала частка з того, що можна зараз побачити на Недайводських розкопках. І зараз намагаємося вирішити питання музеєфікації на місці цих унікальних пам'яток
Під цією могильною плитою розкрите поховання.

Це загальний план розкопок (але не повний), далі ще продовжуються кам'яні викладки.

Ця антропоморфна стела в прадавні часи стояла вертикально. Її висота більше чотирьох метрів. Аналогів в Україні немає.

Жертовний камінь довжина 4,20м. Вага близько 11 тон. Аналогів немає в світі.

Зображення мамонта, чи слона. Знаходився на жертовному камені.

Змієвидна викладка навкруги  дитячого поховання.

Археологи вважають що це срубна культура. Приблизно 12-14 століття до нашої ери, але там є такі нехарактерні поховання, що мені здається, там  наслоєні декілька культур.

К кому возопию К кому взываю слезно Прошу, послушайте меня, Очнитесь, коль не поздно! К Тебе возопию, К Тебе молюсь я, Боже, Ты видишь, как страдаю я И днем и ночью нет покоя И у меня нет утешенья. Нависла над моим селом беда И помощи мне ждать неоткуда. Как уберечь наши поля? Как уберечь мое селенье? Кому то в голову пришло  Геологов послать в село ,   Дабы разведать, что таят в себе Правековые камни. Как выяснилось, месторожденье Хранит камней гранитных тайны. И залежи урановой руды Не тронуто лежат под кровом «сон – травы» Мученья гложили давно Желание разбогатеть, и вот, Приехали в село, Дабы мечты свершились. Над Головой села, Враньем и лестью колдовали, Дабы она добро дала, Собрать людей и заморочить их, И земли заповедные Заполучить от них. Свершилось то, Чего свершиться не дано… В ненастье, в годы лихолетья Десятки тысяч полегло Защитников Отчизны, чтобы врагов Не допустить в село. Не дали недругам тогда И малого клочка земли. И там же, под Недайводой Десятки сыновей легли. Средь них армяне, молдаване, Евреи, чукчи, чуваши. Они на миг не сомневались За Родину все полегли. На месте том цветы взросли. Цветы те уничтожить, Не мог посметь никто Чтоб сон погибших не нарушить. А что сейчас? В ночи мы слышим рев машин. К нам варвары пришли. Святую землю не страшась, До основания снесли. И слышим мы солдатов стон, Героев крик. И под ковшом Раздавленные кости Погибших тех героев. Как смел ты, сын родной земли, Предать людей, Свою страну, Дабы нажиться на крови?! Не зацветет здесь больше «сон-трава» И шелк травы и ковыли Не склонятся к земле Под дуновеньем ветра. Отныне здесь кромешный ад, Уранный смрад, гранитный скрежет И сердце рвется из груди, Как больно режет… Кому писать? Кому молиться? Ведь не должно было случиться, Чтоб сын родной земли, Так предал нас! Смотрю в глаза бульдозеристам И не могу понять, Что правит ими? Не уж то только лишь нажиться? Но как же будут они жить? Мне кажется, им ночью будут сниться Мужчины, что стояли под ковшом, И женщины, кричавшие: «Остановись!» Неужто совесть не проснется, Неужто не поймут они, Какой тяжелый камень ляжет На сердце и на душу их. Скоро рассвет. Уже в который раз Проснулась я, не спится… Неужто суждено случиться Исчезнуть из лица Земли Недайводе моей, Прекрасному селу? Ну как могу я допустить, Чтобы какой-то Хрыч Не дал возможности мне жить В родном краю, в своем селенье. И потому иду туда, Где рев машин, где нет предела, Где Хрыч сидит без дела Лишь от того, что люди Из ближащих сел стоят Всю ночь и охраняют Покой нетронутой еще земли, Святилище людей, Живущих на земле когда-то. Не дорого Хрычу ни что, Не жаль ему ни молодой маслины, И ни цветов, что в Ингулецкой степи Из века в век цвели… Не жаль им птичьих гнезд, И не степной змеи, Ни ящериц зеленых, Бегущих вдаль от них… Проснитесь, люди! Ну, что ж вас клонит в сон? Неужто трудно вам понять, Что Криворожье ждет потом? Ведь взрыв граниты, Это лишь цветочки, Цветы – дробилки, А плод – урановый туман. О, Господи, какой нас ждет кошмар, Что по сравненью с ним, Содом, Гоморра? О, Господи! О, отведи От нас беду! Возьму Твой крест, К Твоим ногам я упаду. Мне больше не к кому и обратиться… Прости тех неразумных сыновей, Что продались за серебро, за злато. Пусть обойдет нас всех расплата, За злодеяния других. Прости людей своих, Открой сердца для света Пока не поздно. Господь, останови, Пока есть время для рассвета.

Ці вірші були написані простою жінкою, яка була разом з нами кожного дня на тім полі. Таісія Пономарьова. Вона потім читала свої вірші і охоронцям і бульдозеристам. Зараз у нас тимчасовий передих. Поки займається цією справою природоохоронна прокуратура, у нас є час помізкувати, як далі будемо боротися.