Новорічне вітання.

Микола Сачвук

 

НОВОРІЧНЕ ВІТАННЯ ГРОМАДЯНАМ ВЕСЕЛОЇ РЕСПУБЛІКИ ПЕРЕЦЬ

 

ПІД ДЕВІЗОМ:

 

ЩО НАМ РІК НЕСЕ…

 

Надворі мете —

Рік новий бреде.

З неба сніг трясе,

Що нам рік несе?

 

Баранам — газету,

Коням — сигарету,

Слонам — велосипед,

Задові — перед,

Книжкам — цвіль,

Кожухам — міль,

Скупим — податки,

Олігархам — нестатки,

Боксерам — синці,

Лисим — гребінці,

Огрядним — смалець,

Крутим — палець,

Бабам — новини,

Священикам — хрестини,

Столярам — сук,

Політикам — бук,

 

Артистам — аплодисменти,

Панночкам — компліменти,

Водіям — дороги,

Воякам — перемоги!

 

 


 


Євген Дудар. Новорічне послання.

Євген Дудар.
Повноважний,Надзвичайний і постійнодіючий Посол Веселої Республіки Перець в Україні.

Н О В О Р І Ч Н Е

звернення громадськості хутора "Мозамбік"

до всієї громадськості України і Cвіту.

Вельми чарівні, сестрове!

Достойні лицарської честі, братове!  Повністю читати тут:
https://yadi.sk/d/4IAEBim636CbMD


Письменник Олег Чорногуз. Ппривітання з Новим роком!



Вітаю Вас із Святом

із Прийдешнім!

 

Хай буде так, хай заметіль мете,

Хай в ніч Святу ми чуєм крики сов,

Та хай! Але нехай цей Новий рік прийде

І принесе нам щастя і любов!

Хай з свистом вітру мир у дім наш прилетить!

Але не „град” від „Буків” й мінометів.

Нехай би Путін здох і дав би людям жить

Під чистим небом, а не під ракетним!

Бо мста уже іде, крокує по землі,

Готують лаву, кажуть, у Гаазі

І хай тремтять: пігмей в тім Кремлі,

А з ним і ті, що поруч - шизо - блазні.

Благословенним будьте в ніч святкову,

Хай світять зорі в куполі небес,

Світ оживає в радощах й любові

Бо ж це хіба не диво із Чудес?!

Освітить шлях Вам ранішня зоря -

Найкраща й наймиліша у цім світі!

Хай дух цей Вас здоров’ям окриля -

Й Любов’ю до життя і Довголіття!

Олег Чорногуз.

Голова Верховної Баляндрасної Ради

Веселої Республіки Перець.

 


З Новим роком! Звернення художнього відділу


Шановні інтернет мешканці "Перець.Весела республіка»!
З Новорічними святами та Різдвом Христовим вітає Вас художній відділ журналу "ПЕРЕЦЬ". Бажаємо Вам міцного здоров’я щасливої долі та удачі у 2017 році.
Всіх, хто здатен творчо мислити, малювати або придумувати сюжети карикатур, надсилайте свої роботи на електронну адресу відділу: [email protected];
Малюнки мають бути готовими до друку, обсягом не більше формату А-4, 2 МБ, JPG,300 пікселів на дюйм, з зазначенням автора малюнку. Плагіат категорично не схвалюється.

Чекаємо на малюнки і бажаємо творчих успіхів.
Головний художник журналу
«Перець.Весела республіка»
Олексій Кохан.

Інтернет-редактор журналу
Валерій Чмирьов
[email protected]


У нас очень не любят успешных людей

Не кажется ли вам, что у нас очень не любят успешных людей?

Не кажется ли вам, что у нас очень не любят успешных людей? Это касается всех сфер нашей жизни и деятельности. Как только кто-то начинает производить или создавать что-то привлекательное и качественное, тут же возникает очень мощное поле сопротивления. Да как он посмел! Ведь у нас невозможно делать что-то реальное! Разве у нас можно заниматься творчеством, разве в нашей стране можно быть успешным модельером или художником, хорошим ученым или врачом? И люди, которые пытаются что-то создавать, чувствуют на себе сильное давление. Они осознают, что нарушили какой-то негласный общественный договор, какие-то написанные нормы приличия. Давайте представим несколько ситуаций. Вы сформулировали неординарную идею или написали качественное научное исследование. Будет ли ваше сообщество их продвигать? Например, выдвинут ли ваше исследование на какую-то престижную международную премию? Скорее всего, будет сделано все возможное чтобы вам помешать. И поэтому наши художники сами везут на Запад свои картины, режиссеры вынуждены сами продвигать свои фильмы, ученые должны искать личные каналы выхода на "западный рынок". И делая все это они одновременно должны преодолевать множество препятствий, которые им создают в творческой и научной среде. Как назвать этот удивительный феномен? Недавно мы обсуждали эту особенность нашей ментальности со студентами-бакалаврами философского факультета. Есть всем известный синдром заложника. А как назвать синдром, при котором люди связаны между собою крепкими узами неуспеха и неверия в свои собственные силы? Подобные настроения становятся даже источником агрессии и ненависти. Одна из студенток ответила мне: это можно назвать "синдромом краба". Каждый краб попадая в ведро может быстро и самостоятельно из него выбраться. Это научный факт. Но если в ведре оказывается несколько крабов, то выбраться из него они уже не могут. Почему? Потому что их сотоварищи будут изо всех сил цепляться за беглеца, не давая ему пройти его путь к свободе. Так вот, наше общество страдает этим странным для наших широт синдромом краба. Конечно, есть коррупция, есть неизжитый опыт тоталитарного прошлого, есть множество внешних факторов. Но синдром краба - это одна из причин делающих нас неуспешными на протяжении последних 350 лет. У нас много пословиц и поговорок, которые отлично иллюстрируют этот синдром. Думаю, вы без труда сразу вспомните несколько из них.+

Но я хочу вернуться к нашему изначальному вопросу. Действительно ли мы хотим стать успешным обществом? Если да, то нам нужно излечиться от этого "заморского" синдрома и как можно скоре