Лідерів, виховують лідери!

На базі міжнародного центру миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного відбувся випуск сержантів Збройних Сил Сполучених Штатів Америки.

Близько сорока військовослужбовців американських збройних сил пройшли відповідний курс підготовки та отримали підвищення до сержантських звань. Особливістю є те, що всю підготовку, та своєрідні іспити, які як правило відбуваються лише на території США, вони проходили та складали на базі міжнародного центру миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

На відміну від Збройних Сил України, сержантський та старшинський корпус американської армії є реальною дієвою основою боєготовності та дисципліни як кожного підрозділу, так і великих угрупувань. Це добре усвідомлюють офіцери всіх ланок і тому відбір та підготовка сержантів у американців справа не масова, а ретельного відбору. Кандидат на складання сержантського іспиту має щонайменше три, а то й чотири роки прослужити на початкових солдатських ланках. Зарекомендувати себе в реальних діях, бути фізично витривалим, та головне мати високий рівень інтелектуальної підготовки (так зване IQ). Все визначається спеціальними тестами, де підробити чи купити результати просто неможливо.

-                    Ми переконані, що успіх в бою будь-якої західної, або американської армії забезпечать саме сержанти, - розповів бригадний сержант-майор Марк Менор. – Тому, подібні курси в нас проходять постійно. Ми докладаємо великих зусиль, щоб незалежно від того де, в якій точці світу, відбуваються ці курси, вони мають бути підготовлені та проведені на високому рівні. База в Україні дозволяє нам провести ці іспити на дуже якісному рівні.

Саме складання іспиту триває три тижні. Підготовка до нього займає ще кілька місяців. За цей час кандидати на сержантські нашивки мають скласти іспити з тактичної, вогневої, медичної, психологічної, спеціальної підготовка, а також з психології керування колективом і умінням бути лідером навіть в складних умовах, коли люди виснажені морально і фізично. Складання іспиту триває майже цілодобово і в день і в ночі. Це зроблено для того, щоб люди відчули і фізично та моральну виснаженість, зрозуміли відчуття голоду, злості та багато інших емоцій, які потрібно вміти тамувати в собі, щоб бути командиром за будь-яких обставин.

Церемонія випуску чимось нагадує собою традиції давньоримських легіонерів, які в будь-якому коточку світу, де б не знаходились підтримують одні і ті ж ритуали та символи.  Діючі сержанти та інструктори вистроюються навколо строю кандидатів, що успішно склали іспит. Потім перед всіма виступає капелан з традиційною промовою. Вона до речі теж відрізняється від звичних нам молитв. Справа в тому, що в американських збройних силах служать люди різних віросповідань, і тому священик не читає молитву якоїсь конфесії, а просто, від імені всіх присутніх дякує Господу, за сили і наснагу долати армійські труднощі, за те, що дарував кожному з них шлях оборонців рідної землі. Проте кожен боєць в строю чи навколо мусить зняти головний убір і схилити голову.  Далі всі кандидати хором читають присягу сержанта. Причому роблять це не з листочка паперу, а на пам'ять, і запнутись чи забути слова вважається серед американських сержантів великим соромом. До речі, сержанти, що стояли навколо, також підтримували кандидатів і разом з ними промовляли слова присяги. Для порівняння, за останні 10 років, моїх репортажів з ритуалів складання Військової Присяги на вірність Українському народові, яка включає в себе всього шість (!) речень, я ще ні разу не бачив, щоб солдати зачитували її без папірця вивчивши на  пам'ять.

-         Ставлення до цієї присяги у кожного своє, - продовжив бригадний сержант-майор Марк Менор . – Особисто для себе я в ній бачу і відчуває дуже сильний енергетичний посил та мотивацію на захист рідної землі та основ демократії.

Після цього відбувається ритуал вручення сертифікатів та адміністративних документів про завершення курсу. Його проводить головний бригадний старшина, який крім всього іншого, кращим кандидатам може дати свою особисту відзнаку. І що цікаво всі рухи під час ритуалу проводяться тільки стройовим кроком. Не залежно від того, хто ти полковник чи рядовий. Навіть вручаючи сертифікати бригадний старшина переходив від одного солдата до іншого тільки стройовим кроком.  Далі, до військовослужбовців, підходять визначені старшини з більш досвідченого складу. Вони зривають з колишніх рядових їх минуле звання, і кріплять нові знаки розрізнення. Завершується ритуал виконанням бадьорої армійської пісні, яка є неформальним гімном збройних сил США. А далі… далі звичайні і зрозумілі напевно всім військовим емоції, привітання від побратимів, фото на пам'ять.

-         Я гордий тим, що наші збройні сили поповнились новими лідерами, - закінчив бригадний сержант-майор Марк Менор. – Адже вони зможуть повести за собою інших людей і виховати нових лідерів. І для мене важливо, що цей ритуал відбувся власне на землі України.

Збройні Сили України мають зараз унікальний шанс вивчати досвід збройних сил інших країн не виїжджаючи за межі власної держави. Навчатись ніколи не соромно і не пізно. Можливо спостерігаючи за тим, які канони і вимоги до сержантського складу є в країнах НАТО, зміни відбудуться і у нас. Адже вже певні кроки до цього зроблені. Залишається лише іти уперед, не зупиняючись на досягнутому.

Тарас Грень.

JMTG-U: На Львівщині розпочався черговий етап підготовки підрозділів ЗС України за участі іноземних інструкторів

Сьогодні у Міжнародному центрі миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ відкрили черговий етап підготовки підрозділів Українського війська за програмою «Об’єднаної багатонаціональної тренувальної групи — Україна» (JMTG-U), до якої входять військові інструктори ЗС США, Канади, Великобританії, Данії, Литви, Швеції, Норвегії та Польщі. Цього разу, своє тренування розпочала батальйонна тактична група 54 окремої механізованої бригади.

Створена у пекельному 2014 році, ця бригада вже показала високий бойовий вишкіл захищаючи Дебальцевський плацдарм, та зупинивши ворожу навалу на Світлодарській дузі. За плечима особового складу не одна сотня успішних бойових зіткнень. Зокрема, фактично перед своєю ротацією на відновлення воїни бригади захопили в полон та нейтралізували чергову групу російських військовослужбовців, які виконували ворожі військові дії на сході України. За виявлену мужність двоє воїнів бригади отримали звання Героїв України, а більш ніж 70 відсотків особового складу заохочені державними та урядовими нагородами різних ступенів.

-                    Нехай вороги не подумають, що ми маємо низькій фаховий рівень, - наголосив заступник командира бригади підполковник Павло Федосенко. – Наша бригада була сформована з військовослужбовців, які пройшли спеціальну підготовку у навчальних підрозділах. Крім цього більшість з наших бійців вже мала довід бойових зіткнень. Але вчитись ніколи не пізно! Тому ми очікуємо від цих тренувань нового досвіду в роботі сержантського складу, думаємо почерпнути для себе щось нове в управлінні підрозділами. Також хочемо перейняти досвід наших колег по зброї, у веденні бою при звільнені від ворога населених пунктів. Адже ми плануємо звільняти Україну від окупантів, тому готуватись будемо ретельно.

На наших бійців чекає широка і цікава програна кількамісячних тренувань. По завершенню яких кожен з бійців зможе керувати вогнем артилерії, наводити авіацію, проводити маскувальні та розвідувальні дії тощо. Крім цього, перед початком тренувань відбулась зустріч командування батальйонної  тактичної групи з керівництвом тренувань під час якої було обговорено всі деталі занять. І доречно зауважити, що наші іноземні колеги взяли до уваги всі побажання українських військових, та значно змінили курс тренувань в порівняні з попереднім етапом.

-                    Ці тренування не спрямоване на імітацію дій ООС, воно відтворює традиційні бойові дії з противником, з яким ви можете зіткнутись в найближчому майбутньому, - наголосив командир батальйону Збройних Сил США підполковник Уїльям Мьорф. – Підготовка відбувається з початкової ланки – індивідуальної. Далі будуть тренуватись відділення, взводи, роти і так далі. Таким чином досягається висока ефективність бойової готовності кожного підрозділу. Вся підготовка відбувається за стандартами НАТО.

За словами американського офіцера всі заняття будуть складними. Під час проведення тренувань у складі підрозділів, українські військові будуть постійно «воювати» з умовним противником. Причому всі «бойові дій» будуть максимально наближені до реальних. З застосування передових технологій тренувань кожен командир чи боєць буде бачити, які втрати поніс підрозділ, які недоліки у взаємодії тощо.  

Для проведення тренувань, керівництво Міжнародного центра миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ створило всі необхідні умови від побутового розміщення бійців до організації навчальних місць.

-                    Я приємно здивований умовами, що створені на цьому полігоні, - зазначив гранатометник старший солдат Олександр Бабаєв. – Ми живемо у казармах, а не в наметах. Смачна їжа. І я думаю будуть цікаві та плідні тренування. Ми дуже очікуємо їх, адже це цікавий та унікальний досвід співпраці з іноземними колегами. Крім цього ми будемо багато тренуватись вночі. А ці ті знання які особисто нам дуже потрібні.

Тарас Грень.

Вірні завжди!

Близько півтисячі військовослужбовців окремої бригади морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України успішно подолали психологічну смугу перешкод, і допущені до складання «Клятви морського піхотинця».

Вперше, за всю історію створення та розвитку Збройних Сил України морські піхотинці долали психологічну смугу перешкод створену за своїм унікальним, отриманим в боях досвідом. Віднині це стане новим і єдиним стандартом для всіх підрозділів морської піхоти.

Більш детальна розповідь про всі події та емоції, що вирували під час проходження смуги читайте в наступному інформаційному повідомлені.

Тарас Грень.

Зам комбрига рекомендує!

Новинки українського оборонпрому вже на передовій

Військовослужбовці однієї з окремих механізованих бригад, яка зараз на сході нашої держави, стримує навалу російсько-терористичних військ, розпочали польові випробовування деяких зброярських новинок, що виготовив та провадив у життя український оборонпром. Зокрема, це стосується модифікацій великокаліберних кулеметів різних систем.

-                    В умовах нав’язаної нам війни, ми мусимо оперативно і динамічно приймати міри для відсічі ворожих вогневих провокацій, знищення снайперських та диверсійних груп, - розповів заступник командира окремої механізованої бригади підполковник Руслан Шевчук. – Основний тягар у виконанні цих завдань лягає на плечі розрахунків великокаліберних кулеметів. Та спадщина, що залишилась від радянського союзу не дозволяє нам в повній мірі виконувати ці завдання. Адже це озброєння хоч і потужне, та громіздке і важке. Потребує великих зусиль в транспортуванні, вибагливе до позицій.

Власне тому, було виконано модифікацію одного з видів кулеметів, який раніше застосовувався за зовсім іншим призначенням, і не мав так, би мовити, піхотного використання. Проте його технічні якості дозволяють замінити в окопах та бліндажах громіздких та гучних попередників. Власне тому, на одній з львівських фірм було виконано розробку низки технічних рішень, що дозволили зняти кулемет з коліс та гусенів, і надати йому нового піхотного змісту.

Після вдосконалення, кулемет отримав нову станину, приціл, та зручний приклад для стрільби. Це дозволило вести більш точний та влучний вогонь. Значно зменшити коливання зброї, при веденні вогню чергами. Скоротився час на прицілювання, та заряджання. Крім цього постріл став набагато тихішим, а відстань ураження кулі збільшилась у рази. Завдяки цим модифікаціям бійці бригади можуть знищувати скажімо ворожих снайперів, на відстанях, на яких вороги почувались у безпеці. Крім цього загальна вага кулемета разом зі станиною та боєкомплектом складає всього кілька десятків кілограмів. Для порівняння раніше, щоб виконати подібне вогневе ураження, на позицію потрібно було принести пристрій загальною вагою близько двохсот кілограм. Не кажучи вже про те, що замаскувати переміщення, та наявність такого великого кулемета було важко. Тепер, вогневий маневр став справою кількох хвилин. І ворог просто не буде в змозі відслідкувати звідки і хто його знищив.

-                    Наявність такого кулемета значно збільшує бойовий потенціал підрозділу, - продовжив підполковник Руслан Шевчук. – Ми стаємо більш мобільними. Крім того люди відчувають впевненість в собі, та в своїх діях.

Незабаром до цієї, та інших бригад надійдуть ще новинки від українських зброярів, які допоможуть нашим бійцям в повній мірі виконати всі бойові операції, що передбачені керівництвом ООС.

Тарас Грень.

Мамо! Твоя молитва – мій найкращий оберіг…

На День матері, бійці з передової згадують, та передають вітання своїм найріднішим людям

Матрос Олег:

-                    Матуся я бажаю тобі в першу чергу здоров’я! Дякую тобі, що вчила мене життю. Дякую тобі за те, що давала мені поштовх в житті. Навчила бути чоловіком, вчитись та розвиватись. Я часто згадую твій борщ. Не сердись, що я часто буваю не багатослівний, коли телефоную тобі. Але ж ти знаєш – я тебе люблю. І завжди можеш на мене покластись. Я підтримаю тебе, щоб не сталось в цьому житті. Скоро повернусь до дому і з родиною обов’язково прийдемо до тебе всім гуртом.   

Старшина Олександр Ліннік:

-                    Мою маму звати Лідія Федорівна. Дякую тобі моя рідненька, що навчила мене бути чесним, справедливим та добрим до людей. І завжди захищати слабшого за себе. Будь здорова. Не хвилюйся. Я скоро буду дома з перемогою і зайду до тебе! А бійцям хочу сказати – дзвоніть своїм мамам частіше і кажіть, що у вас все добре. Навіть якщо це не зовсім правда. Бо немає нічого ціннішого в світі ніж материнське серце.

Військовослужбовець Микола:

-                    Низько вклоняюсь тобі моя рідненька, що навчила мене поважати старших, не ображати менших, захищати слабших і бути людиною. Дякую, що навчила мене пишатись своєю історією. Відчувати, що я живу у державі. Бажаю тобі, моє рідне сонечко, бути здоровою, і дочекатись та побавити наших правнуків! Я завжди пам’ятаю та турбуюсь про вас.  Мамо я знаю, що ви завжди буте мене любити і чекати. І доки ви в мене є, скільки б мені не було років – я ще дитина.

Військовослужбовець Микола:

-                    Мамо! Ви навчили мене бути чоловіком, патріотом, любити країну. Завдяки вам я знайшов себе у житті. Всі найкращі риси в мене від вас! Не хвилюйтесь за мене! Виздоровлюйте, і чекайте мене з перемогою. Я вас дуже люблю! І дякую вам, за вашу молитву – мій найкращий оберіг.

Військовий лікар Галина:

-                    Як мама, і як дочка… хочу сказати, що дякую матусі за життя. За всі дні, що я прожила на цьому світі. За кожен сонячний промінчик. За всі усмішки. За всі мої здобутки. Доземно вклоняюсь тобі. І нехай жодна з матерів наших захисників не впустить жодної сльозинки за своїми дітьми.

Тарас Грень.

Мужні, професіональні, віддані!

А ще –

Красиві, дотепні та талановиті!

Медичні сестри 61 військового мобільного госпіталю відзначили своє професійне свято.

В районі відповідальності цього військового медичного закладу одна з найгарячіших ділянок оборони України від російсько-терористичних військ – Маріупольський напрямок. Кожного дня і ночі тут тривають ворожі провокації. Широкіно, Водяне, Талаківка, Павлопіль, Гнутове… не зникають з стрічки щоденних брифінгів. Ворожі обстріли, снайперські та диверсійні групи… чи не кожного дня на подвір’я шпиталю з ввімкненими сиренами вриваються швидкі. А це означає, що медперсоналу знову є робота. Важка, кропітка, щоденна. Робота по відновленню здоров’я героїв покалічених «братерською любов’ю». Досвідченість та дбайливі руки медичних сестер часто-густо роблять дива. Та за кожним таким «чудо - зціленням» стоїть маленький подвиг медичної сестри шпиталю.

-                    Ми вирішили відзначити це свято без якихось гучних заяв то офіційних церемоній, - розповів заступник командира по роботі з особовим складом 61 ВМГ підполковник Олександр Нелюб. – А провести його в такій жартівливій формі професійно-творчого змагання. В якому взяли участь представники всіх відділень нашого шпиталю.

Загалом в конкурсі взяло участь вісім кращих медсестр. Їх завданням було вразити вибагливе журі, що складалось з провідних лікарів шпиталю, знаннями та навичками з професійної підготовки, власною творчістю та кулінарними здібностями. Вболівати за свої команди прийшли всі вільні від чергувань медики. Адже як би там не було, а кожному хотілось, щоб саме їх відділення вибороло перемогу. В запеклій боротьбі беззаперечну перемогу отримали представники відділення анестезіології та реанімації.

-                    Я переконаний, що після сьогоднішнього дня більшість наших колег побачили один одного в зовсім іншому світлі, - продовжив підполковник Олександр Нелюб. – Адже крім майстерності та професійності, яку ми спостерігаємо кожного дня, дівчата продемонстрували наскільки всі вони талановиті та красиві.

Потрібно зазначити, що провести свято на високому рівні, керівництву шпиталю допоміг Маріупольський міський палац культури «Чайка». Який не лише надав своє приміщення, алей протягом всього дійства організував гала-концерт для військових медиків.

-                    Ми дуже раді приймати в своїх стінах людей такої благородної професії, - сказала заступник директора Оксана Гальченко. – І хоча для нас це було так би мовити імпровізоване свято, колективи з радістю відгукнулись прийти та подарувати свій гарний настрій берегиням у погонах.

Зокрема, військові глядачі побачили виступи  народного театру танцю « Азовські чайки», зразкового театру танцю «Асорті» та дитячого вокального ансамблю «Кенгуру».

Тарас Грень.

«Народна армія» на передовій і з народом

Війна за незалежність України не припиняється. Проте, якщо на лінії фізичного зіткнення українських захисників з російськими окупантами вона перейшла у фазу окопного протистояння, то у інформаційному просторі відчутно розпочалась ескалація російської агресії. Як і далі, не на всій лінії розмежування, та на тимчасово окупованих територіях можна в ефірі почути українське слово, чи побачити якусь передачу. Та й власне вітчизняні канали, що вдало маскуються нібито національними назвами та псевдо патріотичним мовленням час від часу видають в ефір відверто проросійську пропаганду. Власне в таких умовах, одним з так би мовити інформаційних щитів України є центральний друкований орган Міністерства оборони України газета «Народна армія».

Це одне з небагатьох видань, яке впродовж усього збройного конфлікту на сході нашої держави регулярно та системно впроваджує загально державницьку національну політику. Чесно і відверто розповідає про всі події на фронті, та людей, що захищають нас з вами від окупації російськими військами. Газета приходить туди, де не досягають сигнали українських радіо та теле станцій. І її життя на передовій довше ніж тиждень до нового номеру. Цікаві матеріали завжди перечитують і зберігають.

-      Я завжди дуже уважно читаю офіційну позицію вищого керівництва держави та Міністерства оборони України, - каже військовослужбовець Скіф. – Адже слово сказане в газеті є документом. Важливим підтвердженням, яке буде дійсне навіть в суді. Крім цього, завжди цікаво подивитись чим живе твоє міністерство.

-      А мені цікаво побачити, як воюють і тримають оборону наші сусіди та брати по зброї з інших військових частин, - поділився матрос Євген. – Також цікавою є інформація про нові розробки вітчизняного оборонпрому. Ми мало знаємо про власну силу, і тому потрібно розповідати про це як найбільше.

Крім інформативності для багатьох бійців газета стає відпочинком від ратної праці. Бо за металевим горнятком військової кави можна і кросворд розв'язати, і почитати різні дотепи.

-      Я завждидивлюсь екскурси в історію, - каже військовослужбовець Назар. – в нас неподалік є село, там живуть місцеві громадяни. Вони не бачать нічого крім російських та інформаційних каналів так званого ОРДЛО. Коли я пробую їм розповісти правду на словах то одне. А зовсім інше коли я приходжу до них з газетою в руках.

До речі, у цивільного населення Донбасу теж виявилась велика цікавість до військової газети.

-      Я пропрацювала все життя на металургійному комбінаті міста Маріуполь, - поділилась пенсіонерка Клавдія Степанівна. – Зараз нам важко розібратись де правда а де ні. Але газеті Міністерства оборони України я вірю. Бо думаю, що в цьому виданні працюють справжні журналісти, які не продаються за гроші.

-      Ми мало знаємо про нашу сучасну армію, та про тих хто стоїть зараз в окопах, - поділився пенсіонер Сергій Станіславович. – Нам потрібна інформація, і якомога більше! До того моменту, як я взяв в руки видання вашої газети, не думав, що зможу читати українською. Але виявилось, що це простіше ніж нам кажуть деякі політики. І я навіть думаю передплатити собі видання, аби отримувати постійно свіжі і правдиві новини.

Само собою не буває роботи і без проблем. Часто – густо бійці дорікають, що газета не доходить на передові позиції вчасно. Де не де можна побачити недбалість відповідних осіб, що на місцях відповідають за пропаганду та поінформованість особового складу. Звичайно хотілось би щоб газета була у вільному доступі для місцевого населення. Та сподіваємось з часом все налагодиться. Бо перемога як на інформаційному, так і  реальному фронті буде за нами!

Тарас Грень. (фото бійців що читають реальні. Жодного постановочного кадру)

Російсько-терористичні війська застосовують для знищення України новітні зразки озброєння, та відпрацьовують на практиці нову методичку для організації терористичних подій на територіях сусідніх, яку розроблено ГУР РФ

Про це розповіли бійці окремої бригади морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України, що тримають позиції поблизу українського індустріального центру Маріуполь. А їх слова ґрунтуються на небезпечних знахідках, та рештках боєприпасів, що прилітають по нашим позиціям з боку противника. От наприклад, кілька днів тому наші позиції було обстріляно новітніми реактивними снарядами. Вони мали посилене фугасне начиння, та залишили за собою великі вирви. Всі уламки, після цього обстрілу наші бійці ретельно позбирали та віддали в спеціалізовану лабораторію, на проведення відповідних експертиз.

-                    Ми виявили хвостовики ракет не притаманні звичайним боєприпасам, - зазначив матрос Руслан. – На відміну, від радянських зразків, які раніше використовували російсько-окупаційні війська, ці хвостовики мали зовсім інший вигляд та кріплення. Також ми знайшли уламки з відповідним маркуванням. Все задокументовано та передано до спеціальних структур Міністерства оборони України. Я впевнений, що під час свідчень у міжнародних судах з питання російської агресії проти України, та впровадження терористичних актів проти мирного населення нашої держави збройними силами російської федерації, вони стануть важливими речовими доказами вини наших самозваних братів – зрадників. А також продемонструють те, що росія фінансує тероризм і де факто перетворила своє військо на «армію гопників» і світових терористів.

Крім обстрілів, російсько-окупаційні війська проводять масове мінування забороненими боєприпасами української землі. Не новинкою є протипіхотні міни, які виготовляються лише країною агресором. Та крім цього російські диверсійні групи проводять масове мінування будинків та стежок в українських селах, що тимчасово знаходяться у так званих «сірих зонах». Причому роблять все це таким чином, щоб максимально замаскувати свою причетність до цих дій. На знімку видно одну з таких «розтяжок», яка була знешкоджена нашими розвідниками. Вона складається з набоїв до великокаліберного кулемету, та прив’язаної до них гранати. Під час підриву гранати детонують набої і вражають людину. Зі сторони це має виглядати так, ніби особа потрапила під обстріл в великокаліберного кулемету.

-                    Це «подаруночок», який залишили російські спецпризначенці прив’язавши його до дверей звичайного сільського будинку, - поділився матрос Костянтин. – Мета їх проста. Пересічна людина повертається до дому, щоб просто подивитись в якому стані будинок. І гине. Відразу ж всі псевдоінформаційні ресурси так званої ОРДЛО почнуть кричати про вбивство українськими військовими. Такі речі ми вже проходили, і не раз. Окупаційні війська сусідньої держави, люблять мінувати будинки, цвинтарі, криниці. Тобто такі місця куди обов’язково прийдуть цивільні люди. І як правило це пенсіонери, тобто ті, хто не зауважить чи не побачить російських смертельних пасток.

За словами розвідника, виготовлення, та встановлення подібних мінних пасток детально розписано у відповідному посібнику головного управління розвідки збройних сил російської федерації. В цьому підручнику, розробленому фахівцями спецслужб росії розповідається, як організовувати, та проводити терористичні акти на територіях держав, що входили до республік СРСР. Але відпрацьовують його терористи триколорної держави на нашій території.

Тарас Грень.  

Створено єдину на сході України військову кафедру

Сьогодні, в місті Маріуполь на базі Приазовського державного технічного університету в місті Маріуполь, розпочала свою роботу перша і єдина, розташована на сході України, військова кафедра, яка буде готувати офіцерів запасу. Як наголосив військовий комісар Донецького обласного військового комісаріату полковник Олександр Сергєєв,  майбутніх командирів готуватимуть за напрямами: бойове застосування механізованих підрозділів, бойове застосування автомобільних підрозділів та психологія. По завершенні навчання, всі випускники крім сертифікатів отримають ще і первинне військове звання «молодший лейтенант».

За словами завідувача кафедри військової підготовки полковника запасу Володимира Зіміна, перший набір буде всього 150 абітурієнтів. Слухачем кафедри може стати студент будь-якого вузу, що розташований в межах області. Навчання будуть проводитись по суботах. Також вже розпочато прийом документів.

-                    Кандидати до зарахування мають мати відмінне здоров’я і психологічний стан, - зазначив полковник запасу Володимир Зімін. – Це два основних аспекти на які ми будемо звертати саму прискіпливу увагу. Адже ми не можемо довірити зброю і захист держави людині зі слабким духом і фізично не витривалу. Детально про умови вступу, та пакет необхідних документів всі бажаючі можуть дізнатись у найближчому до них військовому комісаріаті.

Разом з тим, військовий комісар Маріупольського об’єднаного міського  військового комісаріату підполковник Володимир Левандовський звернув увагу на те, що новостворена кафедра потребує і відкрита до співпраці зі всіма подібними навчальними потоками України. І за потреби частина занять буде проводитись на базі частин військового гарнізону міста Маріуполь. Це дозволить показати слухачам, реальний високий рівень і можливості Збройних Сил України.

Тарас Грень.

Військовослужбовці окремої механізованої бригади провели тренування розрахунків великокаліберних кулеметів

Заняття відбуваються відповідно до плану підготовки нашої частини, - розповів керівник тренувань підполковник Руслан Шевчук. – Сьогодні, свою бойову майстерність вдосконалювали взводи, на озброєнні яких є кулемети калібром 12,7 міліметрів.

За словами офіцера подібна зброя є потужним засобом в боротьбі з ворожими снайперами. Крім цього саме такими кулеметами часто густо дається відсіч вогневим та тактичним провокаціям ворога, знищуються його безпілотники тощо. Тому виучка та майстерність дій кулеметного розрахунку має бути відмінною.

Для підвищення зацікавленості особового складу, та додавання духу здорового суперництва в досягненні результату, командування бригади вирішило провести тренування у форматі змагань. Розрахунки виконували нормативи з розкладання та складання зброї, заряджання, заняття вогневої позиції та виконання вогневих завдань з заданого рубежу. Примітно, що до виходу на рубіж кулеметні розрахунки не знають, які будуть в них завдання. Вже в динаміці виконання завдань вони утримують цілевказівки, та виконують вогневе ураження. За результатами кращий розрахунок було нагороджено відзнаками та цінними подарунками.

Тарас Грень.