«Батьки, не плачте – я йду в армію!»

  • 13.04.11, 17:28

Перших 100 призовників-прикарпатців відправили сьогодні до лав Збройних Сил України

   Питання: йти чи не йти служити до війська, – для призовника з Івано-Франківщини  Олега Харука навіть не стояло. Звичайно, ж іти!

– Можливо, це прозвучить високопарно, але я вважаю, що служба в армії – це мій особистий обов’язок перед державою, в якій я народився і живу, – поділився юнак. – Отримавши ступінь бакалавра в одному з прикарпатських вишів, я взяв академвідпустку і вирішив піти служити. Батьки навіть не знали до останнього, аж доки не настав сьогоднішній день. Я просто взяв свій рюкзак і сказав їм: «Батьки, не плачте. Я йду в армію».

Ось таких прикарпатських юнаків сьогодні Івано-Франківська область урочисто проводжала до війська.  Загалом у строю стояло сто майбутніх солдатів – це перша партія, яка іде до лав Збройних Сил з цього регіону. Привітати хлопців із знаменною подією прийшли військовий комісар Івано-Франківського обласного військового комісаріату Ігор Боловицьких, голова Івано-Франківської міської спілки ветеранів Афганістану Віктор Омелько, представники обласної та міської влад. У своїх промовах до хлопців вони бажали всім не тільки повернутись додому здоровими і з подяками від командування, але й набути у війську життєвого досвіду, який стане їм у пригоді на всю подальшу долю. Освятив церемонію та благословив усіх новобранців на сумлінну ратну службу отець Володимир Рак.

  Провести своїх дітей, братів, онуків на плац Івано-Франківського обласного збірного пункту прийшло чимало батьків і рідних призовників. Серед натовпу була й старша жіночка, яка крадькома, немов соромлячись, витирала кутиком хустинки сльози, що текли з очей. Виявилось, що це Фаїна Йосипівна Юревич, яка приїхала аж Коростеня, що на Житомирщині, щоб провести у військо свого онука.

– Я маю четверо дітей і шість онуків, – розповіла вона. – Сашко – мій наймолодший онук. Всі вже відслужили у війську, він у нас їде до армії останній. І хоча я на проводах вже не вперше, сльози постійно душать мене. Бо я бачу, як виросли мої внучата, які вони сильні і мужні. Я знаю і вірю, що своєю службою Сашко принесе користь державі.

Завершились проводи показовим виступом взводу спеціального призначення сил «Беркут». З захопленням юнаки у поки що цивільному одязі спостерігали за рукопашними вправами, які майстерно виконували перед ними просто на асфальті бійці спецназу, за що заслужили бурхливі оплески.

А в частинах вже все готово для прийому молодого поповнення.

– У нас вже давно створено адміністрацію з роботи з молодими солдатами, – розповів командир батальйону аеродромно-технічного забезпечення підполковник Олександр Мосорюк. – До неї увійшли досвідчені офіцери, які мають чималий досвід по введенню в стрій молодих солдатів і офіцерів. Розроблено плани занять та підготовлено відповідну навчальну базу.

– Для прийому поповнення ми виділили найкращу казарму нашої частини, – зазначив заступник командира 136-го центру забезпечення ракетами та боєприпасами майор Ярослав Кушина. – В тилових службах складено замовлення і вже отримані однострої всіх розмірів, які будуть видані солдатам, котрі прибудуть до нас. Також ми дещо змінили розпорядок дня для того, щоб якісніше адаптувати новобранців  до вимог служби.

  Загалом по Україні цього разу буде призвано 20 тисяч осіб. Частка Прикарпаття складає 780 юнаків. З них до Сухопутних військ буде скеровано 296 новобранців, до Повітряних сил – 182, до частин центрального підпорядкування – 38, Внутрішніх військ –160, державної спеціальної транспортної служби – 40. Крім цього, 49 юнаків з Івано-Франківської області піде служити до Військово-морських сил (з них 15 – до  морської піхоти і 27 – до берегової оборони). А 16 найкращих представників  Прикарпаття представлятимуть регіон у «Президентському полку» .

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України.

Демобілізація почалась!

  • 12.04.11, 14:27

   Сьогодні  кращі військовослужбовці строкової служби батальйону аеродромно-технічного забезпечення 197-ї авіаційної бази були звільнені у запас і відправленні додому. Рік тому ці хлопці прийшли у частину. Дванадцять місяців служби промайнули непомітно, і ось вони вже стоять на плацу перед вишикуваним особовим складом частини.

-         Я хочу подякувати всім вам за вашу добру службу, за те, що ви стали гідним прикладом для молодих солдатів, – звернувся до демобілізованих командир батальйону підполковник Олександр Мосорюк. – Сподіваюсь, що після повернення додому у вас теж залишаться приємні спогаді про рік, який ви провели в армії.

  За словами офіцера, всі хлопці, яких звільняють у першу чергу, – це найкращі солдати. В жодного з них за весь час служби не було записано ні одного зауваження чи догани.

-         Особисто я дуже вражений тим, які побутові умови створені тут для всіх солдатів строкової служби, – поділився старший солдат Вадим Лисенко. – Ніяких жахів на зразок спання зі щурами чи брудної постільної білизни тут немає. Навпаки командування частини завжди дбало, щоб у нас було все найкраще. Щотижня ми ходили в лазню, а крім того – в підрозділі, прямо в кімнаті для вмивання, встановлено бойлер, який підключено до душу і кожен бажаючий хоч серед ночі може помитись. Так само я не зустрів тут ні дідівщини, ні офіцерського хамства. Вважаю, що цей рік пройшов для мене корисно. Адже я безкоштовно отримав спеціальність і що особливо важливо  – набув досвіду роботи. Тепер у мене є допуск до водіння великовантажних автівок та перевезення небезпечних вантажів. Переконаний, що з таким запасом я легко знайду роботу в себе на Луганщині. А всім тим, хто зараз вагається, чи призиватися до війська, чи уникнути призову, хочу сказати як солдат, що відслужив: не потрібно тікати від армії і платити якісь шалені гроші комусь у військкоматі чи медкомісії. І потім все рівно боятись, що прийдуть додому з міліцією і повісткою. Рік в армії минається швидко, але життєвого досвіду додає чимало.

Однак зі звільненням та урочистими проводами в частині робота з «дембелями» не завершується. За ними закріплено відповідального офіцера, який разом з хлопцями йде на вокзал і допомагає їм купити квитки на поїзд чи автобус додому. За словами командира підрозділу, хлопці часто просять допомогти купити їм якісь сувеніри на згадку про Івано-Франківськ, або просто сфотографувати їх біля знакових історичних споруд міста.

-         Ми добре розуміємо, що більшість юнаків не повідомляють батьків про свій приїзд і хочуть зробити для них приємну несподіванку, – зазначає підполковник Олександр Мосорюк. – Однак увечері на наступний день, коли за нашими розрахунками хлопці вже мають приїхати додому, або я, або хтось із моїх заступників все рівно передзвонює до родин наших звільнених солдатів і перепитується, чи добрались їхні діти додому. Звичайно, це не входить в наші обов’язки, але з моральної точки зору ми переконані, що повинні піклуватись про наших солдатів до того моменту, коли вони переступлять поріг рідної домівки. Адже батьки привели їх на збірний пункт, а ми мусимо повернути їх до домівок здоровими і змужнілими.

Варто зауважити, що військовослужбовці по завершенню служби отримують досить пристойну суму грошей, яка складається з 10 окладів. А як розповіли самі солдати тепер вже запасу, «дембельські» однострої вони вдягнуть вже коли під’їжджатимуть до рідних міст і сіл. Адже їм є чим пишатись – вони відслужили сумлінно!

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України.

«Будь-який хрест стане легшим, якщо нести його спільно»

  • 11.04.11, 10:43

Військовослужбовці Івано-Франківського гарнізону взяли участь у загальноміській хресній дорозі

  Майже три десятки солдатів та офіцерів Івано-Франківського гарнізону разом з представниками інших силових структур взяли участь у символічній хресній ході, яка відбулась минулої неділі вулицями обласного центру. Прийнявши з рук  викладачів вищих навчальних закладів міста хрест, подібний до того, на якому було розп’ято Ісуса Христа, вони пронесли його тисячу кроків і передали далі – медикам Івано-Франківська. Загалом весь хресний шлях пролягав з півтора кілометри – стільки, скільки, за Біблією, Христос ніс свій хрест на Голгофу. Вся дорога була поділена на чотирнадцять станцій-зупинок, на яких священики розповідали про ті події майже двохтисячолітньої давності.

-         Для мене це дуже знаменно, - розповів солдат строкової служби Петро Сахнов. – Я призивався на службу з Криму, з сім’ї віруючих людей. Коли моя мама дізналася, що в Івано-Франківську має відбутись хресна хода, і нас, солдатів, запрошують взяти в ній участь, то відразу благословила мене на участь у цьому дійстві. Адже для нас, як для віруючих людей, це надзвичайно священний ритуал.

-         А мене більш за все вразила загальна спільна молитва, - поділився солдат строкової служби Олександр Василенко. – Коли повернусь додому в Сумську область, то обов’язково розповім усім своїм рідним і друзям, як це гарно, коли люди можуть ось так зібратись разом для того, щоб помолитись.

За словами хлопців, хрест не видався їм важким, хоча насправді він був понад три метри в довжину і мав близько 60-ти кілограмів ваги, адже вони несли його разом.

-         Традиційно на цю ходу ми запросили лише бажаючих військовослужбовців, - розповів заступник командира 197-ї авіаційної бази з виховної роботи підполковник Юрій Мухін. – Переконаний, що участь у цьому дійстві справить позитивне враження на наших хлопців, і крім духовного укріплення, засвідчить їм, що будь-який хрест стає легшим, якщо нести його спільно.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України.

В Івано-Франківську розпочались дводенні тренування

  • 07.04.11, 00:18

-         Ці тренування відбуваються за затвердженим між всіма силовими структурами та обласними органами влади планом, - розповів заступник Івано-Франківського обласного військового комісара з виховної роботи майор Любомир Демчук. – Вони покликанні навчити посадових осіб всіх рівнів правильно та оперативно відпрацьовувати необхідні документи. Крім цього під час тренувань відбудеться злагодження штабів всіх залучених організацій. Адже в кожного своя специфіка і свої завдання, та у разі потреби всі вони мають працювати як одне ціле.

 Загалом на тренування залучаються понад 100 чоловік  штабів зон та районів Івано-Франківської територіальної оборони, оперативних груп силових структур Прикарпаття. Всі заходи відбуватимуться на базі заглибленого командного пункту Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України.

Винищувачі піднімуться у небо Західної України

  • 05.04.11, 13:41
   Завтра в

небі над Західною Україною, відповідно до планів бойової підготовки повітряних сил Збройних Сил України,  літатимуть винищувачі 114-ї бригади тактичної авіації.

-         Ці польоти дозволять нам підготуватись заступити на бойове чергування по захисту повітряного простору нашої держави, - розповів заступник командира 114-ї бригади тактичної авіації з льотної підготовки підполковник Сергій Васильєв. – Під час польотів льотчики відновлять свої навички та відпрацюють деякі важливі елементи сучасного повітряного бою. Також під час польотів буде проведено налаштування та перевірка навігаційних та спеціальних приладів спостереження і керування польотами.

  Загалом заплановано 14 вилетів винищувачів як вдень, так і вночі. Польотна зміна триватиме з 15.30 до 22-ї години 6 квітня. На проведення цих тренувань вже виділено необхідну кількість пального та інших ресурсів.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа центр Міністерства оборони України.

В гості до Степана Бандери

  • 05.04.11, 13:35

Солдати строкової служби із східних та центральних областей України побували на екскурсії в музеї провідника ОУН-УПА

   Свою історію потрібно знати, якою б різною і суперечливою  вона не була. Саме з таких міркувань напередодні підготовки до святкування 20-ї річниці незалежності України солдатам строкової служби, які служать у Івано-Франківському гарнізоні, було запропоновано відвідати садибу-музей Степана Бандери у прикарпатському селі Старий Угринів.

-         На цю екскурсію ми скерували лише тих, хто мав бажання туди поїхати, - зазначив заступник командира 197-ї авіаційної бази з виховної роботи підполковник Юрій Мухін. – Ніякого примусу чи якоїсь заангажованості як до тих, хто поїхав, так і до тих, хто відмовився, в нас нема і не буде.

  Загалом відвідати музей зголосилися 17 солдатів переважно першого періоду служби, котрі призивались із східних та південних областей України. Дорогою до музею хлопці з цікавістю розглядали прикарпатські краєвиди, дивувались тому, як будуються та живуть у карпатських селах люди. А також жваво обговорювали те, що їм зараз покажуть. З їхніх слів я зрозумів, що юнаки очікують побачити багато нацистської символіки та розповідь про те, як фашисти нібито «визволяли Україну».

Незважаючи на те, що автобус із солдатами приїхав до музею-садиби набагато раніше запланованого часу, в Старому Угринові на військовослужбовців вже чекали. Науковий співробітник музею історії визвольної боротьби Любов Іванюк спочатку дозволила солдатам оглянути територію всього комплексу, збудованого на місці, де колись була батьківська садиба Степана Бандери. Хлопці з цікавістю дивились на споруди музею та родинного будиночка, фотографували один одного біля пам’ятника лідерові українських націоналістів.

Любов Іванюк запросила хлопців до самого музею.  Майже три години екскурсії промайнули непомітно.  Солдати з цікавістю слухали розповідь про те, як жили українці на територіях Польщі та Австро-Угорщини, як починався визвольний рух за незалежність українських земель, яку роль відіграв у цій боротьбі провідник ОУН Степан Бандера. Найбільшу зацікавленість військовослужбовців викликав зал, де знаходився макет криївки та плани різноманітних схронів.  

-         Екскурсія зайняла в нас більше часу, ніж ми розраховували, - зізналась потім Любов Іванюк. – На мій подив, хлопці виявили чималий інтерес до нашого матеріалу, ставили питання, просили уточнити деякі спірні моменти в історії нашої держави. Їх цікавили і наші погляди, і ставлення до тих чи інших подій, які часто в Україні стають предметом політичних спекуляцій. Однак це добре. І я сподіваюсь, що сучасні воїни отримали вичерпні відповіді на свої, можливо якісь суперечливі погляди.

   Після завершення екскурсії я попросив солдатів поділитись враженнями.

-         Я ніколи не думав, що потраплю на батьківщину Степана Бандери, - розповів рядовий Костянтин Урсула, що приїхав служити з села Приозерне Одеської області. – Я навчаюсь в Ізмаїльському державному гуманітарному факультеті, за фахом історик. Закінчив чотири курси і на п’ятому вирішив взяти академвідпустку, щоб відслужити в армії. Все те, що я почув і побачив тут, вразило мене дуже сильно. Особливо мене вразило те, яким тортурам за різних режимів піддавались люди, що прагнули незалежності України. Також мене вразило те, що Бандера готувався до визвольної боротьби з дитинства. Думаю, що темою моєї дипломної роботи стане власне визвольний рух, і я ще повернусь до цього музею за необхідним матеріалом. І якщо все буде добре, то окремою темою моєї майбутньої книги із становлення та розвитку України стане саме ця сторінка історії нашої держави.

-         Скажу відверто, і прошу не ображатись мешканців західної України, - почав розмову старший солдат строкової служби Вадим Лисенко, який приїхав на Прикарпаття з Луганської області. – В моєму селі Степана Бандеру вважають зрадником та бандитом. Власне, до поїздки в цей музей я теж так думав. І якщо зараз мій світогляд все ж таки змінити не вдалось, однак в душі я задумався і засумнівався. З усього побаченого і почутого я зробив висновок, що історія нашого народу важка, спірна і різнопланова. Але сприймати її потрібно з усіх боків, адже це наша історія. Тепер я буду намагатись глибше відслідковувати питання визвольних змагань, щоб виробити до всього цього власну точку зору.

-         А мене вразило те, що Степан Бандера попри все, що про нього розповідають, був високоосвіченою людиною, - поділився враженнями рядовий строкової служби Серій Шипіцим із Запоріжжя. – Виявляється, він мав вищу освіту, знав кілька мов. Ця екскурсія зацікавила мене, і тепер я намагатимусь у звільненнях побувати у подібних музеях визвольних змагань, що є тут на Прикарпатті.

Варто сказати, що керівництво Івано-Франківського авіаційного гарнізону проводить чимало екскурсій для своїх військовослужбовців. При цьому головним чинником з їх організації є бажання самих солдатів потрапити в те чи інше місце. Приміром, на наступний тиждень тут заплановано відвідування Івано-Франківського краєзнавчого музею, а згодом – поїздка в Коломию до музею Писанки. А до Дня Перемоги військовослужбовців запросять до музею радянських військ «Герої Дніпра», що діє в Івано-Франківську понад сорок років.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа центр Міністерства оборони України.

Як серце олімпійця

  • 04.04.11, 12:11
має працювати техніка 114-ї бригади тактичної авіації

   Сьогодні військовослужбовці 114-ї бригади тактичної авіації розпочали роботу з переведення своєї бойової техніки на весняно-літній сезон експлуатації.

-         За кілька тижнів особовий склад мого підрозділу здійснить весь комплекс робіт на більш ніж 200 одиницях автомобільної та спеціальної техніки, - розповів командир батальйону аеродромно-технічного забезпечення підполковник Олександр Мосорюк.  – Першочергово всі роботи будуть проведені на тих машинах, що забезпечують польоти винищувачів та повсякденну діяльність аеродрому.

До робіт з переведення техніки у військовому підрозділі підготувались сумлінно і відповідально. Адже кожна машина має щонайменше 30 вузлів та агрегатів, в яких потрібно чи замінити мастило, чи провести регулювання, чи просто подивитись до якісного стану. Тому заздалегідь тут провели інструкторсько-методичні заняття з усіма водіями та техніками, підготували карти проведення робіт на кожну машину відповідно до її класифікації. Потрібно зауважити, що на озброєнні в авіаторів стоять машини різних марок: від легкових – до потужних МАЗів і Уралів.

Та головною проблемою є не наявність відповідних мастил та запасних частин, а кваліфікація військовослужбовця. За один рік чи девять місяців просто неможливо підготувати висококласного водія або техніка. Тому командування бригади дуже сумлінно ставиться до відбору всього технічного персоналу частини. Щоб потрапити на службу у батальйон технічного забезпечення, потрібно пройти своєрідний кастинг на всіх рівнях від командира бригади до командира взводу. І кожен з них може накласти своє «вето» на присутність тієї чи іншої людини в підрозділі. Адже тут розуміють, що саме від них залежить безпека польотів, і непрофесійність чи байдужість одного може спричинити катастрофу.

-         Так сталося, що під час цього переведення техніки у мене з майже тридцяти осіб міняється половина солдатів строкової служби, - розповів командир електро-газового взводу лейтенант Валерій Косьян. -  На їхнє місце зараз претендують рядові військової служби за контрактом. За документами всі ці хлопці нібито нам підходять. Мають відповідні навички з водіння та обслуговування багатовантажних автомобілів. Але цей перевід техніки стане для них своєрідним тестом, який покаже, хто і що може на практиці. І відповідно до результатів роботи буде вирішено питання про їхнє подальше перебування в підрозділі.

  Однак є в частині люди, прощатись з якими тут не дуже б і хотіли. Один з них – командир відділення технічного взводу старший солдат строкової служби Євген Бойков. Це його третє і останнє сезонне переведення ввіреного йому рік тому автомобіля «Урал 4329» -«АПА». За словами офіцерів, цей солдат за рік служби власними руками і без стороннього втручання зумів відремонтувати свою машину та значно покращити всі її показники. Зараз його автомобіль проводить пуски літаків під час проведення всіх польотів 114-ї бригади тактичної авіації.

-         До служби в армії я два роки працював у своєму рідному Мелітополі на станції технічного обслуговування «Південна», - розповів військовослужбовець Євген Бойков. – Тому коли настав час  призиватись, я довго не вагався, де маю служити. В цій бригаді мені дуже сподобалось. І ставлення до людей, і справжня бойова робота. Крім того, тут я набув нового для себе досвіду. Опанував ремонт кількох марок автомобілів, тому думаю, що на попереднє місце роботи мене візьмуть з задоволенням.

   Втім, звільнятись зі служби старший солдат строкової служби Євген Бойков вирішив лише після того, як закінчить всі роботи на своїй машині і передасть її достойному наступнику.

 Виконати всі роботи з сезонного обслуговування техніки військовослужбовці батальйону аеродромно-технічного забезпечення планують без зривів і відповідно до встановлено графіку. Незабаром 114-та бригада тактичної авіації має заступати на бойове чергування з охорони повітряного простору держави. Тому техніка тут має працювати чітко, як серце олімпійця.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України.

Першого квітня військкомат не жартує!

  • 01.04.11, 14:04

Якщо першого квітня до вас постукали в двері і вручили під розписку повістку з вимогою з’явитись до військового комісаріату то будьте певні – це не жарт. Першого квітня по всій території нашої держави стартує чергова призовна кампанія «Весна – 2011».  Загалом по Україні цього разу буде призвано 20 тисяч осіб. Частка Прикарпаття в цьому 780 юнаків. З них до Сухопутних військ буде скеровано 296 новобранців, до Повітряних сил – 182, до частин центрального підпорядкування – 38, Внутрішніх військ –160, державної спеціальної транспортної служби – 40. Крім цього, 49 юнаків з Івано-Франківської області піде служити до Військово-морських сил ( з них 15 – до  морської піхоти і 27 – до берегової оборони). А 16 найкращих представників  Прикарпаття представлятимуть регіон у «Президентському полку» .

-         Хочу нагадати всім хлопцям від 18-ти до 25-ти років, що відсутність повістки не звільняє громадянина від конституційного обов’язку  захисту Батьківщини, - наголосив заступник військового комісара (з призову) Івано-Франківського обласного військового комісаріату підполковник Ігор Павлюк. – Більш того, відповідно до чинного законодавства, чоловік призовного віку, якщо йому не було вручено повістку має сам з’явитись до військкомату і заявити про себе. Адже за ухилення від призову передбачена кримінальна відповідальність. І яка б вона не була чи штраф у розмірі кількох тисяч гривень, чи утримання кілька місяців під вартою, це тавро на все життя. З яким потім складно знайти нормальну роботу та будувати своє майбутнє.

Так же обласний комісар Івано-Франківського комісаріату полковник Ігор Боловицьких  звернувся до призовників та їх батьків з проханням дотримуватись законності та не шукати різноманітних «обхідних шляхів» у вирішенні питань відстрочки або звільнення від призову.

-         Хочу попередити всіх, про те, що в нашій державі зараз розгорнуто широкомасштабну боротьбу з такими ганебними явищами як корупція і хабарництво, - зокрема зазначив він. – І особа яка дає хабар несе таку ж саму кримінальну відповідальність як і той, хто його приймає. Отже не потрібно провокувати наших працівників і наражати себе на небезпеку опинитись за гратами.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України.

Пожежу на летовищі ліквідували швидко

  • 31.03.11, 21:56
На

Івано-Франківському військовому аеродромі загорілась суха трава

    На аеродромі сумісного базування військовослужбовців 114-ї Івано-Франківської бригади тактичної авіації та цивільної авіації сталась надзвичайна подія: між злітними смугами летовища загорілась суха трава.

  Сигнал про появу на аеродромі диму надійшов на пульт чергового військової частини приблизно о 14-й годині. Відразу ж по тривозі були підняті і виїхали на місце події дві пожежних автоцистерни з пожежного взводу старшого лейтенанта Андрія Гавриляка. Вогонь на летовищі – справа небезпечна і підступна. Буквально за кілька хвилин з тоненької смужки диму в небо піднімалась вже чимала хмара. Тому військові пожежники, не гаючи часу, розпочали локалізовувати місце загоряння та тушити сам осередок вогню.  Накривши площу «водяною гарматою», вони розгорнули брансбойти  і почали заливати спеціальним розчином язики полум’я. Та вітер, що постійно дме на аеродромі, вніс свої корективи. І вогонь почав просуватись до місць зберігання техніки  та службових споруд аеродрому.  На допомогу пожежним прибув склад чергового підрозділу. Без метушні, вишикувавшись вздовж лінії просування вогняної стихії, хлопці лопатами і спеціально підготовленими для гасіння пожеж швабрами почали збивати полум’я, не даючи йому наблизитись до важливих та небезпечних об’єктів.

Вогонь не збирався здаватись так просто і час від часу спалахував на тих ділянках, де його вже нібито було погашено. За годину впевненого протистояння вогню і пожежників небезпеку було повністю ліквідовано. Військовослужбовців, які брали участь у гасінні, відразу ж на аеродромі оглянув черговий лікар. На щастя, ніхто з них не потребував медичної допомоги.

-         Ситуація не була критичною і важкою, хоча була неприємною для всіх нас , - підсумував командир 197-ї авіаційної бази Сергій Куляс. – Загоряння сухої трави час від часу трапляється будь-де. Це ми можемо бачити і на селянських подвір’ях, і просто на кинутих сільгоспполях. Тому ми повністю готові до таких неприємних випадків. Пожежний взвод, який є у штаті нашого гарнізону, проводить постійний вишкіл з гасіння подібних пожеж. Крім цього, з особовим складом, що заступає до чергових підрозділів, проводяться окремі тренування з локалізації загорянь. Зрештою, все було видно цього разу.  Всі підрозділи – від спостереження до пожежників – діяли чітко та злагоджено. Не допущено ні втрати майна, ні травмування особового складу. Я вважаю, що зі своїм завданням усі впорались якісно, а головне – вчасно.

   За словами офіцера, всі військовослужбовці, які брали участь у гасінні пожежі , по прибуттю в частину мали можливість помитись у бані та переодягнутись у чисту білизну. А тих, хто особливо відзначився під час ліквідації вогню, буде заохочено командуванням частини. Також кілька днів за всіма пожежниками та військовослужбовцями чергового підрозділу буде здійснено посилений медичний нагляд.

   На даний момент з факту загоряння проводиться службове розслідування, яке має прояснити, яким чином загорілась суха трава летовища. І на основі цих висновків військовими авіаторами буде розроблено алгоритм дій стосовно запобігання подібних випадків у майбутньому.  Потрібно наголосити, що технічний персонал аеродрому, власне як і льотчики, так і механіки літаків – люди з надзвичайно розвинутим почуттям відповідальності. Адже вони під час кожних польотів стикаються з тим, що найменша дрібничка і найменша помилка може коштувати надто дорого. Тому версія про необачно кинутий посеред поля недопалок вважається найменш імовірною.

-         Суха  трава може спалахнути навіть від забутої пляшки з водою, яка під прямим сонячним промінням може стати своєрідною лінзою, – пояснив начальник Служби пожежної безпеки Західного територіального управління пожежної безпеки майор Микола Дречевич. – Зараз на Прикарпатті стоїть суха сонячна погода, тож я прошу бути всіх надзвичайно уважними і обережними. Причому не лише під час служби, але й виїжджаючи, скажімо, на пікнік чи відпочинок. Пам’ятайте, що після зими залишилось чимало сухостою, і треба не так вже й багато, щоб  відпочинкове багаття перетворилось у велику біду.

Протягом кількох наступних днів поле, на якому відбулось загоряння, буде перевірятись черговими щокілька годин –  як  удень, так і вночі. І хоча комунікації аеродрому не були ушкоджені, відповідні технічні служби проведуть тестування всіх приладів, що відповідають за навігацію, а також за злет і посадку літаків на аеродромі Івано-Франківськ.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України.

На знімках: Під час ліквідації пожежі.    Фото автора.

«Хресна дорога» для солдат та офіцерів Івано-Франківська

  • 30.03.11, 12:59
Смеріння і покаяння. Бути чесним і відвертим перш за

все перед собою і не тому, що так потрібно чи модно, а через те, що це має бути поклик душі. З такими словами на території  авіаційного гарнізону розпочали «Хресну дорогу» п’ятеро братів – семінаристів з Івано-Франківської духовної семінарії української греко-католицької церкви.

-         У переддень величного свята для всіх християн – Воскресіння Ісуса Христа ми принесли до військової частини розважання над страстями христовими, - розповів брат Ігор. -   Ми дуже бажаємо щоб військовослужбовці замислились над тим, що зробив Ісус Христос для людства. Довести до людей у погонах ті відчуття, які він переживав вздовж всього шляху на Голгофу.  

З самого початку і до кінця військовослужбовці 114 бригади тактичної авіації та 197 авіаційної бази з цікавістю слухали інсценізовану біблійну розповідь про те, як було засуджено до страти і страчено Ісуса Христа.

-         Я родом із Запоріжжя, - розповів рядовий Іван Ткаченко. – І я вперше на подібному дійстві. Скажу відверто – сподобалось і навіть дуже. Нам часто розповідали витяги з Біблії в школі, про те це так не сприймалось. Мої друзі з західних областей України, з якими я служу в одному підрозділі розповідали мені про те, як відбуваються різноманітні релігійні свята тут. І чесно кажучи я їм трішки заздрю. Бо це цікаво і я думаю що корисно. Адже семінаристи розповіли нам не тільки про зміст життя і смерті Христа, алей про низку загально людських чеснот важливих в житті кожної людини, зокрема про міцний шлюб, повагу до батьків, чесність.

-         До призову на військову службу я намагався регулярно відвідувати церкву, - розповів рядовий Роман Бужора. -  На подібних дійствах бував кілька разів. І я дуже вдячний, що у перед великодні свята брати-семінаристи знайшли можливість і час прийти до нас в частину.  Бо  вважаю що армія і духовність це поняття які міцно пов’язані між собою. На можна захищати і любити Батьківщину немаючі віри в серці і душі.

 Загалом командування  114 бригади тактичної авіації та 197 авіаційної бази дуже уважно і сумлінно ставляться до духовних потреб військовослужбовців. Після прибуття на службу нових солдат чи офіцерів, крім всього іншого вивчається і їх релігійна спрямованість. Часто буває так, що солдат строкової служби в своєму регіоні постійно відвідував церкву, та мав свого духовного наставника.

-         Якщо ми бачимо, що до нас прийшла релігійна людина, і про це є скажімо лист - підтвердження від його духовного наставника, то ніхто і ніколи не робитиме перешкод у задоволені його духовних потреб, - наголосив заступник командира 197 авіаційної бази з виховної роботи підполковник Юрій Мухін. – Так само, командування частини не заперечує, якщо хтось з наших військовослужбовців захоче піти до сповіді тощо.

Кожної неділі до гарнізону приходять священики різних конфесій, і будь-хто з військовослужбовців може вільно підійти до них та вдовольнити свої духовні потреби. В підрозділах частини є окремі куточки де висять ікони та стоїть Біблія

-         Хочу сказати, що ми дуже вдячні командирам за таку відкритість та приязнь до нас, - наголосив брат Ігор. – Розуміючи, що перед нами можуть бути люди інших релігійних переконань, м намагаємось акцентувати наші промови до солдат та офіцерів на загально людських цінностях, які є пріоритетними у всіх релігіях. І якщо нам вдасться хоч щось змінити на краще в душах військо службовців, то я буду радий.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України.