Ласий шматок

Ласий шматок

Або чергове «зрадофільство»

21 лютого в ефірі програми телеканалу ZIK, «Перші про головне. Коментарі» Олена Живко, яка називає себе волонтером та керівником «Об'єднання добровольців» заявила (цитую з матеріалу опублікованого на офіційній Інтернет сторінці телеканалу):

«Є футбольний клуб у Брюховичах. От він подав заявку на оренду території у військовому містечку №35, яке розташоване у Яворівському районі, в селі Верещиця. Орендувати приміщення хочуть для того, аби там мав можливість тренуватися футбольний клуб, водночас, подали проект на реабілітаційний центр. Звернення щодо підтримки такого центру підписали майже всі АТОвські організації Львова», – наголосила Живко. Однак, додала волонтер, таку ініціативу не підтримують у Міністерстві оборони України. «Міністерство оборони не хоче цього робити. От ви собі уявіть, до чого вони дійшли, що вони не допомагають військовим і не надають для них реабілітаційних центрів. І те, що створюють сьогодні волонтери, вони ще й «рубають», розумієте?».

Не знаю як вам, а мені здалось, що в цьому випадку пані Олена Живко явно «перегнула патика». І справа навіть не в тому, що лише в минулому році Міністерством Оборони України спеціально для реабілітації військовослужбовців було відкрито цілий реабілітаційний комплекс в Тисовці. І не в тому, що вже багато років в Львівському регіоні працює спеціалізований військовий санаторій в Трускавці. І навіть не в тому, що Військово-медичний клінічний центр Західного регіону, що розташований в центрі Львова, з початку війни успішно займається реабілітацією важкопоранених солдат та офіцерів Збройних Сил України. Можна також промовчати і про те, що державою, лише по лінії департаменту соціальної політики Львівської ОДА за минулий рік 371 учасник бойових дій отримав санаторно-курортне лікування, а 17 інвалідів першої групи отримали матеріальну допомогу у розмірі 25 тисяч гривень кожен, 36 інвалідів 2 групи по 15 тисяч гривень кожен… Про це все можна забути коли справа йде про не багато не мало, а про кілька мальовничих озер та десятків гектарів землі у заповідній зоні неподалік обласного центру.

Коріння цієї історії сягають у 2012 рік. Коли ТЗОВ «приватна охоронна фірма Ірбіс» взяла в оренду в Міністерстві оборони України на три роки приміщення колишнього профілакторію льотного складу «Майдан», тоді ще Прикарпатського військового округу. Не є таємницею, що це ТЗОВ фактично є підрозділом футбольного клубу «Карпати» Львів. По закінченню трьох років оренди у 2015 році її було продовжено. І ось він, вирішальний 2018 рік, 20 травня якого спливає черговий етап оренди. В діловодстві Яворівської квартино-експлуатаційної частини району за номером 186 від 23.01.2018 року зафіксовано офіційний папір від ТЗОВ з проханням продовжити оренду ще на три роки. За словами керівника військової установи полковника Юрія Максименка папір опрацьовано і скеровано до вищих інстанцій відповідно до термінів, що вимагає наше законодавство.

-         Ніякі громадські організації чи спілки до нас письмово не звертались стосовно оренди 35 військового містечка, - наголосив полковник Юрій Максименко. – На даний момент споруда профілакторію, як власне і земельна ділянка є власністю Міністерства оборони України. і це засвідчено відповідними державними актами.

Стосовно звернень, про які говорила пані Олена Живко у своєму інтерв’ю керівник військової установи відповів:

-         Без будь-яких попереджень і дозволів люди, які сказали, що вони учасники АТО зайшли до мене в кабінет і почали проводити зйомку, - розповів офіцер. – Почали вимагати від мене відповіді на питання, де знаходяться документи ті, що регламентують оренду фірмою «Ірбіс» вищезгаданого містечка. Причому, виявилось, що ці люди не мешканці міста Яворів, чи навколишніх сіл. Щоб не накалювати обстановку я прийняв цих людей і відповів на всі їх питання. З пані Оленою я спілкувався відкрито і чесно, хоч бачив її вперше. До речі вся наша розмова була записана операторами, що прийшли з нею. Але, повторюю і наголошую, їх офіційного звернення до нас не було, і досі немає. В мене склалось враження, що вони не звертались до нас самостійно, а відстоювали бізнес-інтереси фірми орендаря.

Разом з головним інженером, заступником начальника Яворівської  КЕЧ полковником запасу Богданом Стадником,  ми вирушили до самого місця конфлікту – 35 військового містечка. Забігаючи вперед скажу, що без його супроводу попасти на територію містечка не лише цивільним, але й військовим журналістам було б не просто. Адже при в’їзді стоїть охорона.

Навіть не зважаючи на зимову суворість і кучугури снігу, територія колишнього авіаційного профілакторію вражає тишею і спокоєм. Чомусь відразу подумалось, що було б дуже добре, якби Військовий медичний клінічний центр Західного регіону відкрив тут свій відділ по реабілітації психічно і фізично травмованих бійців. Однак сама споруда профілакторію схожа на знищений будинок господаря-пияка. Вибиті вікна, обдерті, де-не-де вкриті пліснявою стіни. В головному холі паркінг для тракторця – снігохода. Замість кінозалу склад майна. Крім цього споруда немає опалення.

За словами заступника генерального директора з правових питань футбольного клубу «Карпати» Львів Тараса Панкевича свого часу вони зробили ремонт в приміщені де відпочиває охорона території та  полатали дах.

-         Оскільки договір оренди у нас всього на три роки, то просто немає сенсу вкладати кошти у ремонт споруди , - зазначив він.

Разом з тим ТЗОВ не зважаючи на малі терміни оренди вклало значні кошти у відновлення озера і навіть збудувало на штучному острові красиву альтанку.

-         Коли ми прийшли сюди у 2012 році, то в якості цільового використання зафіксували з Яворівською КЕЧ розміщення тут рибного господарства, - розповів Тарас Панкевич. – Це був перший пункт. Вклали доволі значні кошти. Відповідно на другому етапі стало питання – а що ж далі? Ну відповідно ми запропонували зробити реконструкцію споруди профілакторію в рамках оренди. Або в 2013 році було розпочато процедуру продажу цієї ділянки. Але з того часу процедура продажу то рухається, то не рухається. І для нас це не зрозуміле питання. Тому ми піднімаємо ці питання і звертаємось до всіх, хто може мати до цього якесь відношення. Зараз є шикарний план реконструкції загальною вартістю близько 17 мільйонів гривень. І інвестор готовий вкласти ці гроші для того, щоб зробити тут відновлювально-реабілітаційний комплекс. Чому можна поєднати те, що цікаво нам, і те, що цікаво АТОвцям? Справа в тому, що футбол це травматичний вид спорту. Ми маємо медичну службу і різноманітну інфраструктуру. Тому можна поєднати це в такий спосіб, що, наприклад, є бійці, які отримали травму чи поранення і будуть потребувати такої профільної реабілітації. Мова не йде про проведення операцій, чи чогось подібного. А от післяопераційна чи після травматична реабілітація тут можлива. Тому буде задекларовано, що ми можемо закріпити певну кількість споживачів такої послуги учасників АТО стабільно.

На переконання заступника генерального директора з правових питань футбольного клубу «Карпати» Львів клуб не вірить, що держава буде вкладати кошти у це містечко, і тому хоче викупити його, щоб використовувати у власних цілях. Адже за словами, Тараса Панкевича Міністерство оборони України десятками років не використовувала це майно… все ніби зрозуміло в словах заступника директора. Та є певні нюанси, про які не потрібно забувати. Щонайперше протягом останніх шести років все це майно знаходилось в руках власне цих самих підприємців. А політика злочинної влади, що керувала нашою державою до 2013 року була скерована на максимальне знищення як економіки країни, так і її обороноздатності. Для, так би мовити, «офіційної крадіжки» державних земель було відпрацьовано кілька злочинних схем. Перша з них : Фірма бере в оренду певну споруду Міноборони на землі, яку планують виставити на продаж найближчим часом або, скажімо, наступного року. Таким чином, фірма ніби заявляє свої права і дає зрозуміти іншим претендентам, що ця земля вже належить їй. В бізнес колах таку дію називають «встромити прапорець». Далі землі включають на продаж, і враховуючи 100 відсоткову корупцію в Україні взірця 2012 року ласий шматочок відходить фірмі на майже законних підставах. Інший корупційній шлях трішки складніший, але так само дієвий. Його кроки такі: Фірма бере в оренду споруду, чи нерухоме майно. Після цього протягом кількох років воно просто не доглядається і, як результат, нищиться. Мета - зменшити його остаточну собівартість ( до речі за словами начальника Яворівської КЕЧ району остаточна собівартість профілакторію складає всього 3 мільйони гривень). Після цього фірма проводить реконструкцію, що є значно більш собівартісною. Потім подає в суд і відсуджує собі все. Однак після революції гідності ці схеми було викрито і припинено.

Цілком зрозуміло, що певні бізнес-структури хочуть викупити місця де колись були розташовані санаторії і профілакторії Міністерства оборони. Адже це, як правило, дійсно мальовничі куточки з унікальним кліматом і природою. Та після такого продажу потрібно розуміти, що з власності держави вони стають приватними володіннями. А в умовах відновлення та розгортання Збройних Сил України цілком логічним буде і відновлення та розгортання військової медичної інфраструктури. Але приватна власність означає, що потрібно чекати ласки від нового господаря колишніх військових рекреаційних зон. Та власне і Тарас Панкевич зазначив в інтерв’ю наступне:

-         Ми не кажемо, що єдиною нашою ціллю є допомога воїнам АТО, чи ще щось таке. Ні. Ми кажемо – ми футбольний клуб. Тут є база, де можна зробити інфраструктуру. У нас виник інтерес до цього об’єкту. Так дозвольте нам щось тут щось зробити. А для цього нам потрібно або мати довгострокову оренду. Наприклад на 25 років (до речі, за умови продовження договору короткострокової оренди ще на три роки, то ТЗОВ Ірбіс з 2012 року, вже 9 років буде орендатором цього містечка прим. автора). Або в кінці-кінців продайте.

Тоді навіщо Олена Живко здійняла скандал, та незаслужено облила брудом і керівництво Міністерства оборони, і керівництво держави? Відповідь може бути проста. Це напевно є частиною чергової піар компанії з відчуженням земель. Адже, після таких виступів в думці пересічного громадянина може засісти такий собі міцний «зрадофільський» хробачок. Тобто коли наступного разу в ефірі буде йтись про це містечко в голові людини задзвенить уявний, але знайомий багатьом дзвоник -«зрадавсепропало».

Наразі не зрозуміло, чому пані Олена вирішила зайнятись цією справою. Та ясно одне. Минулого року стараннями Яворівської КЕЧ району до власності Міністерства оборони було повернуто 170,4 гектарів (!) незаконно захоплених земель. А це місця, де за умови того, що держава розпочала реальне відновлення своїх збройних сил та інфраструктури їх забезпечення, можна створювати і лікувальні заклади, і військові містечка, і просто будувати жилі будинки для військовослужбовців.

Тарас Грень.