Перша цеглина

Перша цеглина

Кожна історія починається з пам’яті про тих, хто починав справу, особливо якщо ця справа – захист Батьківщини

         Військовослужбовці третього спеціального відділу військової служби правопорядку зберігають у себе унікальні військові артефакти пов’язані з створенням Збройних Сил України. Один з них це перший в історії створення та розбудови армії незалежної України прапор частини. Свого часу він належав 159 базі пунктів управління, яку було знищено в ході недолугого псевдореформування Збройних Сил України. Прапор не лише виконано за всіма правилами геральдичного мистецтва, але й він має своє власне ім’я – «Листопадового чину». Він був врученій військовим 21 листопада 1993 року відповідно до рішення виконкому Залізничної районної ради народних депутатів міста Львова.  На полотнищі зображено білого грифона, який ще в далекому 1993 році прикрасив перший, нехай і неофіційний, шеврон новітніх воїнів України. Через шалений опір проросійського керівництва, що окупувало тоді багато армійських керівних посад. Українським воякам важко було відходити від радянських стандартів, навіть якщо це стосувалось військових одностроїв. Заборонялось все, що мало відношення до новітніх Збройних Сил. Власне тому і прапор та шеврон були такими собі негласними символами частини, хоч надихали бійців більше ніж червоні лоскути з гербом леніна, що залишились в спадок від тоталітарної держави.

         Крім прапору, військові правозахисники зберігають ще і «книгу відгуків». Яка зараз стала просто книгою пам’яті про воїнів, які стояли біля витоків створення Збройних Сил України. Гортаючи листки з пожовклими газетними вирізками, та написаними від руки дописами, мимоволі ловиш себе на думці, що захоплюєшся тими людьми, які так романтично вірили в свою роботу. Наприклад свідчення про освячення народознавчої світлиці. Або лист вдячних батьків написаний ще від руки! Чи лист зовсім іншого змісту, в якому мама просить не карати сильно її дитину за скоєний злочин. Та відповідь командира, і його більш ніж м’які дії до порушника. Або чого варті слова вдячності іноземних колег, під час їх перших візитів після знищення радянської «залізної завіси». Та особисто мене вразили слова вдячності за допомогу в організації та проведення виборів Президента України 26 червня 1994 року.

         Зараз бійці військової служби правопорядку думають над тим, куди передати ці важливі артефакти, що можуть стати частиною історії про створення та розбудову Збройних Сил України. Адже вони не хочуть, щоб такі цікаві історичні речі вкривались пилом в запасниках музеїв.

Тарас Грень.