Не знаю, как расценивать данную ситуацию и как на её реагировать. Может, кто подскажет?

Уехала я в город по делам. Звонит мне сегодня из села муж ( у нас там фермерство - 70 га, комбайн "Нива", 2 старых трактора, сажалки, опрыскиватель...что ещё? ...- "Кыргызстан" - сено тюковать, ну и другая мелочь)....А, ну да, звонит муж в гневе: "Представляешь, трактора и комбайны кто-то обкидал яйцами....Пацанва какая-то крутилась там, но кто конкретно сделал - не знаю. За что?"

Если говорить о каких-то врагах, кому мы перешли дорогу - таковых не должно быть. Обрабатываем свои поля и поля тех, кто попросит. Сено тюкуем всему селу. Возим на машине своего сына на борьбу в район - и соседских детей цепляем. Подарки на Новый год из города для всех активных детей привозила, летом для  малообеспеченных детей  организовала отдых  в бесплатном лагере. Чем могу - делюсь. Я не к тому, что все нам должны за это спасибо сказать и кланяться...Пытаюсь объяснить, что в селе мы ведём активный социальный образ жизни, пытаемся помочь и  себе, и другим.

Первый случай проявления ненависти был, когда сосед наше картофельное поле трактором переехал. Тогда соседка кричала :"Понаїхали тут!"

Может, яичная атака -  это каких-то пацанов проделки? Или это начало классовой борьбы с вытекающей отсюда революцией и выселением кулаков? Ещё добавлю, что работать в селе особо никто не хочет. Муж пашет и за комбайнёра, и за тракториста, и за механика. Но всё равно - куркули.

И что делать? Искать виноватых?

Братья Кличко - это символ Украины. Жила 6,5 лет в Греции, так  греки Украину только по Кличко знали и ещё по Шевченко Андрею.. Хочу, чтобы они были непобедимыми!

Очень мне нравятся эти ребята. Хотя лично против Поветкина ничего против не имею. Но Кличко - они лучшие!!!!

Ну всё, бой начинается. Успехов Володе!

(розміщую статтю, яка вийде а районній газеті "Нива")

Успішний досвід учасників тренінгу-семінару, який відбувся у м. Бердянськ з 13 по 15 вересня в рамках проекту «Волонтерство – це рух життя» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США

Волонтерство – це рух життя. Тренінг-семінар з такою назвою пройшов у Чернігівці Запорізької області.

Організатором виступили ЧРЦСССДМ, спеціалізоване формування центру «Школа волонтерів» та волонтери, які приймали участь у семінарі ЗММГО «СТЕП» - «Волонтерство – це рух життя».

Волонтерство – це рух життя - під таким девізом живе і працює  у м. Запоріжжя волонтер «Корпус мира США» Вільям Осолинский, який був одним з координаторів і експертом на цьому тренінгу. Оскільки Вільям – американець, тому школярі майже весь час практикувались спілкуватись з ним англійською мовою.

Основною метою семінару було по-перше, ознайомитись з роботою волонтерів інших країн, проінформувати молодь про волонтерський рух, як соціальне явище, і, звичайно, підвищити рівень англійської мови, - говорить директор центру Ілона Щипенко. - У нас при центрі вже декілька років дії спеціалізоване формування «Школа волонтерів». Наші волонтери брали участь у різноманітних конкурсах і отримували призові місця, ними постійно ведеться робота по збору речей для допомоги сім’ям, які опинилась в складних життєвих обставинах, займаються фандрайзингом.

 - Ми відкриті для співпраці з усіма організаціями, аби була користь нашим дітям, - додає керівник  «Школи волонтерів» Ставицька Ольга. - Вільяма ми змогли запросити завдяки постійній співпраці і дружбі з запорізькими організаціями бізнес-союзом «Порада» і ЗММГО «СТЕП», саме за їхнім запрошенням він приїхав з Америки до Запоріжжя.  Нещодавно волонтер Дар’я Ісакова, з Чернігівського району була на семінарі «Волонтерство – це рух життя» в м. Бердянськ, організатором даного семінару була ЗММГО «Степ» в рамках проекту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. Supported by the Democracy Grants Program of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

Ми хотіли, щоб і чернігівська молодь, всі наші волонтери підвищили своє знання і англійської мови, а також потенціал суспільної роботи. Дуже добре, що наш експеримент виявився вдалим.

(Для довідки) Корпус Миру США  - неполітична організація уряду США. Він існує близько сорока років, протягом яких надав допомогу більш ніж 20 країнами світу . Фінансується діяльність КМ на гроші американських платників податків. КМ з українськими урядовими та громадськими організаціями співпрацює за трьома напрямками: лінгвістичне (викладання англійської мови у школах , вузах , громадських організаціях) , економічний ( радники з економічних питань , розвитку підприємництва , робота в бізнес- асоціаціях ) і екологічне (консультування екологічної інфраструктури міста , радники громадських екологічних організацій).

Багатьом пересічним громадянам  не зрозуміло , як можуть хлопці, мешканці такої розвиненої країни, як Америка, все кинути на кілька років і поїхати невідомо куди. Дійсно, волонтери до останнього моменту не знають, в яку країну їх направлять. І вже незадовго до від'їзду до них приходить посилка з необхідними документами і вказівкою країни .

На тренінг були запрошені кращі знавці англійської мови і волонтерського руху Чернігівського району.

Перший день пройшов на базі Чернігівської школи-інтернату.

- Діти, у вас є шикарна можливість - вивчати мову разом з її носієм. Без англійської зараз – нікуди, я знаю з свого досвіду,  - виступив з вступною промовою директор школи-інтернату  Бехтер О.В.  Саме на базі цієї школи проходив семінар у перший день.

Тренінг проходив у неформальній обстановці. Спочатку діти знайомились, слухали розповідь Вілла про свою організацію і себе, про рух волонтерства, тоді ставили  запитання Вільяму.

Питання школярів були найрізноманітніші. Від особистих - яких тварин любите і яке у вас хобі, і до загальносуспільних – про життя, мрії, про волонтерство.

Віллу дуже сподобався рівень знань школярів і вчителів.  Також його вразили наші пісні, які співали учасники тренінгу і англійською, і російською, і українською мовою під аккомпонемент наших талановитих гітаристів школяра Костянтина Ламанова і вчителя Миколая Юрієвича Міхно.

Улюблена українська група Вілла – «Океан Єльзи», а їжа – борщ. До речі, він навчився сам його готувати.

У процесі рольових волонтерських ігор всі проявили себе дуже активними. Учасники отримували певні завдання, поділялись на команди і показували те, що змогли організувати.  Активними були всі, навіть волонтери з с. Стульневе, які в школі вивчали німецьку. Тетяна  Кудлай організувала зі своєю командою організувала сбір одежі для малозабезпечених сімей, Аліна Хатунцева провела аукціон на користь дітям – сиротам, і Юля Кривонос зі своєю командою організувала спортивні змагання «Ми – за здоровий спосіб життя». Волонтери Владівської і Богданівської школи разом з керівниками активно пояснювали, як  правильно зробити «Клуб велосипедистів» і фандрайзинговий захід на користь дітям - інвалідам.  Всі пояснення учасників були на англійські мові. На жаль, ми не все розуміли, але ігри нам дуже сподобались,

-          Ми дуже вдячні організаторам проекту директору ЧРЦСССДМ Ілоні Щипенко і керівнику «Школі волонтерів» Ользі Ставицькій за таку можливість – поспілкуватись з носієм справжньої англійської мови і також просто гарної і позитивною людиною – Віллом Осолінскі, - подякувала Ірина  Петрівна Єременко, вчитель  англійської мови Владівської ЗОШ 1-3 ст. 

-          Я не очікував, що буде так цікаво. Дуже приємно, що Даринка, яка прийняла участь у семінарі в м. Бердянськ розповіла дуже багато цікавої інформації, щодо волонтерського руху та надала певні рекомендації учням з написання проектів. Всі учасники тренінгу були дуже активними і проявили себе з найкращої сторони, - ділився враженнями вчитель  Миколай Міхно. – Ця зустріч була дуже корисною у плані удосконалення англійської мови і для особистого розвитку. Дуже хочеться, щоб такий досвід мав продовження.

Не залишилась осторонь і культурна програма. Вілл був в краєзнавчому музеї, в музеї менонітів у Владівці, яким займаються родина волонтерів Єременко Миколая і Ірини; також спортивній школі, подивився на тренування з вільної боротьби. Сам Вілл займається американським футболом. Про Чернігівку сказав, це дуже гарне і чисте місце.

Це був його перший візит в сільську місцевість і перший досвід робот зі школярами, бо до цього він працював у великих містах і переважно з молоддю і підприємцями.

 Ставицька Ольга

Ітак, ми починаємо тренінг. Спочатку, звичайно, директор інтернату на правах господаря сказав вступне слово. А говорив він про те, як нам посміхнулась вдача у особі Вілла і як важливо вивчати инглиш. Мене він чомусь відрекомендував як перекладача. Ну, нічого - я перекладач іще той!

Діти не дуже приучені до тренінгової роботи, але швидко привчаються. Знайомство англійською. Тоді трохи про волонтерство. Тоді Вілл починає розповідати про себе. Питання до нього. Питання найрізноманітніші - від особистих - яких тварин любите, яке у вас хобі, улюблені найт клаби і чи одружений,  і до загальносуспільних – про життя, мрії, про волонтерство.

Вілл проводив ігри з дітьми.

Також ми розбили дітей на команди і вони розігрували різні соціальні проекти. Англійською. Я, чесно кажучи, не очікувала, що в селі і районі такий рівень. Дівчата деякі вільно, справді вільно володіють мовою. Провести благодійний аукціон, пояснити, як вони його організовували - потрібні навички. А організувати спортивний захід "Ми - за здоровия спосіб життя" англійською! Чи збір одежини для малозабезпеченних! Молодці. Ага,а вчитель Миколай Юрієвич  і  мене похвалив. Не можу не написати, бо приємно :)

Чи вважаєте ви спілкування англійською важливим? 

На запрошення моїх друзів з ЗГМО "Степ" і бізнес-спілки Порада" до них з Америки приїхав волонтер  з Корпусу Миру Вільям Осолінскій.

Оскільки я зараз мешкаю в районі, то мені дуже захотілось запросити Вілла сюди до нас, познайомити його з сільським життям. А він в свою чергу повчить наших діточок і дорослих англійській мові і активній громадські позиції. 

ЗГИО "Степ" і її керівниця-активістка Вікторія провела в Бердянську шикарний семінар під назвою "Волонтерство - це рух життя", на якому була одна х моїх дівчат-волонтерів. І ось ми  вирішили цей семінар повторити в Чернігівці. З одною поправкою - спілкуватись будемо англійською (щоб Віл незадарма хліб свій їв :) ) 

Разом з Центром Сімї та Молоді і його директором організували проживання, харчування, перечування і все інше. Пішли і свої кошти, і довелось зайнятись фандрайзингом (допомогли місцеві підприємці і депутат). І ось Вілл тут, в Чернігівці.

Він ледве вилазить з маршрутки ( з його двума з хвостиком метрами росту важко там розміститись) зі словами:

- О, юкрейніан маршрутка!

Ведемо частувати його у місцеву їдальню. Каже, що йому подобається і дуже смачно ( чи то справді так чи то американська ввічливість - не розбереш). Але гречку з мясом поїв всю і сказав, що борщ - його улюблена українська страва.

Далі - поселення. Директор школи-інтернат жваво розмовляє англійською. З помилками, але впевнено. Кімната, де буде мешкати вілл з усіма зручностями.

- Олрайт? - запитує директор

- Єс, итс окей! - на всі 32 посміхається ВІлл.

А в класі вже чекають діти, волонтери і знавці англійської.

Тренінг-семінар з такою назвою з 13 по 15 вересня 2013 р. в м. Бердянськ провела Запорізька міська молодіжна громадська організація «СТЕП» в рамках проекту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.

Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. Supported by the Democracy Grants Program of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.
 
Учасниками були 25 представників активної молоді м. Запоріжжя і області віком від 16 до 35 років.

Увага на семінарі була зосереджена на обговоренні наступного кола питань:

- поняття волонтерства та засобів розвитку волонтерської діяльності (як покращувати залучення, координацію та мотивацію волонтерів);
- ефективні методики залучення волонтерів, розвиток соціальних проектів та програм в Запорізькому регіоні;
- волонтерські програми в Україні та за кордоном;
- визначення лідерства, його типи, стилі лідерства та потенціал, вміння розвивати лідерські навики (соціальна відповідальність та робота на користь громади);
- лідерство у волонтерській групі та робота в команді (налагодження комунікації, побудова команди, визначення групи та команди, роль лідерів у побудові команди);
- фандрайзинг: сутність, ресурси, методи та джерела фінансування;
- мотивація і взаємини з донорами. Методи роботи з різними донорами (бізнес, приватні особи, фонди та ін.);
- соціальне проектування (приклади написання заявки на грант);
- проектний менеджмент.


Координатор проекту Вікторія Агєнтаєва ознайомила учасників з можливостями, які надає волонтерська діяльність для молоді та розвитку громад. Під час сесії на тему «Волонтерство» обговорювалося питання створення та функціонування координаційного центру на сайті організації, на якому буде розміщуватися інформація, щодо волонтерської діяльності в регіоні з зазначенням пропозицій від підприємств, установ організацій та пропозицій від волонтерів, а також можливість знаходження партнерів для реалізації соціальних проектів та обмін досвідом, як необхідна умова комунікації та діяльності волонтерів.

Важливою частиною семінару була тема соціальне проектування, експерт (алгоритм написання заявки на грант), в рамках цієї сесії, досить цікавою для учасників виявилося завдання перетворити власні ідеї на проектні заявки.

Учасники були ознайомлені з волонтерськими програмами, як в Україні так за кордоном.

На протязі всього тренінгу учасники активно приймали участь у рольових іграх, які були направлені на отримання коштів на реалізацію проектів, виявлення соціального замовлення громадян, в залежності від наданих умов, для подальшого написання проекту, який би був направлений на зміну існуючої ситуації в громаді.

Враженнями від тренінгу – семінару діляться учасники і тренери:

Говорить керівник проекту, голова ЗММГО «СТЕП» Вікторія Агєнтаєва.

- Цим проектом я загорілась, коли до м. Запоріжжя приїхали волонтери з Америки по програмі «Корпусу миру США». До цього ми з членами ЗММГО «СТЕП» і іншими молодіжними організаціями брали участь і організовували різні акції, але цього здавалось мало. Під час роботи «English club» ми розглядали тему «Волонтерство» і Бейлі Вольф – волонтер «Корпус Миру США», мене запитав: чому в Україні так мало волонтерів, які активно і систематично працюють і щось організовують?

Тоді я замислилась над цим та почала збирати інформацію. У нашої молоді взагалі немає мотивації до дії, вона вважає, що волонтери тільки можуть працювати чи на суботниках, чи доглядати за хворими людьми, але волонтерство - це перший крок до самостійного розвитку особистості.  Працювати волонтерами можна у будь-якій сфері, пробувати себе у різних організаціях.

Мені дуже сподобалось, як свою історію розповідає учасниця з м. Бердянськ Ткаленко Олена – вона з разом командою ГО «Бердянський благодійний фонд «Кольорові долоньки» організовують центр розвитку дітей з аутизмом, всю роботу вона виконує на благодійних засадах, але розуміє в подальшому, коли центр запрацює вона там буде працювати.

Ірина Лех, тренер, заступник голови Правління «Агентства регіонального розвитку «Пріоритет».

- Семінар дуже значущий для всіх, я вважаю, чим більше буде таких семінарів, тим краще.  Спочатку я побачила, що люди з районів дуже слабо уявляють, як вони можуть брати участь у житті громади і впливати на різні рішення, але в процесі роботи та моделювання ситуацій стало зрозумілим, що молодь готова до змін.

Я вважаю, що такий семінар і за заявленими темами, і за складом тренерів і учасників був дуже вдалим. Дуже цікаво було учасникам познайомитись з волонтерами «Корпусу Миру США» Вільямом Осолінським та Бейлі Вольфом. Мета семінару – не тільки розповісти про волонтерів, волонтерський рух, про проектний менеджмент, але й заохотити людей до дій, до розробки власних проектів та змін в їх громадах.

Ділиться учасниця семінару, волонтер Чернігівського Центру для сім’ї дітей та молоді Дар’я Ісаєва.

- Мені дуже сподобалась розповідь волонтерів з «Корпусу Миру США». Люди прилетіли в нашу країну за 1000 кілометрів щоб нас навчити, і це дуже почесно вважається у них в країні – бути волонтером. Вони хочуть, щоб і у нас в країні волонтерський рух став так саме розвинутим, і після цього семінару я також цього захотіла. Взагалі, багато нової інформації я отримала під час семінару, про що я обов’язково розповім друзям і іншим волонтерам.


Підводячи підсумки тренінгу – семінару учасники наголошували на доцільності якомога частіше проводити схожі заходи та залучати до них представників органів влади, оскільки важливість та актуальність тем, підібраних ЗММГО «СТЕП», сьогодні є дуже запитуваною. Практично кожен учасник підкреслював той факт, що завдяки даному тренінг – семінару значно підвищив свій рівень знань, щодо волонтерської діяльності та соціального проектування, здобув необхідні навички, що знадобляться їм у подальшій діяльності.

По завершенню семінару всі учасники отримали сертифікати.


Ставицька Ольга

Далі буде....

Продолжаю писать о наших волонтёрских движениях. Сотрудничаю с разными фондами и организациями, лишь бы толк от этого был обществу, малоимущим детям, польза моим друзьям и моей семье в том числе. В данном случае мы все можем бесплатно учить английский у носителей языка, что немаловажно.

С неправительственной  организацией «Корпус Мира» и волонтёром Бейли Вольфом  мы познакомились в прошлом году.  Бейли Вольф помогал и помогает до сих пор выпускникам Школы Лидерства (БФ Открытый Мир) изучать английский язык.  Отзывы и волонтёра-преподавателя  Бейли, и его учеников о занятиях самые положительные.

 А недавно по приглашению двух общественных организаций «Степ» и «Порада» к нам приехал ещё один волонтёр от корпуса Мира – Вильям Осалински . 

Напомню, что КМ - неполитическая организация правительства США. Он существует около сорока лет, на протяжении которых предоставил помощь более чем 20 странам мира. Финансируется деятельность КМ на деньги американских налогоплательщиков. КМ с украинскими правительственными и общественными организациями сотрудничает  по трём направлениям: лингвистическое (преподавание английского языка в школах, вузах, общественных организациях), экономическое (советники по экономическим вопросам, развитию предпринимательства, работа в бизнес-ассоциациях) и экологическое (консультирование экологической инфраструктуры города, советники общественных экологических организаций).

Бейли с нами работает в лингвистическом направлении, в то время как Вилл - в бизнесе и развитии общин.

Многим обывателям не понятно, как могут ребята, жители  такой развитой страны как Америка, всё бросить на несколько лет и отправиться неведомо куда. Действительно, волонтёры до последнего момента не знают, в какую страну их направят. И уже незадолго до отъезда к ним приходит посылка с необходимыми документами и указанием страны.

Со слов наших теперь уже друзей Бейли и Вильяма, стать волонтёром Корпуса Мира очень почётно.

Вильям ведёт свой блог, поэтому много интересного я узнала оттуда. А ещё из личной беседы, когда мы были вместе на Региональном совете предпринимателей. Вильям , как я уже писала раньше, занимается развитием бизнеса, поэтому он с радостью посещает такие мероприятия. До этого он был на встрече  предпринимателей «Деловая среда», которую организовывала Ирина Лех и  Елена Ерёменко («Порада»)

- Вильям, как ты отреагировал на то, что поедешь в Украину?

- Я мало знал об этой стране. И родители мало знали о ней, поэтому, конечно, переживали.

- Ты уже кое-что понимаешь по-русски…

-Да, по приезду в Украину я немного занимался с учителем, а сейчас надеюсь больше узнать.

- Вилл, а что больше всего тебя удивило на Украине?

- Сейчас подумаю…Да, у вас люди почему-то мало улыбаются. И в маршрутках не разговаривают друг с другом. У нас в маршрутках оживлённо, всё что-то обсуждают и улыбаются друг другу.

Конечно, потом Вилл добавил, что это замечание не относится к тем, с кем он уже подружился – членам Школы Лидерства, БФ «Порада» и ГО «Степ» и многим другим предпринимателям.

Вилльям кроме важных  бизнес-мероприятий и английского клуба активно участвует в жизни города. Он играл в футбол с местными командами, регулярно посещает американский футбол, был на экскурсии по о. Хортица и многих других местах. Так же в будущем мы надеемся познакомить и с сельской жизнью,  организовав там «English club”, т.к. некоторые члены наших общественных организаций живут и работают в сельской местности.  Но к жизни в селах нужна особая подготовка J

Как вы относитесь к волонтёрам? Участвуете ли в социально полезных делах?

 День предпринимателя.

Две наши общественные организации "Порада" и ЗГМО "Степ" пригласили волонтёров Корпуса Мира для обучения предпринимателей и молодёжь английскому языку и развитию общин.

Волонтёр «Корпуса Мира» Вилл Осолинский не только обучает нашу молодёжь, но и активно участвует во всех мероприятиях бизнеса и молодёжных организаций.

Вилл присутствовал на  региональном совете предпринимателей, был на встрече «Деловая Среда» и, конечно же, участвовал в праздновании Дня Предпринимателя. В этом году праздник организовали на острове Хортица в колоритном месте под названием  «Конный театр» .

Перед предпринимателями выступили казаки Войска Запорожского.  Трюки на конях, с пушкой и нагайками, весёлые шутки – казаки старались от души.

Затем атаман стал выбирать по виду самых смелых и сильных зрителей. Среди таких оказался и Вилл с его 2,12 метрами роста и косой саженью в плечах.

Испытание для смельчаков было нешуточным:  они держали в руках ветки, которые нагайкой должны были сбить казаки. Тех, кто не испугался, ждал кубок горилки. Его нужно выпить не как-нибудь, а поставив на саблю.

Надо сказать, что Вильям успешно прошёл все испытания и заработал  почётную грамоту участника Войска запорожского.

- Вот так, приехал ты, Вилл, в Запорожье простым американцем, а уедешь посвященным казаком войска запорожского,  - сказала Елена Ерёменко, директор Бизнес Союза.

Потом после праздничного стола были ещё конкурсы.  Пришлось коллективно изображать бизнес, в котором ты задействован. Команда Вильяма победила и получила призы от спонсоров. Конечно, не последнюю роль  сыграл и артистичный волонтёр  «Корпуса Мира», изображая то фуру-грузовик, то молочную ферму, а то клиента косметического салона.

После такого празднования Всем и нашему волонтёру из Америки стало  понятно,  что предприниматели могут не только тяжело работать, но и весело отдыхать

Ольга Ставицкая.

Идёт на интере Шустер-лайф.

Табачник рассказывает, всё хорошо. Ляшко, что всё плохо.

Я сегодня разговаривала с простыми сельскими учителями. При всём при том, что этот год назначен президентом годом то ли поднятием культуры, то ли творчества ( учителя знают), на кружки в сельской школе не выделили ни часу. Сократили и те кружки, что были, и никаких не добавили.

Директор занимается хозяйственными вопросами - как выбить деньги на колодец, как выпросить деньги на водопровод, как покрасить стены за счёт родителей.

Некоторые выступающие говорят  - нет у нас уважения к профессии учителя, преподавателя. Работать учителем не престижно.

Как поднять престиж работы учителя?

Или...ущемлённая бытовыми-аграрными проблемами жизнь фермеров....

В выходной решила не писать ни об аграрных проблемах ( хотя они продолжаются и нарастают), ни о единстве нации, ни о ворах-чиновниках. Буду писать о любви.

Точнее, о необходимости её поддерживать и сохранять. Ведь оно как? Встречаемся, радуемся, ходим на свидания, дарим подарки и цветы...Женимся....Дети...Я считаю, что семейные традиции, праздники, в том числе скрепляют семью. Помню, мы с сестрой, двоюродными сестрами-братьями, когда летом собирались вместе, готовили целые концерты на юбилей маме, бабушке. Эта традиция продолжилась, мы с детьми тоже готовили концерты на юбилей моей мамы и моего свёкра, мужа..

А как быть с празднованием даты свадьбы? Известно, что мужчины редко запоминают даты событий, которые милы сердцу женщины. Я всегда и тортики в виде сердца заказывала, и какие-то подарочки совместные покупала. По моей инициативе что-то дома происходило.

 А в этом году напомнила заранее, и жду реакции. Пока её не было. Правда, у нас сейчас уборка ячменя, ремонт комбайна...Но ведь можно было вспомнить? Или нет? Это совсем не важная дата?

Написала с горя стих, сейчас отправлю по электронке мужу. Вечером  прочтёт, посмотрю на реакцию.

Ода (?   :)  )  на 28 июля – день начала семейной жизни. 12 лет – как один день.

Я думала, что ты вспомнишь,

Но это не так, увы….

Наша любовь зачахла

Как цвет дурман - травы….

И вот сижу одиноко

У молодого ручья

Гуси, коровы и куры

Теперь моя семья.

Не видно брызг шампанского

В этот радостный день…

Ладно, прощай, любимый,

Дальше писать лень…

 P.S  Я знаю, назовёшь меня глупой

       И  неблагодарной ты…

       Какие уж  тут события?

       Какие уж тут цветы?

Когда на носу уборка,

И столько других проблем

Конечно, я понимаю.

И вся эта грусть зачем…?