І от пішли ми якось, куме, полювати ведмедя...

   А, оскільки мій собака Шарик, незважаючи на свій великий зріст, ще молодий, і не навчений, то я його залишив вдома...

    І от стою я, куме, у засідці, чекаю на ведмедя, аж раптом мені ХТОСЬ на плечі положив лапи....

    Я розумію, куме, що це мій Шарик мене знайшов, але зупинитися вже не можу....