"Північноатлантичний Альянс заявив, що його повітряні сили завдадуть повітряного удару по артилерії боснійських сербів, чи будь-кого, хто оточує Сараєво, якщо гармати не будуть відведені від столиці Боснії або передані під контроль ООН. У заяві наголошується: якщо ультиматум не буде виконано впродовж 10 днів, повітряний удар, на який є дозвіл Генерального секретаря ООН Бутроса Галі, буде завдано негайно. Боснійські серби зобов'язані відвести свою важку артилерію від боснійської столиці на відстань принаймні 20 кілометрів або передати її під контроль сил ООН.

У заяві Альянсу також зазначається: якщо серби не вкладуться у 10 днів, "їх артилерія стане об'єктом удару". Дипломатичні джерела свідчать, що про продовження терміну дії ультиматуму чи подальші попередження не може бути й мови. Більше того, союзники вирішили проводити рейди "навколо і в самому Сараєво" проти сил, які на думку представників ООН, "мають нести відповідальність за напади на цивільні об'єкти". Генеральний секретар НАТО Манфред Вернер негайно повідомив Бутроса Галі про текст ухваленої резолюції. Сам пан Галі безумовно має право дозволити завдання повітряного удару після мінометного обстрілу ринку в Сараєво, що відняв життя 68 осіб і скалічив понад 200. У заяві Альянсу зазначається, що саме "боснійські серби несуть відповідальність за людські жертви під час облоги Сараєва".

 

Повітряні удари стануть першою спільною військовою акцією Альянсу з часу його заснування 1949 року. Дипломатичні джерела також повідомили, що НАТО схвалив рішення про те, що важка артилерія мусульманського уряду Боснії також має бути передана під контроль ООН, або виведена з 20-кілометрової зони. Резолюція НАТО зробила військову інтервенцію Альянсу до колишньої Югославії імовірнішою, навіть незважаючи на протидію Росії й запевнення сербів, мовляв вони відведуть важку зброю від боснійської столиці.

 

Погроза НАТО разюче вплинула на ситуацію навколо Сараєва. Командуючі боснійських і сербських сил негайно уклали перемир'я, а боснійська сторона заявила, що відведе гармати з околиць міста. І все ж представники НАТО зауважують, що попередні перемир'я не тривали довго, а серби мають звичку не виконувати своїх обіцянок. "Відступати не можна, - підкреслив один із НАТОвських дипломатів, - ми на вірній дорозі". Напевне боснійські серби будуть вимушені виконувати умови й залягти на дно доки не забудеться мінометний обстріл ринкової площі Сараєва.

 

Греція заявила, що незгодна з ідеєю завдання повітряного удару, проте не наклала вето на резолюцію НАТО.

 

Канада стала другою країною, яка висловила своє небажання використовувати в колишній Югославії силу. Проте пізніше обидві країни погодилися підтримати погрозу, сподіваючись, що вона збільшить шанси на досягнення миру й припинить жахливу облогу Сараєва. Майбутнього вівторка в Женеві мають відновитися мирні переговори.

 

Греція, занепокоєна можливістю ескалації війни на Балканах, заявила, що не накладе вето на декларацію НАТО, проте не надасть для виконання операцій жодних ресурсів. Канада також відмовилася від своєї, спочатку негативної позиції. Під час виступу в канадському парламенті прем'єр-міністр Жан Кретьєн зазначив, мовляв переконаний: до повітряних ударів діло не дійде. Він вважає, що Канада визнає удари як "засіб захисту цивільного населення й запобігання трагедіям, подібних тій, що сталася на ринковій площі минулого тижня". Канада спочатку виступала проти повітряних ударів, побоюючись за долю канадських миротворчих сил, блокованих сербами у мусульманському анклаві Сребрениця на сході Сербії. Проте, як повідомив Кретьєн, за останні дні було досягнуто прогресу і серби погодилися замінити канадські війська на датські.

 

Приблизно 100 НАТОвських літаків, бомбардувальників і штурмовиків, розташованих на території Італії, здійснюють регулярне патрулювання боснійського повітряного простору. Їхні наземні цілі вже визначено.

 

Відповідаючи на запитання, чи припускає він можливість виконання сербами своїх обіцянок, президент Клінтон відповів: "Початок непоганий. Він ще раз засвідчив: кожного разу, коли НАТО проявляє ознаки життя, ми отримуємо певні результати". Головні дискусії представників НАТО зосередилися навколо термінів відводу військ: 7 чи 10 днів, а також чи варто офіційно називати заяву ультиматумом.

 

Безпосередньо перед зустріччю Генеральний секретар НАТО Манфред Вернер закликав до дій: "Досить розмов". Напередодні чергової хірургічної операції (на злоякісній пухлині) він все ж вирішив приїхати на зустріч всупереч порадам лікарів.

 

Росія вдруге застерегла проти завдання ударів. Президент Єльцин перебуває у постійному контакті з лідерами західних країн, аби цьому запобігти.

 

Радован Караджич, лідер боснійських сербів, спростовуючи звинувачення у обстрілі Сараєва, заявив: будь-який літак, який атакуватиме сербські позиції, буде збитий."

За добу і раніше - дивний стукіт по стінах..