Україна своїх не кидає або психологія зелефанів

  • 13.09.19, 14:19
А пам'ятаєте недавній лемент зебілів про "любой ценой" і "главное жьізнь наших людей"?


Схоже, зебіли не усвідомлюють того, що в полоні не було доступу до Г+Г

Цукерки

Корпорація Roshen передала ЗСУ велику партію боєприпасів
12 Вересня 2019 20:11

Корпорація Roshen передала Збройним силам України велику партію боєприпасів до снайперської зброї натовського калібру.

Про це повідомляє Національний промисловий портал.

Одна з військових частин ЗС України отримала нову велику партію набоїв .338 Lapua Magnum (8,670 мм) та .308 Winchester (7,6251 мм) для снайперських гвинтівок, що перебувають на озброєні української армії.

Понад 500 таких гвинтівок для української армії також були придбані корпорацією Roshen, це зокрема вітчизняна Zbroyar UAR-10 (.308 Winchester) та Savage-110 (.338 Lapua Magnum).

Кінець епохи тарифного геноциду!

  • 12.09.19, 18:15

 

Ще одна фішечка
Верховна Рада проголосувала за відмову від міжнародної закупівлі ліків Уже з березня 2020 року хворі можуть залишитися без життєво необхідних медпрепаратів

Обіцянка-цяцянка або гільотина?

  • 10.09.19, 15:21

Поки Ігор Валєрьєвіч зводить рахунки з українськими посадовцями методом погроз та спалених автівок, уряд анонсує кінець епохи жадібності для IT зокрема та ФОПів вцілому, а СБУ демонструє інвестиціну привабливість України шляхом інтенсивних обшуків "АрселорМиттал", чим спонукає підприємство вивести від гріха 450 мільйонів дивідендів замість вкладатись в модернізацію - про своє бачення боротьби за соціалістичну справедливість розповів і новопризначений Генпрокурор.

Розпочати Рябошапка вирішив з призначення своїм першим заступником Каська, колишнього одногрупника Богдана, і на цьому в принципі можна було б і закінчувати, проте ширина задумів там дійсно вражає, кожен пункт на цілий епос.

Реформування звичайно продовжиться, щоправда функцію досудового розслідування завбачливо передаватимуть ДБР, з яким вже все зрозуміло по справі бронежилетів (ау, що там, як там?).
Замість військової прокуратури буде створено якийсь департамент з тими самими функціями, і ще якимись, точно не знають.
Ну і кваліфікаційні комісії, очистка від ненадійного елементу у співпраці з НАБУ, яке нарешті дізналося ціну вугілля в Роттердамі.
Все звучить перспективно.

А щоби неприховані погрози колишнім посадовцям та діючим парламентарям не виглядали анонсами політично мотивованого тиску - їх розбавлено обіцянками розслідувати вбивства Гандзюк та Шеремета, закінчити справу розстрілу Майдану, повернути вкрадені кошти.

От тут цікавіше, бо за язик ніхто не тягнув.

Справу розтрілу Майдану неможливо завершити без визначення ролі в ній А. Портнова, який з тодішньої АП керував судами, готував "закони 16 січня" і взагалі на той час обрав неправильну сторону.
Зато тепер правильну. І що з цим союзником та другом ІВК буде робити ГПУ? Як призначити винних і одночасно вигородити Портнова?

Резонансні вбивства активістів (як і друготравневі події в Одесі) давно стали політикою, а не криміналом, про це Рябошапка побоявся чітко сказати - тому йому повернеться бумерангом і їхнє використання в президентській кампанії шефа, і обіцянка розкрити.

Щодо повернення активів - чого б не почати зі справи виводу капіталів з "Приватбанку"?
І довести, що Коломойський справді не має номера телефону Генпрокурора та повернути 5,5 вкрадених мільярдів, або заявити нарешті про невинуватість цієї святої людини, загнобленою Нацбанком України та Гонтарєвою.

Отака непроста ситуація у нашого сміливого Генпрокурора, майже як у п'ятого Прокуратора Іудеї.

Щоправда, він знайшов іншу алегорію, французьку, за місцем проживання дітей.

Сказав, що не боїться стати Робесп'єром.
Прозвучало двозначно, бо той мав прізвисько "Непідкупний", і хоча позбавив на гільйотині тисячі людей голів, врешті-решт втратив свою.

Так чого саме з цих кейсів не боїться Руслан Георгійович, скоро побачимо.

Валерій Прозапас

Коли замість поваги пристаєш на обіцянку хліба

1) Весной Арселор Миттал принимает решение о направлении прибыли на обновление производства в Украине - считай, что на инвестиции в Украину
2) Летом новая власть в лице СБУ наезжает на Арселор по совершенно левым обвинениям в "экоциде"
3) Арселор сдается рэкетирам и заявляет о готовности вкладывать в инфраструктуру и участвовать в совместных проектах
4) СБУ продолжает наезжать. Налоговая требует взыскать с Арселора дополнительно 9 миллиардов гривен.
5) Арселор созывает собрание акционеров чтобы изменить решение об инвестициях и направить эти деньги на выплату дивидендов
6) Почти 450 миллионов долларов, вместо того, чтобы быть инвестированными в экономику Украины, уйдут за границу, ухудшив при этом внешнеторговый баланс





Зебіли, ви зробили це разом

Зберігайте гроші в банці

  • 08.09.19, 08:01
Врагом Игоря Валерьевича Коломойского всегда было быть опасно. Об этом много мог бы рассказать адвокат Сергей Карпенко, который представлял интересы Константина Григоришина и Виктора Пинчука в споре с "приватовцами" за "Днепроспецсталь" в 2003 году.

«Карпенко был вызван в офис Коломойского, где тот потребовал от юриста переиграть ситуацию с собранием акционеров на "Днепроспецстали", на что получил отказ. Через несколько недель было совершено покушение сперва на партнера Карпенко, а затем на самого юриста. Сергей Карпенко чудом выжил после нападения на него с молотками, железными прутами и ножами. Оказалось, что покушение организовал охранник Коломойского по фамилии Никитин, который не дожил до этого разоблачения – его нашли мертвым якобы в результате суицида, однако после эксгумации могилы на его теле нашли следы насилия – множество ножевых ранений», - вот как описывал ту ситуацию Сергей Лещенко в 2015 году, не предполагая, что всего через четыре года комик с телеканала Коломойского станет президентом, Лещенко будет проситься в его партию, но его не возьмут, и он будет отрабатывать темники адвоката Коломойского, назначенного главой АП.

Многое о том, как опасно быть врагом Коломойского мог рассказать и его заклятый партнер Виктор Пинчук, адвокаты которого в Лондоне говорили о серии заказных убийств.

Ну а поскольку Игорь Валерьевич пришел к власти, то к методам неформального взаимодействия с врагами добавились формальные. Об этом многое могла бы рассказать экс-глава НБУ Гонтарева. Что, в общем, она и делает, вызывая дополнительное повышение интенсивности и градуса методов взаимодействия от Коломойского.

Гонтарева получила подозрение от Генпрокуратуры, и совсем недавно – решение суда о принудительном приводе на допрос от ГБР, а точнее от Портнова. Это – в формальной плоскости. И это – пар в потолок, потому что Великобритания не выдаст Гонтареву Украине Коломойскому, что он прекрасно понимает. И поэтому включается неформальная сфера – угрозы «вывезти» в Украину, использование 1+1 и Дубинского для медийных атак и писем счастья в Лондонскую школу экономики (Саша, пеши исчо!) и юридического спама от Портнова. Ну и акции прямого действия: наезд авто на переходе и сожжённое авто невестки. Как пишут бенеботы и сам Портнов – она же и кинулась под машину, чтобы не идти на допрос, а невестка сама же машину и подожгла.

Свернуть )И эта активность ботов и Портнова с тезисом «она сама» - очень красноречива. И само наличие таких людей, как Портнов или Богдан, в пуле Зеленского снимает вопрос, заданный недавно Сергеем Лямцем – каким диктатором будет Зеленский (в чем уже никто не сомневается) – таким, как Путин или таким, как Ли Куан Ю.

Так вот, глядя на происходящее, сложно не согласиться с Гонтаревой, что автомобиль в Лондоне и автомобиль в Киеве – это звенья одной цепи. «Вывезти» Гонтареву не удалось. Пасквили в Школу экономики от Дубинского не сработали. В Украину она не приедет. А решать вопрос как-то надо. Потому что тут сугубо личное. Для Коломойского Порошенко был врагом №2, Гонтарева - №1. И все это знают. И поэтому «догнать» Гонтареву – это не бизнес, это часть души Игоря Валерьевича. И это – сигнал устрашения и требование подчинения всем элитам. Который Коломойский сможет или не сможет подать.

Разумеется, все из-за Приватбанка. Поскольку Гонтарева – это единственный в жизни Коломойского чиновник, с которым не получилось порешать. И который отобрал любимую копилку, из которой все время можно было брать и брать миллиарды, а государство все время пополняло недостачу.

«Мы же двадцать пять лет как-то работали, чего вы от нас хотите?», - говорил Коломойский зампреду НБУ Рожковой.

Коломойский в партнёрстве с несколькими другими олигархами вложил очень солидные деньги в кампанию против Гонтаревой. Фронтменом которой стал Дубинский: «банкопад, пускала банки под нож» и вот это все. На деле все гораздо проще. Просто НБУ перестал компенсировать рефинансированием банкам-пылесосам деньги, украденные у вкладчиков. И точно такая же ситуация была в Приватбанке. Который под самые высокие на рынке проценты засасывал деньги у населения через депозиты и выдавал под меньший процент компаниям Коломойского. В Украине и на Кипре, где у банка был филиал. То есть, Приватбанк при Коломойском был тем же, чем был, например, банк «Михайловский» - пылесосом и пирамидой. Только не простой пирамидой, а национального значения. Падение которой могло иметь непрогнозируемые последствия для всей банковской системы. Что Коломойский хорошо понимал и чем успешно шантажировал всех руководителей НБУ. Кроме Гонтаревой.

Эта глава НБУ отказалась финансировать пирамиду Коломойского за счет государства. И как любая пирамида при отсутствии необходимого объема внешних вливаний, банк начал ложиться.

Сейчас как-то забылось, что накануне объявления о национализации Приватбанк уже работал со сбоями. В декабре 2016 банк уже ввел лимиты на выдачу наличных, банкоматы выдавали по 100 грн на руки. В день, когда была объявлена национализация, на корсчете Привата в НБУ было менее 350 млн гривен.

Сумма невыполненных платежей клиентов достигла 1,1 млрд гривен. Дешевле было банк Коломойского ликвидировать, однако это наверняка бы спровоцировало панику и вызвало эффект домино в банковской системе. Люди просто бы кинулись снимать наличность не только в Привате, но и во всех других банках. Национализация обошлась дороже, но финансовая система страны, как ни пафосно это звучит, была спасена.

И поэтому речи Коломойского о том, что у него забрали и ему должны – это, безусловно, высший пилотаж цинизма. Особенно с учетом того, что аффилированные с Коломойским компании, закредитованные в Приватбанке за несколько месяцев до национализации, по-прежнему должны ПриватБанку около 240 миллиардов гривен. И сигналы, которые сегодня отправляет Коломойский о том, что ему отдают контроль над банком, говорят о том, что возвращать он их явно не собирается. А, возможно, собирается получать новое кредитование. Так что очень вероятно, что нас ждет повторение истории с банкротством «Привата», только с менее счастливым концом.

Mykola Ishchenko

Ви зробили це разом...

Помните утренний чёс зелеботов, что "таможня перестала брать взятки"? Вот что там происходит на самом деле.



А причина простая: таможня в августе недовыполнила план поступлений на 8,7 млрд гривен: собрали 25,2 млрд грн вместо запланированных 31,4 млрд грн, это минус 19,59% к плану.
Массовая контрабанда "для своих" как шла, так и идет, тоже мимо бюджета.

Налоговая собрала 50,2 млрд грн, это минус 3,3 млрд к плану, или -6,11%.

Государственный бюджет в августе выполнен лишь на 90,97%: при плане 96,3 млрд грн собрали 87,6 млрд грн.

Ну и так далее, поэтому команда срочно трусить бизнес - налогами, пошлинами, штрафами, чем угодно. Иначе скоро зубожілий зелохторат лапу сосать будет, а не пенсии с субсидиями получать.

Родіна ЗаЖОП (ідею ширки вони не облишили)


Представники партії регіоналів “Опозиційна платформа — За життя” (ОПЗЖ) та “Батьківщина” намагаються нанести непоправну шкоду життям мільйонів українців. Для цього у Верховній Раді України вони зареєстрували відповідні законопроекти.

Перший законопроект “Про визнання таким, що втратив чинність, Закону “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування” номер 1114 від 29.08.2019 року. Серед його авторів — Королевська, Шуфрич та Рабінович.

Закон, який хочуть скасувати, є ключовим у трансформації системи охорони здоров‘я. Саме з його прийняття розпочалося системне впровадження змін у медицині. Його скасування означатиме скасування змін для 28 мільйонів українців, які підписали декларації, для десятків тисяч лікарів і медсестер, які почали працювати в нових умовах з гідною оплатою праці, знищення незалежної Національної служби здоров’я України.

Для агентів Кремля і регіоналів головною ціллю є підрив національної безпеки та збереження можливості вручну контролювати потоки коштів платників податків. Тому будувати в Україні ефективну модель на зразок британської не можна в жодному разі.

Другий законопроект “Про фінансове забезпечення охорони здоров‘я та загальнообов‘язкове медичне страхування в Україні” номер 1178 від 29.08.2019. Серед авторів — Юлія Тимошенко та Валерій Дубіль (який давно і серйозно користується послугами радників Богатирьової).

Закон пропонує впровадження обов‘язкового медичного страхування. Ми неодноразово пояснювали, що обіцянки “страхової медицини” — це популізм, спроба створити ілюзію турботи про здоров‘я українців та зберегти контроль над коштами платників податків. Більше про те, “страхова медицина” — це політична гомеопатія тут і тут.

Дивним чином ідеї українських борців за “страхову медицину” збігаються саме з російською моделлю. Моделлю, де немає ринку, вибору та конкуренції, тому й немає якості послуг. Змінивши систему фінансування охорони здоров‘я на “страхову“, Росія лишила “совок” там, де пацієнт отримує послуги. Таку систему хочуть розвинути і в Україні.

Спроби створити прозору систему з однаковими правилами і чіткими гарантіями для всіх учасників зустрічають потужний опір. Вони будуть діяти оперативно та рішуче.

Те, що називають “вікном можливостей” щодо законодавчих ініціатив у парламенті 9-го скликання може дуже легко перетворитись у “вікно можливостей для покидьків”.

Депутати, які підтримають ці законопроекти, фактично підпишуть угоду про знищення чітких та прозорих гарантій у системі охорони здоров‘я, а отже свідомо нанесуть шкоду здоров’ю українців.

У політичного керівництва держави і представників монобільшості має вистачити розуму цього не допустити. Адже добре відомо, що законопроекти ОПЗЖ і Батьківщини не варті навіть паперу, на якому вони написані.

Уляна Супрун