Виборчий округ № 223 географічно знаходиться у Шевченківському районі Києва.
Політично ж він уже незабаром опиниться в центрі уваги багатьох політиків, журналістів та західних дипломатів. Серед п’яти округів, на котрих 15 грудня відбудуться перевибори депутатів до Верховної Ради, лише 223 округ знаходиться в столиці, що спрощує доступ до нього для ЗМІ та спостерігачів, у тому числі – міжнародних.
Відтак округ може стати «лакмусовим папірцем» чистоти та законності перевиборів. А це, своєю чергою, підвищує спокусу для влади добитися виграшу тут відносно чистими методами.
Реально Свобода цілком могла мати в парламенті двох представників від Києва: Андрія Іллєнка, котрий змагавася з нинішнім секретарем Київради Галиною Герегою, та Юрія Левченка, якому опонував екс-голова Шевченківського райну Віктор Пилипишин. Але якщо результат Іллєнка захистити вдалося, то на 223 окрузі не склалося.
Округ потрапив до числа тих, де ЦВК «не змогла встановити результати».
Зараз Левченко знову висунутий кандидатом. При цьому всебічну підтримку йому гарантує ВО «Батьківщина» (Арсеній Яценюк та Олег Тягнибок домовились навіть про створення спільного кординаційного штабу з перевиборів на всіх п’яти округах). Крім того, підтримати єдиних кандидатів опозиції офіційно пообіцяв і Віталій Кличко.
На 223 окрузі дотримання обіцянки Кличком особливо важливе. Торік представник УДАРу Руслан Брицький обійняв тут третє місце, зібравши трохи менше 16 % голосів – і це попри те, що був для мешканців Шевченківського райну «варягом» (перед цим він працював депутатом Васильківської райради, а походить взагалі зі Львівщини). Звісно, не факт, що виборці УДАРу масово проголосують за націоналіста – та все ж таки, якби не висунення Брицького, Левченко уже майже рік був би депутатом.
Водночас перед «узгодженим» Левченком постає ще більший виклик у особі екс-депутата ВР Юрія Гримчака. Соратник Юрія Луценка по нині неіснуючій «Народній самообороні», Гримчак перед минулими парламентськими виборами отримав у списку «Батьківщини» лише 91 місце, хоча за нього з-за грат просив сам екс-голова МВС. В результаті політик опинився поза парламентом і з тих часів, за його власним зізнанням, не спілкується з керівництвом «Батьківщини» (втім, у розмові з Тиждень.ua Гримчак стверджував, що причина тодішніх розходжень – не його непрохідне місце, а спроба включити в список потенційних «тушок», зокрема, Катерину Лук’янову).
Злі язики подейкують, що Гримчак свідомо йде на розпорошення опозиційного електорату в інтересах Банкової. Мовляв, екс-депутата шантажують кримінальною справою, порушеною ще за фактом безладу в сесійній залі ВР 27 квітня 2010 року, під час ратифікації «Харківських угод» з Росією. Сам же кандидат запевняє, що готовий знятися, якщо під час кампанії не побачить підтримки з боку виборців – але водночас говорить, що єдиний кандидат від опозиції в особі Левченка «вибори вже програв».
Взагалі, скандалістів на окрузі вистачатиме. Висуває свого кандидата Радикальна партія Олега Ляшка.
«Братство» Дмитра Корчинського висуває на окрузі широко відомого у вузьких колах Аттилу Селлеї-Довженка, активіста з умовним терміном за плечима, що «уславився» участю в штурмі Київміськадміністрації (2005 р.) та влучним метанням презерватива з майонезом у мільярдера Джорджа Сороса під час візиту останнього до України.
Між тим, інтрига з кандидатом від влади на окрузі зберігається. Складно сказати, чи це буде знову Пилипишин, котрий пару тижнів тому загадково сказав журналістам, що дивиться на нинішню кампанію «як піддослідний кролик», і відтоді нічого на цю тему не коментував.
З чуток, балотування на окрузі розглядав голова спостережної ради «Київенерго» Іван Плачков. Крім того, як стало відомо Тиждень.ua, одна з соцілогічних фірм нещодавно досліджувала популярність на окрузі, серед інших потенційних кандидатів, колишнього першого заступника генпрокурора Рената Кузьміна (нещодавно переведеного «в опалу» - до Ради нацбезпеки й оборони).
Водночас цим двом та іншим подібним кандидатам нелегко буде менше ніж за два місяці «окучити» округ, в цілому налаштований проти регіоналів та всього, що з ними пов’язано. Тому ймовірною лишається поява «темної» конячки, котра не буде асціюватися з владою, а то й практикуватиме помірковано опозиційну риторику. Втім, якщо такий кандидат почне масово тішити електорат «хлібом» у вигляді якої-небудь соціальної допомоги та масштабними видовищами, з його політичною орієнтацією все буде ясно.
НА 223_МУ БУДЕ ДУЖЕ СПЕКОТНО! 
