Прийміть сердечні вітання з річницею Незалежності України.
Бажаю міцного здоров’я, особистого щастя, добра і благополуччя в родині. Нехай день прийдешній принесе вам світле почуття радості від усвідомлення власної причетності до будівництва нашого рідного дому, ім’я якому — Україна.

Рідкоземи украй важливі для нових енергетичних технологій і використовуються в багатьох сферах національної безпеки.

Світовий щорічний попит на РЗЕ оцінюється приблизно в 136 тисяч метричних тонн. Нещодавно в доповіді було заявлено, що Китай володіє 23% усього світового запасу РЗЕ — хоча в торішній доповіді Служби геології, геодезії і картографії США було згадано, що Китай має навіть половину світових запасів рідкісних металів. Але найбільше тертя викликає той факт, що Китай контролює приблизно 90% світового видобутку.

Де їх ще можна видобувати? Залишається Росія, Австралія, Індія, Малайзія, В’єтнам і Канада. Але не все так просто. По-перше, не усі рідкоземи однакові за складом. Деякі мають більше комерційне і оборонне застосування. Наприклад, якби стався серйозний збій в постачанні ітрію, то постраждає мікрохвильова комунікація оборонного сектора і супутників, кольорові телевізори і комп’ютерні монітори. З іншого боку, якщо ми зіткнемося із скороченням постачань гольмія, то стане неможливим фарбувати скло.

По-друге, деякі з найважливіших рідкоземів існують в меншій кількості, ніж інші, або до них складніше добратися. Диспрозій, необхідний для потужних магнітів, вже є дефіцитним. Якщо ринковий попит ростиме, то незабаром людство зіткнеться із зростаючим дефіцитом.

По-третє, видобування рідкоземів має серйозні наслідки для довкілля, оскільки генерує токсичні і небезпечні гази, що забруднюють води. Саме тому видобуток спочатку було перенесено в Китай. Слабке законодавство країни стосовно охорони довкілля дозволило добувній промисловості з більшою легкістю працювати в Китаї.

Раніше США були світовим лідером по видобуванню рідкоземів і по інноваціях у цю галузь. Згідно з доповіддю кінця 2010 року, шахта Маунтін-Пас, що розташована на кордоні штатів Каліфорнія і Невада, раніше відповідала за задоволення 100% внутрішнього попиту і однієї третини світового експорту рідкоземів. Але після початку епохи «реформ і відкритості» в 1978 році Китай почав усвідомлювати, що має в розпорядженні колосальний ресурс і почав швидко розвивати видобуток РЗЕ. Як заявив в 1991 році Ден Сяопін, «на Близькому Сході — нафта, в Китаї — рідкоземельні елементи».

Але збільшення виробничих потужностей стало можливим тільки завдяки значній і постійній підтримці уряду — по суті, державним субсидіям. Це дозволило нерентабельним компаніям експортувати РЗЕ за штучно низькими цінами, викликавши значне падіння цін на світовому ринку.

Велика частина некитайських розробників РЗЕ, включаючи США, були змушені повністю вийти з бізнесу. Наприклад, шахта Маунтаін-Пас була закрита в 2002 році. А в 2005 році шахту мало не купив китайський гігант China National Offshore Oil Corporation, пропонуючи за неї 18,5 мільярдів доларів, але подібні спроби були присічені жорсткою політичною опозицією усередині країни.

Перейшовши в управління компанії Molycorp в 2008 році, шахта Маунтаін-Пас була модернізована і повинна знову почати видобування РЗЕ цього року.

Багато країн також почали усвідомлювати, що розраховувати на постачання РЗЕ з Китаю не відповідає їх національним інтересам і зміцнює Китай.

Серед них — Японія. У вересні 2010 року китайське риболовне судно наразилося на два кораблі берегової прикордонної служби Японії біля архіпелагу Сенкаку/Дяоюйтай. Суперечка між Китаєм і Японією призвела до закриття доступу Японії до придбання китайських РЗЕ. Проте китайський міністр торгівлі Чен Деминг заперечував факт державного ембарго.

Але Японія бачила стан справ по-іншому і підписала угоду з В’єтнамом про спільну розробку і видобуток рідкоземельних елементів. Як повідомило агентство ВПС, країни відкрили спільно фінансований технологічний центр, покликаний переробляти і відділяти руду з рідкоземельними елементами, яка потім постачатиметься в Японію.

Японія і В’єтнам не єдині, хто не схвалює китайську монополію на РЗЕ. Будучи майже єдиним експортером, Китай володіє занадто великою кількістю козирів щодо розподілу експортних квот. На початку року Японія разом з Європейським Союзом і США подали до світової організації Торгівлі офіційну скаргу стосовно експортних обмежень Китаю.

Ці обмеження не є незначними. Китайська квота на експорт РЗЕ різко скоротилася між 2006 і 2011 роками. У 2006 році квота дорівнювала 61,56 тисяч тонн, але до 2011 року квота скоротилася до 30,25 тисяч тонн. (Інші доповіді свідчать про те, що квота на 2012 рік дещо зросте до 31,44 тисяч тонн).

Попри те, що деякі фахівці в індустрії розцінюють це скорочення як засіб прирівнювання квот до справжнього попиту, Китай заявляє, що скорочення постачань зумовлене серйозними наслідками для довкілля. Як свідчить нова китайська доповідь, «надмірний видобуток РЗЕ призвів до зсувів, забитих брудом річок, НП із забрудненням об’єктів довкілля, сильно знизив безпеку і здоров’я населення». Насправді, «стурбованість» станом довкілля стане головним пунктом захисту Китаю в СОТ; правила організації дозволяють країнам вводити обмеження на експорт для захисту оточуючого середовища і збереження мізерних природних ресурсів.

Чемпіон Європи 2012 року стане володарем 23,5 млн,а саме країна

Вельвічія

Дуже низький і товстий (діаметром до 1,2 м), майже повністю прихований в землі.Надземна частина 50см

Два листки вельвічії залишаються на все життя рослини І триває ріст зі швидкістю 8-15 см в рік.

А загальна фотосинтезуюча поверхні мала площа 21 м2

У своїй статті «Welwitschia mirabilis - парадокс пустелі Наміб» (1972) американський ботанік Кріс Борнман пише, що він бачив вельвічія, у якій лист досягав довжини 8,8 м!

Живуть до 2000років,але є згадки та описи,що можуть прожити і більше

Кактус Сагуаро

Росте в Мексиці, штаті Аризона, і деяких частинах Каліфорнії, це справжній велетень, що виростає до розмірів великих дерев

 Секвоя

Гігантські дерева, представлені двома видами - секвоя вічнозелена і секвоя дендрон гігантським або мамонтовим деревом. Їх висота сягає до 100 метрів, а діаметр до 10 метрів. Секвої відомі своїм віком - дерево може прожити до 4000 років

Драконове дерево

Стовбур до 20 м заввишки, до 5 м у діаметрі, вгорі дуже розгалужений

Середньовічні вчені, вперше відкрили драконове дерево, порахували його напів-твариною напів-рослиною, а червоний сік - справжньою кров'ю.

При застиганні цей сік перетворюється в склоподібну масу, якою здавна приписувалися цілющі властивості. Сік драконових дерев також використовувався для виготовлення фарб і лаків

Найстаріше з нині живих драконових дерев росте в містечку Ікод де Лос Вінос на північному узбережжі Тенеріфе і досягає у висоту близько 17 м. Його вік оцінюється приблизно в 400 років,

Баобаб

Одне з найбільш товстих дерев - окружність стовбура досягає більш 25 м

Втім, тривалість життя цих дерев до кінця так і не визначена вченими.

За одними версіями, підкріпленим методом радіовуглецевого аналізу, вік баобаба може доходити до 5500 років, за іншими - всього лише до 1000.

Сейба

Основний постачальник капока,також її називають також вовняним, шовковим чи бавовняним деревом

Гладенькі стовбури, увінчані густий розлогою кроною, можуть досягати у висоту 45 м і в діаметрі 4 м.

Баньян

Додаткові стволи піднімаються не з землі, як більшість стовбурів, а виникають на гілках у вигляді повітряних коренів. Зазвичай ці повітряні корені ростуть вниз, іноді утворюючи під великим деревом гігантські гірлянди. Вони залишаються тонкими і гнучкими, поки не досягнуть землі, а тоді один з них перетворюється в подобу ствола, що підтримує гілку. Такий корінь називається «коренем-стовпом». Усі дерева з цією особливістю називаються баньяном на ім'я індійського дерева. Розвиваючи все нові і нові корені-стовпи, вони ростуть більше вшир, ніж вгору, і в результаті крони баньянів простягаються набагато далі, ніж крони звичайних дерев, і в старих баньянів займають десятки гектарів.

Насправді файлообмінний ресурс ex.ua закрили на вимогу Кремля.

 За деякими повідомленнями, за допомогою сайту українці безкоштовно качали російський газ

У країні вранішнього сонця створили найпотужніший у світі комп’ютер. Обчислювальна машина може здійснювати понад вісім мільярдів операцій усього за одну секунду.

 Може продемонструвати потужність, яка дорівнює одразу п’ятистам звичайним обчислювальним машинам.

 Однак це його критичний показник. У цілому, в нормальному режимі він працює, як приблизно вісімдесят звичайних ПК

Проект коштував інвесторам дев’ятсот сімдесят п’ять мільйонів євро

Активно використовувати його японські вчені почнуть наприкінці 2012-го року