Нація визначається серцем

Немає "москалів" між нас, нема "бандерів," а є - знедолений вкраїнський люд.
І є сім'я - "міжгірських" ненажерів , захочуть -милують, а схочуть, то й уб'ють.
Брати зі Сходу, плачем разом з вами, коли в копальнях ваші діти мруть.
І серце розривається у мами, в моєї мами, як на шахтах дзвони б'ють.
А батько твій не може самокрутку від трепету в руках одразу запалить.
А мій в той час сльозу ховає хутко, біда не в нас. Та в нас також болить...
З Донецька - ти, а я живу у Львові, приїдь у гості, хлібом поділюсь.
Не страшно, що різниця є у слові, я іншого, мій братику, боюсь.

Боюся тих, хто ділить нас з тобою: (а сам в той час витесує гроби).
Боюся тих, хто кличе нас до бою, мовляв, хай чубляться "презренные рабы"
У мене на столі лиш картоплина, а ти, хто-зна, чи й вчора їв. ...
Я вже не хочу, щоб моя родина, й твоя також, кормила упирів!
(с)