О, осене...

О, осене, моя солодка мріє!

Колиско неповторюваних снів!

Я знаю Вас, як знать ніхто не сміє,

Я навіть Вами дихати зумів.

Вам у весни не позичати вроди.

Вам прикрашати стежку до зими,

Коли украй потомлені городи

Пускають в небо споминів дими.